МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ,

Task 1. Supply missing detailed information on the subject of the given items:

a) Due to the morphological features, the finite forms serve the function of ……………, unlikewise, the verbals ………….

b) One way domination leads to ………… Conversely, two way domination results in ………….

Task 2. Make written theoretical comments on the grammatical phenomena as highlighted in the illustrative examples:

a) had been doing, would have been waiting, could come, should be writing, might have spoken, were to come, would drive.

b) fat, flat, sink, content, present, lock, book, strike, tap, close, branch, future, hard, ring.

c) She looks down on me. He is an old friend of mine. He has been working here for years. It is getting hot. It sounds quite interesting. Lions have paws. The table stands at the window.

d) the work to be done, a three year experience, a small dreamy-looking man, relaxing atmosphere, a growing interest, a gold ring, a teacher of English, disadvantaged people.

Task 3. Produce short definitions of the following grammatical notions:

grammatical meaning; category of case; transitivity; syntactical connection; predication; Hypotaxis.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………...4

1 Характеристика об’єкта інформації……………………………………………..6

1.1 Загальні відомості………………………………………………………………6

1.2 Функції та завдання об’єкта ……………. …………………………………...11

1.3 Процеси обробки інформації………………………………………………....12

2 Досвід створення і експлуатації аналогічних ГІС…………………………......15

2.1 ГІС для аналізу прийому абітурієнтів до вузів регіону…………………......15 2.2 ГІС «Панорама»…………………………………………………………...........23

3 Проектні рішення………………………………………………………………...26

3.1 Концептуальне проектування…………………………………………………27

3.2 Логічне проектування………………………………………………………….36

Список використаної літератури

Вступ

Географічні інформаційні системи (ГІС) - це сучасні інформаційні технології для картографування та аналізу об'єктів реального світу. Геоінформаційні технології є природною і необхідною складовою будь-якої інформаційної системи, в якій є просторові дані. Інформаційні системи агрокомплексу в цьому відношенні - не виняток. Розглянемо деякі аспекти застосування геоінформаційних технологій у сільському господарстві, використовуючи, в першу чергу, зарубіжний досвід.

У сфері освіти та перепідготовки кадрів ГІС допоможе не тільки студентам і школярам, але також викладачам, науковцям і адміністраторам. Географічні інформаційні системи (ГІС) дозволяють проводити збір, зберігання, аналіз та картування будь-яких даних про об'єкти і явища на основі їх просторового положення. Ця сучасна комп'ютерна технологія забезпечує інтеграцію баз даних та операцій над ними, таких як їх запит і статистичний аналіз, з потужними засобами подання даних, результатів запитів, вибірок і аналітичних розрахунків у наочній легко читається картографічній формі.

Предметом дослідження в ГІС можуть бути як об'єкти і явища навколишнього світу, так і дані, отримані в результаті спостережень і вимірювань в різних наукових областях. Такі дані є також складовою частиною навчальних курсів та практичних занять у школах і вищих навчальних закладах. Знання - сила. У сучасному житті, чим більша кількість інформації є у вашому розпорядженні, тим простіше буде прийняти обгрунтовані рішення та ефективні дії. Але недостатньо просто накопичити інформацію, потрібен інструмент, що забезпечує її повноцінне використання. Таким універсальним інструментом і є ГІС- технологія.

Відомо, що левова частка інформації, з якою ми маємо справу, включає просторову компоненту - будь то дані про населення, економічному розвитку, природних ресурсах, управлінні містами і територіями, надзвичайних ситуаціях, типах лісів або грунтів, виробничої діяльності компаній або інша інформація про об'єкти, явища і події на нашій планеті. ГІС дозволяє отримати найбільшу віддачу від інформації.

ГІС - це значно більше, ніж електронні карти на екрані комп'ютера. Вони забезпечують створення, відображення і спільний аналіз різних типів даних: описових (табличних), векторних, растрових, САПР та інших. Створені за цими даними карти можна уявити в будь-якій стандартній системі координат і перевести їх у будь-яку картографічну проекцію.

Географія є частиною нашого життя. Це те, що нас оточує, це конкретизація всього, з чим ми щодня контактуємо - погода, дороги, магазини, якість води, повітря і грунту, економіка і політика розташовуються, відбуваються, просторово прив'язані до конкретного місця або території. Люди часто не замислюються про значення географії тому, що вона постійно навколо них, вона скрізь.

Саме тому, сьогодні ця технологія є одним з найбільш популярних і корисних інструментів, у тому числі у навчальному процесі і в наукових дослідженнях. ГІС допомагає сформувати у людей новий погляд на світ, що забезпечує його комплексне сприйняття і краще розуміння взаємозв'язків між його складовими. І, що теж важливо, фахівці в цій області затребувані суспільством і мають прекрасні перспективи отримання цікавої, досить престижною і добре оплачуваної роботи. В результаті, курси з вивчення ГІС і пов'язаним з нею технологіям користуються високою популярністю у всіх розвинених країнах.

ГІС - це не просто ще один виробничий навик, це універсальний інструмент дослідника. Функції просторового аналізу застосовується в більш ніж 100 дисциплінах, що охоплюють більшість напрямків наукових і прикладних досліджень. ГІС дозволяє студентам і дослідникам формулювати географічні питання і отримувати на них відповіді шляхом створення та аналізування карт на основі обраних критеріїв. ГІС також є прекрасним засобом презентації результатів проведених досліджень.

1 Характеристика об'єкта інформатизації

1.1 Загальні відомості

Освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Зміст освіти — це обумовлені цілями та потребами суспільства вимоги до системи знань, умінь та навичок, світогляду та громадських і професійних якостей майбутнього фахівця, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури.

Гарантовані державою права громадян щодо отримання освіти забезпечуються створенням відповідних умов, передбачених Законом України "Про освіту"'. Згідно з ним ці права забезпечуються:

- розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

-відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

-різними формами навчання — очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Система освіти в Україні складається з:

- органів управління освітою (державних і місцевого самоврядування);

- самоврядування в галузі освіти;

- закладів освіти;

- наукових, науково-методичних і методичних установ;

- науково-виробничих підприємств.

До органів управління освітою в Україні належать:

1. Міністерство освіти України;

2. Міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти;

3. Вища атестаційна комісія України;

4. Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;

5. Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

До закладів освіти відносять:

- дошкільні заклади;

- загальноосвітні навчальні заклади;

- заклади позашкільної освіти;

- заклади професійно технічної освіти;

- заклади вищої освіти.

Дошкільна освіта. Вона є найважливішою сферою реалізації прав людини, забезпеченні рівних можливостей у отриманні якісної освіти. Адже, основа майбутньої особистості закладається у ранньому віці. Знання та уміння, набуті в дитинстві – це коріння, і чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті. Саме тому постійно триває пошук шляхів творчого зростання дітей з урахуванням їх індивідуальних особливостей та можливостей рости здоровими, вільними та щасливими.

Стратегія дошкільної освіти спрямована на:

- розвиток мережі дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності відповідно до освітніх та національно-культурних потреб населення;

- забезпечення якісної дошкільної освіти, як гаранта готовності дитини продовжувати освіту;

- розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей;

- формування у дитини дошкільного віку моральних норм набуття нею життєвого соціального досвіду;

- запровадження різних альтернативних форм здобуття дошкільної освіти.

Загальноосвітній навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.

Загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.

Загальноосвітній навчальний заклад, що здійснює інноваційну діяльність, може мати статус експериментального. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму власності загальноосвітнього навчального закладу. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад затверджується Міністерством освіти України.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

1. школа I-III ступенів;

2. спеціалізована школа I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

3. гімназія - навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

4.колегіум - навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та культурно-естетичного профілю;

5. ліцей - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою;

6. школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

7. спеціальна школа I-III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку;

8. санаторна школа I-III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

9. школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання;

10. вечірня школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;

11. навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.

Теперішнього часу в Україні функціонують наступні типи вищих навчальних закладів:

1. Університет (класичний університет) - багатопрофільний вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових та науково-виробничих установ і підприємств, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності. Наразі в Україні діють як класичні, так і технічні, економічні, медичні, аграрні, педагогічні та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку висококваліфікованих фахівців з вищою освітою у відповідній галузі.

2. Академія - вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Інститут - вищий заклад освіти, який функціонує самостійно або є структурним підрозділом університету, академії, інститут здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, мистецтва і культури, проводить на належному рівні наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий і матеріально-технічний потенціал.

4. Консерваторія (музична академія) - вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у галузі мистецтва і культури ­музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін. Консерваторія проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. 5. Коледж - самостійний вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

6. Технікум (училище) - вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал та матеріально-технічну базу.

1.2 Функції та завдання об’єкта

Основними завданнями та функціями управління освіти і науки є:

- навчання та виховування дітей;

- реалізація державної та місцевої політики в галузі, спрямованої на удосконалення системи освіти, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, принципу безперервної освіти;

- організація і здійснення контролю за дотриманням законодавства в галузі освіти, Державного стандарту загальної середньої освіти та Державних стандартів професійно-технічної освіти з професій, вимог базового компоненту дошкільної та позашкільної освіти, державних вимог щодо змісту, рівня і обсягу освітніх послуг відповідно до рівня і профілю навчання;

- аналіз стану освіти в місті, прогнозування розвитку загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти, удосконалення мережі

- відповідних навчальних закладів незалежно від типів і форм власності згідно з освітніми потребами громадян;

- створення умов для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти;

- здійснення навчально-методичного керівництва та інспектування навчальних закладів, що є комунальною власністю;

- забезпечення координації роботи щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання вступників до вищих навчальних закладів;

- проведення атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів усіх типів і форм власності, розташованих на території міста;

- сприяння розвитку самоврядування у загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

- вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовка та атестація у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України, комплектування навчальних закладів керівними кадрами;

- сприяння проведенню експериментальної, інноваційної діяльності, впровадженню передового педагогічного, виробничого досвіду та новітніх технологій у навчально-виховному процесі навчальних закладів міста;

- забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров’я та захисту прав учасників навчально-виховного процесу в закладах і установах освіти;

- забезпечення роботи мережі закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей пільгових категорій, зміцнення їх матеріально-технічної бази;

- створення необхідних умов для належного утримання, всебічного і гармонійного розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в дитячих будинках і школах-інтернатах;

- загальне управління закладами професійно-технічної та вищої освіти з метою забезпечення їх нормального функціонування і постійного підвищення рівня їх роботи, координація їх діяльності.

1.3 Процеси обробки інформації

Процес навчання і зміст освіти регламентуються такими документами: навчальними планами, навчальними програмами, підручниками, навчальними посібниками.

Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової
загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної
складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між
освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів
та загальнотижнева кількість годин.

Навчальний план — це затверджений Міністерством освіти і науки України документ, в якому для кожного типу загальноосвітніх навчально-виховних закладів визначено перелік навчальних предметів, порядок їх вивчення за роками, кількість тижневих годин на їх вивчення, структура навчального року.

Навчальна програма — це документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, в якому подано характеристику змісту навчального матеріалу із зазначенням розділів, тем, орієнтовної кількості годин на їх вивчення. Програма має традиційну структуру: пояснювальна записка, перелік розділів і тем, перелік обов'язкових знань, умінь і навичок учнів, критерії та норми оцінювання.

Підручник — це навчальна книга, в якій розкрито зміст навчального матеріалу відповідно до вимог чинної програми.

Навчальний посібник — це навчальна книга, в якій подано навчальний матеріал, що не обов'язково відповідає вимогам чинної програми, а виходить за її межі, а також визначено додаткові завдання, спрямовані на розширення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхньої самостійної пошукової пізнавальної діяльності.

2 Досвід створення і експлуатації аналогічних ГІС

У Європейському Союзі розробляється та знаходиться в процесі впровадження ціла низка інформаційних продуктів, розроблених при виконанні програми Глобального моніторингу в інтересах моніторингу навколишнього середовища та безпеки (GMES). Програма має на меті створення інформаційних систем підтримки прийняття рішень для установ Європейського Союзу. Ці системи базуються на інформаційних сервісах моніторингу навколишнього середовища за декількома напрямками, зокрема моніторингу сільського господарства. На сьогодні в рамках GMES впроваджено сервіс глобального моніторингу посівів сільськогосподарських культур (GlobalCropMonitoring), раціонального використання культивованих земель (AgriEnvironmentalMonitoring), оновлення карт класифікації земних покривів (EUROLAND) та ін. В Об’єднаному дослідницькому центрі (JRC) Європейської Комісії, що надає наукову та технічну підтримку рішень Європейської Комісії у галузі сільського господарства та продовольчої безпеки, накопичено 20-річний успішний досвід використання даних ДЗЗ у роз в’язанні задач сільськогосподарської статистики та прогнозування врожайності. Від 1992 р. в JRC функціонує та постійно удосконалюється система прогнозування врожайності AGRI4CAST. Інститут космічних досліджень НАНУ–НКАУ та Інститут кібернетики НАНУ виконали науково-технічний проект, присвячений розробці геоінформаційної системи (ГІС) для фермера, яка відповідає міжнародним стандартам та базується на програмному забезпеченні з відкритим кодом.

2.1 ГІС для аналізу прийому абітурієнтів до вузів регіону

Кампанія з прийому абітурієнтів до ВНЗ - справа клопітка і трудомістка: необхідно врахувати масу відомостей про абітурієнтів та результати проходження ними вступних випробувань. Тому в багатьох вузах застосовуються різні засоби для комп'ютеризації роботи приймальних комісій. Проте значний обсяг інформації, що вводиться в ході роботи приймальної комісії, можна використовувати не тільки для випуску технічних документів (списків груп, відомостей, наказів на зарахування), але і для аналізу вибору спеціальностей і факультетів абітурієнтами, якості підготовки випускників різних навчальних закладів і т.п. Такий аналіз необхідний, так як для підтримки прийняття управлінських рішень потрібно досить повна, достовірна і представлена ​​в зручній формі вихідна інформація. Органам управління освітою (федеральні і регіональні міністерства освіти, відділи освіти різних рівнів) потрібні дані про підвідомчих навчальних закладах та кількості учнів, якості освіти, результати вступу випускників різних навчальних закладів до вузів і т.д. Аналогічна інформація необхідна і вузам для визначення перспектив розвитку і планування профорієнтаційної роботи. Іншими споживачами цієї інформації можуть стати уряд, служби зайнятості, підприємства та ін організації, які також потребують відомостях, де, за якими спеціальностями готуються фахівці, і які регіони вони представляють. Організація спеціального збору інформації для цих цілей - справа складна й дорога, тому для підтримки прийняття рішень представляється логічним використання даних приймальних комісій.

З 1998 року в Пензенському державному університеті (ПГУ) використовується інформаційно- аналітична система (ІАС) приймальної комісії, що забезпечує поряд з введенням даних і випуском документів приймальні комісії розширені функції аналізу. Результати аналізу представляються в табличній формі або у вигляді діаграм, графіків і ін Система реалізована з використанням засобів Access, SQL і Visual Basic. До моменту розробки ІАС в ПГУ вже була створена ГІС освітнього простору Пензенської області, що включає картографічну основу і атрибутивні БД, що містять інформацію з освітнім установам області. Тому наступним логічним кроком стало створення інтегрованої інформаційної системи, що включає в себе ІАС приймальної комісії та географічну базу даних на основі ArcView. Використання геоінформаційних систем дозволило підвищити наочність представлення результатів аналізу, а також виконувати додаткові види аналізу, для яких необхідний облік територіального розподілу основних параметрів (розташування навчальних закладів, щільність населення, наявність транспортної та інформаційної мереж і т.д.).

Геоінформаційна складова системи включає в себе такі основні елементи:

· цифрову карту Пензенської області.

· взаємопов'язану сукупність атрибутивних баз даних (БД).

· пакет інструментів для роботи з картою і базами даних (інструменти для вирішення завдань пошуку, статистичних операцій, моделювання процесів, формування вихідних документів). У даному пакеті використовувалися як стандартні можливості АrcView, так і специфічні засоби (ідентифікації об'єктів, здійснення вибірок на основі декількох критеріїв та ін), розроблені за допомогою мови написання скриптів Avenue і мови Delphi 3.0.

Серед найбільш часто використовуваних вибірок даних можна відзначити наступні:

· кількість подали документи в ПГУ по районах Пензенської області.

· кількість зарахованих до ПГУ по районах Пензенської області.

· вибір факультетів (спеціальностей) абітурієнтами з різних районів.

· співвідношення числа подали документи і зарахованих до ПГУ по районах (рис. 1).

· кількість подали документи і зарахованих на окремі факультети і спеціальності.

· вибір факультетів абітурієнтами окремого району з вказівкою точних числових даних.

· порівняння кількості абітурієнтів ПГУ по районах області за різні роки (збільшення / зменшення).

· порівняння кількості зарахованих до ПГУ по районах області за різні роки (збільшення / зменшення).

· середні бали, отримані на вступних іспитах з певного предмета (математики, історії та ін) по районах області (рис. 2).

· розподіл медалістів, які подали документи (або зарахованих) в ПГУ по районах області.

· середні бали, отримані на вступних випробуваннях абітурієнтами району чи населеного пункту (рис. 3).

Рисунок 2.1 ─ Процент поступивших в ПГУ від загального числа абітурієнтів.

Рисунок 2.2 ─ Середні бали, отримані абітурієнтами Кузнецького району, при вступі до ВНЗ.

Рисунок 2.3 ─ Вибір оптимального місця для створення кабінету ДО.

Одним з напрямків використання системи для підтримки прийняття рішень є розробка засобів для вибору оптимального розташування кабінетів дистанційної освіти (ДО). Не секрет, що в малих містах і сільських районах важко отримати освіту традиційними методами. Сучасні телекомунікаційні технології дозволяють вести навчання з використанням комп'ютерних мереж незалежно від відстаней. В принципі, доступ до мереж є всюди. Наприклад, в Пензенській області з будь-якого населеного пункту, де є телефон районної АТС, можна працювати в Internet. Однак існують серйозні фінансові проблеми: у сільських школах практично немає PC сумісних комп'ютерів, вкрай мало їх і в індивідуальному використанні. Ще гірше йдуть справи з підключенням індивідуальних користувачів та освітніх установ до глобальних мереж. Для забезпечення можливості широким масам населення отримувати послуги ДО доцільно створення кабінетів ДО на базі існуючих освітніх закладів. Кабінети мають бути оснащені комп'ютерами та мати вихід в мережу. Дана робота ведеться ПГУ в жорстких фінансових рамках, тому вкрай важлива економічна виправданість створення кабінетів, швидка самоокупність проектів. Це вимагає визначення оптимального розміщення і послідовності створення кабінетів ДО. Для цих цілей використовується модуль, написаний на вбудованій мові Avenue. В якості критеріїв для оцінки необхідності створення кабінету задають:

· максимальну відстань, при якому кабінет ДО вважається доступним для проживаючих в навколишніх населених пунктах;

· число потенційних учнів, залежно від якого визначається " ступінь бажаності " відкриття кабінету ДО (залежить від кількості абітурієнтів у зоні тяжіння кабінету);

· мінімальні вимоги до навчального закладу, на базі якого створюється кабінет (можливі показники - мінімальне число учнів навчального закладу, площа приміщень, кількість викладачів).

У 1999 році система отримала подальший розвиток. Основними нововведеннями стали введення інформації про шкільні оцінках з профілюючих предметів та розробка прототипу системи для аналізу прийому у всі вузи регіону.

Введення шкільних оцінок дозволяє оцінити відповідність вимог, пропонованих у школах, вимогам вузу. Це дозволяє здійснювати моніторинг якості підготовки у навчальних закладах міст, районів або в окремих школах. Треба зауважити, що вибірка " абітурієнти вузів регіону" досить представницька для аналізу результатів підготовки випускників шкіл в цілому. Це підтверджується наступними факторами:

· 73 % випускників шкіл намагаються вступити до вузів (в середньому по Росії);

· більшість молодих людей вступає до вузів свого регіону, що підтверджується тим, що в більшості вузів (крім Москви і Санкт -Петербурга) понад 90 % абітурієнтів становить молодь свого регіону (в ПГУ - понад 95 %).

При використанні ГІС ці дані дозволяють побудувати карту " неузгодженості " між шкільними і вузівськими оцінками з різних предметів (рис. 4).

Рисунок 2.4 ─ Аналіз відмінності між шкільними та вузівськими оцінками з математики.

Розроблений прототип системи аналізу вступу абітурієнтів до вузів регіону дозволяє, додатково до можливостей системи окремого вузу, виконувати наступні вибірки даних:

· кількість подали документи і зарахованих до вузів по районах Пензенської області.

· вибір вузів абітурієнтами різних районів.

· співвідношення надійшли у різні вузи по районах області.

· розподіл медалістів по районах області та вибір ними вузів.

· розподіл студентів, що навчаються за контрактами на платне навчання, по районах області та вузам (рис.5).

· найбільш популярний в районі вуз (за кількістю подали документи і зарахованих) (рис.6).

Рисунок 2.5 ─ Розподіл контрактників по районам області.

Рисунок 2.6 ─ Найвідоміший ВНЗ у районі (абітурієнти).

В даний час ведеться доопрацювання повного варіанту системи аналізу. Основні зусилля спрямовані на спрощення налаштування системи та її адаптації до змін у структурі та правила прийому вузів. Створена інтегрована інформаційна система може бути впроваджена в будь-якому регіоні Росії (за наявності картографічної основи для АrcView). Наступним кроком у розвитку може стати створення відповідних ІАС для моніторингу освітніх систем зон Росії (Поволжя, Уралу і т.д.) і країни в цілому.

2.2 ГІС «Панорама»

Розробка у Вінницькій області комп'ютерної системи державного моніторингу навколишнього середовища на замовлення Державного управління охорони навколишнього середовища у Вінницькій області (у минулому - Держуправління екології та природних ресурсів області) з використанням інструментарію ГІС "Панорама" (GisToolKit).

За останній час ця система була істотно допрацьована. Тепер вона містить всю основну інформацію про стан навколишнього середовища, яке контролюється в області, і про всіх його зареєстрованих забруднювачі, в т.ч. дані про стан вод, скидах води і водозаборах, про грунті і відходах (місцях видалення відходів і хімічних складах), викидах, об'єктах природно- заповідного фонду Вінницької області.

Загальновідомо, що поліпшення стану навколишнього середовища неможливо без підтримки і розуміння населення. А для цього треба, перш за все, довести до відома людей інформацію про стан навколишнього середовища даного регіону (рис. 7,8).

Рисунок 2.7 ─ Система «Рідна природа».

Для розширення доступу населення, в першу чергу, в освітніх установах, Державне управління охорони навколишнього середовища у Вінницькій області за підтримки Вінницької обласної ради народних депутатів прийняв рішення про створення освітньої версії геоінформаційної системи моніторингу довкілля області (скорочена назва - "Рідна природа", автор назви - начальник Державного управління охорони навколишнього середовища у Вінницькій області Е.Г.Яворская). Повна версія комп'ютерної системи одержала назву " управлінської ".

"Освітня " версія була також розроблена у Вінницькому національному технічному університеті (ВНТУ). Вона містить середньорічні дані про стан вод, грунту, основні паспортні дані річок, водосховищ, об'єктів природно- заповідного фонду і, що не менш важливо, дозволяє користувачам самим легко додавати нові дані. За основу була прийнята ГІС з найбільшим офіційно дозволеним в Україні масштабом 1:200 000. Ця ГІС була придбана у Всеукраїнському науково - дослідному інституті геодезії і картографії, конвертована у формат "Панорама" і доповнена шарами системи моніторингу. В результаті ГІС містить такі верстви:

- адміністративний устрій;

- водні ресурси;

- дорожня мережа;

- рослинність;

- пости гідрологічного контролю;

- створи спостережень за якістю поверхневих вод;

- об'єкти природно - заповідного фонду області.

Рисунок 2.8 ─ Система «Рідна природа».

3 Проектні рішення

Обробка великих масивів інформації про кадастрові об'єкти, їх динаміку під силу лише сучасним комп'ютерним системам і інформаційним технологіям.

Оскільки кадастри опираються даними, що мають просторову прив'язку, та взаємозв'язок його з геоінформаційними системами (ГІС) очевидний. Сучасні геоінформаційні системи з їх розвиненими аналітичними можливостям дозволяють наочно відобразити і осмислити інформацію про конкретні об'єкти, процеси і явища в їх сукупності, виявити взаємозв'язки і просторові відносини, підтримують колективне використання даних і їх інтеграцію в єдиний інформаційний простір. Тому в усьому світі кадастрові системи створюються на базі геоінформаційних технологій.

У період швидкого розвитку інформаційних технологій, що дозволяють сформувати більш цілісну картину різноманітних процесів, актуальним є подальший розвиток та застосування ГІС - технологій для аналізу та прогнозування складних геопроцесів, зокрема соціогеографічних.

Проектування будь-якої інформаційної системи передбачає рух від концептуального рівня до детального і далі - до рівня реалізації. Припросуванні від етапу концепції до етапу реалізації зростає рівень знання функціональності і БД, і навпаки, до того, як стануть зрозумілі деталі, потрібно виробити концепцію (ідею) системи і знати спосіб її реалізації. Таким чином, при проектуванні ГІС виділяють три стадії:

1) концептуальне проектування - включає аналіз потреб і перші обговорення проектування баз даних;

2) логічне проектування - відображення концептуальної моделі предметної області в дата логічне середовище;

3) фізичне проектування - полягає у виборі бажаного способу організації даних у середовищі зберігання обраної системи.

3.1 Концептуальне проектування

Метою концептуального проектування є розробка концептуальної моделі предметної області інформаційної системи. Основними підходами до моделювання інформаційних систем та баз даних є: об’єктно - орієнтований підхід, підходи «сутність – атрибут – зв’язок»; на основі бінарних і елементарних n- арних відношень та на основі інтерпретованої логіки предикатів. Об’єктно - орієнтований підхід охоплює всі етапи життєвого циклу інформаційних систем від концептуального моделювання до програмування, експлуатація та модернізації.

Об’єктно - орієнтована технологія ґрунтується на об’єктній моделі, основними елементами якої є класи і об’єкти. Об’єкт являє собою корисну модель якої-небудь сутності в предметній області. Об’єкт моделює частину навколишньої діяльності й у такий спосіб існує в часі і просторі.

Найбільш поширеною об’єктно – орієнтованою мовою моделювання є уніфікована мова моделювання UML (UnifiedModelingLanguage). Ця мова придатна для моделювання будь-яких систем: від інформаційних систем масштабу підприємства до розподілених Web- додатків і систем реального часу. Уніфікована мова моделювання має добре визначені синтаксис та семантику. Найбільш вагома частина синтаксису цієї мови – її графічна нотація, елементами якої є сутності, відношення, діаграми. Сутності – абстракції, що є основними елементами моделі. Відношення зв’язують різні сутності між собою. Діаграми групують сукупності сутностей, що представляють інтерес.

В UML розрізняють чотири типи відношень: залежність, асоціація, узагальнення, реалізація. Діаграма в UML – графічне подання набору елементів, що зображуються найчастіше у вигляді зв’язаного графа.

Для подання понять предметної області при концептуальному проектуванні застосовують діаграми класів. При моделюванні об’єктно-орієнтованих систем цей тип діаграм виконують найчастіше. Діаграми класів відповідають статистичному виду системи з погляду проектування. Діаграми класів, які включають активні класи, відповідають статистичному виду системи з погляду процесів.

Діаграми класів звичайно містять так сутності: класи, інтерфейси, кооперації. Для зв’язку між сутностями можуть застосовуватись відношення залежності, узагальнення й асоціації. Крім цього, діаграми класів можуть містити в собі примітки й обмеження.

Процес об’єктно – орієнтованої розробки концептуальної моделі передбачає такі етапи:

1) виявлення об’єктів і класів;

2) застосування семантики цих об’єктів і класів;

3) виявлення зв’язків між цими об’єктами й класами.

Об’єкти зі спільним атрибутами, операціями, відношеннями і семантикою об’єднують у класи. При аналізі складають діаграми класів, на яких відображають класи й асоціації між ними, додають до них деталі (атрибути, абстракції), необхідні, щоб передати суть рішень.

Оскільки на управління освіти впливають такі фактори, як густота мережі доріг, стан забруднення навколишнього середовища,наявність освітніх закладів то їх було внесено до числа класів, що характерні для управління освіти.

В результаті були виявлені такі класи:

1) населений пункт;

2) вулиці (з назвами);

3) житлові будівлі (садибної, малоповерхової, середньо поверхової, багатоповерхової);

4) автомобільна дорога;

5) земельна ділянка;

6) заклади освіти;

7) дошкільні НЗ;

8) школи;

9) ВНЗ;

10) громадські будівлі;

11) рослинний покрив;

12) інженерна мережа;

Опис виявлених класів наведений в таблиці 3.1. Опис атрибутів по кожному об’єкту наводиться в таблиці 3.2 - 3.12. Опис відношень наведений у формі таблиці 3.13.

Таблиця 3.1 – Опис класів

Продовження таблиці 3.1

Таблиця 3.2 – Атрибути класу «Населений пункт»

Таблиця 3.3 – Атрибути класу «Вулиці»

Таблиця 3.4 – Атрибути класу «Житлові будівлі»

Таблиця 3.5 – Атрибути класу «Автомобільні дороги»

Таблиця 3.6 – Атрибути класу «Земельна ділянка»

Таблиця 3.8– Атрибути класу «Дошкільні НЗ»

Таблиця 3.7 – Атрибути класу «Заклади освіти»

Таблиця 3.8– Атрибути класу «Школи»

Таблиця 3.9– Атрибути класу «ВНЗ»

Таблиця 3.10 – Атрибути класу « Громадські будівлі»

Таблиця 3.11– Атрибути класу «Рослинний покрив»

Таблиця 3.12 – Атрибути класу « Інженерна мережа»

Таблиця 3.13 – Відношення між класами

Продовження таблиці 3.13

Після опису атрибутів класів доцільно описати залежність між класами.

Серед вище перерахованих класів, більш всього поширені такі типи відношень, як композиція, асоціація, узагальнення.

Асоціація – структурне відношення, що описує сукупність зв’язків. Кожен кінець асоціації приєднується до одного з класів цієї асоціації і володіє кратністю, яка показує скільки об’єктів може брати участь в даному відношенні.

Узагальнення – це відношення «спеціалізація/нащадок», при якому об’єкт спеціалізованого елемента може бути підставлений замість об’єкта узагальненого елемента.

При композиції об’єкт – частина може належати лише одному об’єкту – цілому. Крім цього, видалення цілого розповсюджується на всі його частини.

Таким чином, розглянувши теоретичні відомості про типи відношень, доцільно зв’язати класи відношеннями так, як показано у таблиці 3.16.

3.2 Логічне проектування

Основним завданням етапу логічного проектування є розробка логічної схеми, орієнтованої на обрану систему. На даному етапі здійснюється відображення концептуальної моделі предметної області в даталогічне середовище. Процес логічного проектування ГІС управління освіти складається з наступних етапів:

1) вибір програмних засобів;

2) ідентифікація інформаційних шарів;

3) розробка структури бази даних.

В якості базового програмного засобу для реалізації ГІС управління освіти населеного пункту використано одну з найбільш популярних геоінформаційних систем настільного типу ArcView. ArcView забезпечує високоякісну візуалізацію, запити, аналіз, інтеграцію й базові функції введення цифрових даних.

Ідентифікацію інформаційних шарів виконано на основі концептуальної моделі. Встановлено, які об’єкти будуть відображені на карті, і визначено, які шари необхідні для їх подання. Дана інформація міститься у таблиці 3.17.

Схема бази даних ГІС управління освіти населеного пункту наведена на рисунку 3.2.

Таблиця 3.17 – «Інформаційні шари»

Список літератури

1. Козарь В.І., Козарь Л.М. Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «ГІС в кадастрових системах» для студентів денної та заочної форм навчання. Видавничий відділ КрНУ, 2012. – 14с.

2. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

3. ДБН Б.1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації».

4. Газета ARCREVIEW Современные геоинформационные технологии, выпуск № 2 (21) от 2002 года.

Поиск по сайту: