|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретаціяМетодологічною основою довгострокової сукупної пропозиції слугує інструментарій класичної теорії. Згідно з цією теорією повна зайнятість є нормою для економіки, оскільки можливі відхилення від неї швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і заробітної плати. Отже, прихильники класичної теорії абсолютизують регулювальну роль цін і заробітної плати й тому не розрізняють довгостроковий і короткостроковий періоди. Але, на думку переважної більшості макроекономістів, інструментарій класичної теорії адекватно описує поведінку сукупної пропозиції лише в довгостроковому періоді, оскільки лише в межах цього періоду ціни і заробітна плата спроможні відновлювати в економіці повну зайнятість. Отже, в довгостроковому періоді зростання цін збільшує лише номінальну заробітну плату, а реальні параметри економіки залишаються незмінними: безробіття зберігається на природному рівні, а сукупна пропозиція — на рівні потенційного ВВП. Графічну інтерпретацію довгострокової сукупної пропозиції наведено на рис. 4.3. На рис. 4.3, крива ASL є кривою довгострокової сукупної пропозиції. Вона має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП, тобто в точці Yp. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на сукупну пропозицію, а спричинює лише зміну рівня цін. Зростання сукупного попиту переміщує його криву з положення AD 1 у положення AD 2. Це підвищує ціни від Р 1 до Р 2, але обсяг виробництва не змінюється і залишається на рівні потенційного ВВП. Таким чином, у довгостроковому періоді, в якому ціни і заробітна плата є абсолютно гнучкими, сукупна пропозиція не залежить від ціни, а визначається потенційним ВВП. Проте пряму залежність довгострокової сукупної пропозиції від потенційного ВВП не слід розуміти як кінцевий результат руху економіки на певну дату довгострокового періоду. Сутність цієї залежності полягає в іншому — вона існує у вигляді закону-тенденції, згідно з яким у довгостроковому періоді, незважаючи на можливі відхилення сукупної пропозиції від потенційного ВВП у короткостроковому періоді, динаміка сукупної пропозиції і фактичного ВВП визначається лише динамікою потенційного ВВП. Визначеність довгострокової сукупної пропозиції потенційним ВВП означає, що на її величину впливають ті самі чинники, від яких залежить й обсяг потенційного ВВП, тобто нецінові чинники. Передусім це кількість факторів виробництва. Залежність потенційних обсягів виробництва від факторів виробництва можна подати за допомогою простої виробничої функції: (4.2) де К — обсяг капіталу; L — кількість робочої сили. Рівняння (4.2) відображує залежність потенційних обсягів виробництва від обсягів капіталу та кількості праці в умовах наявної технології. Якщо технологія поліпшується, то результатом буде збільшення обсягів виробництва за даної кількості виробничих факторів. Ураховуючи, що в довгостроковому періоді сукупна пропозиція і потенційний обсяг виробництва збігаються, функцію довгострокової сукупної пропозиції можна записати так: . (4.3) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |