Література та мистецтво

Література та мистецтво вважалися од­нією з відповідальних ділянок «культурного фронту».

Під кервництвом ЦК КП(б)У було в 1934 р.проведено І з'їзд письмен­ників України. На ньому було оформлено Спілку письменників Ук­раїни. У творчі спілки об'єдналися й пра­цівники мистецтва

Контроль і регламентація згубно впли­нули на творчу долю такого яскравого пое­та, як П. Тичина. Він «вписався» в сталін­ську добу, завоював становище офіційно ви­знаного метра поезії, але проти раннього періоду творчості його талант потьмянів.

М. Рильському довелось відсидіти пів­року у в'язниці за звинуваченням в «укра­їнському буржуазному націоналізмі». Але його поетична муза не піддалася регламен­тації. Збірки поета «Київ», «Літо», «Укра­їна», «Збір винограду» становили вершини української поезії міжвоєнного періоду.

Читачів захоплювали дотепні гуморески Остапа Вишні (П. Губенка). У 1933 р. пись­менника звинуватили у причетності до ви­гаданої чекістами Української військової організації (УВО) й засудили до 10 років концтаборів. За приналежність до УВО був засланий на Соловки М. Ірчан, М. Хвильо­вий наклав на себе руки.

В грудні 1934 р. була сфабрикована справа «Білогвардійського терористич­ного центру», до якого залучили 37 чоло­вік. Відомого письменника А. Крушельницького, який у 20-х роках приїхав з Га­личини, заслали з донькою на Соловки, а його синів стратили. На Соловки потрапив й інший галичанин, вчений і громадський діяч Ю. Бачинський. Серед розстріляних представників національної інтелігенції, яких цинічно звинуватили в приналежності до «Білогвардійського центру», були драматург К. Буревій, поети О. Близько, Д. Фальківський, новеліст Г. Косинка.

«Кіровські» експрес-процеси були тіль­ки початком. Всього протягом 1934-1938 рр. за безпідставними звинуваченнями було репресовано 97 членів і кандидатів у члени Спілки письменників України. Це становило більше половини від складу СПУ, затвердженого під час першого пись­менницького з'їзду.

В розвиток музичної культури великий внесок зробили компо­зитори М. Вериківський, К. Данькевич, А. Козицький, В. Косенко, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький.

Плідно працювали ветерани української сцени М. Садовський і П. Саксаганський, молодші віком А. Бучма, С. Ватуля, В. До-бровольський, Н. Ужвій, Ю. Шумський, Г. Юра. Завоювали славу оперні співаки Б. Гмиря, М. Гришко, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, О. Петрусенко.

В історії українського театру чільне міс­це посів Лесь Курбас - актор-новатор, тала­новитий режисер, керівник прославленого театрального колективу «Березіль». У 1933 р. він був звинувачений в націоналізмі й загинув у таборах.

Плідно працювали художники старшого покоління - М. Бойчук, І. Їжакевич, Ф. Кри-чевський, М. Самокиш, К. Трохименко, О. Шовкуненко та ін. У 1936 р. за сфабри­кованими звинуваченнями чекісти заареш­тували М. Бойчука та кількох його учнів. Незабаром усі вони були розстріляні.

У кіномистецтві проявилися таланти О. Довженка (кінофільми «Арсенал», «Зем­ля»), І. Кавалерідзе, І. Савченка.

Поиск по сайту: