|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тканини людського організму
Тканина – система клітин і неклітинних структур, об’єднаних загальною функцією, будовою і походженням. В організмі людини виділяють 4 типи тканин: епітеліальну, сполучну, м'язову і нервову. Епітеліальна клітина (епітелій) - є „прикордонною” і покриває організм зовні, а також вистилає більшість порожнин і органи; входить до складу печінки, легень, різних залоз. Основні функції, виконувані епітеліальною тканиною: - захисна; - трофічна (живильна); - покривна; - секреторна; - дихальна; - видільна. Для морфології епітеліальної тканини характерним є у першу чергу те, шо ця тканина побудована лише з клітин-епітеліоцитів і практично не містить міжклітинної речовини. Морфологічна класифікація епітелію заснована на формі клітин і особливості їхнього розташування відносно один одного; в залежності від форми клітин виділяють: - плоский, - кубічний, - циліндричний епітелій.
Функціонально епітелій поділяють на: 1. Покривний епітелій - (епітелій шкіри; епітелій слизових оболонок, що вистилає порожнинні органи, наприклад, епітелій шлунку чи кишечнику); епітелій серозних оболонок, який вистилає стінки трьох великих порожнин - перикардіальної, черевної і плевральної; епітелій паренхіми внутрішніх органів, представлений епітелієм легень, печінки 2. Залозистий епітелій, основна функція якого – секреція (виділення) різних речовин. За походженням всі типи епітеліальної тканини походять від епітеліальної тканини походять від ектодерми (епідерміс шкіри, ротової порожнини, частини стравоходу та деяких інших поверхонь, що контактують із зовнішнім середовищем та можуть зазнавати механічного впливу) та ентодерми (епітелій внутрішніх ділянок шлунково-кишкового тракту, легень, залозистий епітелій тощо). Внутрішній шар серця та кровоносних судин, який дуже схожий на одношаровий плоский епітелій, але має мезодермальне походження, отримав власну назву – ендотелій). Вживають також поняття "складні епітелії" - багатошарові покривні утворення, що утворюються епітелієм і сполучною тканиною, яка завжди під ним розташована та складається з аморфної речовини і волокон. Епітеліальній тканині великою мірою властива і репаративна регенерація, яка наступає після пошкодження. Найбільш помітно вона простежується при пошкодженні поверхневого епітелію та розташованих під ним тканин (при ранах). При цьому відновлення епітелію відбувається за рахунок інтенсивного розмноження (непрямого поділу).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |