Якісний аналіз небезпек

Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Потім при необхідності дослідження можуть бути поглиблені і виконаний детальний якісний аналіз.

Крім вивчення ризику в три стадії, існують інші прийоми аналізу ризику:

1. Аналіз видів відмовлень і наслідків.

За допомогою аналізу видів відмов і наслідків систематично, на основі послідовного розгляду елементів аналізуються всі види відмов або аварійні ситуації і виявляються їхні результуючі впливи на систему. Окремі аварійні ситуації і види відмов елементів виявляються й аналізуються для того, щоб визначити їхній вплив на інші прилеглі елементи і систему в цілому.

Аналіз видів відмов і наслідків набагато детальніший, аніж ана­ліз дерева відмов, оскільки цей аналіз має розглянути всі можливі види відмов або аварійні ситуації для кожного елемента системи.

Наприклад, реле може відмовити з таких причин:

• контакти не розімкнулися або не зімкнулися;

• запізнювання в замиканні або розімкненні контактів;

• коротке замикання контактів на корпус, джерело живлення, між контактами й у ланцюгах управління;

• деренчання контактів (хитливий контакт);

• контактна дуга, генерування перешкод;

• розрив обмотки;

• коротке замикання обмотки;

• низький або високий опір обмотки;

• перегрів обмотки.

Для кожного виду відмов аналізуються наслідки, намічаються методи усунення або компенсації відмов.

Додатково для кожної категорії слід скласти перелік необхідних перевірок.

Наприклад, для баків, ємностей, трубопроводів цей перелік може включати:

§ змінні параметри (витрата, кількість, температура, тиск, наси­чення тощо);

§ системи (нагрівання, охолодження, електроживлення, управ­ління тощо);

§ особливі стани (обслуговування, вмикання, вимикання, заміна вмісту тощо);

§ зміна умов або стану (занадто великі, занадто малі, гідроудар, осад, незмішуваність, вібрація, розрив, витік тощо).

Використовувані при аналізі форми документів подібні застосову­ваним при виконанні попереднього аналізу небезпек, але більш дета­лізовані.

2. Аналіз критичності.

Цей вид аналізу передбачає класифікацію кожного елемента від­повідно до ступеня його впливу на виконання загального завдання системою. Установлюються категорії критичності для різних видів відмов:

• категорія 1 — відмова, що призводить до додаткового незапла- нованого обслуговування;

• категорія 2 — відмова, що спричиняє затримки у роботі або втрату працездатності;

• категорія 3 — відмова, що потенційно викликає невиконання основного завдання;

• категорія 4 — відмова, що потенційно призводить до жертв.

Цей метод не дає кількісної оцінки можливих наслідків або збит­ку, але створює можливість відповісти на такі запитання:

• який елемент має бути детально проаналізований з метою ви­ключення небезпек, що призводять до виникнення аварій;

• який елемент потребує особливої уваги в процесі виробництва;

• які нормативи вхідного контролю;

• де слід уводити спеціальні процедури, правила безпеки й інші захисні заходи;

• як найбільш ефективно витрачати кошти для запобігання аварі­ям.

Дані різних методів аналізу можна порівняти та визначити пере­ваги і хиби кожного.

1. Попередній аналіз небезпек — визначає небезпеки для систе­ми і виявляє елементи для проведення аналізу за допомогою дерева відмов і аналізу наслідків. Частково збігається з методом аналізу на­слідків і аналізом критичності.

Переваги: є першим необхідним кроком.

Хиби: немає.

2. Аналіз за допомогою дерева відмов починається з ініціюючої по­дії, потім розглядаються альтернативні послідовності подій.

Переваги: широко застосується, ефективний для опису взаємо­зв'язків відмов, їхньої послідовності й альтернативних відмов.

Хиби: великі дерева відмов складні для розуміння, потрібне вико­ристання складної логіки. Непридатні для детального вивчення.

3. Аналіз видів відмов і наслідків — розглядає всі види відмов кожного елементу. Орієнтований на апаратуру.

Переваги: простий для розуміння, широко застосовується, несу- перечливий, не потребує застосування математичного апарата.

Хиби: розглядає безпечні відмови, потребує багато часу, часто не враховує поєднання відмов і людського фактора.

4. Аналіз критичності — визначає і класифікує елементи для вдо­сконалення системи.

Переваги: простий для користування і розуміння, не потребує за­стосування математичного апарата.

Хиби: часто не враховує ергономіку, відмови, що виникають у си­стемах.

На практиці, при дослідженні небезпеки системи, найчастіше по­слідовно застосовуються різні методи (наприклад, попередній аналіз, потім — дерево відмов, потім — аналіз критичності й аналіз видів відмов і наслідку).

Для оцінки ефективності витрат, пов'язаних зі зменшенням ризи­ку, можна використовувати спрощений підхід, розглянутий раніше (графік R_т+ R_cе), або скористатися іншими (рис. 4 ).

Рис. 4. Логічна побудова дерева ризику

Одним зі способів оцінки зменшення ризику є порівняння оціню­ваних витрат з очікуваними результатами в грошовому вираженні. Цей вид аналізу суперечливий, бо вимагає оцінки безпеки для люд­ського життя у вартісному вираженні.

Головною метою при вивченні небезпек, властивих системі, є ви­значення причинних взаємозв'язків між вихідними аварійними по­діями, що стосуються устаткування, персоналу і довкілля та призво­дять до аварій у системі, а також відшукування способів усунення шкідливих впливів шляхом перепроектування системи або її вдоско­налення.

Причинні взаємозв'язки можна встановити за допомогою одного з розглянутих методів, а потім піддати якісному і кількісному аналі­зам. Після того як поєднання вихідних аварійних подій, що призве­дуть до виникнення небезпечних ситуацій у системі, виявлені, систе­ма може бути вдосконалена і небезпеки зменшені.

Необхідно зазначити, що використання деяких спрощено розгля­нутих вище методів потребує роботи зі складними логічними струк­турами, їхня побудова і кількісний аналіз потребують щонайменше твердих знань математичної логіки: булевої алгебри, теорії множин та інших складних розділів сучасної математики.

Поиск по сайту: