Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 рр.)

Українські фронти відіграли вагому роль в остаточному розгромі Німеччини та її союзників. Із Сандомирського плацдарму війська Першого Українського фронту у взаємодії з сусідніми фронтами перейшли в наступ, звільнили південні райони Польщі і перенесли бойові дії на територію гітлерів­ського рейху. У квітні-травні 1945 р. фронт узяв участь в Берлінській, а згодом - у Празькій операціях.

Другий Український фронт у серпні 1944 р. у взаємодії з Третім Українським фронтом, Чорноморським флотом і Дунай­ською військовою флотилією здійснили Яссько-Кишинівську наступальну опера­цію. Метою її був розгром армій групи «Південна Україна», остаточне визволення Молдавії і виведення з війни Румунії. 24 серпня новий уряд Румунії заявив про вихід з війни проти Об'єднаних Націй і оголосив війну Німеччині.

Наприкінці жовтня 1944 р. війська Дру­гого Українського фронту, підсилені армія­ми Третього Українського фронту, розпо­чали Будапештську операцію з метою виве­дення з війни Угорщини. Операція тривала до лютого 1945 р. і супроводжувалася ве­ликими втратами. Весною 1945 р. Другий Український фронт брав участь у звільненні Чехо-Словаччини й Австрії.

У серпні 1944 р. армії Третього Україн­ського фронту взяли участь у Яссько-Кишинівській операції, після чого були спрямовані на Болгарію. Болгарська армія не чи­нила опору, і Ставка Верховного Головно­командування наказала не роззброювати її. 9 вересня, тобто на другий день після всту­пу радянських військ, до влади в Болгарії прийшов уряд, контрольований комуніста­ми. Він реорганізував наявні збройні сили в чотири армії. Три з них були підпорядковані командуванню Третього Українського фронту і в його складі взяли участь у бо­йових діях проти Німеччини.

Наприкінці вересня 1944 р. війська Тре­тього Українського фронту спільно з Народно-визвольною армією Юго­славії звільнили Югославію і 20 жовтня вступили в Белград Після того війська Третього Українського фронту були підключені до Будапештської операції, вели тяжкі бої в районі озера Балатон, а потім розгорнули наступ на віденському на­прямі і 13 квітня 1945 р. увійшли в авст­рійську столицю.

Четвертий Український фронт удруге народився в серпні 1944 р. в складі трьох армій. 18 жовтня 1944 р. його війська ово­лоділи перевалами через Карпати, які від­кривали шлях до Закарпатської України. 26 жовтня було очищено від противника Мука­чеве, а через два дні - все Закарпаття. Разом з радянськими солдатами територію краю звільняли загони місцевих партизан. Отже, 28 жовтня від окупантів була очищена вся територія України.

Внесок України в перемогу

Радянсько-німецький театр воєнних дій з 22 червня 1941 р. став найголовнішим у Другій світовій війни і залишався ним до кінця. Тут Німеччина та її союзники втра­тили 10 млн солдатів і офіцерів із загальної кількості втрат в 13,6 млн. Радянська армія розгромила 607 дивізій противника, тоді як збройні сили США та Британської імперії завдали поразки 176 дивізіям.

Важко переоцінити ратний подвиг укра­їнського народу. Пліч-о-пліч з росіянами, білорусами та іншими народами СРСР він боровся за своє фізичне існування, за зни­щення людиноненависницького «нового порядку» в Європі. Радянській армії він дав мільйони солдатів, десятки тисяч офіцерів, сотні генералів, багатьох воєначальників.

За роки війни учасникам бойових дій було вручено 7 млн орденів та медалей. З них 2,5 млн припало на частку уродженців України.

Двічі, з заходу на схід, а потім у зво­ротному напрямку по українській землі перекочувався фронт. Все, що піддава­лося вивезенню, вивозилося тією сторо­ною, яка відступала. Все, що не можна було вивезти, нищили або робили непри­датним до користування. Тому продук­тивні сили республіки виявилися вщент зруйнованими. Матеріальні втрати СРСР становлять до 40 відсотків сукупних втрат, заподіяних всім учасникам Другої світової війни разом узятим. Матеріальні втрати України дорівнюють приблизно 40 відсот­кам загальносоюзних втрат. Співвідно­шення цих цифр висуває Україну на сум­не перше місце серед країн, які мате­ріально постраждали від війни.

Число тих, хто загинув у Другій світовій війні, оцінюють в 50 млн осіб.

За роки війни до Збройних сил СРСР влилося 34,5 млн лю­дей, а загинуло 11,9 млн людей. Загальна кількість втрат СРСР у війні, включаючи смертність через воєнні нестачі, досягла 37,2 млн осіб.

Сукупні втрати громадян України оці­нюються в діапазоні від 7 до 8 млн людей. У сукупних втратах всіх учасників Другої світової війни кожний сьомий з числа загиблих - уродженець України.

Свідченням визнання вкладу України в перемогу Об'єднаних Націй над світовим фашизмом стала її участь у заснуванні ООН. 25 червня 1945 р. в Сан-Франциско відбулося урочисте підписання Декларації про створення Організації Об'єднаних Націй. Від України її підписав голова укра­їнської делегації Д. Мануїльський. 47 учасників конференції проголосували за прийняття України до ООН. Представники УРСР були обрані до дев'яти комітетів і комісій ООН.

Поиск по сайту: