Система оподаткування в Україні

Система оподаткування — сукупність податків, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України поряд­ку, а також права, обов'язки й відповідальність платників.

Система оподаткування регулюється Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. (в редакції Закону від 18.02.1997 р.)

Функції податків: ф іскальна, розподільча, регулююча контрольна

Ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначає:

Податок — обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначених законами України про оподаткування.

Ознаки податку:

• примусовість та обов'язковість;

• безоплатність;

• безумовність;

• нецільовий характер;

• безповоротність.

Оподаткування здійснюється на основі наступних принципів:

• стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

• обов'язковість;

• рівнозначність і пропорційність;

• соціальна справедливість;

недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

• стабільність;

• економічна обґрунтованість;

• компетенція;

• єдиний підхід і доступність.

Всю сукупність податків прийнято класифікувати за певни­ми ознаками. До них належать: характер платника, форма об­кладання, вид органу державної влади, який їх установлює, ха­рактер використання, періодичність стягнення тощо.

Класифікація податків та зборів:

І. За суб'єктним складом:

• податки з юридичних осіб;

• податки з фізичних осіб;

• змішані податки.

2. За формою обкладання:

• прямі (податки, які сплачуються в процесі придбання та акумуляції матеріальних благ, що визначаються розміром об'єкту оподаткування, включаються до ціни товару і сплачу­ються виробником чи власником).

• непрямі (податки, які сплачуються в процесі використання матеріальних благ, що визначаються розміром споживача і включаються у вигляді надбавки до ціни товару та сплачуються споживачем).

3. Залежно від органу влади, який їх встановлює:
загальнодержавні (встановлюються Верховною Радою України

і справляються на всій території України):

• податок на додану вартість;

• акцизний збір;

• податок на прибуток підприємств;

• податок на доходи фізичних осіб; в мито;

• державне мито;

• податок на нерухоме майно (нерухомість);

• плата (податок) за землю тощо.

місцеві (встановлюються органом місцевого самоврядування):

• комунальний податок;

• податок із реклами;

• готельний збір;

• збір за припаркування автотранспорту;

• ринковий збір;

• збір за видачу ордера на квартиру; а курортний збір тощо.

Платники податків — юридичні та фізичні особи, які, згідно законодавства України, поділяються на: резидентів (національні платники) і нерезидентів (іно­земні платники).

До об’єктів оподаткування закон відносить:

· доходи (прибуток), вартість (у т. ч. додана) продукції (робіт, послуг);

· спеціальне використання природних ресурсів;

· майно юридичних та фізичних осіб та ін.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Умисне ухилення від сплати податків, вчинене посадовою особою підприємства, установи чи організації незалежно від форм власності, або фізичною особою, якщо ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, тягне кримінальну відповідальність.

Ухилення від подання декларації про доходи від заняття кус­тарно-ремісничим промислом, іншою індивідуальною трудовою діяльністю чи про інші доходи, що оподатковуються прибутко­вим податком, несвоєчасне подання декларації, включення до неї явно перекручених даних становить адміністративне право­порушення. До адміністративної відповідальності притягуються також посадові особи органів державної влади та місцевого са­моврядування за незаконне надання підприємцям податкових пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців.

Поиск по сайту: