Аналіз проблеми дитячої двомовності

Питанням засвоєння двох мов приділяли увагу педагоги, лінгвісти,психо – лінгвісти,психологи. Вони досліджували:1) час початку навчання двох мов; 2)вплив двох мов на розумовий розвиток дітей; 3)визначення умов які забезпечують ефективність засвоєння двох мов в ранньому дитинстві. Існують різні підходи до визначення часу,початку,навчання дітей двох мов:

I. Представники першої течії відстоюють ефективність та необхідність навчання дітей другої мови в ранньому дитинстві(до 3 р.). 1представник цього напряму франц. вчений Таборе Келлєр 20 ст. Він простежував оволодіння дитиною увіці від 1р. – 8міс. до 3 року франц. мовою. Батьки спілкувалися з дитиною за принципом «1 особа 1 мова». Під час спостереження вчений виділив 4 етапи:1)Стадія автономного мовлення; 2)Від 2р.2міс. перевага франц. мови та змішаних слів; 3)Від 3р. стадія змішаного мовлення;4)З 3р.незалежне користування двома мовами. 2. Представник Жан Манжє 20ст.Описав розвиток мовлення власного сина від народження до 4 років. Розвиток мовлення теж відбувався за принципом 1 особа 1 мова. Батько розмовляв франц. мовою а мати нім. Резул. Показали що дитина засвоїла дві мови одночасно. Виготський на основі досліджень зробив такі висновки що:обов’язково для вивчення двох мов потрібно створювати своєрідність мовної ситуації, при навчанні двох мов одночасно. 3. Представник Леопольд 20 ст.описав навчання власних дітей анг. та нім. від народження до 14 р.,в умовах сім'ї за принципом 1 особа 1 мова. За дослідженням змішування двох мов відбувається до 2 років, а потім викор. 2 мови незалежно. Оволодіння дітьми 2 мовами починається з 2, 3 років. В цей період зникає змішування двомовністю і з'являється вільне володіння 2 мовами. II. Предст. другого напряму зарубіжні вчені які вважали що дитяча двомовність шкідлива,негативно впливає на розвиток мислення. Представник ГенсКагав вважав що негативний вплив двомовності у віці 6 років. До 6 років у зв’язку з пластичністю НС легко навчається двом мовам. III. Представники цієї течії вважали що починати навчання 2 мови потрібно після 3 років. Цієї теорії дотримувався Д. Пісарев. Представник цієї теорії ПенФільф стверджував що пластичність кори головного мозку зникає в підлітковому віці,тому необхідно починати навчання 2 мови якомога раніше.Здатність засвоєння 2 мови зберігається до 10років.Навчання2 мови пропонує починати з молодшої групи(до3 років).ТеоріяКемплера вважав найсприятливіший час – дошкільне дитинство. Пропонував навчання 2 мови з 3 – 4 років. IV. Навчання дітей другої мови 6 – 7 років. Представник Ян – Амос-Коменський пропонує вивчати 3 мову латинську. Його підтримував Ушинський. Він радив не починати навчання мов занадто рано,коли рідна мова уже засвоїлася дитиною.Пропонував займатися з дитиною іноземними мовами 1,2год.,це не зашкодить її розвитку. Отже, при визначенні часу для засвоєння дитиною 2 мови необхідно враховувати: 1)взаємодію мов (близькі мови чи далекі) 2)Їх соціальний статус та функціонування в даному суспільстві. 3)Заг. Роз. дитини 4)Характер педаг. впливу на мовл. розв. дітей. 5) Мовну ситуацію з дітьми.6) Наявність чи відсутність стихійної двомовності. Отже дитину потрібно вчити до 4 років аудіювати, після говорити. Методика навчання повинна добиратися відповідно до мовного вих. дітей. В сімейному вих..з дітьми потрібно спілкуватися принципу 1 мова 1 особа. Аналогічно такий принцип використовується і в ДС.

Поиск по сайту: