Зовнішня політика та міжнародні зв'язки України

Проте 25 грудня 1991 р. США визнали Україну і незабаром встановили з нею дипломатичні відносини.

За 1991-2000 рр. Україну визнали 167 країн. 164 країни встановили з нею дипло­матичні відносини. У Києві почали функ­ціонувати посольства 62 держав. Посли 51 держави виконували свої функції в Україні за сумісництвом.

Україна розбудувала свої дипломатичні представництва та консульські установи в 62 країнах. Вона стала членом 47 міжнарод­них урядових організацій і бере участь у ро­боті понад 100 постійних чи тимчасових ор­ганів, утворених у рамках цих організацій.

Відносини з Росією

Визнання України не перешкоджало Ро­сії заявляти про свої територіальні претен­зії. У травні 1992 р. Верховна Рада РФ зая­вила, що документи про передачу у 1954 р. Кримської області Україні не мають юри­дичної сили з моменту їх прийняття. За­конодавців особливо хвилювала доля «міс­та російської слави» - Севастополя.

Українська сторона наполегливо дома­галася розв'язати проблему Чорноморсько-

го флоту. Переговори про укладення повномасштабного рамкового договору між Україною і Росією тривали роками. Лише 31 травня 1997 р. сталася справді історична подія -підписання Договору про дружбу, співро­бітництво і партнерство. У договорі зазна­чалося, що сторони «визнають територіаль­ну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордо­нів». Севастополь стає спільною базою українського та російського флотів.

Після «Померанчевої революції» президент Ющенко бере курс на союз з НАТО.

Російсько – українські відносини загострюються. Ющенко заявляє, що у 2017 році припинить оренду Севастополя. Ю. Тимошенко підписує кабельну для України газову угоду. Згідно якої ціна за 1000 кубометрів газу стала більше 400 доларів.

У квітні 2010 року Президенти Мєдвєдєв та Янукович підписали Харківську угоду. Оренда Севастополя продовжена до 2042 року. Ціна російського газу зменшилася на 100 доларів.

У березні 2014 року Росія окупувала Крим і розірвала Харківську угоду в односторонньому порядкові.

Відносини з іншими країнами участь у міжнародних організаціях.

Україна – держава засновник та учасник Співдружності незалежних держав (СНД).

Україна проголосила позаблокову політику.

Україні у спад­щину від СРСР дістався третій за роз­мірами ракетно-ядерний потенціал (після Росії і США). 16 листопада 1994 р. Україна приєдна­лася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Останню з 1280 ядерних боєголовок було вивезено в Росію влітку 1996 р. Це відкрило шляхи до зміцнення взаємовідносин зі світовим співтоварист­вом в усіх сферах.

У вересні 1995 р. Україна стала членом Ради Європи.

У липні 1997 р. у Мадриді було підписано Хартію про особ­ливе партнерство між Україною та Органі­зацією північноатлантичного договору (НАТО).

Починаючи з 1991 р., румунські політи­ки відкрито висували Україні територіальні претензії. (Північна Буковина, Хотинщина і Південна Бессарабія, острів Зміїний).

2 червня 1997 р. в ході офіційного візиту Президента України Л. Кучми в Румунію було підписано Договір про відносини добросусідства і співробітництва між двома державами. У ньому фіксувалося взаємне визнання існуючих кордонів.

З квітня 2008 року Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ).

У 2013 році Україна стала асоційованим членом Митного союзу. Зараз відмовилась від участі у ньому.

16 вересня 2014 року ратифікована Угода про асоціацію з Євросоюзом.

У 2014 році Верховна Рада України відмовилась від позаблокового статусу.

Поиск по сайту: