Українські народні ігри у формуванні укр. мовл дошкільників

Витоки поєднання навчання малюків із грою лежать в етнопедагогіці. Народні ігри створено народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються із покоління у покоління.Народні ігри як засіб виховання дітей високо оцінювали К.Д.Ушинський, Є.М.Водовозова, Є.І.Тихеєва. П.Ф.Лесгафт, О. П.Усова та ін.Ушинський підкреслював яскраво виражену педагогічну спрямованість народних ігор. На його думку, кожна народна гра містить у собі доступні форми навчання, спонукає дітей до ігрових дій, спілкування з дорослими.

Характерною особливістю народних ігор є навчальний зміст, який подано в ігровій формі. Мати бавить немовля, перебирає його пальчики, приказуючи:

Сорока-ворона Бо цей буцман

На припічку сиділа. Дров не носив,

Діткам кашу варила. Діжі не місив,

Цьому дам, цьому дам. Хати не топив,

Цьому дам і цьому дам. Діток гулять не водив -

А цьому не дам. Справжній лежень.

Зміст цієї гри-забавлянки: мати вчить дитину бути працьовитою, не лінуватися.

Народні ігри образні, в кожній із них відбивається якась подія, випадок, близький за своїм змістом дитині.

Специфікою народних ігор є їх динамічність, у них обов'язково міститься ігрова дія, що спонукає дитину до активності.Народні ігри відзначаються духовністю, теплотою, добротою, відвертістю взаємовідносин народні ігри мають велике значення в розвитку мовлення дітей, їхнього словника образними словами.

Під час повторного розігрування діти відповідають на запитання словами української мови та текстом забавлянки, повторюють слова «ладі-ладусі».

Із дітьми третього року життя народні ігри можна проводити на прогулянці (група з п'яти-шести дітей). Текст слів у цих іграх простий, це переважно заклички: «Дощику-дощику», «Вода холодна», «Зозулю, кавулю», «Вийди, вийди, сонечко» і т. ін. Проілюструємо прикладами.

ігор діти знайомляться із трудовими процесами українського народу, з його звичаями. Це такі ігри, як «Соловейко-сватку», «А ми просо сіяли», «Мак», «Задумала бабусенька» і т. ін.

Наступну групу становлять ігри розважального характеру, в яких відбито народні звичаї. Це ігри «Ягідочка». «Чий вінок кращий?», «Ходить гарбуз по городу», «Як у нас біля воріт», «Ой, є в лісі калина», «Ой, на горі жито» і т. ін. Наприклад:

Народні хороводні ігри повинні посісти чільне місце в навчанні дітей національних спільнот української мови. Вони входять до складу занять із розвитку українського мовлення. Ними здебільшого завершують заняття. Використовуються народні ігри щоденно: вранці, на прогулянці, у другій половині дня. Добираючи народні ігри для дітей, слід, по можливості, дотримуватися тематики попередніх занять.

Поиск по сайту: