І. Загальна характеристика проблеми

З урахуванням того, що країни арабського регіону найближчим часом мають розпочати диверсифікацію поставників авіаційної продукції, наявні доволі оптимістичні перспективи щодо постачань на ринки регіонів Близького Сходу та Північної Африки літаків вітчизняного виробництва.

Протягом наступних 20 років країни арабського регіону мають витратити близько 80 млрд дол. США на поновлення авіапарку цивільної авіації, тобто, на придбання більше 750 нових літаків. Значні кошти планується вкласти і в модернізацію застарілих літаків. У перспективі країни Перської Затоки планують розширити джерела експорту для пошуку нових джерел прибутку, зробити внесок у підтримку авіатранспортної промисловості. Значний вплив на розширення авіатранспортного потенціалу матиме формування регіону Перської Затоки в якості потужного центру світового туризму.

Довідково: очікується, що чисельність туристів, що подорожують до країн Близького Сходу, у 2011 р. становитиме 136 млн осіб, з них – близько 106 млн становитимуть іноземні пасажири та близько 25 млн - пасажири з країн Близького Сходу. Протягом наступних 10 років країни Близького Сходу планують інвестувати у туристичну галузь більше 3,2 млрд дол.

На цей час країни Близького Сходу відчувають гостру потребу в координації митних критеріїв між собою та у сфері авіаційних транспортних перевезень. Вони потребують інвестицій у новітні технології, що дозволить країнам ефективно управляти своїм повітряним транспортом. Також для них важливо побудувати необхідну інфраструктуру аеропортів, зокрема, злітно-посадочні смуги.

При розробці головних засад формування політики просування вітчизняної авіаційної продукції до країн арабського регіону Україні доцільно враховувати досвідрозвитку співробітництва в зазначеній галузі між цими країнами та країнами Європейського Союзу й США (зокрема, на прикладі компаній „Ейрбас” та „Боїнг”).

Останнім часом намітилась тенденція переходу до альтернативних варіантів та більш перспективних форм партнерства між Україною та арабськими країнами (оренда літаків, надання сервісних послуг). Прогрес у цьому плані значною мірою залежить від реалізації політики залучення іноземних інвестицій, що сприятиме просуванню на ринки арабських країн новітніх українських технологій, продукції авіаційної галузі. Найбільш важливим має стати організація періодичних міжнародних авіаційних виставок-ярмарків за участю українських авіавиробників, участь української сторони у проведенні міжнародних авіасалонів, що має забезпечити розвиток торгівельно-економічних зв’язків у жорстких ринкових умовах за сприяння торгівельно-промислових палат, проведення конференцій, бізнес-форумів тощо.

У країнах арабського світу поступово збільшується інтерес до використання приватних літаків, що, передусім, пов’язано з прагненням забезпечити високий рівень безпеки авіаперельотів, скоротити тривалість авіаподорожей, гарантувати певний рівень конфіденційності перельотів, уникнути тривалого перебування в транзитних аеропортах.

Метою даної аналітичної записки є аналізможливих варіантів розвиткуспівробітництва в авіаційній галузі між Україною та країнами Близького Сходу та Північної Африки на тлі сучасних процесів регіоналізації та глобалізації, в умовах посилення економічної конкуренції в регіоні між основними виробниками авіаційної продукції – США та ЄС, надання рекомендацій щодо оптимального формату розвитку відносин в авіаційній галузі з метою найбільш ефективного забезпечення національних інтересів нашої держави в арабському регіоні.

Доцільно ретельно проаналізувати економічну кон’юнктуру авіаційного ринку країн Близького Сходу та Північної Африки на короткострокову та довгострокову перспективу для знаходження механізмів просування української продукції на ринки арабських країн.

Поиск по сайту: