Ультрависокочастотна терапія електричним полем (УВЧ-терапія)

Ультрависокочастотна терапія електричним полем (УВЧ терапія) — лікувальний метод, де діючим фактором є змінне електричне поле ультрависокої частоти. При цьому вплив на ту чи іншу ділянку тіла відбувається за рахунок двох ізольова­них конденсаторних пластин, до яких підводиться змінна напруга.і частотою 40,68 МГц, що виробляє апарат УВЧ. Діапазон коливань складає від 30 до 300 МГц, що відповідач довжині хвилі від 10 до 1 м.

Механізм дії змінного електричного поля ультра­високої частоти. Під виливом УВЧ терапії в тканинах, які знаходяться між конденсаторними пластинами, виникають складні біофізичні процеси, в основі яких лежить поглинання високочастотної енергії, збудження коливань внаслідок резо­нансу і трансформація цієї енергії в теплову. Втрати електроенергії відбуваються за рахунок омічних та діелектричних втрат.

В тканинах організму, які погано провидять електричний струм (діелектриках) і мають невисоку концентрацію електролітів (жирова, кісткова, нервова тканини, сухожилля, фасції, тканини мозку) відбувається досить значне нагрівання. Саме в цих тканинах відбувається поглинання енергії елект­ричного поля УВЧ. Така особливість УВЧ-терапії дозволяє цілеспрямовано впливати на ті чи інші органи та тканини, котрі не доступні для безпосереднього впливу різним фізичним факторам (наприклад, спинний мозок).

Фізико-хімічні зміни в структурі клітини та молекули відбуваються за рахунок коливальних рухів під впливом змінно­го електричного поля.

Відомо, що змінне електричне поле (так як і змінні магнітне поле) в "чистому" вигляді не існує. В конкретному випадку мова йде про змінне електромагнітне поле УВЧ, яке має електричну і магнітну складову. Але зміни в організмі під виливом УВЧ терапії відбуваються в основному за рахунок електричного поля. Тому в практичній фізіотерапії прийнято називати "електричним полем УВЧ "електричного поля УВЧ, тобто виникає осцилярний ефект. Теплову і осцилярну дію електричного поля УВЧ на тканини та клітини неможливо від'єднувати одне від одного. При цьому відбувається поси­лення дисперсності білків плазми крові, збільшується кількість альбумінів за рахунок зменшення вмісту глобулінів, відбу­вається перетворення грубодисперсних молекул в менші за рахунок відщеплення окремих амінокислот і утворення гістаміноподібних речовин. В крові збільшується кількість лейко­цитів, підвищується їх (фагоцитарна активність. В тканинах, на які впливало електричне поле УВЧ, спостерігається роз­ширення капілярів та артеріол, посилюється кровообіг і про­никливість капілярної стінки, активується основний обмін на 20-40% і діяльність клітин ретикуло-ендотеліальної системи. Місцева реакція електричного поля УВЧ викликає протизапальпу і знеболюючу дію. При невеликих місцевих запальних процесах УВЧ терапія після 2-4 процедур може викликати розсмоктування інфільтратів, а якщо утворився гній — очи­щення рани та дегідратацію запальних тканин.

Вплив електричного поля УВЧ на ділянку шлунка викли­кає, зниження його тонусу, знижує його евакуаторну функ­цію в 2-3 рази, підвищує виділення шлункового соку та жовчі за рахунок розслаблення гладенької мускулатури шлунка та жов­чного міхура. При дії на нирки збільшується також кількість виділеної сечі. Добре себе зарекомендувала УВЧ-терзпія при відмороженнях, а також для стимулювання регенеративного процесу в нервових волокнах. Причому стимулювання відбуваються при малих дозах електричного поля УВЧ, великі — гальмують.

Показання для УВЧ терапії: гострі запальні процеси, втому числі і гнійні, різної локалізації (фурункули, карбунку­ли, гідраденіти, мастити, лімфаденіти, гайморити, артрити, абсцеси легенів, запальні захворювання матки і придатків та інші); травматичні пошкодження і захворювання перифе­ричної нервової системи (невралгії, невріти, радикуліти, плек­сити); ангіоспазм і інші порушення периферичного крово­обігу, остеомієліт, інфіковані рани, свищі, відмороження, стрептодермія, пролежні, профілактика нагноювання при по­рушенні цілісності шкіри, захворювання органів дихання (ГРІ, бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма та інші); захворювання органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хворої шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічний холецистит); й захворювання ЛОР-органів (рініти, синусіти, отити, хронічні тонзиліти); захворювання сечостатевих органів (хронічний пієлонефрит, цистит, інфекція сечових шляхів); очні хвороби (блефарити, ірідоцикліти та інші).

Протипоказання. Наявність або підозра на злоякісні новоутворення, схильність до кровотеч, значна декомпенсація серцевої діяльності, вагітність (починаючи з 3 місяців, системні захворювання крові, гіпотонія, інфаркт міокард активний туберкульоз легенів.

Апаратуру, техніка і методика проведення процедур УВЧ терапії. Зараз використовуються наступні апарат - портативний апарат "УВЧ-30" малої потужності (ЗОВт); переносний апарат "УВЧ-66 середньої потужності (20, 40 і 70 Вт); пересувний апар"Екран-2" великої потужності (350 Вт) дозволяє проводити всі види процедур умовах фізіотерапевтичне кабінету; апарат "Мінітерм малої потужності (вихідна потужність 5 Вт) в комплекті з 4-ма електрода; (гінекологічними, офтальл¹нологічиими, стоматологними, оторіно-лярингологними).

В кожному з апараті ламповий генератор УВЧ коливань, який зібраний за схемою самозбудження і індуктивно зв'язаний з ним контур "пацієнта" (терапевтичний контур). Настройка терапевтичного контура в резонанс «генератором УВЧ коливань відбувається рахунок конденсатора змінної ємкості, ручка якого виведе­на панель апарата.

При проведенні процедури відповідна ділянка тіла хво­рого розміщується між двома конденсаторними пластинами одинакової площі, повітряний про­міжок котрих від 1 до 4см. При малих проміжках (до 1 см) енергія електричного поля поглинається поверхневими тканинами, а при великих (2-4см) — енергія поля рівномірно поглинається всією товщи­ною тканин. Існує два спо­соби накладання пластин — поперечний і повздовжний. При поперечному разташуванні конденсатор­них пластин е.п, УВЧ проникає. через всі тканини, а при повздовжньому воно діє більш поверхнево. При проведенні УВЧ-терапії края конденсаторних пластин повинні відставати один від одного на відстані їх діаметра. При проведенні процедури потрібно зберігати незміненим повітряний простір і періодично перевіряти настройку контура апарату.

УВЧ-терапію можна проводити через одежу, пов'язку, якщо вона суха. Якщо пов'язка мокра, то її необхідно зняти, рану висушити стерильною серветкою і тільки після цього можна провести УВЧ-терапію. Наявність в тканинах метале­вих конструкцій не є протипоказанням для застосування е.п. УВЧ. Дозування УВЧ терапії проводиться в основному за почуттям тепла хворим при проведенні процедури. В практиці фізіотерапії е.п.уВЧ: нетеплова, слаботеплова і теплова.

УВЧ-терапія в області голови, обличчя і шиї проводиться потужністю 15-40 Вт, в області грудної клітини, живота і ма­лого тазу - 70-ІООВт. Без спеціаль­них показань недо­пустимо опроміню­вати е.п. УВЧ - го­ловний мозок і сер­це. Тривалість про­цедури 10-15 хви­лин. Курс лікування 6-10 процедур що­денно або через день.

Приклади при­значення і показання

1. УВЧ-терапія на ранену поверхню Конденсаторні пластини діаметр яких перевищує розмір рани розташовують поперечно і проміжок складає 1 см. Доза слабкотеплова. Потужність е.п. УВЧ 20-40Вт. Тривкість процедури 10-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10 процедур (до очищення рани від гною). Показання: інфіковані рани після хірургічної обробки (можна через пов'язку), гнійні ріши

2. УВЧ-терапія при захворюваннях органів дихання. Конденсаторні пластини діаметром 8 (11) см разташовують поперечно над вогнищем інфекції в легенях. Проміжок складає Зсм, потужність 70 Вт, доза — слабкотеплова або без почутті тепла. Тривалість процедури 15-20 хвилин. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день в кінці захворювання Показання: пневмонія гостра або хронічна в стадії загострення.

Поиск по сайту: