Відродження влади Центральної Ради

Наступ більшовиків змусив Малу Раду і Раду народних міністрів (так став назива­тися уряд після проголошення УНР неза­лежною державою) виїхати з Києва на Во­линь. Перебуваючи в Коростені, Мала Рада 12 лютого за ст. ст. ухвалила закон про запровадження в УНР григоріан­ського календаря з 16 лютого. Отже, 16 лю­того стало вважатися 1 березня. В той же день Рада народних міністрів затвердила державний герб УНР. Ним став тризуб Во­лодимира Великого.

Перебуваючи в Житомирі, Мала Рада затвердила 1 березня закон про грошову одиницю, карбування монети і друк кредит­них державних білетів - гривень. 2 березня був прийнятий закон про громадянство УНР.

Німецькі війська почали наступ на територію УНР з 21 лютого..

Загальна чисельність військ Центральних держав в Україні сягала 450 тис. солдатів і офі­церів. Це дозволило швидко ви­тіснити радянські війська. У кін­ці квітня 1918 р. на території УНР більше не залишалося ра­дянських частин.

12 травня УЦР планувала розопчати роботуУстановчих зборів.

Проте керівники Центральної Ради і Ради народних міністрів не врахували, що півмільйонна окупаційна армія лише своєю присутністю ліквідувала стан революційної ситуації, за якого здійснювалися соціально-економічні реформи. Поміщики стали вимагати повернення конфіскованої влас­ності. Промислово-фінансові кола по­ставили вимогу скасувати або переглянути робітниче законодавство. Заможні верстви селянства стояли за відновлення приватної власності на землю. Навпаки, пролетаризовані верстви села відстоювали соціалізацію землі.

Окупанти прийшли до вис­новку, що Центральна Рада не­здатна налагодити в Україні ефективне державне управління і виконати зобов'язання перед Центральними державами у по­стачанні продовольчих та сиро­винних ресурсів. Вони почали шукати іншу силу в українському суспільстві, на яку можна було б спертися. Їхній вибір упав на лідера Української демократично-хлі­боробської партії Павла Скоро­падського.

29 квітня 1918 р. Центральна Рада про­вела засідання, яке виявилося останнім. Де­путати без обговорення затвердили Кон­ституцію УНР. За спогадами (протокольний запис другої половини засідання не прово­дився), М. Грушевський був проголошений президентом УНР, хоч у тільки що затвердженій Конституції такої посади не передбачалося.

29 квітня в найбільшому в місті при­міщенні цирку зібралося майже 8 тис. де­легатів Всеукраїнського хліборобського конгресу. Коли в ложі з'явився П. Скоро­падський, в залі залунали вигуки «Хай живе гетьман!». Головуючий запросив після цього Скоропадського у президію, і той подякував присутнім за те, що вони до­вірили йому владу. На цьому процедура виборів закінчилася. При співчутливому до себе ставленні окупантів прибічники геть­мана в ніч на 30 квітня захопили державні установи.

Причини поразки УЦР.

-не створила боєздатну армію;

-не створила ргани влади на місцях;

-не вирішила земельне питання на користь селян;

-не забезпечила виконання зобов’язань перед німцями.

Поиск по сайту: