 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тематичний модуль 5
Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра епідеміології
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Тематичний модуль 5.
«Епідеміологічний метод дослідження та його структура. Планування профілактичних і протиепідемічних заходів»
для студентів V курсу за спеціальностями 7.11.0101 – «Лікувальна справа», 7.11.0104 – «Педіатрія», 7.11.0105 – «Медико-профілактична справа» підготовки 1101 «Медицина»
вищих медичних навчальних закладів
ІІІ-IV рівнів акредитації
Львів – 2012
Методичні рекомендації «Тематичний модуль 4. «Епідеміологічний метод дослідження та його структура. Планування протиепідемічних і профілактичних заходів»»для студентів V курсу за спеціальностями 7.11.0101 – «Лікувальна справа», 7.11.0104 – «Педіатрія», 7.11.0105 – «Медико-профілактична справа» підготовки 1101 «Медицина» вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації затверджені на цикловій методичній комісії з профілактичної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 1 від 9 лютого 2012 р.).
У розробці «Методичних рекомендацій» прийняли участь: завідувач кафедри епідеміології, професор, доктор медичних наук Виноград Н.О., доцент, кандидат медичних наук Василишин З.П., доцент, кандидат медичних наук Козак Л.П.
За загальною редакцією завідувача кафедри, професора, доктора медичних наук Виноград Н.О.
Відповідальний за випуск – перший проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, доктор медичних наук, академік АНВО України М.Р. Гжегоцький.
Тематичний модуль 5. Епідеміологічний метод дослідження та його структура. Планування протиепідемічних І профілактичних заходів
Актуальність теми: У системі забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення визначальне місце належить державному санітарно-епідеміологічному нагляду. Важливою складовою проведення епідеміологічного нагляду, що забезпечує раціоналізацію профілактичних і протиепідемічних заходів є епідеміологічна діагностика – використання на практиці прийомів комплексного епідеміологічного методу дослідження.
Мета заняття: Засвоїти прийомами комплексного епідеміологічного методу дослідження та методику епідеміологічного аналізу для вивчення захворюваності, вміти використати їх у повсякденній роботі для обґрунтування та реалізації планів профілактичних і протиепідемічних заходів.
Навчити студентів самостійно проводити епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання, оцінити епідемічну ситуацію, скласти план проведення раціональних в даних конкретних умовах профілактичних і протиепідемічних заходів.
Студент повинен знати:
¨ Структуру і методологію використання комплексного епідеміологічного методу з метою оцінки інтенсивності епідемічного процесу.
¨ Кількісні та якісні прояви епідемічного процесу.
¨ Облікову та звітну документацію про інфекційну захворюваність.
¨ Мету та завдання оперативної епідеміологічної діагностики та оперативного епідеміологічного аналізу.
¨ Напрямки проведення оперативного епідеміологічного аналізу.
¨ Визначення епідемічного осередку, його часові та просторові характеристики.
¨ Етапи та методи епідеміологічного обстеження осередку.
¨ Напрямки профілактичної, протиепідемічної та організаційно-адміністративної роботи санітарно-протиепідемічних та лікувально-профілактичних установ при виявленні випадків інфекційних захворювань.
¨ Систему оперативного стеження за інфекційною захворюваністю впродовж року.
¨ Методику проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу.
¨ Статистичні показники, які обчислюються і аналізуються при епідеміологічному аналізі.
¨ Планування профілактичних та протиепідемічних заходів.
Студент повинен вміти:
¨ Зібрати та оцінити матеріали, потрібні для проведення епідеміологічного обстеження осередку (екстрене повідомлення про інфекційне захворювання ф. №58/о, журнал реєстрації інфекційних захворювань ф. №60/о, амбулаторні карти, історії хвороби, результати лабораторних досліджень, тощо).
¨ Провести епідеміологічне обстеження осередку та аналіз отриманих даних.
¨ Скласти заключення про причини і умови виникнення осередку.
¨ Встановити зв’язок випадків інфекційної хвороби в епідемічному осередку з загальною картиною інфекційної захворюваності на території даного району.
¨ Виявити закономірності епідемічного процесу, його особливості в конкретних умовах, проаналізувати ці особливості та причини їх виникнення.
¨ Провести оцінку виявленої конкретної епідемічної ситуації.
¨ Провести оцінку виконаних профілактичних та протиепідемічних заходів.
¨ Опрацювати дані про інфекційну захворюваність, носійство, смертність, летальність.
¨ Оцінити зміни в інтенсивності епідемічного процесу конкретного інфекційного захворювання у часі, за групами населення та територіями.
¨ Визначити наявність, силу і характер залежності захворюваності від певних причин (умов, заходів, тощо).
¨ Обґрунтувати достовірність результатів статистичного дослідження.
¨ Зробити на підставі отриманих результатів висновок про причинно-наслідкові зв’язки захворюваності з певними причинами.
¨ Використати результати аналізу для обґрунтування необхідних заходів при комплексному плануванні.
¨ Скласти план проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, потрібних в конкретній епідемічній ситуації з метою оперативного управління епідемічним процесом.
Завдання на самопідготовку:
А. Дайте відповідь на поставлені запитання.
1. Епідеміологічний метод дослідження.
2. Структура епідеміологічного методу дослідження.
3. Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу.
4. Оперативний епідеміологічний аналіз.
5. Ретроспективний епідеміологічний аналіз та інформація, що необхідна для його проведення.
6. Завдання та етапи ретроспективного епідеміологічного аналізу.
7. Методика проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу.
8. Прояви і аналіз багаторічної динаміки захворюваності.
9. Прояви і аналіз ЕП у річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
10. Аналіз територіального розподілу захворюваності.
11. Структура та рівень захворюваності за соціально-побутовими групами населення.
12. Поняття про територію, групи, час і чинники ризику.
13. Профілактичні заходи.
14. Протиепідемічні заходи.
15. Види планів протиепідемічного забезпечення населення і території.
Б. Вирішіть контрольну задачу, занотуйте рішення в зошит.
| № з/п | Запитання, задачі | Варіанти відповідей | Коментарі до запитань |
| 1. | Виберіть прийоми КЕМ: | 1. Описово-оціночний. | 1. Правильно. |
| 2. Метрологічний. | 2. Неправильно. | ||
| 3. Аналітичний. | 3. Правильно. | ||
| 4. Експериментальний. | 4. Правильно. | ||
| 5. Математичного моделювання. | 5. Правильно. | ||
| 2. | Гіпотези про ризики (чинники, час, територію, групи) формулюються на етапі… | 1. Експериментальному. | 1. Неправильно. |
| 2. Аналітичному. | 2. Неправильно. | ||
| 3. Описово-оціночному. | 3. Правильно. | ||
| 4. Моделювання і прогнозування. | 4. Неправильно. | ||
| 3. | Перевірка робочих гіпотез проводиться на етапі.. | 1. Описово-оціночному. | 1. Неправильно. |
| 2. Аналітичному. | 2. Правильно. | ||
| 3. Планування досліджень. | 3. Неправильно. | ||
| 4. Дескриптивному. | 4. Неправильно. | ||
| 4. | Виберіть вислів, що відповідає визначенню «чинник ризику». | 1. Обставина, наявність якої визначає ймовірність ускладнення епідеміологічної ситуації. | 1. Правильно. |
| 2. Просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу. | 2. Неправильно. Це визначення території ризику. | ||
| 3. Інтервали часу (роки, місяці), коли найімовірніше виникнення захворювань (на даній території, серед населення або окремих груп) на порівняння з іншими часовими інтервалами. | 3. Неправильно. Це визначення часу ризику. | ||
| 4.Частина населення, що має вищий ризик зараження збудником певної хвороби у зв’язку із дією на неї природних і/або соціальних чинників. | 4. Неправильно. Це визначення групи ризику. | ||
| 5. | При ОЕА не аналізують результати: | 1. Опитування хворого. | 1. Неправильно. |
| 2. Опитування родини хворого. | 2. Неправильно. | ||
| 3. Огляду довкілля в осередку. | 3. Неправильно. | ||
| 4. Сезонність. | 4. Правильно. Параметри річної динаміки аналізуються при РЕА. | ||
| 5. Лабораторного дослідження матеріалу від хворого. | 5. Неправильно. | ||
| 6. | Ретроспективний епiдемiологiчний аналіз це –... | 1. Епiдемiологiчне обстеження осередків у зв’язку з виникненням групових захворювань. | 1. Неправильно. Це складова ОЕА. |
| 2. Швидке встановлення причини виникнення епiдемiчного осередку. | 2. Неправильно. Це завдання, що вирішується у ході проведення епідеміологічного обстеження осередку. | ||
| 3. Аналіз результатів лабораторних досліджень проб із осередку сальмонельозу. | 3. Неправильно. Це складова ОЕА. | ||
| 4. Вивчення епiдемiчної обстановки за певний проміжок минулого часу i прогнозування захворюванoстi. | 4. Правильно. | ||
| 7. | При проведенні РЕА визначають актуальність певної нозоформи… | 1. Епідеміологічну. | 1. Правильно. |
| 2. Економічну. | 2. Правильно. | ||
| 3. Соціальну. | 3. Правильно. | ||
| 4. Військово-політичну. | 4. Правильно, але лише у період ведення бойових дій. | ||
| 5. Культурологічну. | 5. Неправильно. | ||
| 8. | Який розділ аналізу не властивий для РЕА: | 1. Аналіз захворюваності за чинниками ризику. | 1. Неправильно. Це розділ аналізу властивий для РЕА. |
| 2. Аналіз річної динаміки захворюваності. | 2. Неправильно. Це розділ аналізу властивий для РЕА. | ||
| 3. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності. | 3. Неправильно. Це розділ аналізу властивий для РЕА. | ||
| 4. Оцінка епідемічної обстановки в осередку хвороби. | 4. Правильно. Це розділ роботи ОЕА. | ||
| 5. Аналіз структури і рівня захворюваності за нозологічними формами. | 5. Неправильно. Це розділ аналізу властивий для РЕА. | ||
| 9. | Підйом інфекційної захворюваності кожні 7-10 років в багаторічній динаміці захворюваності це: | 1. Сезонність. | 1. Неправильно. Це річна динаміка захворюваності. |
| 2. Спалахова захворюваність. | 2. Неправильно. Спалах – короткочасне і, як правило, локальне зростання захворюваності. | ||
| 3. Періодичність. | 3. Правильно. Періодичність – підйом і спад захворюваності, що чергуються і повторюються з визначеною для нозоформи циклічністю. | ||
| 4. Пандемічна захворюваність. | 4. Неправильно. Пандемія – континентальне чи глобальне поширення захворюваності на надзвичайно високому рівні. | ||
| 5. Екзотична захворюваність. | 5. Неправильно. Екзотична захворюваність – та, що не властива для певної місцевості, тобто занесена з іншої території. | ||
| 10. | До інтенсивних показників належать: | 1. Захворюваність (інциндентність). | 1. Правильно. |
| 2. Частка захворювання. | 2. Неправильно. Це екстенсивний показник. | ||
| 3. Індекс сезонності. | 3. Неправильно.Індекс сезонності показує у скільки разів кількість захворювань у сезонний період перевищує цей показник у позасезонний. | ||
| 4. Індекс осередковості. | 4. Неправильно. Індекс осередковості – кількість захворілих в даному типі осередків, поділена на кількість осередків. | ||
| 11. | Яка інформація потрібна для проведення РЕА? | 1. Дані про інфекційну захворюваність за певний проміжок часу на конкретній території, демографічні дані та санітарно-гігієнічна характеристика району, матеріали про природні та соціальні умови території. | 1. Правильно. Врахування наведеної інформації дозволяє оцінити епідситуацію на території. |
| 2. Дані про перебіг інфекційної хвороби у хворого, результати його лабораторного обстеження, дані про напруженість його імунітету. | 2. Неправильно. Наведена інформація є цінною для ОЕА. | ||
| 3. Результати епідеміологічного обстеження осередку інфекційної хвороби та дані про санітарно-гігієнічні умови на місці праці та вдома у захворілих. | 3. Неправильно. Вказані дані дозволяють встановити чинники ризику виникнення захворювання. | ||
| 4. Дані про кількість випадків інфекційної хвороби в осередку та кількість осіб, що мали спілкування з хворими. | 4. Неправильно. Ця інформація є вкрай важливою для проведення ПеЗ в осередку інфекційної хвороби. | ||
| 12. | Перший етап РЕА включає: | 1. Збір даних про інфекційну захворюваність. | 1. Неправильно. Це другий етап. |
| 2. Збір демографічних даних. | 2. Неправильно. Це другий етап. | ||
| 3. Аналіз річної динаміки захворюваності. | 3. Неправильно. Це третій етап. | ||
| 4. Постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу. | 4. Неправильно. Це четвертий етап. | ||
| 5. Складання програми обстеження. | 5. Правильно. Цей етап перший, оскільки визначає завдання і напрямки РЕА. | ||
| 13. | Метою РЕА є: | 1. Отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою проведення заходів щодо його ліквідації. | 1. Неправильно. Це є метою ОЕА. |
| 2. Отримання даних про епідемічну ситуацію за рік на певній території для планування протиепідемічної роботи. | 2. Правильно. Метою РЕА є аналіз рівня, структури, динаміки інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і планування протиепідемічної роботи в майбутньому. | ||
| 3. Отримання даних про санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території, що обслуговує СЕС з метою недопущення поширення інфекції за межі епідемічного осередку. | Неправильно. Це є одним із розділів роботи санітарно-гігієнічного відділу СЕС в осередку і є елементом ОЕА. | ||
| 4. Отримання даних про епідемічну обстановку на певній території за декілька років з метою планування протиепідемічної роботи на декілька наступних років. | Правильно. Метою РЕА є аналіз рівня, структури та динаміки інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і планування протиепідемічної роботи в майбутньому. | ||
| 5. Оцінка епідемічної ситуації на певній території в даний час на основі отриманої оперативної інформації. | Неправильно. Це є метою ОЕА. | ||
| 14. | Епіддіагностика – це … | 1. Це аналіз рівня, структури інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і прогнозування захворюваності на майбутнє. | 1. Неправильно, це є РЕА. |
| 2. Розпізнавання проявів захворюваності і епідстану на основі КЕМ досліджень та наукових даних про причини, умови і механізми виникнення та поширення інфекційних хвороб. | 2. Правильно. | ||
| 3. Це аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відбиває стан і тенденції розвитку ЕП. | 3. Неправильно, це є ОЕА. | ||
| 4. Вивчення якісних кількісних особливостей ЕП з використанням КЕМ дослідження. | 4. Неправильно, це є епіданаліз. | ||
| 15. | Метою ОЕА є отримання даних про... | 1. Санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території. | 1. Правильно, але відповідь не повна. Оцінка санітарно-гігієнічного стану об’єктів на території є елементом санітарно-епідеміологічної розвідки. |
| 2. Епідемічну обстановку за декілька років. | 2. Неправильно. Ці дані аналізуються в ході РЕА. | ||
| 3. Соціально-економічний стан населення. | 3. Неправильно. Ці дані аналізуються в ході РЕА. | ||
| 4. Епідемічну ситуацію в даний час. | 4. Правильно. | ||
| 16. | Які дані необхідні для проведення ОЕА? | 1. Кількість осіб певних професійних груп, які перехворіли на інфекційну хворобу за минулі роки. | 1. Неправильно. Розподіл захворілих за професійними групами визначається при проведенні РЕА. |
| 2. Кількість природних осередків, що були зареєстровані протягом декількох років. | 2. Неправильно. Вказана інформація важлива для проведення РЕА. | ||
| 3. Сезонність. | 3. Неправильно. Показник річної динаміки захворюваності, визначається у ході проведення РЕА. | ||
| 4. Періодичність. | 4. Неправильно. Показник багаторічної динаміки захворюваності, що визначається при РЕА. | ||
| 5. Кількість хворих в епідемічному осередку. | 5. Правильно, але відповідь неповна. | ||
| 17. | Прояви сезонного підйому оцінюють за допомогою: | 1. Показника госпіталізації. | 1. Неправильно. Це частка госпіталізованих осіб від усіх, хто звернувся. |
| 2. Показника осередковості. | 2. Неправильно. Це частка захворілих в осередках поділена на кількість осередків. | ||
| 3. Показника імунологічної ефективності. | 3. Неправильно. Це частка осіб від усіх щеплених, у яких утворився напружений імунітет. | ||
| 4. Індексу ефективності імунопрофілактики. | 4. Неправильно. Це показує у скільки разів захворюваність серед вакцинованих нижча від захворюваності серед невакцинованих. | ||
| 5. Індексу сезонності. | 5. Правильно. Цей показник показує у скільки разів кількість захворювань в місяці підйому перевищує аналогічні у міжсезонний період. | ||
| 18. | Вкажіть поняття, що характеризує кількісні прояви ЕП: | 1. Територія ризику. | 1. Неправильно. Це якісні прояви епідпроцесу. |
| 2. Чинники ризику. | 2. Неправильно. Обставини, що впливають на прояви ЕП. | ||
| 3. Інтенсивність епідемічного процесу. | 3. Правильно. Цей показник характеризує кількісні прояви епідпроцесу. | ||
| 4. Професійні і вікові групи ризику. | 4. Неправильно. Це якісні прояви ЕП. | ||
| 5. Кліматичні чинники. | 5. Неправильно. Це природні чинники, що є вторинними рушійними силами ЕП. | ||
| 19. | Принципами профілактичної та протиепідемічної роботи є … | 1. Комплексність. | 1. Правильно, але частково. |
| 2. Вплив на провідну ланку. | 2. Правильно, але частково. | ||
| 3. Короткочасність проведення. | 3. Неправильно, це постійні заходи, що удосконалюються і регламентуються нормативно-правовою базою. | ||
| 4. Блокування чинників ризику. | 4. Правильно, але частково. | ||
| 5. Комплексність, вплив на провідну ланку, блокування ризиків | 5. Правильно, відповідь повна. | ||
| 20. | ПеЗ організовують і проводять… | 1. В осередку інфекційної хвороби. | 1. Правильно, але частково, оскільки це лише один із варіантів. |
| 2. Постійно, без визначення епідемічного стану території. | 2. Неправильно, їх проводять при виникненні епідускладнень. | ||
| 3. Для недопущення виникнення і поширення інфекційних хвороб. | 3. Неправильно, це ПфЗ. | ||
| 4. Для локалізації та ліквідації епідемічних ускладнень, мінімізації їх негативного впливу на суспільство. | 4. Правильно, це є повна відповідь. |
Обов’язкова література:
1. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. – Вінниця, 2006. – 704 с.
2. Зуева Л.П., Яфаев Р.Х. Эпидемиология. – Санкт-Петербург.: Фолиант, 2008. – 745 с.
3. Москаленко В.Ф., Гульчій О.П., Голубчиков М.В. і ін. Біостатистика. – Київ. – Книга плюс. – 2009. – 183 с.
4. Покровский В.И., Брико Н.И. Общая эпидемиология с основами доказательной медицины. Руководство к практическим занятиям. – Москва.: ГЭОТАР Медиа, 2008. – 399 с.
5. Савилов Е.Д., Мамонтова Л.М., Астафьев В.А. и др. Применение статистических методов в эпидемиологическом анализе. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 111 с.
6. Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. – Київ.: Здоров’я. – 1998. – 476 с.
7. Черкасский Б.Л. Риск в эпидемиологии. – Москва.: Практическая медицина, 2007. – 480 с.
Додаткова література:
1. Боровиков В. STATISTICA. Искусство анализа данных на компьютере. – СПб.: Питер, 2003. – 688 с.
2. Гоц Ю.Д., Колеснікова І.П., Махорт Г.А. Епідеміологія. – Київ.: Асканія, 2007. – 353 с.
3. Доказательная медицина: Ежегодный справочник (2002). – Москва.: Медиа Сфера, 2002. – 1400 с.
4. Марценюк В.П., Кравець Н.О. Медична інформатика. Методи системного аналізу. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 177 с.
5. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем. Десятий перегляд. – Женева: ВООЗ, 1998. – т. 1, ч. 1. – 685 с.
6. Стандарты эпидемиологического надзора, рекомендуемые ВОЗ // Департамент по эпидемиологическому надзору и борьбе с инфекционными болезнями. – Женева, ВОЗ. – 1999.
7. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины. – Москва.: Медиа Сфера, 2004. – 352 с.
8. Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. – Кишинев.: Картя молдовеняскэ, 1974. – 509 с.
Вид заняття: практичне заняття.
Місце проведення: учбова кімната.
Оснащення: схеми, таблиці, накази, методичні рекомендації, папки із даними для проведення РЕА.
Час: 2 академічні години (90 хвилин).
Поиск по сайту: