Значення гри у формуванні особистості

Розділ I Теоретична передумова розвитку гри. Загальна характеристика.

Значення гри у формуванні особистості

Психологи здавна вивчають ігри дітей і дорослих, шукаючи їхфункції специфічний зміст порівнюючи з іншими видами діяльності.
Необхідність у грі іноді пояснюють, як необхідність дати вихіднадмірної життєву силу.

Інше трактування природи, ігри - задоволення потреб увідпочинку. Живе істота, граючи, своєрідним чином тренується, чого -небудь навчається. Гра може бути викликана і потребою у лідерстві,змаганні. Можна розглядати гру і як компенсує діяльність,що в символічній формі дає можливість задовольнити нездійсненібажання.

Й. Гейзінги, автор класичного твору "Гомо людекс"
("Людина, яка грає"), підкреслює, що гра не має будь-якоїматеріальної основи.

Вже у світі тварин вона руйнує межі фізичного існування.
"Тварини можуть грати, значить, вони вже десь більше, ніж простомеханізми. Ми граємо, і ми знаємо, що ми граємо, значить, ми більше ніжпросто розумні істоти, тому що гра - заняття дуже розумне. "З точкизору лінійного детермінованого світу, гру можна розглядати тількияк надмерность, яка не спирається на будь-який традиційний фундамент.

Гра, - це діяльність, яка відрізняється від повсякденнихбуденних дій. Людство знову і знову створює свій придуманийсвіт, нове буття, яке існує поряд зі світом натуральним, світомприроди. Узи, які пов'язують гру і красу дуже тісні ірізноманітні. Будь-яка гра, це, перш за все вільна, вільнадіяльність.

Гра протікає заради неї самої, заради задоволення, що виникає всамому процесі виконання ігрового дії.

Гра - це діяльність, яка зображує ставлення особистості досвіту, що її оточує.

Саме у світі вперше формується необхідність впливу наоточення, змінити його, коли у людини виникає бажання, якенеможливо відразу реалізувати створюються передумови ігрової діяльності.

Самостійність людини в середині ігрового сюжету безмежна,вона може повертатися в минуле, заглядати в майбутнє, багаторазовоповторювати одне й те саме дія, що приносить і задоволення, даєможливість відчути себе значущим, всемогутнім, бажаним. [п.16 с. 218].

У грі дитина не навчається жити, а живе своїм істинною,самостійним життям.

Гра найбільш емоційна, барвиста для дошкільнят. Дуже вірнонаголосив відомий дослідник дитячої гри Д. Б. Елоконін, у гріінтелект прямує за емоційно - дієвим переживанням, функціїдорослого сприймаються, насамперед, емоційно, відбувається первинноемоційно-дієва орієнтація у змісті людської діяльності.

Значення гри для формування особистості важко переоцінити. Чи невипадково Л. С. Виготський називає гру "дев'ятим валом дитячого розвитку".

У грі як у майбутній діяльності дошкільника здійснюються тівчинки, до яких він буде здатний в реальному поведінці лише черездеякий час.

Здійснюючи вчинок, навіть якщо цей вчинок програє, дитина незнає нового переживання, що пов'язане з виконанням емоційногопориву, який відразу був реалізований у дії цього вчинку. [п.4 c. 307]

Гра значень і мовна діяльність інтуїція, фантазія, мислення.
Ігрова діяльність будується, таким чином, що в результатівиникає уявна ситуація. Елементарні функції гри готуються впредметних діях. Передмовою гри стає здатність, перенесенняодних функцій предмета на інші. Вона починається тоді, коли думкивідокремлюються від речі, коли дитина звільняється від жорстокого полясприйняття.

Гра в придуманої ситуації звільняє від ситуативної зв'язку. Угрі дитина навчається діяти в ситуації, яка вимагає пізнання, ане тільки безпосередньо переживається. Дія в придуманої ситуаціїпризводить до того, що дитина вчиться управляти не тільки сприйняттямпредмета або реальних обставин, а й змістом ситуації, її значенням.
Виникає нова якість ставлення людини до світу: дитина вже бачитьнавколишню дійсність, що не тільки має різноманітне забарвлення,різноманіття форм, але і знання і сенс.

Випадковий предмет, який дитина роздвоюється на конкретну річ іїї уявне значення, уявну функцію стає символом. Дитинаможе будь-який предмет перестворювати на що завгодно, він стає першимматеріалом для уяви. Дошкільнята дуже важко відірвати свою думку відречі, тому він повинен мати опору в іншої речі, для того, щобуявити собі коня, йому необхідно знайти палицю, як точку опори. У цьомусимволізує дії відбувається взаємне проникнення, переживання йфантазія.

Свідомість дитини відокремлює образ реальної палички, якавимагає реальних дій з нею. Однак мотивація ігрового дії цезовсім незалежно від об'єктивного результату.

Головний мотив класичної гри лежить не в результаті дії, а всамому процесі, в дії, яке приносить дитині насолоду.

Паличка має певне значення, яке в новому діїнабуває для дитини нового, особливого ігрового змісту. Дитячафантазія народжується в грі, яка стимулює цей творчий шлях,створення власної особливої реальності, свого життєвого світу.

На ранніх етапах розвитку гра стоїть дуже близько до практичноїдіяльності. У практичному підставі дій з навколишніми предметами,коли дитина осмислює, що вона годує ляльку порожній ложкою, уявавже бере участь, хоча розгорнутого ігрового перетворення предметів щене спостерігається.

Для дошкільнят основна лінія розвитку лежить у формуваннінепредметні дій, а гра виникає, як завислий процес.

З роками, коли ці види діяльності міняються місцями, грастає провідною, домінуючою формою будови власного світу. [п.9;с. 239]

Не вигравати, а грати - такою є загальна формула, мотиваціядитячої гри. (О. М. Леонтьєв)

Дитина може оволодіти широким, безпосередньо недоступним йомукругом дійсності лише у грі, в ігровій формі. У цей процесосвоєння минулого світу через ігрові дії в цьому світі, включені якігрове свідомість, так і ігрове невідоме.

Гра - творча діяльність, і як кожна справжня творчістьне може здійснюватися без інтуїції.

Інтуїція, в перекладі з латинської - споглядання, розсуд,бачення. Основний показник інтуїції «згорнутий» сприйняття ситуації вцілому, безпосередньо - емоційно, образно. [п. 13; с.3]

У грі формуються всі сторони особистості дитини, відбуваєтьсязначна зміна в його психіці, що готують до переходу в нову,більш високу стадію розвитку. Цим пояснюються величезні виховніможливості гри, яку психологи вважають ведучою діяльністюдошкільнят.

Особливе місце займають ігри, які створюються самими дітьми, - їхназивають творчими, або сюжетно - рольовими. У цих іграх дошкільнятавідтворюють у ролях все те, що вони бачать навколо себе в житті ідіяльності дорослих. Творча гра найбільш повно формує особистістьдитини, тому є важливим засобом виховання.

Гра - відображення життя. Тут все «ніби», «понарошку», але вцієї умовної обстановці, яка створюється уявою дитини, багатосправжнього: дії граючих завжди реальні, їхні почуття, переживаннясправжні, щирі. Дитина знає, що лялька і мишка - тільки іграшки, алелюбить їх, як живих, розуміє, що він не «поправдашній» льотчик, або моряк,але відчуває себе відважним пілотом, хоробрим моряком, який не боїтьсянебезпеки, за цим пишається своєю перемогою.

Наслідування дорослим у грі пов'язано з роботою уяви. Дитинане копіює дійсність, він комбінує різні враження життя зособистим досвідом.

Дитяча творчість проявляється в задумі гри і пошуку коштів вйого реалізації. Скільки вигадки потрібно, щоб вирішити, в якийподорож вирушить, який спорудити корабель чи літак, якепідготувати обладнання! У грі діти одночасно виступають якдраматурги, бутафори, декоратори, актори. Проте вони не виношують свійзадум, не готуються тривалий час до виконання ролі як актори. Вониграють для себе, висловлюючи власні мрії та прагнення, думки і почуття,які володіють ними зараз.

За цим гра - завжди імпровізація [п23; с. 13-15]

Гра - самостійна діяльність, в якій діти впершевступають у спілкування з однолітками. Їх об'єднує єдина мета, спільнізусилля до її досягнення, загальні інтереси і переживання.

Діти самі вибирають гру, самі організовують її. Але в той же час не вякій іншій діяльності немає таких строгих правил, такий обумовленостіповедінки, як тут. За цим гра привчає дітей підпорядковувати свої діїі думки певної мети, допомагає виховувати цілеспрямованість.

У грі дитина починає відчувати себе членом колективу,справедливо оцінювати дії і вчинки своїх товаришів і своївласні. Завдання вихователя полягає в тому, щоб зосередити увагутих, що грають на таких цілях, які викликали б спільність почуттів і дій,сприяти встановленню між дітьми відносин, заснованих на дружбі,справедливості, взаємної відповідальності. [п.19 с. 7-8]

Поиск по сайту: