Д.мед.н., професор Запорожан В.М

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра акушерства і гінекології №1

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

з самостійної роботи студентів (СРС)

Навчальна дисципліна «акушерство та гінекологія»

МОДУЛЬ №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду»

Змістовий модуль №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду»

Заняття №1 «Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції. Консультування в контексті ВІЛ-інфекції.Поняття консультування та його етичні принципи. Навички консультування.»

Курс 4 Факультет медичний

Обговорено та затверджено

На методичній нараді кафедри

«30» серпня 2013 р.

Протокол №1.

Зав. кафедри

Академік АМН України,

д.мед.н., професор Запорожан В.М.

Одеса – 2013-2014 р.

МОДУЛЬ №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду»

Змістовий модуль №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду»

Заняття №1 «Жіночий таз. Плід як об’єкт пологів.»- 4 год.

1. Актуальність теми:

Захворювання первинно спричинюється проникненням в організм вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), характеризується ураженням основних клітин імунної системи з поступовим кінцевим виснаження імунологічних механізмів захисту та розвитком проявів синдрому набутого імунодефіциту (СНІД).

В теперішній час ВІЛ-інфекція стала однією з провідних проблем охорони здоров'я в усьому світі, в тому числі в Україні. Це пов'язано з розповсюдженням ВІЛ, неухильним збільшенням числа ВІЛ-інфікованих, важким перебігом хвороби, великими економічними витратами та іншими чинниками, що характеризують високу соціальну значимість цієї хвороби. В умовах відсутності засобів специфічної імунопрофілактики, достатньої кількості ефективних лікувальних препаратів основні заходи, що сприяють обмеженню розповсюдження інфекції, повинні бути зосереджені на попередженні зараження вірусом, зменшення людських, соціальних та економічних збитків, негативного впливу ВІЛ-інфекції на суспільство.

Перспективи підвищення ефективності боротьби з цією інфекцією в значній мірі пов'язані з впровадженням сучасних методів лабораторної діагностики, яка базується, перш за все, на методах виявлення противірусних антитіл, індикації вірусу, його антигенів, генного матеріалу, інших компонентів вірусу. Найбільшого впровадження в теперішній час набули методи визначення специфічних антитіл за допомогою імуноферментного аналізу. Серологічні обстеження на наявність антитіл до ВІЛ здійснюються в межах скринінгових досліджень і визначають рівень розповсюдження ВІЛ-інфекції, служать показником інфікованості серед окремих контингентів обстежуваних осіб. Скринінг являє собою методологічний підхід, який застосовують для обстеження населення чи окремих його контингентів для виявлення певного захворювання, його розповсюдженості та факторів, що сприяють виникненню та розвитку епідемічного процесу. При цьому скринінгові дослідження носять багатоетапний характер (первинні та підтверджуючі), і можуть бути спрямовані не тільки на виявлення захворювання та його поширення, але й на більш поглиблене обстеження з метою уточнення діагнозу та прийняття рішення про необхідне медичне втручання.

За рівнем поширення ВІЛ-інфекції Україна посідає одне з перших місць у Європі. Дані офіційної статистики свідчать, що на початок 2009 року на диспансерному обліку перебувало понад 91 тис. ВІЛ-інфікованих осіб. За оціночними даними вітчизняних та міжнародних експертів реальна кількість ВІЛ-інфікованих у п'ять разів перевищує офіційні дані і складає близько 440 тис. Це означає, що лише кожна 5 особа, яка живе з ВІЛ в Україні, пройшла відповідне тестування і знає свій ВІЛ-статус. Серед обстежених три чверті тестувань щороку становлять вагітні жінки та донори крові і лише одна з чотирьох припадає на загальне населення та групи підвищеного ризику щодо ВІЛ-інфікування. Частка ВІЛ-позитивних серед цих груп дорівнює 86%.

Ситуація, що склалась в країні, свідчить про можливості розширення доступу до послуг добровільного консультування і тестування (ДКТ) для уразливих до ВІЛ груп населення. Затвердження у 2005 році Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (Протоколу) забезпечило стандартизацію надання послуг перед- та післятестового консультування. Розвиток мережі кабінетів "Довіра" та нові штатні нормативи, що затверджені у 2008 році сприяли покращенню ситуації щодо тестування на антитіла до ВІЛ. Щороку збільшується кількість таких досліджень серед різних груп населення. У 2006 р. проведено 2,5 млн. тестувань, у 2007 - 2,8 млн., у 2008 р. відповідно 3,2 млн.

Діагностичний скринінг на антитіла до ВІЛ здійснюється у 124 лабораторіях лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) України, в т.ч. лабораторіях станцій переливання крові (СПК) та центрів профілактики і боротьби зі СНІДом (центр СНІДу). Підтверджуюче тестування проводиться в 20 лабораторіях обласних центрів СНІДу та спеціалізованій лабораторії вірусних гепатитів та СНІДу Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України. Методичну координацію функціонування обласних лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції здійснює Референс-лабораторія діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу при Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом (РЛ).

На сьогодні існує декілька методичних підходів до проведення скринінгових досліджень на ВІЛ. У відповідності з рекомендаціями ВООЗ (1997), обстеження проводять з метою забезпечення трансфузійних/трансплантаційних заходів (безпека донорської крові, її продуктів, тканин, органів, сперми, яйцеклітин), діагностики ВІЛ-інфекції та епідеміологічного нагляду. Ці стратегії визначають певний порядок проведення та спадкоємність первинних та підтверджуючих (верифікаційних) досліджень при тестуванні різних груп населення в залежності від мети обстеження та рівня розповсюдження ВІЛ-інфекції.

Серологічна діагностика ВІЛ-інфекції базується на визначенні сумарного спектру антитіл проти антигенів ВІЛ за допомогою імуноферментного аналізу з подальшим підтвердженням наявності специфічних антитіл із застосуванням спеціального алгоритму досліджень.

2. Конкретні цілі:

- знати:

1. Лабораторна діагностика ВІЛ - інфекції/СНІДу.

2. Непрямі методи діагностики ВІЛ: Імуноферментний аналіз; Імунний блот.

3. Прямі методи діагностики ВІЛ.

4. Швидкі тести для виявлення антитіл до ВІЛ.

5. Основні принципи добровільного тестування та консультування хворих на ВІЛ-

інфекцію/СНІД.

6. Добровільне консультування перед тестом на ВІЛ – інфекцію.

7. Мета та завдання добровільного тестування та консультування хворих на ВІЛ-

інфекцію/СНІД.

8. Процедура тестування на ВІЛ-інфекцію, оцінка результатів.

3. Міждисциплінарна інтеграція

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має

засвоїти студент при підготовці до заняття:

див. зміст теми

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Лабораторна діагностика ВІЛ - інфекції/СНІДу.

2. Непрямі методи діагностики ВІЛ: Імуноферментний аналіз; Імунний блот.

3. Прямі методи діагностики ВІЛ.

4. Швидкі тести для виявлення антитіл до ВІЛ.

5. Основні принципи добровільного тестування та консультування хворих на ВІЛ-

інфекцію/СНІД.

6. Добровільне консультування перед тестом на ВІЛ – інфекцію.

7. Мета та завдання добровільного тестування та консультування хворих на ВІЛ-

інфекцію/СНІД.

5. 8. Процедура тестування на ВІЛ-інфекцію, оцінка результатів.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті:

1.Првести консультування на ВІЛ-інфекцію

5. Зміст теми:

Поиск по сайту: