АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика вивчення ризику

Читайте также:
  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. II. Вивчення нового матеріалу.
  3. II. Вивчення нового матеріалу.
  4. II. Вивчення нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  12. А) поглиблене вивчення курсу.

Тема № 3

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ

План

1. Методика вивчення ризику.

2. Методологічні основи визначення надійності роботи апаратури в сучасних технологічних процесах.

3. Якісний аналіз небезпек.

Методика вивчення ризику

Будь-яка потенційна небезпека має свій логічний процес розвитку і реалізується за певних умов. Сукупність умов, за яких виникає можливість виливу на людину й довкілля шкідливих та небезпечних чинників, зумовлюють небезпечну подію. Ці умови часто називають причинами небезпечних ситуацій. Небезпечна подія може мати як сприятливі, так і несприятливі (небажані) наслідки.

Імовірність несприятливих наслідків різко зростає, якщо кількість небезпечних подій збільшується. Небезпечні події, як і причини їх виникнення, мають випадковий характер, і для визна­чення імовірного настання небажаних наслідків використовують теорію ймовірності.

Моделювання і прогнозування небезпек на практиці прохо­дить три стадії. Перша стадія: попередній аналіз небезпеки: визначають матеріальні носії небезпек, тобто небезпечні та шкідливі чинники і умови, за яких во­ни можуть призвести до небажаних наслідків.

Ризик частіше за все пов'язаний з безконтрольним звільненням енергії або витоками токсичних речовин (чинники миттєвої дії). Зви­чайно одні відходи підприємства більш небезпечні, ніж інші, тому на самому початку аналізу слід поділити підприємство, щоб виявити такі дільниці виробництва або його компоненти, котрі є ймовірними джерелами безконтрольних витоків. Тому першим кроком буде:

1) виявлення джерел небезпеки (наприклад, чи можливі витоки отруйних речовин, вибухи, пожежі тощо);

2) визначення частин системи (підсистем), що можуть викликати ці небезпечні стани (хімічні реактори, ємності та сховища, енергетич­ні установки тощо).

Засобами досягнення розуміння небезпек у системі є інженерний аналіз і детальний розгляд навколишнього середовища, процесу ро­боти та обладнання. При цьому дуже важливо знання ступеня ток­сичності, правил безпеки, вибухонебезпечних умов, проходження ре­акцій, корозійних процесів, умов займистості тощо.

Перелік можливих небезпек є основним інструментом у їхньому виявленні.

Звичайно, необхідні певні обмеження на аналіз технічних систем і навколишнього середовища (наприклад, нераціонально в деталях вивчати параметри ризику, пов'язаного з руйнуванням механізму або пристрою в результаті авіакатастрофи, оскільки це рідкісне яви­ще, однак потрібно передбачати захист від таких рідкісних явищ при аналізі ядерних електростанцій, бо це спричиняє велику кількість жертв).

Тому є необхідним наступний крок:

3) уведення обмежень на аналіз ризику (наприклад, потрібно ви­рішити, чи буде він включати детальне вивчення ризику в результаті диверсій, війни, помилок людей, ураження блискавкою, землетрусів тощо).

Таким чином, метою першої стадії аналізу ризику є визначення системи й виявлення загалом потенційних небезпек.

Небезпеки після їхнього виявлення характеризуються відповідно до наслідків, які вони викликають.

Характеристика відповідає категорії критичності:

1 клас — ефекти, що зневажаються;

2 клас — граничні ефекти;

3 клас — критичні ситуації;

4 клас — катастрофічні наслідки.

Надалі необхідно намітити запобіжні заходи (якщо таке можливо) для виключення небезпек 4-го класу (3-го, 2-го) або зниження класу небезпеки. Можливі рішення, які слід розглянути, зображені у ви­гляді алгоритму, який називають деревом рішень для аналізу небез­пек, на рис. 1.

 

Рис.1. Дерево рішень для аналізу небезпек  

Після цього можна прийняти необхідні рішення зі внесення змін у проект у цілому або змін у конструкцію устаткування, змін мети і функцій внесення позаштатних дій з використанням запобіжних і попереджувальних пристроїв.

Типова форма, яку заповнюють при проведенні попереднього ана­лізу ризику, наведена в табл. 1.

 

 

Таблиця 1

Типова форма для проведення попереднього аналізу

1. Відповідна фаза роботи системи або операції.

2. Елемент апаратури або операція, що аналізуються, які за своєю природою є небезпечними.

3. Стан, небажана подія або помилка, які можуть бути причиною того, що небезпечний елемент викликає певний небезпечний стан.

4. Небезпечний стан, що може бути утворений у результаті взаємодії елементів у системі або системи в цілому.

5. Небажані події або дефекти, що можуть викликати небезпечний стан, кияй призведе до певного типу можливої аварії.

6. Будь-яка можлива аварія, що виникає в результаті певного небез­печного стану.

7. Можливі наслідки потенційної аварії у випадку її виникнення.

• Якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану відповідно до наступних критеріїв:

• клас 1 — безпечний (стан, пов'язаний із помилками персоналу, хибами конструкції або її невідповідністю проекту, а також не­правильною роботою), не призводить до істотних порушень та не викликає ушкодження устаткування і нещасних випадків із людьми;

• клас 2 — граничний (стан, пов'язаний із помилками персоналу, вадами конструкції або її невідповідністю проекту, а також не­правильною роботою), призводить до порушень у роботі, може бути компенсований або взятий під контроль без ушкоджень устаткування або нещасних випадків з персоналом;

• клас 3 — критичний (стан, пов'язаний із помилками персоналу, дефектами конструкції або її невідповідністю проекту, а також неправильною роботою), призводить до істотних порушень у ро­боті, ушкодження устаткування і створює небезпечну ситуацію, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу й устат­кування;

• клас 4 — катастрофічний (стан, пов'язаний із помилками персо­налу, хибами конструкції або її невідповідністю проекту, а та­кож неправильною роботою), призводить до втрати устаткуван­ня і (або) загибелі чи масового травмування персоналу.

9. Захисні та превентивні заходи, що рекомендуються для виклю­чення або обмеження виявлених небезпечних станів і (або) потен­ційних аварій, мають включати вимоги до елементів конструкції, введення захисних пристосувань, зміну конструкцій, уведення спеціальних процедур і інструкцій для персоналу.

10. Слід реєструвати введені превентивні заходи і стежити за іншими діючими превентивними заходами.

Таким чином, попередній аналіз небезпеки є першою спробою ви­явити, які устаткування технічної системи, а також окремі події мо­жуть призвести до виникнення небезпек, і здійснюється на початко­вому етапі розробки системи.

Друга стадія: виявлення послідовності небезпечних ситуацій.

Друга стадія починається після того, як визначено конфігурацію системи і закінчено попередній аналіз небезпек. На цій стадії будується логічна схема розвитку небезпеки у вигляді дерева небезпечних подій та причин. Для побудови таких схем використовують певні позначення, показані на рис. 2.

 

Небезпечні події можуть відбу­ватися послідовно одна за одною, паралельно (одночасно) одна одній, а найчастіше - за змішаною послідовно-паралельною схе­мою. Для відображення схем реалізації небезпечних подій вико­ристовують логічні оператори та иАБО". Логічний оператор показує, що подія А відбудеться, якщо одночасно відбудуться всі події, які їй передують, тобто і Б і В. Імовірність настання такої події встановлюють згідно з теорією ймовірності за формулою:

де РА, РБ і Рв - імовірності настання подій А, Б і В відповідно. Логічний оператор "АБО" показує, що подія А відбудеться, якщо відбудеться одна із подій, яка їй передує, тобто або Б, або В. Імовірність настання цієї події встановлюють згідно з теорією ймовірності за формулою:

Шляхом послідовного визначення імовірностей небезпеч­них подій за логічною схемою визначають імовірність виникнен­ня головної небезпечної події.

Подальше дослі­дження здійснюють за допомогою двох основних аналітичних мето­дів:

1) побудови дерева подій;

2) побудови дерева відмов.

На основі аналізу можливих подій будується дерево відмов. При цьому виконується правило: верхня область відпові­дає бажаній події («успіх»), нижня — небажаній («відмова»).

На практиці дерево відмов аналізують за допомогою звичайної ін­женерної логіки і спрощують, відкидаючи «непотрібні» події.

Таким чином, друга стадія закінчується визначенням усіх можли­вих варіантів відмов у системі й знаходженням значень імовірності для цих варіантів.

Третя стадія: аналіз наслідків.

На третій стадії аналізують можливі небажані наслідки і визначають можливі шляхи зменшення їхнього негативного впливу.

При аналізі наслідків використовуються дані, отримані на стадії попередньої оцінки небезпеки і на стадії виявлення послідовності не­безпечних ситуацій.

За даними дерева подій (відмов) і отриманих значень імовірності можливих відмов будується гістограма частот аварійних ситуацій. Якщо за даними гістограми побудувати криву, то одержимо граничну криву частоти аварійних ситуацій (крива Фармера). Вважа­ється, що крива відокремлює верхню частину недопустимо великого ризику від частини прийнятного ризику, розташованої нижче і ліво­руч від кривої (рис. 3).

 

 

 

 

Рис. 2. Крива Фармера

 

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)