Поняття та система інвестиційного законодавства

Інвестиційна діяльність як різновид господарської діяльності має свою нормативну основу — інвестиційне законодавство.

Інвестиційне законодавство — це сукупність нормативних актів, що регулюють інвестиційні відносини — щодо безпосереднього здійснення інвестиційної діяльності і щодо керівництва такою діяльністю.

Як законодавчий інститут інвестиційне законодавство є підсистемою (підгалуззю) господарського законодавства. Йому притаманні риси, характерні як для законодавства взагалі, так і для господарського законодавства зокрема:

• розгалуженість і велика кількість нормативних актів. Об'єктивні причини цого — складність відносин у сфері інвестиційної діяльності, динамізм самої діяльності та її правового регулювання;

суб'єктивні причини — недостатня увага до оптимізації інвестиційного законодавства з боку держави та численні експеременти в сфері інвестиційної діяльності, кожний з яких має своє правове забезпечення;

• наявність в системі інвестиційного законодавства значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії: відомчих (зокрема, виданих функціональним відомством — Державним комітетом у справах містобудування, архітектури та житлової політики України (Держбудом України) і локальних (установчих та внутрішніх документів суб'єктів інвестиційної діяльності, укладених між ними інвестиційних договорів, в т. ч. договорів підряду на виконання проектно-вишукувальних, будівельних ї пов'язаних з ними робіт, договорів на постачання будівельних матеріалів і устаткування, договорів лізингу тощо)

• відсутність Інвестиційного кодексу — роль кодифікаційного нормативного акту відіграє Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р., що є стрижнем інвестиційного законодавства;

• присутність нормативних актів СРСР, які застосовуються відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 р. (наприклад, Правила про договори підряду на капітальне будівництво, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1987 р. № 15502) та ін.;

• присутність дореформених нормативних актів, що значною частиною суперечать основним засадам правового регулювання в умовах запровадження ринкових відносин в економіку України (наприклад, гл. 29 Цивільного кодексу, згадані Правила про договори підряду на капітальне будівництво та ін.).

Система інвестиційного законодавства — це розташування масиву інвестиційно-правових норм із урахуванням зв 'язків і залежностей між ними.

Як підгалузь господарського права інвестиційне право базується на господарському законодавстві, до системи якого входять нормативні акти загальної сфери дії, що регулюють господарську діяльність (в т. ч. пов'язану з інвестуванням) і функціонування її суб'єктів незалежно від видів і сфер цієї діяльності, а саме: Конституція України, кодекси, закони України та інші, відомчі нормативні акти, видані на підставі зазначених законів, указів, декретів і постанов. Зокрема, в сфері інвестиційного права діють: положення Конституції України щодо: забезпечення державою соціального орієнтування економіки України (ст. 13); права громадян України володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (право приватної власності), а також користуватися об'єктами права державної та комунальної власності (ст. 41); права на підприємницьку діяльність (ст. 42); основних засад законодавчого регулювання відносин у сфері економіки (пункти 5, 7, 8, 9 ст. 91) та ін.; положення кодексів: Цивільного (щодо право-суб'єктності учасників майнових відносин, зобов'язальне право та ін..

Спеціальне інвестиційне законодавство — це система нормативних актів, які спеціально присвячені регулюванню інвестиційної діяльності та відносини, що складаються між її суб'єктами. Своєю чергою спеціальне інвестиційне законодавство складається з загальної й особливої частин.

Перша (загальна частина) містить нормативні акти, що стосуються однаковою мірою всіх суб'єктів інвестиційного права, видів і стадій інвестиційної Діяльності, а також галузей народного господарства, в яких здіюйснюється інвестування та встановлюються інвестиційні договірні відносини. Стрижнем загальної частини спеціального інвестиційного законодавства є Закон України «Про інвестиційну Діяльність» від 18 серпня 1991 р. Це основний кодифікаційний акт, який визначає правові й економічні основи інвестиційної діяльності в Україні

Друга (спеціальна) частина включає нормативні акти, що регулюють особливості здійснення інвестиційної діяльності та функціонування її суб'єктів у певних галузях економіки (сільському господарстві, транспорті, промисловості тощо), сферах інвестиційної діяльності (проектуванні, будівництві, містобудуванні, приватизації державного майна, здійсненні лізингових операцій, іноваційній діяльності, кредитуванні, матеріально-технічному забезпеченні, страхуванні інвестиційних, у т. ч. будівельних ризиків), чи за участю окремих суб'єктів (іноземне інвестування).

Особлива частина інвестиційного законодавства складається з таких розділів:

правове регулювання капітального будівництва

• правовий режим іноземного інвестування

• правове регулювання інвестування в процесі приватизації державного майна.

• корпоративна форма інвестування

• правове регулювання інноваційної діяльності

• особливості інвестиційної діяльності в окремих галузях народного господарства.

14. Правовий статус суб'єктів інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність визначається Законом України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 2) як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Залежно від суб'єктів інвестиційної діяльності, джерел інвестування та форм власності розрізняють такі її (цієї діяльності) види:

• інвестиційна діяльність, що здійснюється громадянами, підприємствами, господарськими об'єднаннями, спілками та товариствами, іншими юридичними особами, заснованими на приватній або колективній формі власності;

• інвестиційна діяльність, що здійснюється органами влади та управління України, Автономної Республіки Крим за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами, об'єднаннями і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

• інвестиційна діяльність, що здійснюється органами місцевого самоврядування та 'їх виконкомами за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, а також комунальними підприємствами, об'єднаннями та установами за рахунок власних і позичкових коштів;

• іноземне інвестування, що здійснюється іноземними громадянами, юридичними особами та Державами;

• спільне інвестування, що здійснююється громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Поділ інвестиційної діяльності на види має практичне значення: залежно від суб'єктів, форм власності та джерел інвестування може розрізнятися Правове регулювання інвестиційної діяльності. Зокрема, регулюється спеціальним законодавством інвестиційна діяльність, що здійснюється державними суб'єктами господарювання за рахунок бюджетних, позабюджетних і позичкових коштів; має спеціальний режим іноземне інвестування, в т. ч. спільне інвестування; спеціальний порядок встановлено для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення.

Поиск по сайту: