Взаємозв'язок у навчанні української та російської мов

Взаємодія та взаємозв'язок у навчанні дітей другої мови є важливим лінгводидактичним принципом, основою якого є свідоме засвоєння спільних та відмінних рис як української, так і російської мов.

Взаємозв'язок у навчанні росіян української мови виступає в координації методів навчання. Більшість методів навчання та розвитку мовлення є спільними. То ж плануючи роботу з розвитку українського мовлення, слід переглянути, чи не повторюються впродовж короткого проміжку часу (тижня, місяця) одні й ті самі методи роботи. Координація методів полягає і у використанні на заняттях з української мови знань, набутих з рідної мови.

Враховується і рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок рідною мовою. Так, дітям раннього та молодшого дошкільного віку при засвоєнні українського мовлення доступне лише репродуктивне засвоєння мови (слухання казок, оповідань, віршів, платівок, ігри. розваги). Дітей середнього дошкільного віку навчати будувати різні форми діалогу українською мовою в межах опрацьованих тем на основі знайомої лексики, переказ невеличких оповідань та казок українською мовою, складання описових розповідей та розповідей за змістом добре знайомих картин, за зразком вихователя. Дітей старшого дошкільного віку потрібно вчити складати різні види розповідей укр. мовою.

Взаємозв'язок у навчанні двох близькоспоріднених мов полягає також у використанні наочного та дидактичного матеріалу. Так, для введення української лексики вихователь використовує знайомі дітям іграшки, предмети побуту, предметні картинки. З метою навчання дітей розповідання у пригоді стануть дидактичні картини, що знайомі дітям ще з раннього віку.

Задля посилення транспозиційних явищ слід широко використовувати порівняння, зіставлення мовних явищ близькоспоріднених мов. Міжмовне порівняння допомагає глибше засвоїти як спільні, так і відмінні мовні явища, формує правильні мовленнєві навички в обох мовах.

Треба вивчати будь-яке нове явище другої мови, порівнюючи його з відповідним за значенням явищем рідної мови – це вбереже від змішування.

Зіставлення базується на аналогії, підкреслюється спільне в обох мовах (у фонетиці, лексиці, граматиці). Використовується зіставлення з метою транспозиції мовних явищ із рідної мови у другу. Протиставлення і диференціація використовуються для свідомого засвоєння відмінних, специфічних мовних явищ і попередження помилок. Порівнюючи й протиставляючи мовні явища, вихователь водночас дає дітям зразок правильної літературної норми української мови. Найширше використовуються порівняння, зіставлення та протиставлення у роботі з дошкільниками під час засвоєння лексики укр. мови. Зіставляються слова, що збігаються за формою та значенням: рука, сом, рот. Порівнюються слова, що частково не збігаються або мають інше значення. Протиставляються слова, відмінні як за формою, так і за значенням. У засвоєнні фонетичних та граматичних явищ української мови використовуються здебільшого порівняння та протиставлення.

Взаємозв'язок мов під час засвоєння другої близькоспорідненої мови виступає і у використанні прямого (чи зворотного) перекладу слів, фраз, речень з російської українською мовою. Прямий переклад значно знижує явища інтерференції. Зворотний переклад (з української мови російською) посилює інтерферуючий вплив рідної мови.

Місце порівняння, зіставлення та протиставлення на заняттях з української мови залежить від віку дітей, від того, який рік діти вивчають другу мову.

Поиск по сайту: