Франклінізація

Франклінізація — лікувальний метод, в якому основним діючим фактором є постійне електричне поле високої напру­ги і супроводжується утворенням аероіонів високої концент­рації (озона двооксиду азоту). Франклінізація застосовується з середини XVIII століття.

Механізм дії франклінізації. Для одержання елект­ричного поля високої напруги використовують апарат для франклінізації і аероіонізації АФ-3-1, який дає на виході між електродами різницю потенціалів до 50 кВ і силу струму — не більше 0,5 мА. Напруга електричного поля вимірюється відношенням кількості вольт на метр (В/м). Фізична суть постійного електричного поля полягає в притягуванні різноіменних (позитивних і від'ємних) і відштовхуванні одинаково заряджених частинок.

Загальну дія постійного електричного поля обумовлена тим, що в організмі під впливом "електростатистичного душа" змінюється дипольна орієнтація молекул, відбувається пере­розподіл іонів в клітинах та міжклітинній рідині у відповід­ності до їх заряду. В організмі хворого виникає слабкий елект­ричний струм. Поблизу електрода, який розташований над головою, утворюються аероіони. Від'ємні іони рухаються до шкіри хворого і подразнюють багаточисельні рецептори щкіри, слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Ці подразнен­ня досягають центральної нервової системи і, відповідно викликають складну нервоворефлекторну дію в організмі хво­рого. Аероіони, які попали в дихальні шляхи, викликають зміну потенціалів еритроцитів і викликають електрогуморальну дію. При загальній франклінізації збільшується кількість по­глинання кисню тканинами і, відповідно, покращуються окис­но-відновні процеси, збільшується добова кількість сечі та се­човини, нормалізується склад периферичної крові, знижуєть­ся згортання крові та ШОЕ.

Загальна франклінізація викликає заспокоєння з боку центральної нервової системи, нормалізує сон, знижує тонус вегетативної нервової системи, знижує підвищений артеріаль­ний тиск, зменшує фізичну та розумову втому, підвищує пра­цездатність.

Місцева франклінізація знижує чутливість рецепторів шкіри, викликає знеболюючу дію, зменшує свербіння шкіри, стимулює репарацію ран та довго незаживаючих виразок.

Показання. Враження периферичної нервової системи інфекційного, травматичного, токсичного походження; трав­матичні враження головного і спинного мозку і їх оболонок; неврастенія і інші неврастенічні стани, які супроводжуються вегетативними розладами і порушеннями сну, мігрень, вазо­моторні і трофічні порушення; бронхіальна астма; гіпертоніч­на хвороба І-ІІ стадії; фізична та розумова втома.

Показання для місцевої франклінізації — свербіння шкіри, трофічні виразки, інфіковані рани, які довго не заживають.

Протипоказання. Наявність або підозра на злоякісні новоутворення, системні захворювання крові, схильність до кровотеч, значна декомпенсація серцевої діяльності, токсичні стани, туберкульоз легенів, органічні захворювання централь­ної нервової системи, індивідуальна непереносимість гальваніч­ного струму.

Техніка і методика проведення франклінізації. Перед проведенням загальної франклінізації з кишень одежі хворого потрібно забрати всі металеві предмети (годинник, браслети, ключі), з голови — шпильки, заколки, в тому числі і пластмасові. Перед проведенням процедури хворого саджа­ють їм стілець і ноги повинні торкатися полу. Електрод "па­вук" з'єднують з катодом апарату і розташовують на відстані 10-15 см від голови. Після чого включають високу напругу і поступово доводять її до 40-50 кВ. Хворий повинен почувати легенький вітерець, який викликається розрядами і рухом аероіонів. Тривалість процедури 10-15 хвилин. Процедурі проводиться щоденно, на курс лікування призначається від 15 до 20 процедур.

Місцева франклінізація проводиться за допомогою елект­родів спеціальної форми, які розташовують над відкритими ділянками шкіри на відстані 6-7 см. Напруга поля 10-20 кВ, тривалість процедури 10-15 хвилин. Процедуру проводять щоденно. Курс лікування 10-12 процедур.

Поиск по сайту: