Проблеми українського мистецтва

Найбільш масовим видом мистецтва за­лишалося кіно. Понад 30 тис. кінотеатрів і пересувних кіноустановок щорічно обслу­говували близько 800 млн глядачів.

Мабуть, найкраща з українських кінокартин доби «застою» - це фільм «Тіні забу­тих предків», поставлений за повістю М. Коцюбинського.

Важка доля чекала талановиті твори в жанрі поетичного кіно, де виконавцем го­ловних ролей і режисером виступив І. Миколайчук - «Білий птах з чорною ознакою» і «Вавилон – XX

Найбільш відомими за межами України професійними колективами були Заслуже­ний державний хор ім. Г. Верьовки, Заслу­жена академічна хорова капела «Думка», Заслужений ансамбль танцю ім. П. Віоського.

У 70-х років виникло багато нових філармонічних колективів, сотні самодіяль­них симфонічних і духових оркестрів.

Етнографічний хоровий ансамбль «Го­мін» під керівництвом Л. Ященка захопився відродженням колядок і купальських пі­сень, які свідчили про оригінальність і не­повторність українського фольклору. Після цього керівника ансамблю звинуватили в «буржуазному націоналізмі» й виключили із Спілки композиторів, а колектив розпус­тили.

Скарбницю українського музичного мистецтва збагатили опери В. Губаренка, Л. Колодуба, Г. Майбороди, симфонії і кан­тати А. Філіпенка, А. Штогаренка. У жанрі пісенної і хорової музики плідно працювали О. Білаш, К. Домінчен, П. Майборода, С. Сабадаш, А. Філіпенко, І. Шамо та ін.

Чисельність театрів за два десятиліття зросла і в середині 80-х рр. дійшла до де­в'яти десятків. Найяскравішими серед театральних зі­рок України були такі майстри, як В. Добровольський, О. Кусенко, А. Роговцева, Н. Ужвій. На оперній сцені виділялися Д. Гнатюк, М. Кондратюк, Є. Мірошничен­ко, А. Мокренко, Д. Петриненко, А. Солов'яненко, М. Стеф'юк, Г. Ціпола.

З доробку художників періоду «застою» збереглося мало. Як правило, портрети пе­редовиків, панорами новобудов, «ленініа­на» пішли в небуття разом з державною партією.

Найбільш обмежені в своїй творчій ді­яльності були скульптори-монументалісти. Адже могли реалізуватися тільки ті їхні задуми, які фігурували в планах так званої «монументальної пропаганди». Особливо інтенсивно тиражувалися пам'ятники В. Леніну - більше півтисячі бронзових і гранітних скульптур.

У 1982 р. урочисто святкувалося 1500-ліття Києва. Столиця збагатилася багатьма різноманітними меморіальними спорудами. Серед них - Музей В. Леніна (тепер -«Український дім»), обеліск місту-герою Києву на площі Перемоги, нам'ятний знак на честь заснування Києва, який зображав трьох братів - Кия, Щека і Хорива та їхню сестру Либідь. На схилах Дніпра, біля пло­щі, якою закінчувався Хрещатик (тепер Європейська) була споруджена величезна арка. Вона мала символізувати братерське єднання російського та українського на­родів.

сфері культури

Поиск по сайту: