Т е м а 1. Київська Русь

Історіографія та джерельна база теми.

Передумови утворення Київської Русі. Норманська теорія. Походження термінів “Русь” та “Україна”. Класики української історії щодо цих проблем: М. Костомаров, М. Грушевський, Д. Дорошенко. Російська історіографія і норманська теорія – М. Ломоносов, М. Погодін, С. Гедеонов, М. Тихомиров, Б. Рибаков, В. Мавродін. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва. Внутрішня та зовнішня політика перших київських князів (Олега, Ігоря, Ольги, Св’ятослава). Володимир Святославович. Хрещення Русі та його історичне значення. Соціально-економічний розвиток. Соціальна структура населення. Ярослав Мудрий. “Руська Правда”. Міжнародні зв’язки Київської Русі.

Етнічні процеси в Київській Русі. Формування української та інших східнослов’янських народностей. Питання про етнічну структуру Київської Русі. М. Карамзін, С. Соловйов, В. Ключевський та „Звичайна схема „руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства” М. Грушевського. Теорія „давньоруської народності” та її адепти – російські радянські історики Б. Греков, В. Мавродін, Б. Рибаков, Л. Черепнін та ін. Українська історіографія стосовно ранніх етапів формування східнослов’янських народів (М. Брайчевський, Я. Ісаєвич).

Культура Київської Русі. Місце та роль Київської Русі в історії українського народу.

Т е м а 2. Роздроблення Русі. Південно-західніруські князівства
(ХІІ – перша половина ХІV ст.)

Історіографія та джерельна база теми.

Причини роздроблення Київської Русі. Ослаблення влади великого князя Київського. Боротьба Володимира Мономаха за державну єдність Русі. Посилення процесу роздроблення після його смерті. Питання про хронологічні рамки феодальної роздробленості в історіографії.

Форми земельної власності. Зростання політичної та економічної могутності місцевих центрів. Розвиток ремесла, торгівлі, міст. Соціальна структура населення.

Продовження процесу формування української народності. Етноніми “русини”, “русичі”, “руські люди” та їх ідентифікація. Перші письмові згадки про етнотопонім “Україна”. Київський літопис і перше вживання назви „Україна”. Гіпотеза С. Шелухіна про ієрархію назв „Русь і Україна”. Пропозиції Н. Яковенко щодо назв і самоназв української території. Записки іноземних мандрівників про Україну та їхнє розуміння назви „Україна”. Мовознавці щодо формування української мови (О. Шахматов, Ю. Шевельов, Л. Булановський, В. Виноградов).

Південно-західні руські князівства – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Волинське.

Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Володимирко. Ярослав Осмомисл. Роман Мстиславович. Об’єднання Галичини і Волині в одне Галицько-Волинське князівство. Данило Галицький. Галицько-Волинський літопис як основне джерело цього періоду. Історіографія стосовно доби південно-західних руських князівств – М. Грушевський, В. Пашуто, І. Крип’якевич, Л. Войтович, Я. Ісаєвич.

Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди. Проблема золотоординського іга в історіографії. Л. Гумильов, Л. Викторова, В. Єгоров, О. Русина та ін. Спроба Данила Галицького організувати антиординську коаліцію держав. Внутрішня соціально-політична криза та занепад Галицько-Волинського князівства.

Культура Русі періоду роздробленості (ХІІ - перша половина ХІV ст.).

Т е м а3.Українськіземлівдругій половині ХІV –
першій половині ХVІ ст.

Історіографія та джерельна база теми.

Геополітична ситуація в Східній Європі в ХІV ст. Посилення Великого князівства Литовського і включення до його складу Волині, Київщини, Чернігівщини, Новгород-Сіверщини, Переяславщини і Поділля. Битва на Синіх Водах (1362 р.). Політика литовських князів на українських землях.

Захоплення Галичини Польщею, Закарпаття Угорщиною, Північної Буковини Молдавією.

Кревська унія. Островська угода. Розширення південних кордонів Великого князівства Литовського. Розгром німецьких хрестоносців під Грюнвальдом. Посилення влади литовських феодалів в Україні за князювання Вітовта. Ліквідація удільних князівств.

Зміцнення Великого князівства Московського та його боротьба з Литвою за Сіверську землю. Напади татар і турків на українські землі.

Зміни в суспільно-політичному устрої Великого князівства Литовського. Великокнязівська рада та її склад. Зростання ролі шляхти.

Соціально-економічний розвиток українських земель. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі. Міста. Магдебурзьке право. Формування панщинно-фільваркового господарства. Устава на волоки. Руйнування общини. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути. Форми соціального протесту мас.

Польсько-литовське зближення. Намагання польської шляхти захопити українські землі. Наступ католицизму. Причини і наслідки покатоличення та полонізації української верхівки. Зміни акцентів у вітчизняній історіографії щодо релігійних утисків православних у Литовській державі в доберестейську добу. В. Ульяновський, О. Крижанівський, С. Плохій.

Походження, джерела і час виникнення українського козацтва. Причини, час і місце заснування Запорізької Січі. Проблема походження українського козацтва та місця і часу заснування Запорізької Січі у вітчизняній історіографії. Літопис Г. Граб’янки та „Історіярусів”. О. Рігельман, Д. Бантиш-Каменський, В. Антонович, М. Костомаров, М. Грушевський, Д. Яворницький, В. Голобуцький. Характерні риси козацького зображення минулого. Літопис Самовидця та Преамбула до „Конституції” Пилипа Орлика. Літопис Граб’янки. Літопис Самійла Величка.

Урядова політика щодо козаків. Виникнення реєстрового козацтва. Місце козаків у охороні південних рубежів країни. Військове мистецтво запорозьких козаків.

Українська культура в другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.

Поиск по сайту: