Загрозами, сильними і слабкими сторонами

З метою встановлення таких зв’язків, формують SWOT-

матрицю і виконують SWOT-аналіз, який є

довою стратегічного аналізу.

SWOT – це початкові літери англійських слів, ідентичних

українським - сила, слабкість, можливості, загрози.

SWOT-матриця

SWOT-аналіз – це процес встановлення зв’язків між

найхарактернішими для підприємства можливостями,

загрозами, сильними сторонами (перевагами) і слабкою

результати якого в подальшому можуть бути ви

кори стані для формулювання і вибору стратегій підприємства

. SWOT – це початкові літери англійських слів, ідентичних

українським - сила, слабкість, можливості, загрози. SWOT-аналіз – широке поняття. Він починається із вияв

лення та відбору найсуттєвіших, найвпливовіших можливостей

і загроз, зовнішнього середовища та сильних і слабких

сторін внутрішнього. Встановлення зв’язків між ними – зак-

лючний, дуже важливий, етап SWOT- аналізу.

На кожному з чотирьох полів SWOT-матриці

розглядають всі можливі парні комбінації між сильними, слаб-

кими сторонами підприємства, його можливостями і загроза-

ми.

Зовнішнє середовище

		Поле Сл і З

Наприклад: Сильні сторони.

1. стійке фінансове становище підприємства

2. виробництво нових видів продукції

3.організація та ефективна робота відділу маркетингу

4. використання висококваліфікованих працівників

(Можуть бути і інші показники)

Слабкі сторони.

1. Основні засоби спрацьовані більш ніж 67%

2. Недостатня забезпеченість підприємства робітниками основних професій

3. недостане навантаження виробничих потужностей

Можливості.

1. Поширення ємкості ринка

2. Пошук додаткових постачальників сировини

3. Оновлення і модернізація устаткування

4. Поширення виробництва нових видів продукту

Загрози.

1. З’явлення впливових конкурентів

2. Підвищення впливу споживачів, постачальників при заключенні контрактів

3. Державне регулювання, призводящє до росту витрат(відрахування податків)

4. Зміни валютних курсів(несприятливі)

Стратегічний баланс – це певне поєднання негативно та позитивно впливаючи на діяльність підприємства факторів(загроз та можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні та суб’єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами функціонування підприємства. Загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовище накладається на слабкі сторони діяльності.

Можливості – це ситуація в зовнішньому середовище, позитивний процес при яких підприємство має змогу проявити свої сильні сторони.

SWOT-аналіз дозволяє підприємству виконати всебічний аналіз своєї діяльності:

1) Характеризує сильні сторони внутрішніх можливостей, ресурси які формують конкурсні переваги.

2. Слабкі сторони (види діяльності які підприємство здійснює погано, або ресурси що неправильно використовуються.

3. Характеристика можливості (альтернативи, які може використовувати підприємство для досягнення стратегічних цілей.

4.Загрози-будьякі процеси або явища, які перешкоджають розвитку підприємства, досягнення обраних цілей)

SWOT- аналіз дає змогу сформувати перелік стратегій підприємства з урахуванням своїх особливостей.

Поле С і М - стратегічної підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку підвищення можливостей підприємства.

Наприклад:

- поширення виробничої потужності підприємства

- Заключення контрактів на додатково поставку сировини

- Придбання нового обладнання

- Розробка нових технологій

Поле С і З – стратегія посилення сильних сторін підприємства з метою усунення загроз (зменшення впливу зовнішнього середовища)

Наприклад:

- Підвищення якості своєї продукції

- Поширювати виробництво найбільш рентабельної продукції

Поле Сл. І М – розробка стратегій, подолання слабостей підприємства за рахунок можливостей, що зосереджені в зовнішньому середовищі.

Наприклад:

- Модернізація устаткування

- Наймання робітників основних професій, пересвідчення в разі необхідності

- Завантаження виробничих потужностей

Поле Сл. і З – розробка стратегії подолання загроз і усунення слабких сторін підприємства. Така зона іноді називається «кризовим полем», тому що поєднуються загрози зовнішнього середовища т а слабкість підприємства.

Крім SWOT аналізу на підприємствах використовують:

- Регресивний

- Варіаційний

- Факторний аналіз

- Описовий

- Аналіз залежностей

- Аналіз взаємозв’язків

Матриця можливостей

Ймовірність полів ВС, ВП, СС – мають велике значення для організації і їх слід використовувати.

Можливості полів СН, НН, НП, - не заслуговують уваги.(низька ймовірність використання та вплив дуже низький)

Матриця загроз

Загрози які знаходяться в полях ВЗ, ВК, СЗ – велика загроза для підприємства, потрібно негайно ці загрози ліквідувати.

Загрози полів ВТ, СК, НЗ, - повинні знаходитись в полі зору керівництва та ліквідовані в першу чергу.

Загрози полів НК, СТ, ВЛ – потребують уваги. Їх повинно керівництво усунути (хоча це не є першочергова проблема).

Є)Визначення конкурентоспроможності підприємства

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкурентоспроможність підприємства.
Розуміння конкурентоспроможності підприємства трактується фахівцями по різному. Визначений авторитет в галузі конкуренції М.Портер, висновки якого обґрунтовуються на результатах багатьох досліджувань досягнення і збереження конкурентної переваги, вважає, що фірми попереджають своїх суперників, якщо мають міцну конкурентну перевагу. В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком продуктивних сил і відображаючи результати політики великих монополій в боротьбі за якість, ринки збуту і отримання прибутку.

Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі, яка доступна для огляду (10 - 15 років). Джерелами конкурентних переваг є прогресивна організаційно - технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Останнє слід відзначити особливо, тому що аналіз та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідні на всіх ступенях поза виробничого процесу.

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є актуальним питанням, вирішенню якого і присвячується ця робота.

Метою дослідження є розробка та обґрунтування заходів, щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства харчової промисловості.

Відповідно сформульованій меті дипломної роботи передбачається виконання наступних завдань:
- вивчити теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства;

надати загальну характеристику діяльності обраного підприємства харчової промисловості;

провести аналіз виробничої та фінансової діяльності підприємства;

розробити та обґрунтувати заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства БКК.

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети».

Термін «конкуренція» походить від латинського слова concurrere, що означає “зіштовхнусь”.

Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків. Такий вид економічних відносин існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого незалежні суб'єкти, їхня залежність пов'язана тільки з кон'юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції. В ринкових відносинах конкуренцію - природно і об'єктивно існуюче явище - можна розглядати як закон товарного господарства, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва і систем зарплати тощо.

У своєму розвитку конкуренція пройшла певний шлях удосконалення від простих до складніших форм. Конкуренція як явище була властива рабовласницькій, феодальній і навіть первіснообщинній епосі, її зародження й виникнення історично відносять до простого товарного виробництва. Конкуренція між простими товаровиробниками (ремісниками, селянами) орієнтується на суспільну (ринкову) вартість товару. Ті з них, які витрачають на одиницю продукції більше праці порівняно з суспільно-необхідними, в конкурентному суперництві втрачають свої позиції й не мають успіху.

Особливий імпульс конкуренція дістала з переходом у розвинуте товарне господарство. Для ринкового господарства XVIII століття була характерна вільна конкуренція, її феномен детально дослідив Адам Сміт, якому належить вираз щодо «невидимої руки». Відомий англійський економіст перший зробив крок до розуміння конкуренції як ефективного засобу цінового регулювання:

• на основі теорії конкурентної ціни сформулював поняття конкуренції як суперництва, що підвищує ціни (при скороченні пропозиції) і зменшує ціни (при надлишку пропозиції);

• визначив основні умови ефективної конкуренції, що включають наявність великої кількості продавців, вичерпну інформацію про них,мобільність використовуваних ресурсів;
• вперше показав яким чином конкуренція, зрівнюючи норми прибутку, призводить до оптимального розподілу праці і капіталу між галузями;
• розробив елементи моделі досконалої конкуренції і теоретично довів, що в її умовах можливе максимальне задоволення потреб.

На рубежі XIX століття у найрозвинутіших країнах світу вводиться механізм регулювання конкуренції, тобто встановлення «правил гри», коли підприємства та фірми намагаються запровадити нові принципи суперництва. Їхня суть полягає в тому, що підприємці діють не наосліп, силою витісняючи один одного з ринку, а з допомогою маркетингу детально вивчають ринкові можливості, його кон'юнктуру. Це значною мірою «заземлює» напругу виникнення кризи надвиробництва, оскільки зі споживачем наперед узгоджуються обсяги, номенклатура, умови й термін реалізації продукції.

Конкуренція має негативні та позитивні риси. Тривалий час в нашій країні робився наголос в основному на негативних наслідках конкуренції: витіснення дрібних виробників великим капіталом, розорення одних і збагачення інших, посилення соціальної несправедливості, значне зростання майнової диференціації населення, загострення безробіття, інфляція тощо. В умовах адміністративно-командної системи у практиці господарювання конкуренція була майже відсутня.

Поиск по сайту: