АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Опис проблеми

Читайте также:
  1. Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок створення інформаційних систем для вирішення обраної проблеми.
  2. Аналіз проблеми дитячої двомовності.
  3. Глобальні екологічні проблеми: озонова діра, парниковий ефект, кислотні дощі
  4. Глобальні проблеми сучасності. їх сутність та шляхи розв'язання.
  5. Депозитнестрахування в Україні: сутність, проблеми та перспективи розвитку.
  6. Екологічні проблеми річкових ресурсів Херсонщини
  7. Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва у світі, сучасні зрушення у його розміщенні.
  8. Економічні проблеми в період підготовки та здійснення реформи в 1861 р.
  9. ЗАВДАННЯ І ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
  10. Земельні ресурси і структура земельного фонду України, регіональні проблеми розміщення і використання.
  11. І. Загальна характеристика проблеми
  12. Культура інформаційних потреб та проблеми реалізації їх

Багато людей почали використовувати всесвітню мережу не тільки для роботи чи пошуку інформацію, а як засіб життя. З'явилися чати, сайти знайомств. Люди сидять днями і ночами переписуються, бавляться в ігри, можуть навіть один одного бачити. Відповідно до нових діагностичних рекомендацій, інтернет-залежною визнається людина, яка проводить в мережі не менше шістьох годин на день і у якої спостерігався щонайменше один з симптомів залежності протягом попередніх трьох місяців. За статистикою, 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин, ще 31% сидить в Мережі по 4-6 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більше. Більше 45% всіх опитаних заявили, що без персонального комп'ютера і підключення до Інтернету вони не змогли б жити. Це більше, ніж для будь-якого іншого медіа-пристрою (28% молодих людей не можуть жити без мобільного телефону, 11% — без телевізора).

Цікаві результати демонструють дані дослідницького центру ComputerEconomics (2009) [11]:

- у Європі більше 40 % користувачів Інтернету є залежними від мережі;

- інтернет-залежні проводять у мережі понад 18 годин на день;

- 15 % людей у світі притаманна надмірна захопленість роботою в мережі (т.зв. інформаційний вампіризм);

- 60 % європейців прирівнюють віртуальних друзів до реальних;

- 3 % європейців віддають перевагу віртуальним шлюбам;

- у США кожна 20 заміжня жінка – «комп’ютерна вдова» (жінка, чоловік якої практично весь час перебуває у віртуальному світі);

- 40 % американців майже не виходять з дому, а все необхідне вони замовляють через Інтернет (одяг, їжу), мають віртуальні гаманці, віртуальний секс і відправляються у віртуальну відпустку.

Ось кілька фактів сумної статистики:
Кріс Станіфорт з Шеффілда, 20 років, помер від тромбу, провівши 12:00 за ігровою приставкою. Незважаючи на відсутність історії хвороби, він заробив тромбоз глибоких вен - зазвичай асоціюється з пасажирами далеких рейсів. Під час гри він зомлів, перед цим повідомивши друзям про болі в грудях.
Ребекка Коллін Крісті, 28 років, з Нью- Мексико в США, посадили у в'язницю на 25 років після того, як її трирічна донька Бренді померла від голоду, в той час як вона грала в онлайн -ігри.
Люсьєн Майні з Кембріджшир, 41 рік, була засуджена до 16 місяців в'язниці Королівським судом, після того як вона, підробивши рахунки, вкрала 76 000 доларів у компанії, в якій вона працювала, для фінансування Інтернет -казино.

Статистика офіційного дослідження: п'ятсот тисяч німців залежні від Інтернету.

Науковці академії наук Китаю, провівши високоточне дослідження - магнітно-резонансну томографію, довели, що Інтернет-залежність згубно впливає на мозок людини. Як зазначають дослідники, вплив цього виду залежності на організм людини (а особливо на головний мозок) є майже ідентичним і дуже подібним до впливу, який на собі відчувають наркозалежні та алкоголіки.

Залежність від комп'ютерних ігор — форма психологічної залежності, що виявляється в нав'язливому захопленні комп'ютерними іграми.

Особливості

Іграми, що викликають найсильнішу залежність, найчастіше вважаються мережеві, особливо MMORPG та MOBA. Відомі випадки, коли занадто довга гра приводила до фатальних наслідків. Так, у жовтні 2005 року померла від виснаження китайська дівчинка (Snowly) після багатодобової гри в World of Warcraft. Після цього в грі була проведена віртуальна церемонія похорону.

Під час розвитку залежності від комп'ютерних ігор у особи можливий розвиток агорафобії (Агорафо́бія (грец. αγορα — площа і грец. φοβος — страх) — страх відкритого простору й натовпу. Один з нав'язливих станів, при якому хворий, маючи перейти будь-яку просторінь, боїться це зробити сам і потребує, щоб хтось супроводжував його під час переходу площі, великого залу тощо. Страх, що виникає, буває настільки сильним, що люди хворі агорафобією можуть роками не виходити з дому), людина не хоче спілкуватися із зовнішнім світом або боїться це робити, для неї комфортно робити це безпечно — на відстані в комп'ютерній грі.

Нерідкі випадки, коли геймер заперечує свою залежність. Існує три стадії залежності:

1. Не залежний, на цій стадії людина в будь-який момент може відмовитися від гри і зайнятися іншими справами.

2. На другій стадії людина також може відмовитися від гри і знайти собі заміну, але це дасться йому з великими труднощами, так як буде шкода втрачати свій рейтинг, внутрішньоігрову валюту, і внутрішньоігрові речі.

3. Важка залежність тією чи іншої грою, яка супроводжується пропагандою гри. Люди з важкою залежністю від тієї чи іншої гри регулярно згадують її в розмовах, так само люди важко залежні від гри витрачають на неї безліч реальних грошей, так само важка залежність супроводжується запереченням своєї залежності.

Комп'ютерні ігри часто стають об'єктом критики. Ряд вчених вважають, що вони викликають залежність, але, тривалість часу за іграми близько 3-4 годин на день — це нормально. Особливо важливий вибір ігор, що особливо не впливають на психіку, в основному це ігри без RPG складової, наприклад, спортивні або симулятори.

Дослідження

Німецькі дослідники клініки «Charité» провели експеримент, в ході якого групі з 20 чоловік показували скріншоти з улюблених ігор. Їх реакція виявилася схожою з тією, що проявляють хворі на алкоголізм і наркоманію, коли бачать предмет своєї патологічної пристрасті[2]. Дослідження університету «Nottingham Trent University» під назвою International Gaming Research Unit показали, що 12% від контрольної групи з 7000 осіб мають ознаки залежності від онлайнових комп'ютерних ігор[3][4]. 19% з 250 мільйонів користувачів Facebook зізналися, що відчувають сильну ігрову залежність[5]. Деякі автори вважають, що ігрова залежність виникає через онлайн-ігри, і відповідно є різновидом інтернет-залежності[6].

На даний момент офіційно ігрова залежність захворюванням не вважається. Міжнародна класифікація хвороб такої недуги не містить[7]. Втім, відомості про швидке прийняття даного терміну з'являлися неодноразово. З 2007 Американська лікарська асоціація проводила дослідження в області симптоматики передбачуваного захворювання[8]. Втім, після тривалих дебатів, лікарі прийшли до висновку, що зараз залежність не можна визнати хворобою. Вони вважають, що це питання вимагає додаткових обстежень. У даний момент, на думку фахівців, ігроманія не є проблемою для суспільства[9].

Психіатр Джеральд Блок зазначає, що залежність від ігор куди сильніше, ніж від інтернет-порнографії[10]. Британський терапевт Стів Поуп, у статті Gaming addiction grips youngsters з газети Lancashire Evening Post, заявив, що дві години проведені з консоллю співставні з прийняттям доріжки кокаїну. В якості негативних прикладів залежності він наводить такі ситуації, коли ігромани відмовляються від друзів, переходять на нездорову їжу, закидають навчання, у них підвищується агресивність, схильність до насильства і ряд інших факторів[11][12]. Стаття викликала широкий резонанс у пресі і піддалася жорсткій критиці через упередженість характеру і відсутності будь-яких доказів[13][14][15][16][17][18][19][20][21][22].

Так, найбільшу небезпеку, на думку деяких психологів, являють собою рольові ігри, оскільки сама механіка гри полягає у «входженні» людини в гру, інтеграції з комп'ютером, втрати індивідуальності і ототожненні себе з комп'ютерним персонажем. Дослідник виділяє власні критерії «шкідливих» рольових ігор: по-перше це сила ефекту занурення, а по-друге відсутність елемента азарту або значне зменшення його значення[23]. Вважається, що залежні геймери потребують психологічної допомоги, їх проблеми — нескладене особисте життя, незадоволеність собою, втрата сенсу життя і звичайних людських цінностей. З'являються й інші труднощі — знижений настрій, самопочуття, активність; підвищений рівень тривожності і соціальна дезадаптація[24].

Учений також виділив динаміку розвитку комп'ютерної залежності, розділивши її на чотири стадії:

1. Спочатку відбувається процес адаптації (стадія легкої захопленості),

2. Потім настає період різкого зростання із грою, швидкого формування залежності (стадія захопленості).

3. У результаті величина залежності досягає максимуму, висота якого залежить від індивідуальних особливостей особистості та факторів середовища (стадія залежності).

4. Далі сила залежності на певний проміжок часу залишається стійкою, а потім йде на спад і знову ж фіксується на певному рівні і залишається стійкою протягом тривалого часу (стадія прив'язаності).

Іванов у якості вирішального чинника, що визначає залежність називає неможливість повної відмови від комп'ютерних ігор, незважаючи на усвідомлення марності ігрового процесу. Сам механізм складається в «відходу від реальності» і «прийнятті ролі», тобто відокремлення від реальних проблем і ототожнення себе з вигаданими персонажами віртуальних світів[25].

На думку деяких неврологів, ігри є причиною недоумства, так як сучасні засоби розваг ведуть до підвищеної збудливості нервової системи. З часом людина звикає до подібного стану, виникає залежність, в результаті підвищується ризик розвиткудеменції. Як доказ своєї теорії наводиться приклад зростання кількості тролів в соціальній мережі Facebook — що свідчить, на її думку, про деградацію розумових здібностей підліткового покоління[26].

Дуглас Джейнтал спільно з Американською академією педіатрів провів дослідження впливу ігор на здоров'я людини. Під спостереження потрапили близько 3 тисяч дітей, залежність відзначається у кожного десятої дитини. «У дітей, які потрапили в залежність від ігор, підвищувався рівень депресії, занепокоєння і соціофобії, а їх успішність знижувалася. Коли вони позбавлялися від залежності, ці симптоми знижувалися до нормальних значень»- зазначав лікар. У відповідь на цю роботу, Американська асоціація виробників ПЗ і комп'ютерних ігор заявила, що ніяких конкретних доказів не представлено, методи сумнівні, а висновки не витримують критики.

 

Зва́лище — полігон (спеціально обладнане місце) для поховання промислових і побутових відходів.

Оскільки промисловість і житлові масиви провадять велику кількість відходів, які неможливо повністю переробити із причин технологічного й економічного характеру, смітники є необхідним атрибутом життєдіяльностіміст і інших населених територій.

В Україні й у багатьох інших країнах утилізація й поховання промислових і побутових відходів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, тому більшість смітників має муніципальну приналежність.

Несанкціоновані або погано обладнані смітники є загрозою для навколишнього середовища. Отруйні речовини зі смітників можуть проникати в ґрунтові води, а також природним водотоком забруднювати ріки й іншіводойми. Смітник — місце перебування щурів, комах і інших тварин, що поширюють епідемії.

Звалища часто стають місцем перебування бомжів (осіб без постійного місця проживання), а також місцем дрібного промислу маргінальних елементів, що займаються пошуком та збиранням металів, склотари та іншої вторинної сировини, а також умовно придатних до споживання продуктів харчування. Великі звалища мають своїх постійних мешканців і породжують маргінальну субкультуру.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, ВИКЛИКАНІ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ЗВАЛИЩ ТПВ А.В. ШКАТЮК, студ. ІІІ курсу факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин, гр. 31-ЕК Науковий керівник: к.с.-г.н., ст. викладач ПУШКАРЬОВА Т.М. IV Невський міжнародний екологічний конгрес, який відбувся в травні 2011р. під егідою Міжпарламентської Асамблеї СНД при партнерстві ООН, встановив факт значного забруднення біосфери, значне місце, в чому, займають звалища твердих побутових відходів (ТПВ). Звалища ТПВ забруднюють атмосферне повітря біогазом, в складі якого міститься переважно газ метан та багато інших хімічних сполук. Підраховано, що з усіх звалищ планети щорічно виділяється від 10 до 30 млрд. метрів кубічних метану, що в загальному обсязі від усіх наземних джерел становить 4%. В 2011 р. в Україні утворилося близько 52 млн. метрів кубічних побутових відходів (близько 13 млн. т), 92 % яких були захоронені на звалищах і полігонах. В Україні, станом на початок 2012 р. обсяги ТПВ, накопичених на звалищах, складали майже 285 млн. т, що в 5 разів більше, ніж у 2005 р. Загальна чисельність офіційних сміттєзвалищ і полігонів вже досягла 6026 одиниць, а площа перевищила 9 тис. га. Значна частина сміттєзвалищ перевантажені та не відповідають нормам екологічної безпеки. Необхідно вказати, що звалища і полігони ТПВ здійснюють негативний вплив на всі компоненти довкілля. Так, повітря забруднюється шкідливими газами, що є вибухо- і пожежо небезпечними, мають неприємний запах, що поширюється на значні відстані, і, при відповідних концентраціях, є токсичними для людини. Через здатність ТПВ до горіння, існує небезпека виникнення пожеж як на стихійних звалищах, так і в процесі експлуатації полігонів. Внаслідок того, що в останній час у складі ТПВ, окрім звичайних компонентів – харчових залишків, паперу, пакувальних матеріалів, пластмас, скла тощо, зростає кількість відпрацьованих електроприладів, акумуляторів та елементів живлення, люмінесцентних ламп, які містять токсичні метали, в зоні впливу сміттєзвалищ відзначають більш сильне, порівняно з фоном, забруднення поверхневих вод і ґрунту важкими металами. У результаті багатьох хімічних процесів, що відбуваються в анаеробних умовах у товщі сміття, формується надзвичайно токсичний фільтрат, в якому знаходяться феноли, сполуки сірки та азоту, важких металів (Zn, Pb, Ni, Cr, Cd та ін.), іони амонію і хлору, велика кількість бактерій кишкової групи та збудників інфекційних хвороб. Забруднення повітря, води, ґрунту, а через харчові ланцюги й продуктів харчування, що вирощуються у безпосередній близькості до сміттєзвалищ та полігонів ТПВ, спричиняють суттєву шкоду здоров'ю людей. У верхньому шарі відходів на глибині до трьох метрів процес знезаражування завершується через 15–25 років. У більш глибоких шарах він проходить ще повільніше – 50 і навіть 100 років. Деякі складові сміття розкладаються ще повільніше або взагалі не піддаються розкладу. В Україні не має міста, де б не було так званого звалища ТПВ. Щороку в Україні «виробляють» 35 млн. метрів кубічних твердих побутових відходів, які зберігають на звалищах і полігонах загальною площею майже 3000 га і лише частково утилізують на сміттєспалювальних заводах. Система спалювання ТПВ функціонує лише в окремих містах: Київ, Дніпропетровськ, Харків і Севастополь, де діють сміттєспалювальні заводи, але і в цих містах їх потужності не вистачає для повної утилізації ТПВ. Тому, щоб запобігти подальшому розвитку цієї проблеми, необхідно дотримуватися декількох пунктів: 1. Так як, звалища ТПВ – це території, які ні люди, ні машини не можуть обробити із-за великої кількості твердих частин, скла, металу, деревини, то потрібно збудувати екологічно чисті заводи, відповідно встановленим нормам, що відповідають характеристикам утилізації відходів на нинішній стадії технічного розвитку та проводити своєчасні вивози відходів, задля зменшення екологічного забруднення. 2. Проблема ТПВ на звалищах, по викиду біогазу, дає можливість використовувати енергетичний потенціал відходів, так як встановлено, що найпотужнішим джерелом викидів метану в атмосферу є звалища твердих побутових відходів. 3. Для покращення утилізації відходів потрібне збільшення кількості і якості сміттєвивізного транспорту, що забезпечить більший вивіз відходів із важкодоступних місць і пришвидшить цей процес, через краще укомплектування машин. 4. Впровадження роздільної чи селективної системи збору окремих складових ТПВ, що забезпечить отримання відносно чистих вторинних ресурсів і зменшення чисельності відходів, що вивозяться. 5. Так як, сміттєзвалища та полігони ТПВ утворюють велику кількість шкідливих речовин, логічно буде припустити погіршення екосистеми навколо них, вирішенням цієї проблеми може бути – очищення атмосферного повітря навколо стаціонарних та пересувних джерел забруднення, що використовують традиційні джерела енергії, а далі замінити їх на біогаз чи електроенергію. 6. Оскільки дія твердих і небезпечних відходів на атмосферу проявляється в випаровуванні різноманітних забруднюючих речовин, доцільно буде зменшувати температуру, покриваючи їх шаром ґрунту. 7. При вирішенні проблем, які згадувались вище, вирішується ще одна, а саме – розвиток і поширення різних збудників хвороб (збудники гепатиту, туберкульозу, дизентерії, аскаридозу, респіраторних, алергічних та інших захворювань), що розвиваються при доступі кисню, а при анаеробних умовах гинуть, тому використання шару ґрунту вирішує ці дві гострі проблеми.

Під забрудненням атмосферного повітря розуміють збільшення концентрації фізичних, хімічних та біологічних компонентів понад рівень, що виводить природні системи зі стану рівноваги. Серед промислових викидів основними джерелами забруднення атмосферного повітря є низькі технологічні та вентиляційні викиди (світлові та вентиляційні ліхтарі цехів, труби вентиляційних установок тощо) неперервної дії, котрі складають близько 80 % від загальної кількості викидів. Надзвичайно важливою особливістю таких викидів, з точки зору забруднення атмосфери, є те, що максимальні концентрації шкідливих речовин існують у безпосередній близькості від місця їхнього виникнення, а не на п´ятнадцятик ратній від висоти труб віддалі, що притаманно для високих джерел.

Отже, промислові викиди в атмосферу несприятливо впливають перш за все на людину та на навколишнє природне середовище, а найбільш важкі форми прояву спостерігаються на промислових майданчиках та прилеглих до них територіях. Саме тут виникають найбільш високі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, котрі перевищують гранично допустимі концентрації в 2—5, а нерідко і в більше разів, і саме на цих територіях акумулюється їхня основна маса ґрунтом та поверхнею водоймищ. У зв´язку з цим особливо гострою є проблема запобігання забруднення атмосфери міст, де зосереджена більша частина населення та промисловості.

Причиною несприятливої екологічної ситуації є невирішені проблеми, пов´язані з реалізацією природоохоронних заходів, недосконалістю методичних матеріалів з проектування повітроочисних пристроїв, недостатністю вихідних даних для проведення екологічних експертиз продукції, що випускається, та розроблюваних технологічних процесів.

Промислові викиди в атмосферу поширюються на значну відстань, забруднюючи приземний шар повітря не лише на промислових майданчиках, але й на прилеглих населених територіях. Суттєвий вплив на рівень забруднення повітря справляють організовані та неорганізовані технологічні викиди. Існуюча нормативно-технічна документація допускає граничне забруднення повітряного середовища в місцях по вітроприймальних пристроїв систем промислової вентиляції, воно становить 0,3 ГДК, а забруднення повітряного середовища викидами з вентиляційних систем не повинне перевищувати 1 ГДК. Однак на багатьох підприємствах згадані вимоги не виконуються, а забрудненість повітря нерідко перевищує не лише ГДК, але й норми ГДВ в декілька разів.

Систематична або періодична наявність в атмосферному повітрі населених пунктів шкідливих речовин з концентраціями, що перевищують нормативні величини, призводить до захворювань, навіть ракових, до поширення серед частини населення токсикоманії, ускладнює перебіг серцево-судинних захворювань, сприяє виникненню та розвитку захворювань дихальної і нервової систем людини. Дослідження показують, що в місцевостях з порівняно невисоким рівнем забрудненості повітряного середовища частота захворювань органів дихання зростає в 2 та більше разів, а при високому рівні забруднення — в 4—10 разів. Від впливу забруднюючих речовин в першу чергу страждають діти. Шкода, котрої зазнають діти, в декілька разів перевищує шкоду, завдану здоров´ю дорослих. Про це свідчать результати досліджень, проведених фахівцями Каліфорнійського університету. І трагедія, котра сталася в Чернівцях в 1988 році, цей висновок підтверджує. На зростання шкідливих викидів в першу чергу зреагували діти. У дітей, котрі мешкали в центрі міста, повністю або частково стало випадати волосся (алопеція).

Встановлено, що постійне перевищення допустимої концентрації лише одного з видів контрольованих забруднюючих речовин призводить до підвищення захворюваності в 1,7 раза, а в деяких вікових групах — до трьох разів.

Забруднення атмосфери справляє також безпосередній вплив на фасади будівель, декоративні прикраси, автомобілі, пам´ятники, одяг тощо. Наприклад, згідно з дослідженнями лабораторії економіки Сумського філіалу ХПІ, у Волинській області, де чисте повітря, фарбування автомобілів здійснюється один раз на два роки, а на Донбасі — два рази на рік. Викиди токсичних речовин (сірчистого та сірчаного ангідридів, сірководню, аміаку, пилу) скорочують термін експлуатації одягу на 5 %, зумовлюють необхідність частого прання, зниження прозорості скла в будівлях та спорудах, що викликає підвищену витрату електроенергії. Результати досліджень показують, що в місті з населенням 100 тис. чоловік додаткові видатки на експлуатацію житлових та громадських будинків складають більше 35 %, на побутові потреби — 18 %, на озеленення — 14 %, на прибирання території в зв´язку з пиловими викидами — 15 %, витрати, пов´язані зі зростанням споживання води — на 10 %.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)