Характеристика нормативних документів щодо елекробезпеки

Основні нормативні документи щодо електробезпеки в Україні:

Правила устройства электроустановок (ПУЭ–86). Дія ПУЭ–86 розповсюджується на ЕУ напругою до 500 кВ, що споруджуються чи реконструюються. ПУЭ–86 встановлюють загальні вимоги до будови ЕУ, каналізації (передачі) електроенергії, захисту і автоматики, розподільних пристроїв і підстанцій, електросилових установок, електричного освітлення та до електрообладнання спеціальних установок [ 3.16].

ДНАОП 0.00-1.32–01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Цей документ затверджений Мінпраці України і включає деякі питання електричного освітлення та обладнання спеціальних установок зі змінами і доповненнями відповідно до чинних в Україні і міжнародних нормативних актів [3. 6].

Правила улаштування електроустановок. Розділ 1. Загальні правила. Гл. 1.7. Заземлення і захисні заходи безпеки. (ПУЕ–2006). Глава ПУЕ 1.7, запроваджена з 1 січня 2007 року. Вимоги глави поширюються на ЕУ змінного і постійного струмів, які проектуються, будуються або реконстуюються і містять загальні вимоги до їх електробезпеки. Вимоги цієї глави можуть також застосовуватися до діючих ЕУ (у книжці 3.17]).

НПАОП 40.1-1.01–97 (ДНАОП 1.1.10-1.01–97). Правила безпечної експлуатації електроустановок – галузевий нормативний документ (енергетика). Дія його розповсюджується на ЕУ енергетичної галузі напругою до 500 кВ. Він встановлює вимоги щодо безпечної експлуатації ЕУ [3.12].

ДНАОП 0.00-1.21–98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів – міжгалузевий НА, що визначає вимоги з безпечної експлуатації електроустановок споживачів, дія його розповсюджується на електроустановки напругою до 220 кВ [ 3.4].

Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів – установлюють основні організаційні і технічні вимоги до експлуатації ЕУ споживачів і поширюються на діючі ЕУ напругою до 150 кВ включно [ 3.15].

ДНАОП 1.1.10-1.07–01. Правила експлуатації електрозахисних засобів – НА, що встановлює вимоги до необхідного переліку електрозахисних засобів залежно від конкретних умов, до зберігання, випробування, перевірки стану та користування електрозахисними засобами [ 3.9].

ДНАОП 0.00-8.19–99. Порядок проведення опосвідчення електроустановок споживачі в [ 3.7].

ДНАОП 0.00-8.20–99. Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів [ 3.8].

Розроблені на основі НПАОП (ДНАОП) галузеві нормативні акти щодо електробезпеки для енергетичної галузі та підприємств інших галузей

7.2.3. Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок

Безпечна експлуатація ЕУ забезпечується такими трьома методами:

− застосуванням стаціонарних конструктивних і схемних заходів захисту;

− використанням засобів захисту, у тому числі електрозахисних;

− дотриманням захисних заходів під час виконання робіт в ЕУ.

Конструктивні та схемні заходи захисту є невід’ємною частиною ЕУ і убезпечують її експлуатацію увесь час, доки ЕУ знаходиться під напругою. Згідно з ПУЕ–2006 [3.17] їх поділяють на дві групи:

− заходи захисту від прямого дотику в нормальному режимі роботи ЕУ;

− заходи захисту в разі непрямого дотику у випадку одиничного пошкодження.

Засіб захисту (ЗЗ) − це засіб, призначений для запобігання або зменшення виливу на працівника небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів.

Засіб електрозахисний− це засіб, призначений для забезпечення електробезпеки (це інструменти і пристосування для безпечного виконання робіт в ЕУ: ізолювальні штанги, кліщі, покажчики напруги та ін.), а також діелектричний одяг та взуття (рукавички, ботики, калоші та ін.).

Захисні заходи під час виконання робіт в ЕУ− це комплекс вимог до працівників і до порядку виконання робіт для убезпечення експлуатації ЕУ.

7.2.4. Міри захисту від прямого дотику в нормальному режимі роботи електроустановок

Загальні положення:

1. Струмовідні частини ЕУ не повинні бути доступні для випадкового прямого дотику до них, а доступні для дотику відкриті і сторонні провідні частини не повинні перебувати під напругою, що становить небезпеку ураження електричним струмом в нормальному режимі роботи і в разі пошкодження ізоляції.

2. Для запобігання ураженню електричним струмом у нормальному режимі роботи потрібно застосувати окремо або у поєднанні такі заходи захисту від прямого дотику:

− основна ізоляція струмовідних частин;

− огорожі та оболонки в ЕУ;

− бар’єри в ЕУ;

− розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності;

− розміщення струмовідних частин на недосяжній висоті чи у недоступному місці;

− блоківки безпеки в ЕУ.

3. Захист від прямого дотику не вимагається, якщо номінальна напруга ЕУ не перевищує:

− 25 В змінного або 60 В постійного струму в разі застосування системи БННН (система безпечної наднизької напруги), якщо електричне обладнання експлуатується у сухих приміщеннях;

− 25 В змінного і 60 В постійного струму в разі застосування системи ЗННН (система захисної наднизької напруги), якщо обладнання перебуває у зоні дії зрівнювання потенціалів і експлуатується тільки у сухих приміщеннях;

− 6 В змінного або 15 В постійного струму в усіх інших випадках.

7.2.5. Електрична ізоляція в електроустановках

Ізоляція− це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, за допомогою яких струмовідні частини відокремлюються одна від одної чи від інших конструктивних елементів обладнання. ЕУ передусім мають робочу ізоляцію – ізоляцію, яка забезпечує протікання струму потрібним шляхом і безпечну експлуатацію обладнання, тобто ізолює струмовідні частини від корпусів.

Щодо захисних заходів передусім враховують основну ізоляцію, тобто ізоляцію струмовідних частин в ЕУ напругою до 1 кВ, яка забезпечує захист від прямого дотику.

Вимоги до основної ізоляції:

− має повністю покривати струмовідні частини;

− повинна витримувати механічні, електричні, хімічні, теплові та інші впливи у процесі експлуатації;

− усунення ізоляції повинно бути можливим тільки через її руйнування;

− у разі забезпечення її повітряним проміжком (так звана зовнішня ізоляція) захист від прямого дотику або наближення до струмовідних частин на небезпечну відстань, у тому числі в ЕУ напругою понад 1 кВ, повинен здійснюватися за допомогою інших заходів (оболонок, огорож, бар’єрів або розміщення поза зоною досяжності).

Захисна дія ізоляції полягає в обмеженні величини струму, що протікає через ізоляцію і, відповідно, через людину, яка доторкується до ізоляції. Це відбувається через великий електричний опір ізоляції.

Контроль ізоляції підрозділяють на періодичний (виконують у певні проміжки часу); постійний (виконують впродовж усього періоду роботи ЕУ) і передпусковий (виконують перед пуском ЕУ).

Періодичний контроль поділяють на:

заводський – після виготовлення ЕУ;

приймально-здавальний – після монтажу, перед введенням в експлуатацію;

післяремонтні випробування – після капітальних та поточних ремонтів;

міжремонтні випробування – у терміни, встановлені відповідними правилами.

Під час періодичних випробувань ізоляції зазвичай вимірюють активний опір і коефіцієнт абсорбції та виконують випробування підвищеною напругою.

Активний опір ізоляції вимірюють мегаомметрами, що вміщують генератор постійного струму, логометр і додаткові опори, наприклад, М1101М, який випускають на напругу 100, 250, 500, 1000 і 2500 В.

Періодичні випробування ізоляції здійснюють на вимкнених ЕУ, тобто вимірюють опір ізоляції певних частин ЕУ під робочою напругою. Для ЕУ напругою до 1 кВ вимірювальна напруга дорівнює 1 кВ і опір ізоляції не повинен бути меншим, аніж 500 кОм. ЕУ випробовують підвищеною напругою, щоб гарантувати, що ізоляція до наступного випробування не зруйнується від робочої напруги.

Постійний контроль ізоляції виконують у мережі з ізольованою нейтраллю напругою до 1 кВ.

Крім основної в ЕУ, застосовують такі види електричної ізоляції:

− додаткова ізоляція – це самостійна ізоляція, передбачена як додаткова до основної ізоляції в ЕУ напругою до 1 кВ і призначена для забезпечення захисту від ураження електричним струмом у разі ушкодження основної ізоляції;

− подвійна ізоляція – ізоляція в ЕУ напругою до 1кВ, яка складається з основної і додаткової ізоляції;

− посилена ізоляція – єдина система ізоляції струмовідних частин в ЕУ напругою до 1 кВ, яка забезпечує такий самий ступінь захисту від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.

7.2.6. Огорожі та оболонки в електроустановках

Огорожа– це частина, яка забезпечує захист від прямого дотику з боку можливого доступу. Оболонка– огорожа внутрішніх частин обладнання, яка запобігає доступу до струмовідних частин з будь-якого напрямку, тобто оболонка повністю огороджує ЕУ.

Вимоги до огорож і оболонок:

− огорожі та оболонки повинні забезпечувати ступінь захисту ІР2Х згідно ГОСТ 14254 (а саме захист від проникнення у середину пальців чи предметів завдовжки більш як 80 мм або твердих тіл розміром більш як 12 мм);

− якщо для нормальної роботи обладнання необхідно мати збільшені зазори, потрібно вживати інші заходи для запобігання ненавмисному дотику до струмовідних частин;

− вхід за огорожу або розкриття оболонки повинні бути можливими тільки за допомогою спеціального ключа чи інструменту.

Огорожі виконують:

− суцільними (в ЕУ напругою до 1 кВ);

− сітчастими (в ЕУ напругою до і понад 1 кВ).

Огорожі і оболонки розмішують на певних відстанях від струмовідних частин у залежності від напруги (згідно з ПУЕ).

7.2.7. Бар’єри в ЕУ

Бар’єр − це частина, яка запобігає ненавмисному прямому дотику, але не перешкоджає навмисному прямому дотику. Це конструктивна частина, яка перегороджує вільний підхід до ЕУ.

Вимоги до бар’єрів:

− бар’єри повинні захищати від випадкового дотику до струмовідних частин в ЕУ напругою до 1 кВ або наближення на небезпечну відстань в ЕУ напругою понад 1 кВ;

− для зняття бар’єрів не потрібно застосовувати ключ або інструмент, але їх потрібно закріплювати так, щоб неможливо було усунути ненавмисне;

− бар’єри слід виготовляти з ізоляційного матеріалу.

7.2.8. Розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності

Розміщення струмовідних частин на недосяжній висоті чи у недоступному місці стосується проводів ПЛ чи шин та обладнання на підстанціях. Висота розміщення проводів залежить від напруги лінії та місцевості, якою вона походить. Наприклад, висота розміщення проводів ПЛ напругою до 110 кВ включно у населеній місцевості повинна бути не менш як 7 м над місцевістю (землею).

Розміщення струмовідних частин у недосяжному місці стосується КЛ чи проводів у приміщенні. КЛ прокладають у землі у траншеях чи спорудах на глибині більш як 0,6 м. Проводку у приміщенні прокладають під шаром штукатурки або під підлогою.

7.2.9. Блоківки безпеки в ЕУ

Блоківки безпеки в ЕУ – це пристрої, які запобігають ураженню людини електричним струмом у разі помилкових дій. За принципом дії їх поділяють на:

Механічні у вигляді заскочок чи стопорів, які фіксують поворотну частину механізму у вимкненому стані; на підстанціях застосовують блок-замки, за допомогою яких блокують рухомі частини вимикача чи роз’єднувача; блок-замки одного приєднання повинні мати один секрет і додається один ключ; наприклад, щоб вимкнути роз’єднувач, треба спочатку вимкнути вимикач, вийняти ключ із замка на вимикачі (вимикач може бути увімкнений, якщо ключ знаходиться у його замку) і лише потім, вставивши ключ у замок роз’єднувача, вимкнути роз’єднувач.

Електромагнітні у вигляді електромагнітних замків – мають котушку з осердям, приводяться в дію після подачі оперативної напруги на відповідну розетку.

Електричні – блокування дверей – застосовують у випробних ЕУ, поєднуються з магнітним пускачем обладнання. ЕУ можна ввімкнути лише тоді, коли двері огорожі ЕУ замкнені. Якщо двері огорожі відкриті, то ввімкнути ЕУ неможливо, бо блокувальний контакт БК розмикає коло живлення котушки KM магнітного пускача. Якщо ЕУ буде ввімкнена і в цей час відкрити двері огорожі, то ЕУ автоматично відключиться через знеструмлення котушки КМ. У разі повторного закриття дверей ЕУ автоматично не ввімкнеться. Для запуску ЕУ у цьому разі слід знову натиснути кнопку Пуск.