КТО ТАМ?

Чоловік: Не можна ж у двадцять п'ять років змінювати світогляд! Я вже не дитина!

Тінь: Дитина.

Чоловік: Щось уже розумію в цьому житті!

Світло: Щось розумієш.

Чоловік: Не можна ж так різко міняти уявлення.

Світло: Можна.

Чоловік: А чого ти гримиш, власне?

Тінь: Щось потрібно робити?

Світло: Не маю уяви. Може, і потрібно...

Чоловік: Мені перед стрибком помолитися? Перехреститися? (Починає хреститися, але не може пригадати, з якого плеча, з правого чи з лівого. Молитовно складає руки, дивиться вгору). А говорити нічого не треба? А потрібно точно за текстом чи в довільній формі теж можна? У мене проблеми з цитатами, з першоджерелом. Як там... «Боже праведний, ти там, на небі... сі... небесі». А співати псалми нє нуна? Ой, почекай... У мене ж є дещо для тебе! Чи для мене? Зараз! (Дістає свічки для торта.) До Дня народження купив. У тортик увіткнути і запалити... День народження минув, а свічки ось... Не згодилися. Сірники... Я ж не курю. Вибач. Ні сірників, ні запальнички... (Ляскає себе по кишенях. Дістає сірники.) Спасибі... (Запалює свічку...) А! Це ж, коли свічки купував, замість решти дали! Чи ти вже тоді знав?.. Продовжимо. На чому я там зупинився? Ах, так... (Фальшиво, повторюючи одні й ті ж слова, співає, «Аве Марія».) Думаєш, я боягуз?! Тварь дрожащая и права не имею?! Я зобов'язаний тебе боятися? Так?!

Світло: Чому боятися?

Чоловік: Шантажист! Збереженням душі ти шантажуєш. А де вона? Де душа? В якому місці? Душа захворіє, як її лікувати? Йодом не замажеш, знеболювання теж не допоможе. Хіба тільки гільйотина...

Тінь: Начебто є, але ж ніхто її і не бачив.

Чоловік: Чому ти за всіх вирішуєш, коли народитися і коли навпаки? A може, я хочу, щоб у мене було три ноги! Тільки не думай нічого робити, це я так — шуткую! Гумор шибеника! Набридло. Все! Я пішов!Та пішов — ти, а не я! Ти! Я ж так і не зрозумів, із ким розмовляю.

Тінь: Хоч би знак який подав.

Чоловік: Розумієш, конкретики немає. Сумніваюся я. Є тільки дві нескінченні речі: Всесвіт і дурість. Хоча щодо Всесвіту я не цілком упевнений. Альберт Ейнштейн...

Тінь: Гірше немає, коли серединка на половинку.

Чоловік: Якщо чесно, завжди хотів, щоб ти був... У дитинстві. А зараз... А давай зараз вирішимо цю проблему. Крапки над «ї» розставимо. Ти мені — божественний знак, я тобі — віру. Обом легше стане. Ти готовий? (Встає в красиву, на його погляд, позу.) Боже! Молю, подай мені знак! (Чути крик нічного птаха, на плече Чоловіка щось шльопається.) Так, почуття гумору у нас є... У обох. Ціную... Раз ти такий жартівник, у цьому напрямку, тобто... Кароч, у цій тональності і продовжимо нашу бесіду. Геть пафосну атрибутику, розмовляти будемо на рівних. Хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани. Я про плани не буду. Я почитаю тобі про тебе. Анекдоти. Господи, як ти ставишся до анекдотів про Господа? (Чути “крик-сміх” нічного птаха.) Зрозумів. З Інтернету скачав... Ось... Російською можна? Ой-йо! Та ти ж всі мови людські знаєш. Зараз. Слухай...

Однажды вечерком Папа Римский решил пройти потайными римскими улочками и подышать летним воздухом. И вот идет он, степенно оглядывает окрестности, как вдруг видит маленького мальчика, курящего сигарету.

- Милый сын мой, - говорит Папа, - не слишком ли ты молод, чтобы курить?

- Да пошел ты, батя, нафиг, - говорит мальчик.

Поиск по сайту: