Принципи методики читання та розповідання творів для дітей до 3 років

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

Тема: Методика проведення занять з художньої літератури у різних вікових групах

1. Принципи добору літературних творів для читання й розповідання дітям.

2. Принципи ознайомлення дітей з художніми творами.

3. Функції художньої літератури та її взаємозвʼязок з різними видами мистецтва.

4. Характеристика літературних жанрів, які застосовують у роботі з дітьми дошкільного віку.

Практичні завдання

1. Дібрати до кожної функції художньої літератури твори, що слугують виконанню цієї функції. Добираючи твори послуговуватись принципами добору художніх творів.

2. Дібрати прислів’я та приказки для ознайомлення дітей дошкільного віку всіх вікових груп з тем: «Природа», «Господарська діяльність людини», «Взаємини між людьми», «Недоліки та вади людини», прислів’я моральної тематики та інші.

3. Дібрати тексти загадок для всіх вікових груп (описові, заперечні, зіставні) народні та літературні.

4. Дібрати тексти різних фольклорних жанрів для дітей різного віку.

5. Дібрати тексти українських народних казок та розподілити за групами: «Про тварин», «Соціально-побутові», «Чарівні», «Кумулятивні» «Надокучливі».

Принципи методики читання та розповідання творів для дітей до 3 років

З 1,5 років для розвитку мови дитини, потрібно проводити заняття з використанням художнього слова - знайомити з мініатюрними творами народної творчості, з доступними для дітей авторськими творами. На основі ритміко-мелодійної структури мови прислів'я, віршах, відбувається раннє сприйняття звукової культури мови, коли фонетика ще не сприймається. Ці художні твори передають інонаціональне багатство рідної мови, характерне співучість голосних звуків, м'якість приголосних, своєрідність вимови. Вони вирішують такі задачі як розвиток слухової уваги, розуміння мови, розвиток артикуляційного слухового апарат, звуконаслідування, активізації словника з використанням звуконаслідуванню - у прислів'ях, пісеньках при показі і назві різних предметів. При цьому розвиваються слухове сприйняття, мовний подих, голосовий апарат, уточнюється артикуляція, виховується уміння чітко та правильно вимовляти слова, фрази.

У цьому віці вихователь працює з дітьми, як індивідуально так і групами по 2 - 6 чоловік. Перед заняттям вихователі готують наочні матеріали, що передбачаються використовувати під час читання (іграшки, муляжі, картина, портрет, набори книжок, з ілюстраціями для роздачі дітям).

Щоб читання і розповідання було навчальним - необхідно дотримуватися правила, а саме діти повинні бачити обличчя вихователя, а не тільки слухати голос. Тому одна з задач - навчити дітей слухати читця чи оповідача. Тільки навчивши слухати чужу мову, діти одержують здатність запам'ятовувати її зміст і форму, засвоювати норми літературної мови. Тому вихователь, читаючи по книжці, повинний навчитися дивитися не тільки в текст, але і час від часу - на обличчя дітей, зустрічатися з ними очима, стежити за тим, як вони реагують на читання. Уміння поглядати на дітей під час читання дається вихователю в результаті наполегливих тренувань, але навіть самий досвідчений читець не може читати новий для нього твір "з листа", без підготовки. Тому перед заняттям вихователь робить інтонаційний розбір твору ("дикторські прочитання") і тренується в читанні вголос.

Малятам вихователь в основному читає напам'ять – прислів'я, приказки, невеликі вірші, розповіді, казки, а розповідає - тільки прозаїчні художні твори (казки, повісті, розповіді).

Читання і розповідання художньої літератури проводиться строго за визначеним планом (приблизно 1 раз у тиждень у кожній віковій групі), у якій враховуються суспільно-політичні події та період року.

Основне правило організації занять по читанню, розповіданню дітям літературних творів - емоційна піднесеність читця і слухачів. Мажорний настрій створює вихователь - на очах дітей дбайливо звертається з книгою, з повагою вимовляє ім'я автора, декількома вступними словами збуджує інтерес малят до тому, про що збирається читати або розповідати. Барвиста обкладинка нової книжки, що вихователь показує дітям перед початком читання, теж може виявитися причиною їхньої підвищеної уваги.

Діти вимагають управління в слуханні - вид і голос оповідача повинний говорити, що в дану хвилину мови йдеться про зворушливе або смішне. Текст веселого характеру вихователь читає, не перериваючи себе (коментарі допускаються тільки при читанні пізнавальних книг). Усі слова, розуміння яких може викликати у дітей нерозуміння, потрібно пояснювати на початку заняття.

Після 2 років (1 молодша група дошкільників) вихователь організовує читання книг з ілюстраціями, із залученням уваги дітей до картинок. При нескладному тексті і простих картинках можна читати текст, супроводжуючи читання показом картинок чи вести розповідь своїми словами. На наступних заняттях вихователь спонукує дітей не тільки розглянути картинки, але і розповісти про те, що написано в книзі. Він може також допомогти малятам згадати свою розповідь із приводу тієї чи іншої ілюстрації. При утрудненнях, дитина звертається до вихователя. У даному випадку має місце спільна діяльність дорослого і дитини. Книги сприяють установленню контактів між дорослими і дітьми, так і між самими дітьми. Важливо, щоб дитина могла звертатися до вихователя і поза заняттями. Про зміст книг можна говорити й у їхню відсутність - це розвиває пам'ять, змушує дитину міркувати.

Слухання і наступне відтворення коротких розповідей, віршів, народного прислів'я, пісень - дітьми третього року життя - особливо важливо для систематично-організованого розповідання, що привчає уважно слухати, розуміти і самостійно розповідати.

Спочатку та сама розповідь повторюється кілька разів - як на тому самому занятті, так і через невеликі інтервали в 2-3 дня. У наступному, зберігаючи основний зміст, розповідь треба ускладнювати. Ускладнення може йти в різних напрямках: збільшується кількість дій - виконуваних персонажами, описується місце дії, розігруються взаємини, що складаються між персонажами.

Для того, щоб навчити дитину розуміти розповідь і самому вміти пере розповідати, потрібно організовувати спільне розповідання. Спочатку варто спонукувати дитину повторювати за вихователем слова і фрази - потім задавати питання й учити відповідати на них, пізніше - просити його розповісти самостійно. У цьому випадку вихователю потрібно самому вести розповідь слідом за дитиною, повторюючи те, що він сказав, і обов'язково, додаючи пропущене

Поиск по сайту: