Наступ радянських військ

4 грудня 1917 р. Раднарком Росії надіслав УЦР ультиматум в якому вимагав:

- припинити розвалювати загальний фронт;

- припинити роззброєння більшовицьких військ;

- не пропускати антибільшовицькі війська на Дон;

- пропускати більшовицькі війська на Дон.

При невиконанні умов ультиматуму Росія вважала себе в стані війни з УЦР.

УЦР відмовилась виконувати умови ультиматуму і у відповідь припинили поставки хліба і Росію та ввела свої гроші.

Командувачем більшовицькими силами призначено Антонова – Овсієнко.Безпосередньо

«арміями», які наступали на Україну командувава лівий есер Муравйов.

Прагнучи прискорити хід подій, київ­ські більшовики підняли 16(29)ічня 1918 р. збройне повстання. Боротьба з по­встанцями зосередилася в районі заводу «Арсенал». Після п'ятиденних боїв завод було взято штурмом, десятки робітників загинули або були розстріляні.

Щоб затримати наступ військ Муравйова на ділянці залізниці Гребінка-Крути, С. Петлюра надіслав юнкерів військової коли ім. Б. Хмельницького, підрозділ гай­дамаків і курінь, сформований із студентів Університету св. Володимира (нині ім. Т. Шевченка), Українського народного університету на старшокласників Кирило-Мефодіївської гімназії. Загалом під Крутами зосередилося до 420 осіб, озброєних рушницями, десятком кулеметів і гарматою на залізничній платформі. На них наступали загони чисельністю 5600 осіб. Уже в ході бою до них приєднався загін петроград­ських червоногвардійців з панцерником.

Захисники Крут трималися кілька го­дин. Потім вони забрали вбитих та пора­нених і відступили в напрямі до Києва, руйнуючи за собою залізничну колію. Од­нак невеликий загін студентів та гімнази­стів відірвався від своїх і потрапив у полон. Єгоров наказав розстріляти полонених.

Наблизившись до Києва, Муравйов від­крив з лівого берега Дніпра ураганний во­гонь з важких гармат, який тривав п'ять діб. 26 січня (7 лютого) радянські війська уві­рвалися в місто. На вулицях розгорнулося поливання на гайдамаків, офіцерів, монар­хістів і всіх, хто був зовнішньо схожий на «ворога революції». Кількість жертв вимі­рювалася тисячами.

Четвертий Універсал Центральної Ради.

Війна, яку розгорнула проти УНР Ра­дянська Росія, переконала керівників Цент­ральної Ради у необхідності відокремитись від режиму більшовицької диктатури. Крім того, треба було самостійно виступити на мирних переговорах у Брест-Литовську, які вже почалися. 9 (22) січня 1918 р.Центральна Рада оголосила Четвертий Універсал в якому проголошено повну незележність України.Підтверджувались економічні та політичні положення Третього універсалу. Назву уряду Народний секретаріат замінили на Раду Міністрів. Яку очолив есер Голубович.

Поиск по сайту: