Специфіка української фонетики, лексики, граматики порівняно з російською

Українська та російська мови як генетичне споріднені мають багато спільного на всіх мовних рівнях - фонетичному, лексичному, граматичному (морфологічному і синтаксичному). Водночас в обох мовах на всіх рівнях є чимало відмінного.

У сучасних лінгводидактичних працях дається докладний аналіз спільного і відмінного в російській та українській мовних системах. За співвідношенням мовних явищ їх поділяють на чотири групи:

1. Мовні явища, які повністю збігаються в обох мовах (будова слова, система частин мови, способи словотворення, типи простих і складних речень, розділові знаки і т. ін.).

2. Мовні явища, що частково збігаються, але мають характерні відмінності (система голосних, класифікація приголосних, типи відмінювання іменників, форми дієслова і т. ін.).

3. Специфічні, притаманні тільки одній мові явища (деякі фонеми, апостроф, твердий знак, четверта відміна іменників, форми складного майбутнього часу і т.ін.).

4. Протилежні мовні явища (прийменник з в українській мові і с у російській, буквосполучення йо, ьо і буква е і т. ін.).

Фонетичні явища української та російської мов. Принципи класифікації звуків спільні в обох мовах. В українській мові, як і в російській, звуки мовлення поділяються на голосні та приголосні; приголосні поділяються на тверді, м'які, дзвінкі, глухі. Однакова кількість звуків в обох мовах: шість голосних (а, у, о, е, й, і). Збігається в обох мовах лише вимова наголошених [у], [і]; вимова інших голосних має специфіку в обох мовах, яку слід ураховувати, навчаючи двомовних дітей української мови.

Приголосні звуки за вимовою також відрізняються в російській та українській мовах.

В українській і російській мовах наголос динамічний. рухомий, силовий. Наголошений голосний завжди триваліший за ненаголошений. Більшість спільних за значенням слів для української та російської мов не розрізняються наголосом. Проте положення наголосу в російських і українських словах часто не збігається.

Лексика. У словниковому складі української та російської мов багато спільного. До спільних характеристик належать наявність повнозначних та неповнозначних слів; слів з конкретним та абстрактним значеннями; багатозначних слів; синонімів, антонімів; омонімів.

В українській мові, як і в російській, слова мають пряме та переносне значення.

Є в українській мові, як і в російській, фразеологічні звороти.

Частина лексики в обох мовах є спільною, однаковою як за значенням, так і за звуковим оформленням та вимовою.

Частина лексики є спільною за буквеним складом і відрізняється лише вимовою.

Є слова, які відрізняються одним або кількома звуками, які теж зрозумілі росіянам.

Значна група слів притаманна лише українській мові.

Спільні та схожі ознаки лексичного складу часто є причиною лексичної інтерференції.

Граматика (морфологія та синтаксис). Граматична будова української та російської мов має однакову систему частин мови з однаковими морфологічними ознаками і синтаксичною роллю, подібну систему відмінювання і дієвідмінювання. Багато спільного є у граматичних категоріях іменників, прикметників, займенників і дієслів. Досить схожий і синтаксис обох мов.

Проте в кожній мові є свої граматичні закони, ігнорування яких призводить до граматичної інтерференції.

Поиск по сайту: