АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Словник Макроекономічних термінів

Читайте также:
  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
  2. Вправа 100. Запишіть 5 термінів з фаху, у структурі яких є м’який знак, апостроф, а також ті, які пишуться через дефіс.
  3. Вправа 107. Запишіть 5 термінів з фаху, у структурі яких є м’який знак, апостроф, а також ті, які пишуться через дефіс.
  4. Діаграма термінів життя зернівок після обробки відповідними речовинами та проростання
  5. Інформаційний словник
  6. Ключових термінів і понять
  7. ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ, КЛЮЧОВИХ СЛІВ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
  8. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  9. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  10. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
  11. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
  12. Покажчик ключових термінів і понять

Активи – все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць.

Автоматична фіскальна політика – політика, яка, впроваджуючи в економіку певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в автоматичному режимі, тобто без державного втручання.

Автономне споживання та заощадження – споживання та заощадження, яке не залежить від після податкового доходу.

Альтернативна вартість зберігання грошей – дохід, що його втрачають власники портфеля фінансових активів через зберігання вартості в формі більш ліквідних активів порівняно з її зберіганням у формі менш ліквідних активів.

Базовий рік - рік, який за вихідну базу для одчислення реальних змін вартісних показників.

Баланс товарів та послуг – складова частина рахунка поточних операцій, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг.

Банківські резерви – частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безвідсоткових вкладів у Нацбанку і в формі готівки у власній касі.

Безробіття – стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.

Безробіття добровільне – безробіття, яке згідно з класичною теорією виникає в разі небажання робітників найматися на роботу на умовах низької зарплати.

Безробіття природне – безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Безробіття структурне - безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

Безробіття фрикційне - безробіття, яке виникає внаслідок добровільної зміни місця праці.

Безробіття циклічне - безробіття, яке виникає внаслідок загального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.

Бісектриса – така лінія графіка споживання, яка відображає тотожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.

Бюджетне сальдо – показник, який характеризує стан державного бюджету і визначається як різниця між чистими податками та державними закупівлями.

Бюджетний дефіцит – величина, на яку державні закупівлі перевищують чисті податки.

Бюджетний надлишок – величина, на яку чисті податки перевищують державні закупівлі.

Валовий випуск – сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни на протязі певного періоду.

Валовий корпоративний прибуток - прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.

Валовий прибуток – щорічний прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту.

Валові інвестиції – видатки на капітальні блага та запаси.

Валютний (обмінний) курс – ціна грошової одиниці певної країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

ВВП – відставання ВВП (ВВП-розрив) – відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.

ВВП – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни на протязі певного періоду.

ВВП номінальний - ВВП, обчислений у поточних цінах.

ВВП потенційний – реальний ВВП в умовах повної зайнятості.

ВВП реальний - ВВП, обчислений у поточних цінах.

ВВП чистий – ВВП за мінусом амортизації.

Вилучення – частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Відсоткова ставка – плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.

Відсоткова ставка н омінальна – фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.

Відсоткова ставка р еальна – номінальна відсоткова ставка мінус темп інфляції.

Відсотковий дохід – дохід, який нараховується за надання грошей у позичку.

Вільний плаваючий валютний курс – валютний курс, який формується лише під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку.

ВНД – внутрішні первинні доходи резидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.

ВНД наявний – внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні.

Гіперінфляція – приріст цін, який вимірюється тисячами відсотків на рік.

Гранична продуктивність капіталу – приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці капіталу.

Гранична продуктивність праці – приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці праці.

Гранична схильність до заощаджень – коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяподаткового доходу.

Гранична схильність до імпорту – коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною імпорту і зміною доходу.

Гранична схильність до споживання – коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.

Граничний коефіцієнт податків – коефіцієнт, який показує на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.

Грошова база – гроші високої ефективності, за зміни яких мультиплікативно змінюється грошова маса.

Грошова маса – кількість номінальних грошей в обігу.

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає на скільки одиниць змінюється грошова маса за зміни грошової бази на одиницю.

Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Депозитний мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю.

Депозитні гроші – грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій.

Депресія – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва.

Державний борг – сума позик, отриманих державою за мінусом повернених позик.

Державний бюджет – баланс урядових доходів і видатків за певний рік.

Державні закупівлі – урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки.

Дефлювання – перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим.

Дефляція – Зниження загального рівня цін.

Дискреційна політика – політика стосовно чистих податків і державних закупівель, яка спирається на рішення уряду і парламенту з метою цілеспрямованого впливу на економіку.

Довгострокова крива сукупної пропозиції – крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.

Додана вартість – різниця між повною ринковою вартістю товарів та послуг і матеріальними витратами.

Дохід особистий – дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.

Дохід післяподатковий – особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.

Економічний (діловий) ци кл – цикл розвитку економіки, в межах якого, періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння.

Експорт – товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.

Ефект багатства – ціновий чинник сукупного попиту, який опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.

Ефект відсоткової ставки – ціновий чинник сукупного попиту, який опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну відсоткової ставки.

Ефект чистого експорту – ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.

Закон Оукена – відкрита Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.

Закрита економіка – економіка країни, в якій відсутні експорт та імпорт товарів та послуг.

Залишок Солоу – внесок сукупної продуктивності факторів у зростання продукту, який обчислюється за залишковим принципом.

Заощадження – та частина після податкового доходу, яка не використовується на споживання.

Заощадження державні – це чисті податки мінус державні закупівлі.

Заощадження національні – це приватні заощадження плюс державні заощадження.

Заощадження приватні (змішана економіка) – це дохід мінус чисті податки та споживання.

Золоте правило нагромадження – норма заощаджень, за якої стійкий рівень капіталоозброєності забезпечує максимум споживання.

Імпорт – товари та послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.

Інвестиції автономні – інвестиції, які не залежать від відсоткової ставки.

Інвестиції заплановані – інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно із своїм платоспроможним попитом.

Інвестиції незаплановані – інвестиції, що їх підприємства змушені вкладати в товарні запаси в умовах економічної рівноваги.

Інвестиції чисті – валові інвестиції за мінусом амортизації.

Індекс цін - індекс, що показує, як змінюється ціна певного “ринкового кошика” за певний період.

Ін'єкції – приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфлювання – перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни, порівняно з базовим роком.

Інфляційний розрив – величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.

Інфляція – загальний приріст цін в економіці.

Інфляція витрат – інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво продукції.

Інфляція галопуюча – приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків на рік.

Інфляція неочікувана - інфляція, яка є результатом не передбачуваних змін в економіці.

Інфляція очікувана - інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.

Інфляція помірна (повзуча) – приріст цін, який становить не більш як 10% на рік.

Інфляція попиту - інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту.

Капіталоозброєність – вартість капіталу, яка припадає на одного працюючого.

Квота – один із засобів протекціонізму у зовнішній торгівлі який кількісно обмежує імпорт або експорт товару.

Кейнсіанська теорія – напрям макроекономічної теорії, ключова ідея якого полягає в тому, що ринок не здатний в короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому виникає необхідність державного впливу на сукупний попит.

Керовано плаваючий валютний курс – валютний курс, зміна якого регулюється державою завдяки цілеспрямованого впливу на кон’юнктуру валютного ринку.

Кінцева продукція – частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт.

Короткостроковий період – у макроекономіці період, протягом якого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного попиту.

Крива виробничих можливостей – крива, яка відбиває максимально можливий обсяг виробництва продукту, за повного й ефективного використання наявних ресурсів.

Крива Лаффера – крива, яка відображає залежність між податковими ставками та податковими надходженнями до бюджету на основі припущення, що за зниження податкових ставок від надмірного до оптимального рівня забезпечується максималізація податкових надходжень до бюджету.

Крива Лоренця – крива, яка характеризує фактичний розподіл доходів між домогосподарствами на основі зв'язку між відсотком сімей у складі населення та їх відсотком у сукупному доході.

Крива сукупного попиту – крива, яка відображає обернену залежність між ціною і сукупним попитом і має вигляд від’ємно похилої лінії.

Крива сукупної пропозиції – вертикальна ділянка – ділянка на короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає лише зростання цін, тобто виникнення інфляції.

Крива сукупної пропозиції – висхідна ділянка – ділянка на короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає одночасно зростання цін і реального ВВП у певному співвідношенні.

Крива сукупної пропозиції – горизонтальна ділянка – ділянка на короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання лише реального ВВП.

Крива Філіпса – крива, яка показує зв'язок між безробіттям та інфляцією.

Криза (падіння) – фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва.

Критична величина інвестицій – приріст запасу капіталу, який компенсує дію факторів, спрямованих на зниження капіталоозброєності.

Ліквідність – здатність активів випускати як платіжний засіб або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номінальної вартості.

Ліцензія – один із засобів протекціонізму, який надає право займатися певним видом зовнішньо торговельної діяльності.

Метод “видатки-випуск” – метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод “вилучення-ін'єкції” – метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в економічному кругообігу.

Мито – податок, який накладає держава на імпортні та експортні товари.

Мультиплікатор видатків – коефіцієнт, який показує відношення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.

Мультиплікатор збалансованого бюджету – коефіцієнт, який показує на скільки одиниць змінюється ВВП за зміни державного бюджету на одиницю.

Мультиплікатор податків – коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць обернено змінюється ВВП за дискреційної зміни чистих податків на одиницю.

Неповна зайнятість – зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з природним безробіттям.

Нецінові чинники – чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх криві у відповідний бік.

Основний психологічний закон Кейнса – закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.

Очікуваний чистий прибуток – чистий прибуток, який очікується від вкладення інвестицій.

Паритет купівельної спромо жності – принцип визначення валютного курсу на основі співвідношення іноземних та національних цін.

Піднесення (зростання) – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.

Повна зайнятість – зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.

Податки автоматичні чисті – чисті податки, величина яких змінюється залежно від змін ВВП як податкової бази.

Податки автономні чисті – чисті податки, величина яких не залежить від ВВП як податкової бази.

Податки неприбуткові – усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об'єктом обкладання яких є не дохід.

Податки чисті – валові податки за мінусом трансфертних платежів.

Податки чисті продуктові – продуктові податки за мінусом субсидій.

Пожвавлення – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва.

Політика дешевих грошей – монетарна політика, спрямована на зниження відсоткової ставки з метою стимулювання ділової активності.

Політика дорогих грошей – монетарна політика, спрямована на підвищення відсоткової ставки з метою стримання ділової активності.

Помилки та упущення – автономна стаття платіжного балансу, яка відображає неточності в обліку зовнішньо економічних операцій, пов'язані з часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою.

Попит на гроші для угод – попит на гроші, що використовуються як платіжний засіб.

Попит на гроші як активи – попит на гроші, що використовуються як засіб збереження вартості.

Поточні рахунки (депозити) – безстрокові внески в ощадні установи.

Продуктові (непрямі) податки – податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).

Продукція проміжна – частина валового випуску, яка використовується для виробництва товарів та послуг і прибирає форму матеріальних витрат на виробництво.

Резервні активи – стаття рахунка капітальних операцій, яка відображає суму ліквідних активів національного банку і використовується для регулювання платіжного балансу.

Рента – дохід від надання прав за використання власності на матеріальні активи.

Ресурсові ціни – ціни на матеріальні та трудові ресурси.

Рецесійний розрив – величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зрости, з метою збільшення фактичного ВВП до потенційного рівня.

Робоча сила – економічно активна частина населення, яка має здібності до праці і бажає працювати.

Середня схильність до споживання або заощадження – коефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або заощаджень до після податкового доходу.

Система національних рахунків – система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають Найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національного багатства.

СНР - економічні операції СНР – операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов'язані з їх економічною діяльністю.

СНР – інституціональна одиниця СНР – економічна одиниця, що може володіти активами, брати на себе зобов’язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяльності.

СНР - рахунки СНР – двосторонні балансові таблиці, які відображають з одного боку ресурси, а з іншого – їх використання.

Споживання – основний компонент сукупних видатків, який відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарів та послуг.

Споживчі видатки – частина сукупних видатків, що їх здійснюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг.

Стагфляція - інфляція, що супроводжується падінням виробництва.

Стійкий рівень капіталоозброєності – рівень капіталоозброєності, якому відповідає тотожність капіталу, що інвестується, капіталу, що вибуває.

Строкові депозити – внески в ощадні установи, які можуть вилучатися їх власниками у встановлений термін без втрати відсотків.

Субсидії – урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні товари та послуги.

Сукупна пропозиція – Кейнсіанська модель – модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.

Сукупна пропозиція – Класична модель – модель, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Сукупна пропозиція – короткострокова крива – крива, яка відображає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і прибирає вигляду додатньо похилої лінії.

Сукупна пропозиція – такий обсяг реального ВВП, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку.

Сукупний попит – такий обсяг реального ВВП, який економіка має бажання закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

Суспільні блага – товари та послуги, вигоди від яких отримує суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окремих економічних суб'єктів.

Товарні ціни – ціни на кінцеві товари та послуги.

Трансфертні платежі (трансферти) – урядові виплати домогосподарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари та послуги.

Фактичне потенційне сальдо – сальдо державного бюджету, яке визначається як різниця між фактичними чистими податками і державними закупівлями.

Фіксований валютний курс – курс національної валюти, який держава офіційно зобов’язується підтримувати.

Циклічне бюджетне сальдо – величина, яка відображає вплив економічних коливань на стан державного бюджету і визначається як різниця між фактичним і потенційним бюджетним сальдо.

Ціни постійні – фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення макроекономічної динаміки.

Ціни поточні – фактичні Зіни того року, який є предметом обліку або аналізу.

Чинники автономного інвестування – чинники, які впливають на інвестиційний попит, незалежно від після податкового доходу.

Чинники автономного споживання - чинники, які впливають на споживання, незалежно від після податкового доходу.

Чистий експорт – експорт мінус імпорт.

Чистий прибуток – та частка валового прибутку від реалізації інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку на прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.

Чисті неприбуткові податки – неприбуткові податки за мінусом субсидій.

Швидкість обертання грошей – кількість разів витрачання грошової одиниці протягом року у процесі економічного кругообігу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.)