|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Виконання специфікації
При розробці виробів, складають на них специфікацію. Вона визначає складальної одиниці, комплексу або комплекту і необхідна для виготовлення і комплектування конструкторських документів, а також планування запуску у виробництво виробів, які розроблені. Виконують специфікацію на листах формату А4 за ГОСТ 2.108-68 у цьому разі перший її лист виконують з основним написом за ГОСТ 2.104-68, як для першого листа текстового документа, а наступні листи – як для наступних листів текстового документа. За ГОСТ 2.108-68 у специфікацію вносять усі складові частини виробів, який специфікуються, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його не специфікованих частин. Специфікація складається з розділів, які розташовують у такій послідовності: документація; комплекси; складальні одиниці; деталі; стандартні вироби; інші вироби; матеріали і комплекти. Наявність таких чи інших розділів визначається складом виробу, який специфікується. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі „Назва” і підкреслюють. Так як в технічних навчальних закладах виконують в основному специфікації на складальні креслення, нагадуємо, що згідно вимог ЄСКД (ГОСТ 2.101-68), під складальною одиницею розуміють: виріб складової частини якого підлягають з’єднанню між собою на підприємстві-виробнику складальними операціями (згвинчуванням, клепанням, зварюванням, склеюванням, і т.д.), наприклад верстат, редуктор, зварний корпус, маховик із пластмаси з металевою арматурою. До складальних одиниць, за необхідністю, також відносять: - вироби, для яких конструкцією передбачено розборка їх на складові частини підприємством-виробником, наприклад, для зручності транспортування; - сукупність складальних одиниць і деталей, які мають загальне функціональне призначення і, які сумісно встановлюються на підприємстві-виробнику в іншу складальну одиницю, наприклад електрообладнання верстата; комплект частин ввізного замка (замок, запорна планка, ключі); - сукупність складних одиниць і деталей, які мають загальне функціональне призначення, які сумісно покладені на підприємстві виробнику у засоби для укладання (футляр, коробка, ящик і т. д.), які передбачено використовувати разом з покладеними у них виборах, наприклад: готовальня, комплекс кінцевих плоско паралельних мірил довжини. У розділі специфікації „Документації” заносять документи, які складають основний комплект конструкторських документів вироби, який специфікується, окрім його специфікації, а також документи основного комплекту, які записуються у специфікацію, не специфікованих складових частин (деталей), окрім їх робочих креслень. У розділі „Комплекси”, „Складні одиниці” і ”Деталі” заносять комплекси, складальні одиниці і деталі, які безпосередньо входять у виріб, який класифікується. Необхідно пам’ятати, що у специфікаціях на складальні одиниці не може бути розділу „Комплексу”. У розділі „Стандартні вироби” заносять вироби, які використовувались за стандартами. Заповнюють розділ у наступному порядку: державні стандарти, республіканські, галузеві стандарти і стандарти підприємств. У розділі „Інші вироби” заносять вироби, які використовувалися не за основними конструкторськими документами (за технічними умовами), за винятком стандартних виробів. У розділі „Матеріали” заносять усі матеріали, які безпосередньо входять у виріб, який специфікується. Після кожного розділу специфікації залишають декілька вільних рядків для додаткових записів. Допускається суміщати специфікацію з складальним кресленням, якщо вона розташована сумісно з основним написом нижче графічного зображення на листі формату А4. Основний напис у цьому разі виконують за ГОСТ 2.104-68 (форма1). Графи специфікації заповнюють наступним чином (рис.6.1, 6.2): - у графі „Формат” вказують формати документів, позначення яких записують у графі „Позначення”. Для документів, які записані в розділах „Стандартні вироби”, „Інші вироби” і „Матеріали”, графіку не заповнюють. Для деталей, на які креслення випущені, у графі вказують Б4; - у графі „Зона” вказують позначення зони, в якій на кресленні розташовується складова частина, яка записується; - у графі „Поз.” Вказують порядкові номери складових частин виробу, який специфікується, у послідовності запису їх у специфікацію. Для розділів „Документація” і „Комплекс” графу не заповнюють; - у розділі „Документація” – позначення документів, які записуються; „Комплекти” – позначення основних конструкторських документів на записувані у ці розділи вироби; для деталей, на які випущені креслення, - прийняті їх позначення; - у розділах „Стандартні вироби”, „Інші вироби” і „Матеріали” графу не заповнюють; - у розділі „Документація” для документів, які входять в основний комплект документів виробу, на які виконується специфікація тільки назви документів, наприклад: „Складальне креслення”, „Габаритне креслення”, „Технічні умови”; - у розділах „Комплекси”, „Складальні одиниці”, „Деталі”, „Комплекти назви виробів у відповідності з їх основним написом. Для деталей, на які креслення не випущені, вказують їх назви і матеріал, а також розміри, необхідні для виготовлення; - у розділі „Стандартні вироби” – назви і позначення виробів у відповідності із стандартами на ці вироби; - у розділі „Матеріали” – позначення матеріалів згідно стандартів і технічних умов на ці матеріали; - у графі „Кількість” вказують для складових частин виробу, які записуються у специфікацію, кількість їх в одному специфікованому виробі; - у розділі „Матеріали” – загальну кількість матеріалів на один специфікований виріб із вказівкою скороченого позначення одиниць. Допускається одиниці записувати в графі „Примітка” у безпосередній близькості від графи „Кількість”; - у розділі „Документація” графу не заповнюють; - у графі „Примітки” вказують додаткові відомості.
Порядок комплектування дипломної роботи.
1. Титульна сторінка. 2. Завдання. 3. Рецензія. 4. Зміст. 5. Розділи. 6. Література. Зразки титульної сторінки, завдань і рецензій подаються у додатку. Завдання видається викладачем і затверджується заступником директора з навчально виробничої роботи. Листок ”Література” кріпиться останнім у роботі.
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УкраїнИ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ'Ї ТА МОЛОДІ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Управління професійно-технічної освіти, Координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |