Завідувач кафедри, д.м.н., професор І.Г.Купновицька

ЗАНЯТТЯ №16

Тема: Дуоденальний вміст у нормі й при захворюваннях жовчного міхура, підшлункової залози.

Актуальність теми: вивчення дуоденального вмісту відноситься до одного з неінвазивних та найбільш інформативних методів дослідження в гастроентерологічній практиці. Знання нормативних показників секреції та ферментоутворюючої функції печінки є необхідними для точної діагностики і адекватної терапії холециститу, холангіту, панкреатиту тощо. Знання складу дуоденального вмісту дозволяє провізорам правильно досягати консенсусу між головною та додатковою фармакодинамікою, основними та додатковими показниками при застосуванні нових ліків при шлунково-кишковій патології.

Навчальні цілі:

Знати: особливості кислотоутворюючої та ферментоутворюючої функції шлунка; нормативи основних показників дуоденального вмісту.

Вміти: аналізувати зміни дуоденальної секреції при патологічних станах.

Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття.

Запитання для контролю рівня знань:

1. Фракційного зондування дуоденальногго вмісту.

2. Характеристика 5 фаз дуоденального вмісту в нормі.

3. Зміни фаз дуоденального вмісту при гіпокінетичній та гіперкінетичній дискінезії жовчного міхура.

4. Значення мікроскопічного дослідження жовчі у виявленні запального процесу жовчних шляхів.

5. Зміни біохімічних показників жовчі при дискринії і каменях у жовчних шляхах.

6. Роль жовчних кислот в організмі. Холато-холестериновий коефіцієнт в нормі та при патології.

7. Характеристика фаз дуоденального зондування при жовчнокам’яній хворобі.

8. Особливості дуоденального зондування для оцінки зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

9. Види панкреатичної секреції.

II. Вивчіть: стимулятори дуоденальної секреції, принципи виконання дуоденального зондування, склад дуоденального вмісту в нормі і при патології.

III. Розв'яжіть ситуаційні задачі:
Задача 1.

Хвора К., звернулася до лікаря із скаргами на періодичний біль в правому підребір’ї приступоподібного характеру, що виникає, як правило, у вечірній час після ситної вечері, особливо після жирної їжі, гіркоту в ротовій порожнині, слабкість, гіркі відрижки, закрепи. В анамнезі хвора вказує на пожовтіння склер, яке зникло самостійно через кілька днів.

Який діагноз у хворої можна запідозрити? Які з додаткових методів дослідження слід провести для його підтвердження? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 2.

Хворий П., 38 років, поступив у клініку зі скаргами на періодичний біль у епігастрії, лівому підребір’ї, що нерідко носить різкий приступоподібний характер, пов’язаний з кількістю і якістю прийнятої їжі, особливо – з прийомом алкоголю. Біль часто супроводжується блювотою з гірким і кислим присмаком, нерідко-багаторазовою, що не приносить полегшення. Постійно турбують також метеоризм і проноси. Втратив у вазі близько 15 кг.

Який діагноз у хворого можна запідозрити? Які додаткові лабораторні, біохімічні й інструментальні дослідження Ви запропонуєте?

Дайте відповідь на запитання:

1. Яка в нормі величина хелато-холестеринового показника?

2. Які стимулятори дуоденальної секреції Ви знаєте?

3. Який колір жовчі в різних порція[ в нормі і при патології?

4. Яка питома вага жовчі в різних порціях?

5. Вміст холестерину та білірубіну жовчі в нормі. Які зміни показників при патології?

6. Що необхідно призначити при дуоденальному зондуванні у випадку гіпотонії жовчного міхура?

7. Що необхідно призначити при дуоденальному зондуванні у випадку гіпертонії жовчного міхура?

Самостійна аудиторна робота студентів:

I. Студенти аналізують показники дуоденальної секреції,
отримані в нормі і при патології.

II. Контроль кінцевого рівня знань згідно запитань для заключного етапу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базарнова М.А., Воробьёв А.И., Баркаган З.С. и др. Руководство по клинической лабараторной диагностике. Ч. 1-2. Учебное пособие - К.: Вища школа, 1991. - 615 с.

2. Денисюк В.Г., Ганджа І.М., Виговська Я.І. і співавтори. Посібник з клінічної лабораторної діагностики. - Київ: Здоров'я, 1992. - 280 с.

3. Козловская Л.В., Николаев А.Ю. Учебное пособие по клиническим лабораторным методам исследования. - М.: Медицина, 1985. - 286 с.

4. Нейко СМ., Боцюрко В.І., Мізюк M.I. Норми основних клінічних, лабораторних та інструментальних показників у медицині. - Вінниця: Нова книга, 2002. - 112 с.

5. Посібник із клінічної лабораторної діагностики. Частина 1-2 / Під ред А.Базарновой. - Київ: Вища школа, 1991. - 352 с.

Методичну розробку підготувала асистент Клименко В.І.

Поиск по сайту: