АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сервис-ориентированная архітектура ІС

Читайте также:
  1. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  2. Архітектура.
  3. Архітектура. Образотворче мистецтво.
  4. Локальні обчислювальні мережі та їхня архітектура.
  5. Системна архітектура мережі АТМ
  6. Системна мережева архітектура DNA
  7. Системна мережева архітектура SNA

Інтеграція різнорідних і розподілених даних не в змозі розв'язати всі питання керування підприємством. Відповідно до процессным підходу найбільшу цінність представляють не самі по собі дані, а використання інформації в тих або інших бізнес-процесах компанії. У найсучасніших ИС прийнято розглядати як "атомарну" одиницю не дані в "чистому" виді, а деякий сервіс, що відповідає якомусь елементарному бізнес- процесу. Зокрема, такий сервіс може просто видавати якісь дані, будучи аналогом "атомарної" одиниці класичних ИС.

У цей час при формуванні інформаційної інфраструктури підприємства, при проектуванні й реалізації КИСНУВ всі частіше застосовується сервис-ориентированная архітектура (Service-Oriented Architecture - SOA). Це така архітектура ИС, у якій система будується з набору гетерогенних слабосвязанных компонентів (сервісів). SOA розуміється як парадигма організації й використання розподіленої безлічі функцій, які можуть контролюватися різними власниками. Базовими поняттями в такій архітектурі є "інформаційна послуга" і "композитний додаток".

Інформаційна послуга (сервіс) - це атомарна прикладна функція автоматизованої системи, що придатна для використання при розробці додатків, що реалізують прикладну логіку автоматизируемых процесів як у самій системі, так і для використання в додатках інших автоматизованих систем.

Сервіс звичайно характеризується наступними властивостями:

  • можливість багаторазового застосування;
  • послуга може бути визначена одним або декількома технологічно незалежними інтерфейсами;
  • виділені послуги слабко зв'язані між собою, і кожна з них може бути викликана за допомогою комунікаційних протоколів, що забезпечують можливість взаємодії послуг між собою.

Композитне (складене) додаток - програмне рішення для конкретної прикладної проблеми, що зв'язує прикладну логіку процесу із джерелами даних і інформаційних послуг, що зберігаються на гетерогенній безлічі базових інформаційних систем. Звичайно композитні додатки асоційовані із процесами діяльності й можуть поєднувати різні етапи процесів, представляючи їхньому користувачеві через єдиний інтерфейс.

Використання такого підходу при побудові архітектури складних інтегрованих інформаційних систем дозволяє:

  • створити систему корпоративних композитних додатків, заснованих на системі корпоративних Web-Сервісів;
  • організувати інтеграцію додатків, бізнес-процесів, з автоматизацією бізнес-процесів, включаючи Human Workflow;
  • використовувати різні транспортні протоколи й стандарти форматування повідомлень, засобу забезпечення безпеки, надійної й своєчасної доставки повідомлень;
  • істотно підвищити швидкість розробки прикладних додатків і знизити витрати на ці мети.

Завдяки спрощенню середовища керування й взаємодії знижується потребу в кодуванні нових програм; повторне використання сервісів скорочує витрати часу на розробку; раціоналізація успадкованих процесів допомагає зменшити загальне число процесів, що вимагають ексклюзивних методів керування; завдяки використанню простих протоколів значно скорочуються трудозатраты на підтримку додатків.

Обов'язковою умовою побудови й впровадження архітектури системи на основі SOA є використання єдиної інфраструктури опису сервісів (репозитория сервісів), дозволених протоколів доступу й обміну повідомленнями, форматів повідомлень.

Згадана інфраструктура утворить так звану інтеграційну шину (ИШ) (Enterprise Service Bus - ESB), що є одним із центральних компонентів системи. Вона встановлює єдині правила публікації сервісів, керування й інформаційної взаємодії між додатками різних систем, що входять до складу інтегрованої системи. Це спрощує керування додатками і їхньою підтримкою, а також знижує ризик фрагментації додатків і процесів.

Кожна зі служб взаємодіє не з іншими службами прямо, а тільки із шиною. ИШ утворить однорідне середовище інформаційної взаємодії і є фундаментом для інтеграції інформаційних систем, що функціонують у різних установах і відомствах. ИШ визначає, ким, де, яким образом і в якому порядку повинні оброблятися запити.

Якщо сервіс (інформаційний ресурс) не підтримує ці правила, необхідно створювати проміжний модуль-адаптер, що надає системі необхідний інтерфейс і забезпечує взаємодію з ресурсом.

По даним Gartner Group ("Predicts 2007: SOA Advances", 17 листопада 2006 року): "ДО 2008 року SOA стане пануючою архітектурою побудови Ит-Систем, що приведе до закінчення 40-літньої ери панування архітектури монолітних додатків".


Рис. 2.16. Структура побудови ESB і компоненти концепції SOA

Зміна й удосконалювання бізнес-процесів у компаніях займає роки. По даним Gartner Group, 80% Ит-Бюджету - це витрати на супровід систем, з них 35% - витрати на інтеграцію додатків, 60% вартості впровадження корпоративної ИС становлять витрати на інтеграцію, 50% Ит-Бюджету витрачено на забезпечення інтерфейсів систем. Використання SOA-Архітектури дозволяє ефективно організувати оперативну адаптацію Ит-Систем під вимоги бізнесу, що дає стратегічну перевагу компанії, що полягає в:

  • підвищенні швидкості адаптації бізнесу до швидко мінливих вимог ринку (Agility);
  • розширенні взаємодії гетерогенних корпоративних інформаційних систем при збереженні зроблених у них інвестицій;
  • скороченні витрат на Ит-Системи на основі повторного використання їхніх функціональних компонентів;
  • підвищенні продуктивності праці клієнтів, партнерів і співробітників (на основі архітектури Web 2.0).

З погляду бізнесу SOA можна представити як набір гнучких служб і процесів, які бізнес пропонує своїм замовникам, партнерам або усередині своєї власної організації. У даному контексті ці ж служби можна по-різному комбінувати й оснащувати, підтримуючи зміни або розвиток бізнес-вимог і моделей із часом.

Основні бізнес-мети впровадження SOA-рішень складаються в ліквідації:

  • фрагментированности й дублювання даних;
  • дублювання реалізацій бізнес-функцій, процедур, процесів;
  • негнучкої архітектури.

Становлення й розвиток SOA відбувалося на базі практичних вимог бізнесу, заключавшихся насамперед у розумній економії програмних і технологічних засобів і витрат на реалізацію й супровід інформаційної інфраструктури:

  • забезпечувати наступність інвестицій в IT, збереження існуючих інформаційних систем і їх спільне ефективне використання для підвищення ROI від IT-Вкладень;
  • забезпечувати реалізацію різних типів інтеграції:
    • користувальницька інтеграція (User Integration) - забезпечення взаємодії інформаційної системи з конкретним персоніфікованим користувачем;
    • інтеграція додатків (Application Connectivity) - забезпечення взаємодії додатків;
    • інтеграція процесів (Process Integration) - інтеграція процесів відповідно до бізнес-логікою діяльності підприємства;
    • інформаційна інтеграція (Information Integration) - інтеграція з метою забезпечення доступності інформації й даних;
    • інтеграція нових додатків (Build to Integrate) - інтеграція нових додатків і сервісів в існуючі інформаційні системи.
  • забезпечувати поэтапность впровадження знову створених і міграції існуючих інформаційних систем;
  • мати стандартизовану технологічну забезпеченість реалізації й інструментарій розробки, що сукупно надають найкращі можливості повторного використання додатків, впровадження нових і міграції існуючих інформаційних систем;
  • дозволяти реалізацію різних моделей побудови інформаційних систем, особливо, таких як портальні рішення, grid-системи й on-demand-системи.

Сьогоднішній рівень розвитку SOA дозволяє затверджувати, що всі зазначені вимоги тією чи іншою мірою виконуються.

Ріст ринку продуктів для SOA-Рішень - 100% у рік. В 2007 році SOA буде використана як основа створення 50% нових додатків, критичних для бізнесу й бізнес-процесів; до 2010 року цей показник виросте до 80%. Більше 80% додатків, уведених у промислове використання в 2006 році, будуть частково або повністю перепроектовані до 2010 року, щоб бути використаними в побудові композитних додатків в SOA- архітектурі.

ДО 2010 року більше 80% всіх програмних інфраструктурних продуктів будуть включати корпоративну шину сервісів або вимагати її використання. Серед виконавчих директорів компаній 54% уважають, що в період до 2010 року в числі головних стратегічних переваг компаній нові моделі ведення бізнесу мають більше значення, чим випуск нових продуктів і послуг. По даним Forrester ("The State of SOA in Financial Services", січень 2006), "Переважна більшість фінансових компаній будуть використовувати SOA до кінця 2008 р. Загалом, 50% європейських фінансових компаній або вже використовують SOA або перебувають на останній стадії його впровадження".


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)