ДОСТУП ДО ВІРТУАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЧЕРЕЗ ВКАЗІВНИКИ__________________________________

Давайте зробимо одну маленьку зміну і наший програмі: поставимо ключове слово virtualперед оголошенням функції show()у базовому класі. Ось лістинг того, що вийшло - програми VIRT:

Лістинг 21.2. Програма VIRT

//Доступ до віртуальних функцій через вказівники

#include <iostream>

using namespace std;

/////////////////////////////////////////////

Class Base //Базовий клас

{

Public:

Virtual void show () //віртуальна функція

{ cout << “ Base \n”; }

};

/////////////////////////////////////////

Class Derv1: public Base //похідний клас 1

{

Public:

Void show () //звичайна функція

{ cout << “ Derv1 \n”; }

};

/////////////////////////////////////////

Class Derv2: public Base //похідний клас 2

{

Public:

Void show () //звичайна функція

{ cout << “ Derv2 \n”; }

};

///////////////////////////////////////////

Int main()

{

Derv1 dv1; //об’єкт похдіного класу 1

Derv2 dv2; //об’єкт похдіного класу 2

Base* ptr; //вказівник на базовий клас

ptr = &dv1; // адрес dv1 занести у вказівник

ptr -> show() //виконати show()

ptr = &dv2; // адрес dv2 занести у вказівник

ptr -> show() //виконати show()

return 0;

}

Результат: Derv1 Derv2,

Тепер, як бачите, виконуються методи похідних класів, а не базового. Ми змінили вміст ptrз адреси з класу Derv1на адресу з класу Derv2,і змінилося реальне виконання show(). Значить, один і той же виклик ptr -> show; ставить на виконання різні функції залежно від вмісту ptr. Компілятор вибирає функцію, що задовольняє тому, що занесене в покажчик, а не типу покажчика, як було в програмі Notvirt. Це показано на мал. 21.2.

Мал. 21.2. Доступ через вказівник до віртуальних функцій

Поиск по сайту: