ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ЗМІСТ Галузь застосування

ЗМІСТ

ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Методика визначення терміну служби та проведення випробувань діючих пристроїв ПОНАБ, ДИСК (далі – Методика) встановлює порядок оцінки стану пристроїв автоматичного виявлення перегрітих букс типів ПОНАБ і ДИСК із закінченим терміном служби, встановленим чинними нормативними документами, і ухвалення рішення про доцільність подальшої експлуатації цих пристроїв, містить критерії оцінки морального старіння і фізичного зносу пристроїв, визначає порядок організації і роботи комісій з дослідження стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК і їх елементів.

Методика розроблена для тимчасового застосування в умовах відсутності достатніх фінансових ресурсів, необхідних для комплексної модернізації пристроїв ПОНАБ, ДИСК із закінченим терміном служби.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1 Продовження терміну служби пристроїв ПОНАБ,
ДИСК – це комплекс запланованих заходів, після впровадження яких, в разі позитивних результатів, приймається рішення про подальшу експлуатацію пристроїв за межами початково встановленого нормативними документами терміну служби та встановлюється новий термін служби.

2.2 При продовженні терміну служби пристроїв ПОНАБ, ДИСК, який встановлюється у разі проведення робіт для його збільшення, повинна бути забезпечена повна відповідність технічних і експлуата ­ ційних показників пристроїв вимогам та нормам, встановленим нормативними документами. В обґрунтованих випадках для забезпечення вимог допускається, порядком, встановленим чинними нормативними документами, доопрацювання пристроїв, коригування існуючої конструкторської документації (електричних схем тощо), технології обслуговування (технологічних карт) стосовно окремих технічних вимог, обсягу та періодичності перевірки пристроїв.

2.3 Можливість продовження терміну служби пристроїв ПОНАБ, ДИСК об’єктивно оцінюють на підставі:

– аналізу накопиченої інформації про надійність і технічний стан пристроїв за період експлуатації;

– аналізу результатів підконтрольної експлуатації та випробувань пристроїв, їх складових частин і елементів (при необхідності);

– прогнозування надійності та технічного стану пристроїв на період продовження терміну служби.

2.4 Визначення можливого продовження терміну служби виконується для пристроїв ПОНАБ, ДИСК, а також їх складових частин із закінченим терміном служби чи таким, що закінчується до наступного планового дослідження, або які були піддані непередбаченим нормативними документами впливам.

2.5 Дослідженню підлягають перегінне (польове та постове) обладнання, станційне обладнання та канали зв'язку, перевіряється комплектність документації, стан і комплектність запасу інструментів і приладів (далі – ЗІП) та стан будівель, де розташовані пристрої.

2.5.1 До складу польового обладнання, яке підлягає дослідженню, входять:

– камери польові (дві – в пристроях ПОНАБ, чотири – в пристроях ДИСК);

– коробка колійна з електронною педаллю та кабельні муфти;

– огородження;

– датчики проходу коліс ПБМ-56, ДМ88 або інші (Д50
тощо);

– з’єднувальні кабелі і монтаж.

2.5.2 До складу постового обладнання, що підлягає дослідженню, входять:

– щит силовий (пакетні вимикачі, штепсельні розетки, тумблери, вимикачі обігріву камер польових, контрольні вольтметри, реле різного призначення, трансформатори живлення);

– перегінна стійка апаратури;

– стійка передавальної апаратури;

– ввідно-ізолюючий щиток ЩВИ-66Э;

– електропроводка та з’єднувальні кабелі;

– обігрівач;

– постове приміщення.

2.5.3 До складу станційного обладнання, що підлягає дослідженню, входять:

– стійка приймальної апаратури;

– блок-підставка;

– пульт оператора;

– ввідно-ізолюючий щиток ЩВИ-66Э;

– електрокерована друкувальна машина ЭУМ-23Д;

– сигнальний пристрій;

– монтаж, кабелі електроживлення та з’єднувальні кабелі.

Фізичний знос і можливість подальшої експлуатації пристроїв ПОНАБ, ДИСК та їх окремих вузлів визначається сукупністю бракувальних ознак по всіх складових і системі в цілому.

2.6 Рішення про повну заміну пристроїв ПОНАБ, ДИСК доцільно приймати, якщо обсяг робіт і їх вартість, необхідна для відновлення працездатності або пордовження терміну служби, складає:

– з монтажних робіт – більше 25% загального обсягу монтажу нових пристроїв;

– з ремонту чи заміни зношених вузлів і елементів – більше 25% вартості нових пристроїв.

2.7 Термін служби пристроїв ПОНАБ, ДИСК, визначений нормативними документами, може бути продовжений кваліфікаційною комісією на 1–3 роки. При цьому повинні бути впроваджені заходи, рекомендовані комісією для забезпечення надійної роботи на протязі продовженого терміну служби, в тому числі збільшення часу виконання та скорочення періодичності (виконання частіше) окремих видів робіт з технологічного обслуговування у порівнянні з передбаченими технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ
ТЕРМІНУ СЛУЖБИ ПРИСТРОЇВ ПОНАБ, ДИСК

3.1 Робота з визначення можливостей і умов продовження терміну служби діючих пристроїв автоматичного виявлення перегрітих букс проводиться відповідно до загального залізничного плану дослідження і оцінки стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК, який складається в службі сигналізації та зв’язку і затверджується керівництвом залізниці, та розроблених на його основі планів-графіків робіт з дослідження стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК (далі – План-графік дослідження), які складаються в дистанціях сигналізації та зв’язку і затверджуються керівництвом служби сигналізації та зв’язку. Форми планів наведені в додатках А і Б.

3.2 План-графік дослідження повинен передбачати:

3.2.1 Визначення технічного стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК за результатами експлуатації на протязі останніх трьох років, яке проводиться на основі документальних даних, що відображають:

а) кількість поїздів, зупинених за показаннями пристроїв ПОНАБ, ДИСК, із зазначенням кількості підтверджених та не підтверджених виявлених аварійних буксових вузлів;

б) кількість, дати проведення і тривалість ремонтів, стисла характеристика ремонтів польового, постового та станційного обладнання і найменування відремонтованих або замінених вузлів, блоків чи елементів, включаючи болометри;

в) результати перевірок пристроїв ПОНАБ, ДИСК контролюючою системою СКАП при проходженні вагону-лабораторії служби сигналізації та зв’язку;

г) статистику вимикання пристроїв терміном:

– до 3-х годин;

– до 12-ти годин;

– до 7-ми діб;

– більше 7-ми діб.

3.2.2 Оцінку технічного стану пристроїв на даний момент, яка повинна проводитися шляхом:

– візуального обстеження вузлів і елементів пристроїв з метою оцінки зносу та корозії вузлів і деталей, стану роз’ємів, контактів, кабелів та електронних блоків тощо з письмовою фіксацією результатів;

– перевірки відповідності пристроїв вимогам і нормам технологічних карт з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК.

3.2.3 Оцінку забезпечення ЗІП та його стан.

3.3 Для проведення дослідження та оцінки стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК із закінченим терміном служби і визначення можливості подальшої експлуатації пристроїв та їх складових частин призначаються робоча і кваліфікаційна комісії.

Робочу комісію призначає своїм наказом начальник служби сигналізації та зв’язку залізниці. Головою робочої комісії призначається начальник дистанції сигналізації та зв’язку або заступник начальника дистанції по зв’язку (головний інженер).

До складу робочої комісії включаються: за погодженням з ревізорським апаратом дільниці залізниці – ревізор з безпеки руху поїздів та автотранспорту по господарству сигналізації та зв’язку дільниці залізниці (УРБШ), представники вагонного депо, дистанції електропостачання, дистанції колії, підрозділу, на балансі якого знаходиться будівля постового приміщення, тощо – за погодженням з їх керівництвом, а від дистанції сигналізації та зв’язку, крім голови комісії, зазначеного в пункті 3.4, також начальник виробничої дільниці і старший електромеханік (електромеханіки) ПОНАБ, ДИСК, у веденні яких знаходяться пристрої, що досліджуються, інженер (старший електромеханік) виробничо-технічного відділу, начальник ремонтно-технологічної дільниці (старший електромеханік контрольно-вимірювального пункту зв’язку), старший електромеханік (інженер по зв’язку) бригади технічної документації, головний бухгалтер (бухгалтер).

За пропозицією голови робочої комісії до її складу також можуть бути включені старші електромеханіки і електромеханіки ПОНАБ, ДИСК з інших дільниць своєї, а також сусідніх дистанцій сигналізації та зв'язку за погодженням з їх керівництвом.

3.6 Завданнями робочої комісії, що виконує роботи згідно з Планом-графіком дослідження, є:

– збір, аналіз та узагальнення наявної до початку робіт інформації щодо довговічності і терміну експлуатації пристроїв ПОНАБ, ДИСК;

– візуальне обстеження безпосередньо на місці експлуатації стану елементів, блоків, складових частин пристроїв із заповненням відповідних відомостей (за формами додатків В – М);

– перевірка працездатності пристроїв в цілому, їх складових частин і елементів, вимірювання та аналіз параметрів і характеристик на відповідність вимогам конструкторської документації в умовах експлуатації та (при необхідності) в лабораторних умовах з оцінкою технічного стану;

– оцінка технічного стану складових частин та комплектуючих виробів (з їх демонтажем або розбиранням при необхідності);

– визначення наявності нормативного аварійно-відбудов ­ ного запасу елементів, знятих з виробництва, і можливостей його поповнення;

– визначення необхідності заміни окремих елементів і вузлів пристроїв або їх ремонту, коригування, при необхідності, конструкторської документації порядком, встановленим чинними нормативними документами;

– прогнозування технічного стану пристроїв протягом продовженого терміну служби, що передбачається;

– розробка проекту рішення щодо продовження терміну служби або щодо модернізації чи заміни пристроїв ПОНАБ, ДИСК на сучасні засоби контролю при недоцільності подальшої експлуатації досліджуваних пристроїв;

– розробка пропозицій щодо забезпечення надійної експлуатації пристроїв в межах збільшеного терміну їх служби, встановлення термінів виконання капітальних ремонтів, уточнення обсягів та частоти проведення періодичного технічного обслуговування та середніх ремонтів;

– розробка, при необхідності, графіка робіт з ремонту пристроїв ПОНАБ, ДИСК (далі – Графік робіт з ремонту). В ньому передбачають ремонт блоків та елементів, додаткову комплектацію чи модернізацію пристроїв, заміну їх складових частин з метою продовження терміну служби. Графік робіт з ремонту затверджує начальник служби сигналізації та зв’язку залізниці;

– прийняття робіт після виконання заходів згідно з Графіком робіт з ремонту.

3.7 Робоча комісія несе відповідальність за достовірність результатів виконаних нею досліджень пристроїв ПОНАБ, ДИСК і проведених вимірювань параметрів вузлів та елементів.

3.8 Результати діяльності робочої комісії оформлюють протоколом дослідження стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК (далі – Протокол дослідження), форма якого наведена в додатку Н.

Начальник дистанції сигналізації та зв’язку встановлює перелік, форму і порядок ведення облікових відомостей на обладнання, конструкції і кабельні вироби пристроїв ПОНАБ, ДИСК, що знаходяться в експлуатації, з метою використання цих відомостей при наступних обстеженнях.

Кваліфікаційну комісію призначає своїм наказом начальник залізниці. Головою кваліфікаційної комісії призначається начальник служби сигналізації та зв’язку або його заступник по зв’язку (головний інженер).

3.11 До складу кваліфікаційної комісії входять: за погодженням з ревізорським апаратом залізниці – дорожній ревізор з безпеки руху поїздів по господарству сигналізації та зв’язку (РБШ), представники служб вагонного господарства, електропостачання, колії тощо за погодженням з їх керівництвом, а від служби сигналізації та зв’язку – крім голови комісії, зазначеного в пункті 3.10, – начальник (інженери) відділу зв’язку, радіо, ПОНАБ, начальник дорожної лабораторії автоматики, телемеханіки та зв’язку, начальник (заступник начальника по зв’язку, головний інженер) дистанції сигналізації та зв’язку. При необхідності, до складу кваліфікаційної комісії можуть включатися представники організацій-розробників і виробників пристроїв автоматичного виявлення перегрітих букс, проектних організацій, а також представники інших служб і підрозділів залізниці за погодженням з їх керівництвом.

3.12 Завданнями кваліфікаційної комісії є:

– оцінка матеріалів, наданих робочою комісією;

– оцінка ступеню морального старіння пристроїв;

– оцінка ступеню фізичного зносу вузлів і елементів;

– аналіз відповідності пристроїв вимогам діючих нормативних документів;

– порівняння експлуатаційних витрат на обслуговування обстежуваних пристроїв ПОНАБ, ДИСК з витратами на обслуговування сучасних засобів контролю;

– порівняння витрат на заміну вузлів і елементів обстежуваних пристроїв з вартістю будівництва нових засобів контролю.

Кваліфікаційна комісія дає висновок про можливість подальшої експлуатації пристроїв ПОНАБ, ДИСК. У випадку недоцільності їх подальшої експлуатації внаслідок морального старіння і фізичного зносу кваліфікаційна комісія приймає рішення щодо модернізації чи заміни пристроїв ПОНАБ, ДИСК на сучасні засоби контролю з розробкою заходів для забезпечення роботи діючих пристроїв до їх модернізації чи заміни.

3.14 Кваліфікаційна комісія приймає рішення:

- про термін наступного обстеження пристроїв ПОНАБ, ДИСК у випадку встановлення можливості їх подальшої експлуатації;

- про скорочення (у разі потреби) періодичності обслуговування окремих вузлів і блоків пристроїв;

- про впровадження технічних заходів з підвищення надійності пристроїв та їх елементів.

3.15 Кваліфікаційна комісія відповідає за повноту рекомендацій щодо проведення технічних заходів і об’єктивність прий ­ няття рішень про продовження терміну служби пристроїв
ПОНАБ, ДИСК, їх модернізацію чи заміну.

3.16 Рішення кваліфікаційної комісії оформлюють протоколом оцінки стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК (далі – Протокол оцінки) і актом оцінки стану пристроїв ПОНАБ, ДИСК (далі – Акт оцінки), які підписуються головою і членами комісії. Акт оцінки затверджується керівництвом залізниці. Форми протоколу і акта наведені в додатках П і Р.

3.17 Копії Протоколу дослідження з додатками до нього, а також Протоколу і Акта оцінки повинні зберігатися в службі сигналізації та зв’язку залізниці і в причетних дистанціях сигналізації та зв’язку. В службах вагонного господарства, електропостачання, колійній та відповідних лінійних підрозділах можуть бути копії та виписки із зазначених документів, що безпосередньо відносяться до їх діяльності.

3.18 Копії Протоколу та Акта оцінки в місячний термін після закінчення роботи кваліфікаційної комісії направляються в Головні управління Укрзалізниці:

- безпеки руху та екології,

- автоматики, телемеханіки та зв’язку,

- вагонного господарства.

3.19 Кваліфікаційну комісію необхідними нормативними документами забезпечує начальник служби сигналізації та зв’язку залізниці, робочу – начальник причетної дистанції сигналізації та зв'язку, на якого покладається також вирішення питань забезпечення транспортом, вимірювальними приладами, інструментами, обладнанням для створення умов продуктивної роботи.

4 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО ЗНОСУ БЛОКІВ
І ЕЛЕМЕНТІВ ПРИСТРОЇВ ПОНАБ, ДИСК

4.1 Кабелі і проводи.

4.1.1 Рішення щодо продовження терміну служби і терміну чергового дослідження приймається для кабелів і проводів, які входять до складу пристроїв: сигнальних та силових кабелів польових камер, кабелів від колійного ящика (педалі ЭП-1) до щита силового, кабелів від датчиків проходу коліс до кабельних муфт і від кабельних муфт до постового обладнання, проводів, що з’єднують блоки стійки апаратурної, кабелів, що з’єднують апаратурну стійку (блок передачі даних) з блоком прийому сигналів на пункті реєстрації інформації та інших.

4.1.2 Оцінку технічного стану і прогнозування продовження терміну служби кабелів і проводів виконують на підставі:

– аналізу даних журналів технічної перевірки пристроїв ПОНАБ, ДИСК згідно з відповідними технологічними картами і відомостями на кабелі;

– результатів опитування обслуговуючого персоналу;

– огляду трас (труб) прокладки кабелів;

– результатів вимірювання електричних параметрів;

– візуального обстеження кабелів і проводів.

4.1.3 При дослідженні звертають увагу:

– на умови експлуатації кабелів і проводів, їх відповідність вимогам технічних умов на кабелі і проводи, діючих правил з прокладки і монтажу та інших нормативних документів;

– на випадки ремонту і відновлення кабелів та проводів, кількість встановлених з’єднувальних муфт, кількість зафіксованих випадків сполучення і обривів жил кабелів та проводів;

– на результати вимірювань опору ізоляції проводів і жил кабелів;

– на результати візуального контролю – наявність корозії, якістьмонтажу, стан корпусів і контактів (штирів та гнізд) роз’ємів, фізичний стан струмопровідних жил, ізоляційних елементів, шлангових оболонок, захисних покрить;

– на випадки ушкодження кабелів та проводів (землерийними машинами і механізмами, в результаті деформації ґрунту, дії грибків, гризунів тощо);

– на фактичний термін служби;

– на кількість і характер відмов;

– на претензії до кабелів і проводів з боку обслуговуючого персоналу.

4.1.4 Огляд кабелів і проводів проводять для виявлення ушкоджень і зміни зовнішнього вигляду. Огляд виконують, як правило, без демонтажу кабелів і проводів. При огляді внутрішньопостових та внутрішньостоєчних кабелів особливу увагу приділяють потенційно небезпечним місцям:

– мінімальних радіусів вигинів кабелів;

– вводу та кріплення кабелів до устаткування (камер польових, кабельних муфт, стійки управління, блоків стійки управління, датчиків проходу коліс, електронної педалі);

– доторкання кабелів до гострих країв металевих конструкцій;

– проходження кабелів та проводів біля освітлювальних, нагрівальних приладів, на вводах до приміщень;

– частинам кабелів, які піддаються багаторазовим вигинам при підключенні і від’єднанні штепсельних роз’ємів та дії вібрації.

Огляд кабелів, прокладених у траншеях або безтраншейним способом, проводять з виконанням необхідного числа шурфів у місцях, небезпечних для нормальної експлуатації кабелів. Це ділянки з найменшою припустимою відстанню від кабелів до залізничної колії, з найменшими радіусами вигинів кабелів, із складними топографічними або інженерно-геологічними умовами місцевості (заболоченість, гірська місцевість, вплив мерзлотно-ґрунтових процесів), місця проведення капітального ремонту земляного полотна і перекладання кабелів, ділянки, де містяться речовини, які руйнівно діють на броню і металеві оболонки кабелів (насипний ґрунт зі шлаком або будівельним сміттям, золою, вапном, органічними речовинами, солончаки), зони впливу електрокорозії, місця перетинання теплопроводів і ділянки прокладання через штучні споруди. При наявності ознак, що характеризують явні дефекти кабелів і проводів, передбачають їх терміновий перемонтаж або тимчасову підміну з наступною оцінкою можливості ремонту.

Особливу увагу з метою викриття скритих мікротріщин приділяють кабелям, які під час експлуатації перекладалися, ремонтувалися чи мають на момент перевірки знижений опір ізоляції.

4.1.5 При візуальному огляді кабелів і проводів, у тому числі із застосуванням оптичних приладів (лупи), звертають увагу на стан зовнішніх покривів з посіченої кабельної пряжі чи скляної пряжі з штапельованого волокна, бронепокривів, зовнішніх захисних поліетиленових чи полівінілхлоридних шлангів, поліетиленових чи полівінілхлоридних оболонок, ізоляції, стан струмопровідних жил. При від’єднанні кабелів від контактів клемних колодок контролюють якість пайок контактів роз’ємів та наконечників на виводах кабелів, перевіряють та, при необхідності, відновлюють маркування жил і проводів.

4.1.6 При візуальному огляді виявляють кабелі та проводи, що мають наступні дефекти:

– видимі тріщини, здуття, розбухання, порізи, відколи, ум’ятини, здавлювання та інші порушення зовнішніх покривів та ізоляційного покриття струмопровідних жил;

– окислення струмопровідних жил, штирів та гнізд кабельних роз’ємів.

4.1.7 При вимірюванні електричних параметрів кабелів та проводів проводять оцінку опору ізоляції жил кабелів відносно землі, опору ізоляції між жилами, опору ізоляції між жилами і металевою оболонкою (екраном), цілісності та електричного опору струмопровідних жил, робочої ємності жил (пар жил кабелів парної скрутки), опору ізоляції захисного шлангу кабелів з металевими оболонками, що вимірюється між металевою оболонкою і землею, опір контуру заземлення. Для ліній зв’язку, крім того, проводять вимірювання затухання. Електричний опір ізоляції жил кабеля перевіряють з відключенням монтажних проводів (без відключення жил кабелів у з’єднувальних і розгалужувальних муфтах).

За результатами вимірювання електричних параметрів особливу увагу звертають на кабелі зі зниженим опором ізоляції жил, сполученнями або обривами жил, сполученнями металевих оболонок з землею, зі збільшеним на 10% і більше опором струмопровідних жил, зі збільшеним затуханням в лініях зв’язку.

4.1.8 При дослідженні проводів встановлюють тривалість їхньої експлуатації, візуально та із застосуванням оптичних приладів оцінюють стан бавовняного обплетення, гумової чи полівінілхлоридної ізоляції струмопровідних жил, екрануючого обплетення. Вимірюють опір ізоляції струмопровідних жил.

При огляді виявляють проводи, що мають наступні дефекти: тріщини, пошкодження полімерної чи гумової ізоляції, бавовняного обплетення, оболонки, екрануючого обплетення.

Не підлягають подальшій експлуатації проводи з тріщинами і розривами пластмасового ізоляційного покриття, з ушкодженим бавовняним чи з висохлим (затверділим) гумовим ізоляційним покриттям, з опором ізоляції, нижчим за передбачений вимогами нормативних документів.

4.1.9 Опір ізоляції кабелів повинен бути не менше 500 МОм. Кабелі, опір ізоляції яких при відключеному монтажі менший 15 МОм на 1 км довжини, або з опором струмопровідної жили, що перевищує на 10% і більше передбачений для жил відповідного діаметра, підлягають ремонту або заміні.

Нормативний електричний опір постійному струму жили кабеля діаметром 1 мм повинен бути не більше 23,3 Ом/км, діаметром 0,9 мм – не більше 28,8 Ом/км, діаметром 0,8 мм – не більше 36,6 Ом/км.

4.1.10 У випадку експлуатації кабелів з поліетиленовими оболонками більше 35 років, а кабелів з поліхлорвінілхлоридними оболонками більше 30 років і фіксації відхилень електричних параметрів або відмов та пошкоджень кабелів внаслідок механічних впливів комісія приймає рішення про заміну кабеля.

Якщо в процесі експлуатації таких кабелів відмови і пошкодження не фіксувалися, то комісія приймає рішення про продовження експлуатації кабелів до наступного комісійного дослідження за умови забезпечення вимірювань електричних параметрів кабелів в експлуатації відповідно до вимог технологічних карт з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК, але з періодичністю не рідше 1 разу на місяць.

4.1.11 За результатами проведеного дослідження комісія розробляє заходи з підвищення надійності кабелів (заповнення кабелів гідрофобним компаундом та ввідних отворів муфт кабельною масою, перемонтаж або заміна муфт, заміна наконечників монтажних проводів та нова обробка кінців кабельних жил, ремонт шлангів кабелів з металевими оболонками і бронепокривами, монтаж ізолюючих муфт) і встановлює терміни виконання заходів, які включаються в Графік робіт з ремонту.

4.2 Камери польові.

4.2.1 Оцінка технічного стану і прогнозування залишкового терміну служби камер польових виконується на підставі:

– аналізу даних журналів технічної перевірки пристроїв ПОНАБ, ДИСК, журналів ШУ-2 та ДУ-46;

– результатів опитування обслуговуючого персоналу;

– результатів візуального обстеження камер, їх механічних елементів та електронних блоків;

– результатів вимірювань електричних та фотоелектричних параметрів, передбачених технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК;

– результатів випробувань камер та їх елементів за спеціальними програмами.

4.2.2 При аналізі отриманих під час дослідження даних звертають увагу:

– на відповідність камер конструкторській документації, установочним кресленням та вимогам технічних умов на виріб;

– на випадки ремонту і відновлення елементів і, в першу чергу, болометрів;

– на фактичний термін служби камери польової та її елементів;

– на кількість і характер відмов (механічні пошкодження, відхилення параметрів елементів електричних схем);

– на претензії до камер польових з боку обслуговуючого персоналу.

4.2.3 Огляд камер польових проводять для виявлення явних ушкоджень і зміни зовнішнього вигляду. Особливу увагу приділяють наступним потенційно небезпечним місцям та ушкодженням:

– кріплення платформи камери польової до опори і опори до рами, цілісність фундаменту, розтріскування бетону в місцях встановлення анкерних болтів, горизонтальність рами, зношеність гвинтів кріплення;

– стан замка аераційних вікон;

– кріплення зовнішнього обігрівача та стан контактів терморегулятора;

– зношеність пружини вузла заслінки, зношеність (порушення) поверхні тертя заслінки, алюмінієвих амортизаторів, положення заслінки;

– кріплення всіх вузлів всередині камери, цілісність різьбових та надійність контактних з’єднань, в тому числі гвинтів кріплення та роз’ємів приймальної капсули;

– плавність ходу амортизаторів приймальної капсули;

– цілісність поліетиленової плівки на болометрі;

– наявність корозії на металевих конструкціях (корпус, амортизатори, заслінка, пружини, контакти, елементи кріплення, анкерні болти);

– порушення або відсутність ізоляційного покриття монтажних проводів та наявність пошкоджень елементів, у тому числі мікроперемикачів на вузлі заслінки.

4.2.4 Підземні частини залізобетонних фундаментів, на яких встановлені камери польові, перевіряють після їх відкопування. Відкопування виконують на глибину, що складає 25–40% від глибини закопування. При виявленні ушкодження глибину відкопування збільшують до 2/3 величини заглиблення виробу. Виявляють ушкодження, встановлюють їх розміри, простукують тріщини молотком, виявляючи корозійне ушкодження, і оцінюють вплив ушкодження на довговічність виробу.

4.2.5 При аналізі фактичного терміну служби камери польової та її елементів контролюють елементи електричних схем, в першу чергу електролітичних конденсаторів, транзисторів, реле, визначають їх дату виготовлення. Елементи, експлуатація яких вийшла далеко за межі терміну служби (понад 20 років), перевіряють на відповідність їх параметрів технічним нормам. У разі невідповідності елементи вилучають і замінюють їх новими (такого ж типу або аналогами).

4.2.6 При аналізі результатів вимірювань електричних та фотоелектричних параметрів, передбачених технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК, звертають увагу на:

– величину напруги на виході емітерів транзисторів приймальної капсули, на виході болометра;

– роботу системи терморегулювання;

– дію схеми контролю відкриття заслінок;

– величину амплітуди сигналу від контрольної лампи;

– результати калібрування приймально-підсилювального тракту;

– чутливість болометра.

4.2.7 За результатами дослідження намічають заходи з підвищення надійності роботи камер польових – визначають необхідність заміни чи ремонту елементів та вузлів, уточнюють обсяги та терміни проведення технічних обслуговувань, середніх ремонтів, передбачають введення нових методів перевірки працездатності камер польових (при необхідності), встановлюють терміни виконання заходів, які включаються в Графік робіт з ремонту.

4.2.8 Коригування електричних схем (заміна елементів, зміна принципових схем тощо), введення в технологію обслуговування пристроїв нових операцій, уточнених обсягів і термінів виконання робіт, які проводяться при необхідності або були проведені раніше, оформлюють окремим протоколом, який узгоджують комісійно і додають до Протоколу дослідження.

4.3 Датчики проходу коліс, електронна педаль, кабельні муфти, огородження.

4.3.1 Оцінка технічного стану і прогнозування залишкового терміну служби датчиків проходу коліс, електронної педалі та кабельних муфт виконують на підставі:

– аналізу даних журналів технічної перевірки пристроїв ПОНАБ, ДИСК, журналів ШУ-2 та ДУ-46;

– результатів опитування обслуговуючого персоналу;

– результатів візуального огляду датчиків проходу коліс, електронної педалі та кабельних муфт;

– результатів перевірок роботи датчиків проходу коліс, електронної педалі та кабельних муфт, передбачених технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК.

4.3.2 При аналізі отриманих під час дослідження даних звертають увагу:

– на умови експлуатації датчиків проходу коліс, електрон ­ ної педалі та їх відповідність вимогам конструкторської документації, умовам установочних креслень;

– на випадки ремонту і відновлення датчиків проходу коліс, елементів (схем) електронної педалі та кабельних муфт;

– на фактичний термін служби датчиків проходу коліс, електронної педалі, кабельних муфт та огороджень;

– на кількість і характер відмов (механічні пошкодження корпусу, внутрішні обриви елементів, розмагнічування постійних магнітів, несправності блоків обробки сигналів, транзисторів, відмови реле, трансформаторів тощо);

– на претензії стосовно роботи датчиків, електронних педалей та кабельних муфт з боку обслуговуючого персоналу.

4.3.3 Огляд датчиків проходу коліс, електронної педалі, кабельних муфт та огороджень проводять для виявлення ушкоджень і змін зовнішнього вигляду. Особливу увагу приділяють потенційно небезпечним місцям кріплення датчика до кронштейна і кронштейна до рейки, а також визначають:

– стан корпусу датчика, захист датчика та кабеля від пошкоджень;

– стан плат і монтажу електронної педалі;

– дотримання габариту наближення споруд, відповідність установочним кресленням.

При цьому виявляють наступне:

– наявність металевих ошурок, стружки на обстежуваних деталях;

– наявність корозії на металевих конструкціях та контактах;

– порушення різьби та цілісності гвинтів кріплення датчиків;

– надійність контактних з’єднання;

– заповнення датчиків проходу коліс компаундом.

4.3.4 При аналізі фактичного терміну служби датчиків проходу коліс та електронної педалі контролюють елементи електронних блоків, в першу чергу електролітичні конденсатори, транзистори, резистори, трансформатори, визначають дати їх виготовлення. Елементи, експлуатація яких вийшла далеко за межі терміну служби (понад 20 років), перевіряють на відповідність вимогам технічної документації на них. У разі невідповідності елементи вилучають і замінюють їх новими (такого ж типу або аналогами).

4.3.5 При аналізі результатів перевірки роботи датчиків проходу коліс звертають особливу увагу на відсутність мікрофонного ефекту, завад, величину пульсації (змінної складової) постійних напруг випрямлячів джерел живлення. При аналізі результатів перевірки роботи електронної педалі звертають увагу на значення вихідної напруги.

4.3.6 За результатами дослідження намічають заходи з підвищення надійності роботи датчиків проходу коліс (заповнення корпусів компаундом, заміна елементів кріплення, встановлення компенсаційних датчиків), електронної педалі, кабельних муфт, визначають необхідність заміни датчиків проходу коліс новими (такого ж типу або аналогами), встановлюють терміни виконання заходів з включенням їх в Графік робіт з ремонту.

4.3.7 Заміну датчиків проходу коліс (у тому числі їх аналогами), введення в технологію обслуговування нових операцій, уточнених обсягів і термінів виконання робіт, які проводяться при необхідності або були проведені раніше, оформлюють окремим протоколом, який узгоджують комісійно і додають до Протоколу дослідження.

4.4 Силовий щит.

4.4.1 Рішення щодо продовження терміну служби або заміни панелей електроживлення, термін служби яких перевищив нормативний, приймають після дослідження їх елементів, при цьому враховують відповідність силового щита усім вимогам технологічних карт з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК.

4.4.2 В процесі перевірки трансформаторів, вимикачів, перемикачів, рубильників, контакторів, кнопок та інших елементів панелей електроживлення проводять їх часткове розбирання, наступне збирання і перевірку роботи вхолосту та з підключенням навантаження.

4.4.3 Перевіряють надійність кріплення тумблерів, світлодіодів, роз’ємів, тримачів запобіжників, монтажних плат. Перевіряють стан паяних з’єднань та кріплення проводів і деталей до контактних плат, ізолювання екранів від струмопровідних частин, цілісність електролітичних конденсаторів, наявність ознак перегріву елементів.

4.4.4 При аналізі фактичного терміну служби силового щита контролюють елементи електричних схем, визначають їх дату виготовлення та номінальні значення. Елементи, експлуатація яких вийшла далеко за межі терміну служби (понад 20 років), перевіряють на відповідність вимогам технічної документації на них. В разі невідповідності елементи вилучають і замінюють новими (такими ж або їх аналогами).

4.4.5 Всі вимірювання проводять відповідно до вимог нормативних документів, експлуатаційної документації і Правил будови електроустановок з додержанням вимог охорони праці.

4.4.6 За результатами дослідження намічають заходи щодо модернізації чи заміни елементів, блоків силового щита, які включають в Графік робіт з ремонту.

4.4.7 У випадку модернізації електричних схем (заміни елементів їх аналогами, зміни принципових схем тощо) внесені зміни оформлюють окремим актом, який узгоджують комісійно і додають до Протоколу дослідження.

4.5 Основна стійка апаратури (перегінна стійка).

4.5.1 Оцінка технічного стану і прогнозування залишкового терміну служби перегінної стійки виконують на підставі:

– аналізу даних журналів технічної перевірки пристроїв ПОНАБ, ДИСК, журналів ШУ-2 та ДУ-46;

– результатів опитування обслуговуючого персоналу;

– результатів візуального обстеження стійки у цілому, її блоків та плат (чарунок) в блоках;

– результатів вимірювань параметрів і технічних характеристик, передбачених технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК;

– результатів вимірювань параметрів елементів електричних схем за спеціальними програмами (при необхідності).

4.5.2 При аналізі отриманих під час дослідження даних необхідно звернути увагу на:

– умови експлуатації стійки та її відповідність вимогам технічної документації;

– випадки ремонту і відновлення (заміни) елементів;

– фактичний термін служби стійки, блоків, плат в блоках та елементів;

– кількість і характер відмов (механічні пошкодження, відхилення параметрів елементів електричних схем);

– претензії до стійки з боку обслуговуючого персоналу.

4.5.3 Візуальне обстеження стійки проводять для виявлення явних ушкоджень і зміни зовнішнього вигляду. При цьому звертають увагу на наступні фактори зносу:

– тріщини, здуття пластмаси, прогари на пластмасових деталях стійки, щілини між пелюстками та змикання пелюстків контактних пружин, сліди іржі між контактами, знижений опір ізоляції між сусідніми контактами;

– наявність корозії припою (нальоти і сліди його осипання), що свідчить про знос паяних з’єднань;

– сліди корозії на металевих конструкціях;

– кріплення всіх блоків на стійці, цілісність різьбових та надійність контактних з’єднань;

– пошкодження елементів та ізоляційного покриття монтажних проводів.

4.5.4 При аналізі фактичного терміну служби стійки та її елементів проводять візуальний контроль елементів електричних схем, в першу чергу конденсаторів, транзисторів, резисторів, потенціометрів, реле, встановлюють їх дату виготовлення. Елементи, експлуатація яких вийшла далеко за межі терміну служби (понад 20 років), перевіряють на відповідність їх параметрів технічним нормам. В разі невідповідності елементи вилучають і замінюють новими (такими ж або аналогами). Підвищену увагу звертають на схеми, в які внесені зміни за час їх експлуатації і які відрізняються від конструкторської документації заводу-виробника.

4.5.5 При аналізі визначених вимірюваннями параметрів і технічних характеристик, передбачених технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК звертають увагу на наступні факти:

– відхилення від нормованих величин напруги та пульсації джерел живлення;

– дрейфи вихідного рівня кінцевого підсилювача;

– наявність завад на виході попереднього підсилювача;

– нелінійність амплітудних характеристик приймально-підсилювальних трактів;

– відхилення амплітуди сигналів контрольних ламп камер польових або букс рухомого складу від встановлених нормативними документами величин.

4.5.6 При зміні електричних схем контролюють введення в технологію обслуговування нових технічних параметрів, згідно яких проводиться перевірка. Уточнюють обсяги та терміни проведення технологічного обслуговування і середніх ремонтів. Коригування електричних схем (заміну елементів, зміну принципових схем тощо) і зміни, внесені в технологічний процес обслуговування, оформлюють окремим актом, який узгоджують комісійно і додають до Протоколу дослідження.

4.5.7 За результатами дослідження намічають заходи з підвищення надійності роботи перегінної стійки – необхідність заміни і ремонту елементів та блоків, введення нових методів перевірки працездатності перегінної стійки (при необхідності), відновлення металевих конструкцій (фарбування, рихтування), встановлюють терміни виконання заходів, які включають в Графік робіт з ремонту.

4.6 Ввідно-ізолюючий щиток типу ШВИ-66Э.

4.6.1 Рішення щодо заміни ввідно-ізолюючих щитків, термін служби яких перевищив встановлений термін служби, приймають після дослідження їхніх елементів – трансформаторів, вентильних розрядників, тумблерів. Звертають увагу на результати вимірювань технічних характеристик, передбачених технологією обслуговування, з імітацією обриву лінії зв'язку, короткого замикання, зміни затухання до мінус 30 дБ.

4.6.2 В процесі перевірки трансформаторів, вентильних розрядників, тумблерів проводять перевірку їх роботи вхолосту та з підключенням навантаження.

4.6.3 Перевіряють надійність кріплення ізолюючого трансформатора, тумблерів, вентильних розрядників, контролюють контактні з’єднання. Перевіряють стан паяних з’єднань та кріплення проводів і деталей до контактних плат, ізолювання екранів від струмопровідних частин, виявляють наявність ознак перегріву елементів. Відзначають факти корозії металевих елементів та корозії припою.

4.6.4 За результатами дослідження намічають заходи щодо необхідності заміни та ремонту елементів, відновлення металевих конструкцій (фарбування, рихтування), встановлюють терміни виконання заходів, які включають в Графік робіт з ремонту.

4.7 Стійка передавальної апаратури. Стійка приймальної апаратури. Блок-підставка. Пульт оператора.

4.7.1 Оцінку технічного стану і прогнозування терміну служби апаратури передачі та приймання інформації виконують на підставі:

– аналізу даних журналів технічної перевірки пристроїв ПОНАБ, ДИСК, журналів ШУ-2 та ДУ-46;

– результатів опитування обслуговуючого персоналу;

– результатів візуального обстеження апаратури у цілому та її складових частин (електронних блоків);

– результатів вимірювань електричних параметрів, передбачених технологічними картами з обслуговування пристроїв ПОНАБ, ДИСК;

– результатів вимірювань параметрів елементів електричних схем за спеціальними програмами (при необхідності).

4.7.2 При аналізі отриманих при дослідженні даних звертають увагу на:

– умови експлуатації апаратури;

– відповідність конструкторській документації;

– відповідність вимогам технічної документації на апаратуру;

– випадки ремонту і відновлення елементів;

– фактичний термін служби апаратури та її елементів;

– кількість і характер відмов (механічні пошкодження, відхилення параметрів електронних компонентів);

– претензії до апаратури з боку обслуговуючого персоналу.

4.7.3 Візуальне обстеження апаратури проводять для виявлення ушкоджень і зміни зовнішнього вигляду. При цьому звертають увагу на наступні фактори зносу:

– тріщини, здуття пластмаси, прогари на пластмасових деталях, сліди іржі між контактами, стан печатних плат, навісних елементів, колодок роз’ємів;

– наявність корозії припою, що свідчить про знос паяних з’єднань;

– сліди корозії на металевих конструкціях;

– ослаблення кріплення субблоків в блок-каркасах, порушення цілісності різьбових і контактних з’єднань, зниження надійності з’єднань із зовнішніми роз’ємами;

– пошкодження ізоляційного покриття електричних монтажних проводів.

4.7.4 При аналізі фактичного терміну служби приймально-передавальної апаратури, її блоків та елементів проводять контроль елементів електронних блоків, в першу чергу конденсаторів, транзисторів, резисторів, потенціометрів, встановлюють дату їх виготовлення. Елементи, експлуатація яких вийшла далеко за межі терміну служби (понад 20 років) перевіряють на відповідність їх параметрів технічним нормам. У разі невідповідності елементи вилучають і замінюють новими (такими ж або аналогами). При необхідності заміни елементів на нову елементну базу передбачають відповідні зміни електричних схем встановленим порядком. Підвищену увагу звертають на схеми, змінені за час експлуатації і які відрізняються від наведених в заводській конструкторській документації. При цьому перевіряють наявність необхідних дозволів і узгоджень та відповідність виконаного монтажу новим схемам. Контролюють також введення в технологію обслуговування нових технічних параметрів, згідно яких проводиться технологічне обслуговування і перевірка пристроїв із внесеними змінами.

4.7.5 Коригування електричних схем (заміна елементів, зміна принципових схем тощо), що проводиться при необхідності або було проведене раніше, оформлюють окремим актом, який узгоджується комісією і додається до Протоколу дослідження.

4.7.6 За результатами дослідження намічають заходи з підвищення надійності роботи приймально-передавальної апаратури – необхідність заміни та ремонту елементів і блоків, введення нових методів перевірки працездатності апаратури (при необхідності), відновлення металевих конструкцій (фарбування, рихтування), встановлюють терміни виконання заходів, які включають в Графік робіт з ремонту.

4.8 Електрокерована друкувальна машинка.

4.8.1 Оцінку стану електрокерованої друкувальної машинки проводять на підставі даних візуального дослідження, перевірки роботи машинки в умовах експлуатації, а також на підставі опитування обслуговуючого персоналу та розгляду записів в журналах обліку відмов.

4.8.2 Особливу увагу приділяють механічним елементам друкувальної машинки (кареткам, тросикам, пружинам, кроковим механізмам тощо), електричним схемам керування і оцінюють можливість їх відновлення. У випадку значного зносу машинки рекомендується заміна її на сучасний принтер з використанням відповідного адаптера згідно із затвердженими технічними рішеннями.

4.8.3 Заміну електрокерованої друкувальної машинки на принтер, яка проводиться при необхідності або була проведена раніше, оформлюють окремим актом, який узгоджується комісією і додається до Протоколу дослідження.

4.8.4 За результатами дослідження намічають заходи з підвищення надійності роботи електрокерованої друкувальної машинки – необхідність заміни або ремонту її механічних елементів, елементів електричних схем керування, заміни на сучасні принтери, встановлюють терміни виконання заходів, які включають в Графік робіт з ремонту.

4.9 Постове приміщення.

4.9.1 Комісійно досліджують і оцінюють стан залізобетонних та цегляних приміщень, в яких розташоване постове обладнання, при цьому звертають увагу на бетонні фундаменти, кабельні колодязі, цегляні або бетонні стіни, підлогу, вікна, стелю, покрівлю. Перевіряють також освітлювальну електропроводку і арматуру, телефонну проводку, офісне обладнання (столи, стільці, шафи тощо), обігрівачі.

4.9.2 При цьому проводять суцільний огляд надземних частин залізобетонних, бетонних та цегляних виробів, а також підземних частин виробів, термін служби яких згідно нормативних документів минув. Якщо в нормативних документах термін служби на окремі вироби не встановлений, то проводять суцільне дослідження всіх об'єктів і приймають рішення про заміну чи ремонт дефектних виробів із встановленням терміну наступного дослідження.

4.9.3 Стан залізобетонних, бетонних та цегляних виробів, покрівлі, підлоги, стін оцінюють на підставі даних візуального обстеження їх надземної і підземної частин, при цьому враховують вплив електрокорозії, атмосферних і ґрунтових процесів, оцінюють пошкодження гризунами, ураження грибками. При огляді встановлюють вид, обсяги (розміри) пошкоджень, прогнозують їх вплив на можливу деформацію і довговічність виробу.

4.9.4 При визначенні стану стін (штукатурки) проводять простукування молотком тріщин на їх поверхні для оцінки ступеню ушкодження.

4.9.5 Підземні частини (фундаменти) постових приміщень, а також колодязів перевіряють після їх часткового відкопування. Відкопування роблять на глибину, що складає 25-40% від глибини закопування. При виявленні ушкодження глибину відкопування збільшують до 2/3 величини заглиблення виробу.

4.9.6 При огляді підземної частини фундаменту виконують простукування молотком тріщин на його поверхні. Глухий звук при простукуванні свідчить про ушкодження.

4.9.7 Підлягають ремонту наступні ушкодження постових приміщень:

– поперечні та подовжні тріщини в надземній і підземній частині фундаментів, а також на внутрішніх і зовнішніх сторонах стін;

– відколювання кутів, корозія і вивітрювання поверхневого шару бетону, цегли на стінах та фундаментах;

– порушення штукатурки, відсутність фарби на стінах;

– порушення гідроізоляційного шару;

– порушення покрівлі;

– порушення вікон, дверей.

4.9.8 Оцінку стану освітлювальної електропроводки, вимикачів, розеток, телефонної проводки, офісного обладнання (столів, стільців, шаф тощо), обігрівачів проводять на підставі даних візуального обстеження.

4.9.9 При огляді розеток, вимикачів та освітлювальної електропроводки і арматури звертають увагу на наявність тріщин і здуття пластмаси, прогари, сліди іржі між контактами, стан бавовняного і екрануючого обплетення, гумового чи полівінілхлоридного ізоляційного покриття струмопровідних жил. Опір ізоляції електропроводки не повинен бути нижчим за передбачений вимогами технічних норм.

Особливу увагу звертають на стан шнурів живлення, штепсельних вилок та розеток.

4.9.10 За результатами дослідження намічають заходи з відновлення (заміни чи ремонту) фундаментів, стін, підлоги, покрівлі, вікон та дверей, телефонної і електропроводки, а також офісного обладнання, встановлюють терміни виконання заходів, які включають в Графік робіт з ремонту.

Додаток А

(обов’язковий)

ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ І ОЦІНКИ
СТАНУ ПРИСТРОЇВ ПОНАБ, ДИСК,
по __________________залізниці на 200__ рік

Начальник служби
сигналізації та зв'язку

____________залізниці

Додаток Б

(обов’язковий)

ПЛАН-ГРАФІК РОБІТ З ДОСЛІДЖЕННЯ
СТАНУ ПРИСТРОЇВ ПОНАБ, ДИСК
_______________________________________________________

^{(найменування пристрою ПОНАБ, ДИСК, станція, перегін, напрямок руху)}

Поиск по сайту: