Роль дорослих у розвитку ігрової діяльності дошкільника

Формування гри у дошкільному дитинстві може відбу­ватися природним і педагогічним шляхами.

Тривалий час у теорії і практиці дошкільного вихован­ня панував вузькодидактичний підхід до гри як до вільної діяльності дитини, що розвивається за її ініціативою. Роль педагога зводилася лише до створення умов для гри, забез­печення дитини ігровим матеріалом. Останніми роками гра розглядається як форма організації дитячого життя, пізнання світу (базовий компонент дошкільної освіти в Україні). Змінився і погляд на позицію вихователя. Він повинен організовувати дитяче життя і діяльність; керу­вати формуванням взаємин у дитячій спільності. Така позиція спонукає педагогів до використання активної тактики, до керівництва розвитком ігор і формування у їх процесі позитивної основи, суспільно корисних якос­тей особистості. Доцільність такого підходу доведена практикою дошкільного виховання і спеціальними дослі­дженнями.

Керівництво ігровою діяльністю є тонким і складним процесом. Воно потребує глибоких знань теорії ігрової ді­яльності, спеціальних умінь, довіри і поваги дітей. Нама­гання керувати нею без знань внутрішніх законів діяль­ності може зруйнувати гру. Основою ефективного керів­ництва ігровою діяльністю, як переконує педагогічна теорія і практика, є високий рівень володіння такими професійно-педагогічними вміннями:

- спостерігати за грою, аналізувати її, оцінювати рі­вень розвитку ігрової діяльності;

- проектувати розвиток гри, планувати прийоми, по­кликані стимулювати його;

- збагачувати враження дітей з метою розвитку ігор; допомагати у виборі найяскравіших вражень, які можуть сприяти грі;

- організувати початок гри; спонукати до неї дітей;

- проектувати і передбачати розвиток конкретної гри;

- використовувати непрямі методи керівництва грою, які активізують психічні процеси дитини, її досвід (проблемні ігрові ситуації, питання, поради, нагадуван­ня та ін.);

- змінювати характер і зміст спілкування з дітьми від­повідно до рівня розвитку ігрової діяльності конкретної ві­кової групи з метою створення сприятливих умов для фор­мування готовності до переходу гри на вищий рівень;

- включатися у гру на головних або другорядних ро­лях, встановлювати ігрові стосунки з дітьми, навчати гри (показ, пояснення);

- пропонувати з метою розвитку гри нові ролі, ігрові ситуації, ігрові дії;

- регулювати взаємини, вирішувати конфлікти, які виникають у процесі гри, використовувати гру з метою створення педагогічно доцільного клімату в групі, залуча­ти до ігрової діяльності сором'язливих, невпевнених, ма­лоактивних дітей;

- обговорювати й оцінювати гру.

Гра є вільною, невимушеною дитячою діяльністю, що необхідно зберегти за будь-якого стилю і способу керівниц­тва нею. Важливою передумовою продуктивного спілку­вання педагога з дітьми є стимулювання в умовах прий­няття дорослим на себе однієї з ролей, взаємодія з ними у процесі гри.

Поиск по сайту: