|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Українсько-польська війнаВідроджена Польська держава заявила свої претензії на всю Галичину, у тому числі і Східну. Через кілька днів після проголошення ЗУНР польські збройні сили увійшли в Східну Галичину і спрямували основний удар на Львів. Переважно польське населення галицької столиці підтримало їх. 22 листопада Львів упав, і уряд ЗУНР змушений був переїхати до Тернополя. У ході війни формувалася Українська галицька армія (УГА), командував нею генерал Омельянович - Павленко. Основою її став полк Українських січових стрільців. Після мобілізації чисельність УГА дійшла до 100 тис. осіб. В грудні 1918 - січні 1919 рр. УГА вела виснажливі бої за визволення Львова. Жодна із сторін не мала яскраво вираженої переваги. Усе змінилося, коли з Франції була переправлена у Польщу 80-тисячна армія польських добровольців під командуванням генерала Ю. Галлера. У середині травня 1919 р. польський уряд кинув цю армію в Галичину й на Волинь. УГА почала відступати на схід. Частина українських військ втратила зв'язок з головними силами і відступила в Закарпаття, де була інтернована чеською владою. Після реорганізації УГА частини під командуванням прибулого з Києва генерала О. Грекова на початку червня 1919 р. розпочали наступальну операцію в напрямі Чортків-Львів. За двадцять днів наступу бійці УГА вийшли на підступи до Львова. Цей успіх викликав велике патріотичне піднесення. До УГА зголосилося понад 90 тис. добровольців, але було прийнято тільки 15 тис. осіб. Нестача зброї, військового спорядження і боєприпасів впродовж усієї війни обмежувала можливість кількісного зростання української армії. Водночас польські війська постачалися Антантою за потребами. 25 червня 1919 р. Найвища рада Паризької мирної конференції дала дозвіл польському урядові вести воєнні дії на території до річки Збруч. Після цього 40-тисячна польська армія перейшла в контрнаступ на фронті від Бродів до Коломиї. УГА повільно відступала на схід. У середині липня УГА перейшла Збруч і об'єдналася з Армією УНР. Вся територія ЗУНР була окупована Польщею.
Становище на Буковині Тут було створено Крайовий комітет на чолі Омеляном Поповичем. Комітет почав перебирати владу в імперської адміністрації. З листопада Крайовий комітет провів у Чернівцях велике (до 10 тис. учасників) Бу- ковинське народне віче. На ньому було вирішено приєднати українську частину Буковини до Західноукраїнської держави. Учасники цього історичного зібрання прийняли ще один пункт своїх вимог: «Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України». На початку листопада 1918 р. королівська Румунія ввела свої війська на Буковину.
Становище на Хотинщині З лютого до початку листопада 1918 р. територія Хотинщини була окупована австрійськими військами. Спроби урядів УНР, а потім Української Держави надіслати в Хотин свою адміністрацію виявилися марними. На початку листопада Хотинський повіт окупували румунські війська.
Становище в Закарпатті На початку листопада 1918 р. Угорщина проголосила незалежність, а ще через два тижні стала народною республікою. Закарпатська Україна століттями перебувала під угорською адміністрацією. Тому вона опинилася у складі нової держави. На початку 1919 р. з дозволу Антанти новоутворена Чехо-Словаччина зайняла західну частину Закарпаття, а Румунія - південно-західну. У березні 1919 р. в Угорщині було проголошено радянську владу. Радянська влада протрималася на Закарпатті тільки 40 днів. Наприкінці липня 1919 р. чеські й румунські війська окупували весь край. За Сен-Жерменським мирним договором 1919 р. Закарпаття залишилося за Чехо-Словаччиною.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |