Права власників земельних ділянок

1. Власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

2. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

2Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

ü визнання прав;

ü відновлення стану земельної ділянки, який існував до по­рушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують пра­ва або створюють небезпеку порушення прав;

ü визнання угоди недійсною;

ü визнання недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ü відшкодування заподіяних збитків;

ü застосування інших, передбачених законом способів.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядуван­ня без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і роз­порядження належною йому земельною ділянкою або встанов­лювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. В іншому випадку вони несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їхнім неправомірним втручанням у здійснен­ня власником повноважень щодо володіння, користування і роз­порядження земельною ділянкою.

До органів, що вирішують земельні спори, закон відносить суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу воло­діння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що пере­бувають у власності і користуванні громадян, та дотримання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо роз­межування меж районів у містах.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішу­ють земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішен­ням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Поиск по сайту: