Українські землі у складі Чехо-Словаччини

Закарпатська Україна в усталених гео­графічних кордонах мала 12,8 тис. кв. км. Ця назва ніколи офіційно не вживалася, бо вона засвідчувала приналежність цієї землі «за Карпатськими горами» до України. Піс­ля відокремлення від Угорщини в 1919 р. була створена трохи менша за територією (11,4 тис. кв. км.) Підкарпатська Русь Паризька мирна конференція у 1919 р. санкціонувала пере­дачу Підкарпатської Русі Чехословаччині.

За переписом 1930 р., на Закарпатті про­живало 616 тис. людей, у тому числі 438 тис. українців.

Становище карпатоукраїнців було кра­щим, ніж становище українців у Радянсь­кому Союзі, Польщі або Румунії. У Чехо-Словаччині існували міцні демократичні традиції. Кожний, хто поважав конститу­цію, користувався проголошеними в ній свободами. До того ж чехословацький уряд робив спроби економічно розвинути цей найвідсталіший в усій Європі край.

Зокрема уряд відібрав у поміщиків зем­лю і через банк продав селянам. Понад 32 тис. селянських господарств додатково одержали 29 тис. гектарів землі.

У Закарпатті частка промислової про­дукції в сукупному суспільному продукті не перевищувала двох відсотків. За переписом 1930 р., у промисловому виробництві було зайнято лише 16 тис. осіб.

Політичне становище

Впливовою політичною силою були українофіли, які гуртувалися в Українсь­кому національному об'єднанні.

Українофіли боролися за пробу­дження національної самосвідомості руси­нів. Авторитетним лідером українофілів був педагогічний діяч і доктор теології отець Августин Волошин.

З українофілами конкурували русофіли, колишні (з 19 ст.) москвофіли Гу­бернатор Підкарпатської Русі в 1923— 1933 рр. А. Бескид здійснював русофіль­ську політику, а сама партія користувалася підтримкою державної адміністрації.

Не менш впливовою політичною силою були комуністи. Крайовий комітет Компар­тії Чехо-Словаччини організовував, де тільки міг, комсомольські осередки й групи

революційних профспілок, а в 1930 р. створив Спілку працюючого селянства. На виборах до чехословацького парламенту в 1924 р. за комуністів віддали голоси 40 від­сотків виборців. Через п'ять років, коли еко­номічне становище стабілізувалося, вони дістали лише 15 відсотків голосів. Вибори 1935 р., які проводилися під гаслом Народ­ного фронту, дали комуністам 26 відсотків голосів.

За Сен-Жерменським мирним догово­ром від 10 вересня 1919 р., Чехо-Словаччина зобов'язувалася надати населенню Під­карпатської Русі автономію. Проте празь­кий уряд, посилаючись на незгоди між полі­тичними партіями, не поспішав виконувати міжнародні зобов'язання щодо автономії карпатоукраїнцям.

Поиск по сайту: