Люди, и у них тоже в локтях руки не гнутся

- И что, тоже голодными сидят?

- Нет, они кормят друг друга...

Этюд с питьём!!!

В детском саду занятия по рисованию. Воспитательница подходит к девочке, которая с упоением что-то рисует:

- Что это ты рисуешь?

- Бога.

- Но ведь никто не знает, как Он выглядит!

- Щас узнают!..

Чоловік: Незрозуміло мені, господи: ти придумав людину чи людина придумала тебе? Чи ти насміхаєшся над нами, чи ми над тобою. Ось сонце, там, чи місяць. Їх усі бачать, про них знають. Так і називають: «Місяць. Сонце». Вони реальні, зрозумілі, а ти?

Тінь: Плутанина суцільна.

Чоловік: Відразу про головне. Знаєш, в чому твоя помилка? Велика помилка. Ти дав людям мову. Як там Діоген казав... Той, хто серед білого дня з ліхтарем вулицями бігав: «Ау! Люди, ви де?» Нє. Не він. Інший, який рабом був... Ну підкажи...

Світло: Езоп!

Чоловік: Дякую... Езоп дуже розумно висловився, назвавши мову найогиднішим і найкращим, що є у людей.

Тінь: А з моєї точки зору, так і взагалі не потрібна вона людині.

Чоловік: Так, мова завела людство у глухий кут. У великий чуттєвий глухий кут. Людина полегшила собі життя. Прогрес, хімія, біохімія... А почуття людина загнала у яму. Глибоку-глибоку яму бездуховності, звідки ледь-ледь їхні маківки виглядають... Емоційно тупі, розумово відсталі, фізично нерозвинені. Якби еволюція йшла шляхом чуттєвого розвитку, люди були б іншими. Розуміли б тварин, рослини...

Авжеж, сам ти розумієш кожну тварину земну, кожного жучка-павучка, травинку. Людині теж не завадило б... Літати вмієш? А я ні... Несправедливо. А навіщо ти нас кінцем світу лякаєш?

Світло: Очікування кінця є страшнішим за сам кінець!

Тінь: Очікування страшного суду є страшнішим за саме судилище!

Чоловік: Чому, коли я народився, я плакав? Чому не можна народитися сміючись? У мене взагалі сумніви... А з ким я тут розмовляю?! Може, ти зовсім не той, за кого себе видаєш? А? Може, ти той, інший. Рогатий. Чого мовчиш? Образився? Ну так громом мене вдар, штолє! Гаразд... Дурний жарт... Вибач... Ти — Бог, він — диявол. (Пауза, повз весело пролітає плащ.)

Скажи, Господи, а чому ти терпиш дітовбивць? Я багато чого можу зрозуміти, але тільки не те, що є люди, які вбивають дітей. Який же ти добрий, якщо дивишся на все це і нічого не робиш?

Тінь: І чому вони такими стають?

Світло: Народжуються всі хорошими...

Чоловік: Куди не кинь, всюди хрень... Вибач, вирвалося. Чому хороші люди вмирають рано? Кажуть, правда, що ти їх до себе забираєш... То де справедливість? Тобі краще, а нам гірше? Нам хороші люди ой як не завадять. У тебе немає відчуття, що наш світ неправильний? А сам ти знаєш, навіщо тут все так? Питання, питання... До речі, Господи, в мене ж тут с а ме для тебе є... Не один я мучуся питаннями. Не думай. Дорослі не розуміють, і чорт... Вибач! Бог з нами — дорослими. Ось це діти тобі написали. Листи... Це я теж в ІнтИрнеті назбирав... Ні. Не анекдоти, хоча місцями смішно...

Поиск по сайту: