|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Окупація Східної Галичини і Північної Буковини російськими військамиУКРАЇНА В 20 – НА ПОЧАТКУ 21 СТ. УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ. Причини і характер світової війни З останньої чверті 19 ст. Європа почала розколюватися на два військово-політичні угруповання великих держав. Троїстий союз – Німеччина, Австро – Угорщина та Італія та Антанта – Великобританія, Франція та Росія. «Пороховою бочкою» Європи були Балкани. В столиці Боснії Сараєво 28 червня 1914 року був вбитий гімназистом Гаврилом Принципом спадкоємець австро – угорського престолу Франц Фердінанд. Це послужило приводом для початку війни. 28 липня армія Австро-Угорщини вдерлася в Сербію. Слідом за цим почалася загальна мобілізація в Росії. 1 серпня (19 липня за старим стилем) Німеччина оголосила війну Росії, а через добу - і Франції. Обходячи потужні укріплення на німецько-французькому кордоні, армії кайзера рушили на Париж через територію Бельгії. У відповідь на це 4 серпня війну Німеччині оголосили Велика Британія та її домініони. 23 серпня на боці Антанти у війну з Німеччиною втяглася Японія. Формально залишаючись у рамках Троїстого союзу, Італія заявила про нейтралітет. У жовтні 1914 р. війну Антанті оголосила Туреччина, а в жовтні 1915 р. - Болгарія. Бажаючих виступити на боці Німеччини більше не було. Україна в планах воюючих сторін. В планах німців Україна розглядалася як зручний плацдарм для проникнення на Схід, аж до Індійського океану. Австрійські імперіалісти свої погляди спрямовували на Волинську і Подільську губернії. Російські імперіалісти претендували на всі українські землі в складі Австро-Угорщини - Східну Галичину, Закарпаття і Північну Буковину
Військові дії в 1914 р. Галицька битва. Наступ російських військ у Східній Прусії закінчився їх поразкою. На Південно-Західному фронті 18 серпня розпочався винятково успішний наступ 8-ї армії генерала А. Брусилова. З 23 серпня розгорілася грандіозна Галицька битва. Битва тривала понад місяць і закінчилася повною поразкою австро-угорських військ. З вересня фактично без бою впав Львів, через день був зайнятий Галич. Австрійці відступили за ріку Сян. Російські війська блокували головну фортецю Австро-Угорщини – Перемишль. Були зайняті вся Східна і частина Західної Галичини, майже вся Буковина. Австрійська армія втратила 400 тис. солдат, у тому числі 100 тис. - полоненими. В березні 1915 р. російські війська взяли Перемишль. Російським військам дісталися в цій фортеці величезні запаси і багатотисячний гарнізон - 120 тис. солдат і офіцерів австро-угорської армії. Окупація Східної Галичини і Північної Буковини російськими військами На завойованих територіях було утворено генерал-губернаторство в складі чотирьох губерній - Львівської, Перемишльської, Тернопільської і Чернівецької. Генерал-губернатором призначено графа Георгія Бобринського. Г. Бобринський усюди насадив військову адміністрацію. На чолі повітів були поставлені повітові начальники, на чолі міст -градоначальники з-поміж служилої російської знаті. Сільські общини очолили старости з офіцерів царської армії. Були призначені урядники з-поміж поліцейських і жандармських службовців, деякі посади були віддані місцевим москвофілам. Край було піддано по-воєнному організованій русифікації. «Експертами», які допомагали окупантам проводити репресивну політику, стали москвофіли. Деякі з них перед війною емігрували в Росію, рятуючись від переслідувань австрійської поліції. У Києві вони утворили Карпаторуський визвольний комітет, який видав у друкарні Південно-Західного фронту брошуру «Сучасна Галичина. Етнографічний і культурно-політичний стан її у зв'язку з національно-суспільними настроями». Автор, капітан Наркевич, стверджував, що в Східній Галичині переважає «російський елемент, що страждає в усіх відношеннях від культурного і політичного засилля поляків, а також від економічного засилля євреїв». Особлива увага зверталася на «український табір». Автор характеризував його як «своєрідну течію російського національного життя в Галичині, відому під назвою «українофільства», яке дістало подекуди прізвисько «мазепинства» за «зраду споконвічним російським началам». З приходом російських військ всі українські школи перетворювалися на російськомовні. Були закриті всі українські журнали і газети, замість них подекуди засновувалися видання російською мовою. З метою викорінення українського національно-визвольного руху Г. Бобринський і Ф. Трепов, який замінив його у жовтні 1916р., широко використовували метод депортацій. Керівник жандармського управління генерал-губернаторства в офіційному звіті за 1914 р. відзначив, що його відомство провело 1200 арештів, після чого 578 осіб, (серед них - 34 греко-католицькі священики) були вислані вглиб Росії. Арешти і висилки робилися не тільки жандармами, а й військовою владою. Тому встановити загальну кількість репресованих неможливо. По дорозі на Схід через київські в'язниці пройшло більше 12 тис. людей. Існували, однак, й інші маршрути депортацій. Митрополит Андрей Шептицький був вивезений у Суздаль і перебував у в'язниці місцевого монастиря аж до революції. Замість депортованих священиків у дві сотні парафій були прислані православні священнослужителі з Росії. Австрійська адміністрація, що повернулася в край, насамперед зайнялася переслідуванням «зрадників», що співробітничали з царською владою. Людей вішали за найменшою підозрою в шпигунстві. Була створена ціла мережа концентраційних таборів. У 1916 р. Галичина й Буковина знову були окуповані російською армією. Місцеве населення зазнало грабіжницьких реквізицій і депортацій. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |