Е. Все вище перелічене

Основною системою, що реагує, при анафiлактичному шоку є:

А. Дихальна система.

В. Серцево-судинна система.

С. Травна система.

D. Сечо-статева система.

Е. Нервова система.

Антиген – це речовина, яка володіє наступними властивостями:

А. Чужерідність.

В. Антигенність.

С. Імуногенність.

D. Специфічність.

Е. Все вище перераховане.

Антитіла продукуються:

А. Т-хелперами.

В. В-клітинами.

С. Епітеліальними клітинами.

D. Плазматичними клітинами.

Е. Клітинами селезінки.

Основними імуноглобулінами в секреті дихальних шляхів у здорової людини є:

А. IgM.

В. IgG.

С. IgA.

D. IgE.

Е. IgD.

Клінічними проявами загального варіабельного імунодефіциту є:

А. Жовтяниця.

В. Закрепи.

С. Абдомінальний синдром.

D. Гнійні синусити.

Е. Приступи задишки.

Про наявність алергійного набряку гортані можуть свідчити:

А. Охриплість голосу.

В. „Гавкаючий” кашель.

С. Стридорозне дихання.

D. Експіраторна задишка.

Е. Все вище перечислене.

Які невідкладні заходи виправдані при алергійному набряку гортані?

А. В/в введення глюкокортикостероїдів.

В. Парентеральне введення адреналіну.

С. Парентеральне введення лазіксу.

D. Все вище викладене.

Е. Нічого з вище викладеного.

Достовірні методи in vivo та in vitro діагностики медикаментозної алергії:

А. Сублінгвальний тест.

В. Шкірний аплікаційний тест.

С. Лізис лімфоцитів.

D. Все вище викладене.

Е. Нічого з вище викладеного.

Які з перерахованих класів імуноглобулінів проходять через гемато-плацентарний бар’єр?

A. Імуноглобулін А.

B. Імуноглобулін Е.

C. Імуноглобулін G.

D. Імуноглобулін D.

E. Імуноглобулін М.

До орієнтовних тестів дослідження імунного статусу пацієнта належать всі, крім:

А. Визначення субпопуляцій Т-лімфоцитів.

В. Визначення кількості лімфоцитів у периферичній крові.

С. Визначення кількості Т- і В-лімфоцитів у крові.

Д. Визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів (IgG, IgM, IgA).

Е. Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів.

Позитивна шкірна туберкулінова проба є прикладом:

А. Аутоімунної патології.

В. Гіперчутливості сповільненого типу.

С. Гіперчутливості негайного типу.

Д. Екземи.

Е. Цитолітичної реакції.

При порушенні якої ланки імунної системи організм стає чутливим до вірусних та грибкових інфекцій?

А. В-клітинної.

В. Т-клітинної

С. Нейтрофілів.

Д. Системи комплементу.

Е. Білків гострої фази.

У хворої 19 років після екстракції зуба розвинувся набряк в ділянці обличчя і шиї. З анамнезу відомо, що у пацієнтки впродовж 8-10 років розвиваються набряки різної локалізації, виникнення яких завжди пов’язано з психоемоційним напруженням або травмою та ніколи не супроводжується кропив’янкою і свербежем. Яке захворювання першочергово можна запідозрити у хворої?

А. Рецидивуючий алергічний набряк Квінке.

В. Вроджений дефект системи комплементу.

С. Посттравматичний лімфостаз.

Д. Дифтерія.

Е. Дефіцит С3 компонента комплемента.

У хворих з загальним варіабельним імунодефіцитом знижені наступні показники:

А. IgЕ, IgG, IgД.

В. IgА, IgG, IgМ.

С. Тромбоцити.

Д. СD 3 лімфоцити.

Е. Всі відповіді вірні.

Виберіть серед нижче перерахованого вторинний імунодефіцит:

А. Хвороба Брутона.

В. СНІД.

С. Синдром Ді-Джорджі.

Д. Атаксія-телеангіектазія.

Е. Хронічний гранулематоз.

В якiй фазi захворювання можна проводити алергологiчнi шкiрнi проби?

А. Значного загострення.

В. Нестiйкої ремiсiї.

С. Стiйкої ремiсiї.

D. Згасаючого загострення.

Е. В жоднiй iз фаз перебiгу захворювання

До антагоністів лейкотрієнових рецепторів належать?

А. Монтелукаст.

В. Дезлоратадин.

С. Кетотіфен.

D. Все вище викладене.

Е. Нічого з вище викладеного.

Клітинами, що сприймають інформацію з молекули HLA ІІ класу на антигенпрезентуючих клітинах є:

A. Цитотоксичні T-лімфоцити.

B. T-хелпери.

C. Природні кілери.

D. Дендритні клітини.

Е. В-лімфоцити.

Головним кластером диференціювання (СD) цитотоксичного Т-лімфоцита є:

A. CD 4.

B. CD 19-22.

C. CD 8.

D. CD 16.

Е. CD 25.

Т-хелпери І-го типу продукують:

А. Прозапальні цитокіни.

B. Компоненти комплементу.

С. Імуноглобуліни класу М.

D. Протизапальні цитокіни.

Е. Імуноглобуліни класу G.

До цитокінів не відносяться:

А. Інтерферони.

В. Інтерлейкіни.

С. Імуноглобуліни.

D. Kолонієстимулюючі фактори.

E. Хемокіни.

Усі зрілі Т-лiмфоцити периферійної крові на своїй поверхні несуть маркер:

А. CD2.

В. CD4.

С. CD20.

D. CD3.

Е. CD8.

Природно набутий пасивний iмунiтет – це:

A. Імунiтет, що розвивається після вакцинації.

B. Імунiтет, зумовлений введеням анатоксинів.

C. Імунiтет, обумовлений переносом антитiл крізь плаценту.

D. Імунітет після введення препаратів донорських імуноглобулінів.

E. Жодна відповідь не є вірною.

Якi з перерахованих клiтин беруть участь у реакцiях фагоцитозу?

A. Еритроцити.

B. Опасисті клiтини.

C. Макрофаги.

D. Базофіли.

Е. Фібробласти.

До гуморальних факторів природженого імунітету належать:

А. Фагоцитоз.

В. Т-лімфоцити.

С. В-лімфоцити.

D. Інтерферони.

Е. Природні кілери.

До клітинних факторів набутого імунітету належать:

А. Фагоцити.

В. Т-лімфоцити.

С. Нейтрофіли.

D. Інтерферони.

Е. Імуноглобуліни.

До гранулоцитів належать:

А. Цитотоксичні Т-лімфоцити.

В. Т-хелпери.

С. Базофіли.

D. В-лімфоцити.

Е. Моноцити.

У кровоносному руслі не циркулюють:

А. Т-лімфоцити.

В. Базофіли.

С. Макрофаги.

D. В-лімфоцити.

Е. Моноцити.

В якому виді імунітету переважно беруть участь інтерферони?

А. Протихламідійному.

В. Антибактеріальному.

С. Противірусному.

D. Протигрибковому.

Е. Антипаразитарному.

Основною функцією головного комплексу гістосумісності є:

А. Участь в активації системи комплементу.

В. Презентація антигену Т-лімфоцитам.

С. Стимуляція фагоцитозу.

D. Участь в опсонізації.

Е. Забезпечення гістогематичного бар’єру.

До антигенпрезентуючих клітин не належать:

А. В-лімфоцити.

В. Т-лімфоцити.

С. Макрофаги.

D. Дендритні клітини.

Е. Усі відповіді вірні.

Плазматичні клітини утворюються з:

А. Базофілів.

В. Еозинофілів.

С. Нейтрофілів.

D. В-лімфоцитів.

Е. Т-лімфоцитів.

Молекули Ig M утворюють комплекси:

А. Димери.

В. Тримери.

С. Тетрамери.

D. Пентамери.

Е. Гексамери.

До лабораторних показників клітинного імунітету не належать:

А. Фагоцитарний показник.

В. Фагоцитарний індекс.

С. Вміст імуноглобулінів.

D. Вміст CD16.

Е. Імунорегуляторний індекс.

Які гематологічні зміни свідчать про типовий вірусний запальний процес?

А. Моноцитоз, лейкоцитоз.

В. Лімфопенія, лейкопенія.

С. Моноцитоз, анемія.

D. Лейкоцитоз, еозинофілія.

Е. Лейкопенія, лімфоцитоз.

Які з перелічених речовин мають прозапальну активність?

А. ІЛ-4.

В. ІЛ-10.

С. Трансформуючий фактор росту-β.

D. Фактор некрозу пухлин-α.

Е. ІЛ-13.

Які з перелічених речовин гальмують активність запального процесу?

А. ІЛ-1.

В. ІЛ-6.

С. Трансформуючий фактор росту-β.

D. Фактор некрозу пухлин-α.

Е. ІЛ-2.

Які гематологічні зміни характерні для глистних інвазій?

А. Еритроцитоз, еозинопенія.

В. Лімфопенія, тромбоцитопенія.

С. Моноцитоз, лейкопенія.

D. Лейкоцитоз, еозинопенія.

Е. Анемія, еозинофілія.

Які процеси, зазвичай, перебігають без лейкоцитозу?

А. Запальні.

В. Вірусні.

С. Стафілококова інфекція.

D. Стрептококова інфекція.

Е. Гнійні.

Факторами противірусного захисту є:

А. Т-хелпери.

В. Антистафілококові імуноглобуліни.

С. Лізоцим.

D. Інтерферон.

Е. Регуляторні Т-лімфоцити.

До білків гострої фази не належать:

А. Антистрептокіназа.

В. Фібриноген.

С. Серомукоїд.

D. Церулоплазмін.

Е. С-реактивний протеїн.

Білки гострої фази переважно синтезуються у:

А. Селезінці.

В. Червоному кістковому мозку.

С. Лімфовузлах.

D. Печінці.

Е. Тимусі.

При клітинній імунній відповіді Т-хелпер передає інформацію про антиген:

А. Цитотоксичному Т-лімфоциту.

В. В-лімфоциту.

С. Макрофагу.

D. Еозинофілу.

Е. Моноциту.

Чоловік 37 років доставлений каретою швидкої допомоги у зв’язку з набряком обличчя, який розвинувся після відвідування стоматолога та екстракції зуба, після попереднього знеболення лідокаїном. Набряк блідий, щільний, розвинувся поступово, протягом 3-х годин. Періодично подібні набряки виникали в дитинстві, коли хлопчиком відвідував тренування з боксу та зазнавав травм, унаслідок чого він був змушений залишити спортивну секцію. Алергічних захворювань у самого хлопчика та батьків не спостерігалось. Який вірогідний попередній діагноз?

А. Набряк Квінке.

B. Агранулоцитоз.

C. Природжений ангіоневротичний набряк.

D. Сироваткова хвороба.

Е. Анафілактичний шок.

Характерною ознакою імунодефіциту є:

А. Транзиторність.

В. Тимчасовість.

С. Швидка зворотність.

D. Не потребує імунокорекції.

Е. Стійкість змін.

Синдром Віскотта-Олдріча належить до:

А. Порушень гуморального імунітету.

В. Порушень клітинного імунітету.

С. Комбінованих порушень.

D. Порушень фагоцитозу.

Е. Порушень системи комплементу.

Загальний варіабельний імунодефіцит належить до:

А. Порушень гуморального імунітету.

В. Порушень клітинного імунітету.

С. Комбінованих порушень.

D. Порушень фагоцитозу.

Е. Порушень системи комплементу.

До основних імунопатологічних синдромів не належить:

А. Алергічний.

В. Інфекційний.

С. Аутоімунний.

D. Інтоксикаційний.

Е. Лімфопроліферативний.

Природжений ангіоневротичний набряк належить до:

А. Порушень гуморального імунітету.

В. Порушень клітинного імунітету.

С. Комбінованих порушень.

D. Порушень фагоцитозу.

Е. Порушень системи комплементу.

Найчастішою причиною природжених імунодефіцитів є:

А. Генетичні дефекти.

В. Вплив радіації.

С. Дія токсичних речовин.

D. Вплив медикаментів.

Е. TORCH-інфекції.

До клінічних ознак імунодефіцитів не належать:

А. Тривала гіпертермія.

В. Тривала діарея.

С. Швидке загоєння ран.

D. Наявність збільшених лімфовузлів при пальпації.

Е. Передчасне старіння.

Жінка 35 років лікується з приводу часторецидивуючого кандидозного вагініту. Етіотропне лікування приносить короткочасний нестійкий ефект. Дефект якої ланки імунітету у пацієнтки?

A. Дефект клітинного імунітету.

B. Дефект гуморального імунітету.

C. Дефектів роботи імунної системи немає.

D. Дефект системи місцевого імунітету.

Е. Дефект системи комплементу.

До інфекційних ознак імунодефіцитів не належать:

А. Підвищена частота інфекційних захворювань.

В. Знижена частота інфекційних захворювань.

С. Атиповий перебіг захворювань.

D. Системні мікози.

Е. Генералізовані фурункульози.

Найбільш частою пухлиною при СНІДу є:

А. Пухлина Вільмса.

В. Лімфома Ходжкіна.

С. Саркома Капоші.

D. Лейоміома Дженнера.

Е. Пухлина Вірхова.

При ВІЛ-інфекції безсимптомний період виникає перед:

А. Інкубаційним періодом.

В. Стадією СНІДу.

С. Стадією пре-СНІДу.

D. Стадією гострої ВІЛ-інфекції.

Е. Стадією хронічної ВІЛ-інфекції.

Характеристика ВІЛ-інфекції:

А. Належить до родини ретровірусів.

В. Належить до родини реовірусів.

С. Належить до родини аденовірусів.

D. Належить до родини риновірусів.

Е. Це є ДНК-вмісний вірус.

Поиск по сайту: