ЯК ВИ МОЖЕТЕ ДОПОМОГТИ СВОЄМУ ЧОЛОВІКОВІ ЗМІНИТИСЯ

«...навіть якщо деякі й не вірили слову, були поводженням жінок позискані без слова...»

(1 Пт. З, 1)

Як часто ви намагалися пояснити своєму чоловікові, що в рутині буднів ви потребуєте його емоційної прихильності, якщо він хоче насолоджуватися повноцінним інтимним життям. Вам потрібна його ніжність, прихильність, увага і романтичність, щоб ви могли цілком віддатися йому. Так само в повсякденному житті він мусить набути певних якостей, які дозволять йому зрозуміти ваші потреби і почуття, щоб він міг задовольняти їх.

Якщо чоловік до весілля не знає, як задовільнити потреби дружини, то необхідно, щоб вона пояснила йому свої потреби і почуття. Він набагато швидше навчиться задовільняти їх, якщо йому притаманні перелічені нижче 6 якостей.

Можливо, вони вже є в його характері, і вам треба лише працювати над їх вдосконаленням. Якщо ця еволюція відбудеться, чоловік кохатиме вас так, як ви про це мріяли.

Шість якостей, які творять внутрішню красу і роблять послушним вашого чоловіка

Навчаючись у школі, ви, напевно, переконалися, що деякі предмети подобаються більше вже тому, що гарний вчитель. Навчання було легшим і цікавішим, якщо вчитель володів певними рисами характеру. Якщо хтось «випромінює» мужність, витримку, вдячність, внутрішній спокій, покірливість і жертовну любов, то легше сприймати його слова і виконувати його вказівки чи наслідувати його приклад. Це стосується і подружжя. Названі риси необхідні вашому чоловікові, щоб він міг пізнати вас.

Мужність

Мужність - це внутрішній намір досягнути певної мети, не втрачаючи надії

Багато жінок вже втратили надію, що їхнє подружнє життя колись зміниться на краще. Якщо жінка втрачає цю надію, вона втрачає і свою привабливість в очах чоловіка, тому й вогник життя у ваших стосунках вже ледь жевріє.

Які б безпомічні ви не були, ніколи не пізно «озброїтися» надією і внести нове дихання у ваші стосунки.

Джос і Ґрег були одружені три роки. Джос вже чекала первістка, коли довідалася, що Ґрег зустрічається з іншою жінкою. Ще до цього «відкриття» температура їхніх стосунків спала, а коли афера розкрилася, то вона остаточно розчарувалася в ньому. Спочатку кохання перетворилося в ненависть, а потім - у байдужість.

Якось під час обіду вона перервала вже звичну мовчанку і запитала Ґрега, про що він думає. Його відповідь остаточно знищила рештки її сподівань. Він сказав: «Про неї». Коли він пішов на роботу, Джос визнала в молитві, що вона вже остаточно втратила надію. Але вона не зупинялася. Вона продовжувала молитися і сказала, що якби Бог подарував їй нове кохання до Ґрега, вона б з радістю прийняла його.

На її великий подив, вона ловила себе на тому, що робить різні маленькі послуги своєму чоловікові, хоч і не кохає його. Через три тижні Ґрег помітив у Джос такі зміни, що відчув до неї більший потяг, ніж до іншої просто не уявляють тієї пустки, яка була колись.

Перший крок до мужності - це твердий намір зміцнити стосунки і змінити ваш шлюб на краще. Однією з найбільших перепон до щасливого подружжя є стереотип нереалістичного уявлення. Це нереалістичне уявлення виникає ще в дитинстві і досягає свого апогею під час вінчання. Тому психологи стверджують, що в ту мить, коли ви і ваш чоловік промовляєте «так», присутні, власне, шість осіб.

З боку нареченої:

1. Особа, якою ви себе вважаєте.

2. Особа, якою він вас вважає.

3. Особа, якою ви є насправді.

З боку нареченого:

1. Особа, якою він себе вважає.

2. Особа, якою ви його вважаєте.

3. Особа, якою він є насправді.

Таємниця щасливого подружжя криється в тому, щоб поєднати ці 6 осіб у реальних стосунках. Це можливо і навіть реально. Це називається вчитися кохати, і ви робите це, читаючи дану книжку. Не тільки молоді, а й «досвідчені» пари відкриють для себе багато цікавого.

Недавно одна жінка розповіла мені, що до весілля вона була впевнена, що її чоловік - найніжніша у світі людина. Через рік спільного життя вона змушена була визнати, що він не такий вже й ніжний і романтичний, як здавалося. До весілля вона думала, що його увага до неї є рисами його характеру. Але тепер вона була розчарована і навіть розгнівана, що вони не належать до його внутрішнього образу. Отже, він обдумував кожну, навіть найменшу люб'язність.

Коли вона наважилася висловити своє невдоволення, він здивовано поглянув на неї і запитав: «Що ж мені робити?» її, як і більшість жінок, це запитання роздратувало Ще більше. Вона вважала: «Якщо я буду йому говорити, Що він має робити, то він втратить свою привабливість».

Такі ситуації повторюються незліченну кількість разів. Тому так важливо мати чітке уявлення про те, Що робить шлюб щасливим. Але я не хочу нав'язувати вам свою думку про гарне подружжя. Що з наведеного нижче ви бажали б для свого подружжя? Ви можете вибрати будь-яке із цих тверджень.

Наш шлюб був би кращим, якби мій чоловік

□ створив у мене відчуття, що я важливіша для нього, ніж його робота, родичі, друзі, хобі...

□ старанно намагався зрозуміти мої почуття и потреби і хотів навчитися задовільняти їх;

□ просив пробачення і щиро шкодував, що вразив мої почуття чи почуття дітей;

□ визнавав і схвалював те, ким я є і що я роблю;

□ вважав мою емоційність перевагою і був вдячний мені за те, що я допомагаю йому також стати більш емоційним;

□ розумів межі моїх фізичних сил і допомагав мені з дітьми і в домашньому господарстві;

□ втішав мене і вселяв у мені впевненість, а не критикував і не повчав;

□ поважав мене, беручи до уваги мої думки і поради, коли йдеться про якесь рішення, що стосується нашої сім'ї;

□ вважав мене найкращою подругою, і сам був для мене найкращим другом;

□ не стриг мене під один гребінець і не примушував відповідати ідеалам, до яких йому самому ще дуже далеко.

Кожне з цих тверджень є бажаною метою. У наступних розділах ми детальніше зупинимося на них і вкажемо конкретні кроки, які допоможуть вам перетворити вимріяний шлюб на дійсність.

Перший крок до мужності - це твердий намір покращити подружні стосунки. Другий крок - утвердитися у своєму намірі встояти перед можливим опором чоловіка. Ви не повинні забувати, що він, можливо, на даний момент не дуже зацікавлений покращити ваші стосунки.

Одразу ж після весілля Деніза була вражена тим, що Джері поводиться цілком інакше, ніж до весілля. Вона занепала духом, але, познайомившись зі спілкою подружніх пар, яку вона почала регулярно відвідувати, Деніза вирішила вжити заходів для покращення їхніх подружніх стосунків. У перші місяці вона змушена була боротися з протистоянням і опозицією Джері. Одного разу, будучи дуже хворою, Деніза спробувала пояснити йому, як погано вона почувається. Вона сказала, що потребує його співчуття і допомоги по господарству. Прозвучала відповідь: «Ну ж бо, візьми себе в руки. Ти це зможеш». Потім він натякнув, що його мама так не поводилась би, якби була хвора. Джері не змінився і через кілька днів. Іншого разу Деніза (вона вчителька) попросила його приїхати до школи і подивитися, як вона разом зі своїми учнями облаштувала класну кімнату. Вона вклала в це багато праці і була дуже задоволена результатом. І знову казковий принц саркастично відповів: «Я ж не прошу тебе відвідати мій офіс. То чому ж я повинен оглядати твій клас? До того ж, усі класні кімнати однакові».

Але ця історія не закінчилася його сарказмом. Рішучість Денізи перемогти в цьому протистоянні змінила Джері. Він також захопився ідеєю покращити їхні стосунки. Він став більш уважний до дружини і сам перебрав на себе частину її обов'язків удома. І це зблизило їх. Він зважає на всі особливості її вдачі, а найбільше - на її емоційність.

Якщо ви активно працюєте над покращенням своїх подружніх стосунків, то можете натрапити на протистояння і опозицію свого партнера. Важливо, щоб ви утвердилися у своєму намірі перемогти в цій «боротьбі». Якщо ви чекаєте, що перший крок до покращення стосунків зробить ваш чоловік, то вам доведеться чекати дуже довго.

Витримка

Витримка - це здатність через перешкоди просуватися до мети аж до її досягнення

Довгий час Кенова реакція на вражені почуття Карли полягала в тому, що він повчав її або розсудливо пояснював, чому вона вважає себе ображеною, і радив, як їй позбутися цього почуття.

Ці пояснення або обмежувалися коротким «Ти надто вразлива», або переростали в 20-хвилинні аналізи її поведінки. Карла завжди вважала, що таким чином він визнає, що повівся з нею несправедливо. Якщо на вечірці з нею хтось не розмовляв, то вона переймалася тим, що не подобається цій людині. А Кен говорив: «О, та ця людина була заклопотана, не сприймай все так серйозно». Коли в неї виникали суперечки з його матір'ю, він цілком був на боці мами, і Карлі доводилося чути: «Ти так серйозно відреагувала на це» або «Я не розумію, як ти могла так образити матір».

Коли Карла зрозуміла, що чоловікам треба вчитися реагувати на почуття своїх дружин, то кожного разу, потребуючи його розради, вона говорила йому: «Не читай мені моралі, просто обійми мене і зрозумій». Перші 6-7 спроб були невдалими. Він продовжував «читати лекції» (правда, вони ставали щоразу коротшими). Зрештою Кен зрозумів, що Карлі потрібні його ніжність і співчуття, а не проповіді. Він перевірив свою гіпотезу на практиці, і поведінка Карли підтвердила її. Тепер вона набагато швидше забувала про свої вражені почуття, ніж коли він намагався дати їм логічне тлумачення.

Кен зізнався, що на початках йому було дуже важко «позбутися» повчального тону. Але спокійна реакція виявилася настільки дієвою, що увійшла в його звичку. Якби після першого невдалого разу Карла зупинилася в своєму намірі змінити його поведінку, то в них би нічого не вийшло. Але вона не скорилася, і ця витримка віддячила їм обом сторицею.

Кілька років тому я зустрів одного пана, який досягнув значних успіхів у роботі з підлітками. Він допоміг тисячам молодих людей. Я запитав про таємницю його успіху. Його відповідь здивувала мене: «Все дуже просто. З 200 випробуваних мною ідей завжди якась спрацьовує». Одна дівчина Джил, яка була в його групі, після одруження наслідувала приклад учителя.

Одразу ж після одруження Джил помітила, що на першому місці в Дейва були його родичі. Коли вони переїхали в інше місто, в якому Дейв мав продовжувати своє навчання, Джил подумала, що тут вона нарешті не муситиме змагатися за увагу свого чоловіка з його родичами. Та, на жаль, відстань в 300 км нічого не змінила. Дзвінки, листи, візити його близьких лише підливали олії до вогню.

Щоразу, коли Джил критикувала когось із його родичів, він за них заступався. Джил хотіла сказати Дейвові, як їй прикро, що він завжди надає перевагу своїм рідним. Але він кожного разу захищався.

Через кілька років, після закінчення навчання, Дейвові запропонували роботу поблизу його рідного міста. Він думав, що Джил зрадіє, адже вона також буде ближче до своїх родичів. Він не міг зрозуміти, чому вона розплакалася, коли він розповів їй про цю можливість. Вона ще раз пояснила, що не хоче жити поблизу його родичів, бо він завжди займає їх позицію. Він, як завжди, виправдовувався і не міг поглянути на дійсність її очима.

Відпустку вони провели в своєму рідному місті. Коли вона попрощалася з його родичами, він запитав: «Чи ти не пояснила б мені ще раз, чому ти не хочеш, щоб ми переїхали сюди?» Вона ще раз виклала йому свої аргументи, і він зрозумів. Відтоді можна навести багато прикладів, які засвідчують, що Джил була для нього на першому місці. Вона бачила це і тепер раділа, коли вони відвідували його родичів. Так завдяки своїй наполегливості Джил здобула перемогу для своєї сім'ї.

Вдячність

Вдячність - це щире визнання того, що для нас роблять інші

Нещодавно було проведено опитування, в ході якого тисячам працівників було поставлено запитання: «Що повинні робити ваші працедавці, щоб заохотити вас до самовідданої праці?» На подив працедавців, відповіді, як правило, не мали нічого спільного із заробітками чи соціальними гарантіями. Багато працівників сказали, що стимулом до успіхів є вдячність шефа за виконану роботу.

Якщо вдячність може заохотити когось наполегливо виконувати свої професійні обов'язки, то чому ж це не допоможе вашому чоловікові стати більш відповідальним у домашніх справах? Відповідь ствердна: «допоможе». Вдячність, виражена через похвалу, - найдоступніший спосіб стимулювати чоловіка до чогось. Якщо ви прагнете щирих стосунків з чоловіком, ви повинні навчитися бути вдячною.

У нашому християнському житті вдячна похвала має велике значення. Через вдячність ми наближаємося до Бога (Пс. 100, 4), а наша віра виявляється в нашій готовності дякувати Йому за все послане нам, навіть якщо

воно і небажане (1 Сол. 5,18; Рим. 8, 28). Ми не навчимося жити з Христом, якщо не вміємо говорити: «Господи, я дякую тобі за це. Я не розумію цього, але я довіряю Тобі і знаю, що Ти все робиш для мене, бо я тебе люблю».

Каті і Джон були одружені 18 років. Коли Каті прийшла до мене на консультацію, вона була в розпачі, адже її чоловік - алкоголік. Незважаючи на проблеми, які були пов'язані з його пристрастю до алкоголю, вона була твердо переконана в своєму намірі змінити їхні подружні стосунки. Я пояснив їй, що вдячність, виражена похвалою, була б стимулом для Джона розв'язати цю проблему. Ми говорили і про інші якості, описані в цьому розділі, і про можливість їх застосування в її сім'ї. Вона вийшла від мене просто-напросто одержимою і вирішила відразу застосувати ці поради.

Через кілька тижнів хтось постукав у мої двері, і коли я відчинив, то мало не втратив дар мови. Я був дуже здивований, побачивши Джона, який хотів поговорити зі мною. Він сказав, що моя розмова з його дружиною змінила її, і вона стала ніби іншою людиною. Він продовжував: «Вона стала такою люб'язною і привітною, що я просто не можу заподіяти їй щось лихе. Допоможіть мені».

Історія цієї пари є наочним прикладом того, що ці властивості, а особливо вдячність, є діяльними заходами, які заохочують чоловіка до змін на краще. Можливо, ви запитаєте, що може бути в алкоголіка достойне похвали. Каті постаралася виявити ці якості.

Постарайтеся виявити у своєму чоловікові якості, гідні похвали

Як уже було зазначено, однією із сильних сторін жінки є її чутливість. Ця властивість допоможе вам виявляти позитивні риси у вашого чоловіка. Коли я вперше сказав Каті, що вона повинна продемонструвати Джонові свою вдячність, вона зробила великі очі і запитала: «Бути вдячною? За що? Якби ви знали, що значить жити з алкоголіком?!» Я пояснив їй, що багато позитивних рис можуть мати негативний вияв. Ми обговорили з нею деякі його негативні риси, намагаючись знайти хоч щось позитивне, за що вона в майбутньому могла б його похвалити.

Актуальною проблемою вона вважала його самоспівчуття. Самоспівчуття може бути негативним виявом співчуття, тому я запитав Каті, чи вона помічала в Джона зацікавлення іншими людьми. Її очі відразу заблищали. Вона відповіла, що часто помічала, як її чоловік співчував іншим, коли вони потрапляли в нещастя.

Моїм наступним запитанням було, чи вона колись помічала за своїм чоловіком, що він хитрував, щоб сховати пляшку і непомітно випити. Вона знову посміхнулася. Хитрощі часто є негативним виявом творчості (одна дуже творча людина, про яку я багато чув, 20 років була злодієм). Коли я пояснив їй, що хитрощі і творчість є різними формами вияву однієї і тої самої риси характеру, вона сказала, що Джонова робота вимагає багато творчості. За кілька хвилин ми виявили дві якості, за які вона в майбутньому мала б похвалити його. Щоб ваша похвала була щирою, ви повинні скористатися своєю чутливістю і правильно вибрати час і нагоду.

Поданий нижче список допоможе вам через негативні риси характеру виявити позитивні якості.

Будьте вдячними

Щоб справді бути вдячним, ви повинні усвідомити, що у вашому житті є два джерела добра: від людей і від Бога. Один чоловік, почувши цю думку, почав заперечувати її. Він починав з нуля, а досягнув такого багатства. Він сказав: «Мені ніхто нічого не подарував». Його запитали, як виглядав би його бізнес, якби його не навчили ні писати, ні читати. Він, звичайно, відповів: «Не дуже втішно». Він опустив очі і визнав, що це створило йому всі шанси на успіх, якими він і скористався. Через кілька хвилин він згадав десятки людей, які зробили йому численні послуги.

Якщо добре подумати, то у вашому житті дуже мало лише вашої власної заслуги. Перед тим, як читати далі, мусите замислитися іще над таким.

Складіть список з двома колонками. В колонку А впишіть 10 найважливіших моментів у вашому житті (напр., народження дітей, освіта, талант, матеріальний добробут, здібності). В колонку Б впишіть ім'я хоч би одної людини, яка допомагала вам у цьому.

Другою передумовою вдячності є відсутність надмірних надій на вашого чоловіка. Сподівання можуть мати руйнівний характер у шлюбі. Вони спричиняють розчарування і зневіру в обох партнерів.

Уявіть собі, що ви не маєте жодних заощаджень і вам раптом треба оплатити величезний рахунок за лікування. Всі відмовляють вам у позиці, але подруга приходить вам на допомогу і позичає ці гроші. Ви обіцяєте повернути цю суму через шість місяців. За цей час ви якраз заощадили потрібну суму. Але ви отримуєте новий рахунок. Ви оплачуєте його заощадженими грошима, і у вас нічого не залишилося, щоб повернути борг. Через десять днів телефонує ваша подруга і запитує: «Де мої гроші?» Ви пояснюєте їй свою ситуацію. Вона вам на це відповідає: «Але ж ти обіцяла повернути гроші через шість місяців. То ж постарайся їх десь роздобути». І кладе слухавку. Напевно, ви після цього шукаєте заспокійливі ліки.

Наступного дня ваша подруга знову телефонує, щоб запитати, чи ви вже маєте гроші, бо вони їй зараз дуже потрібні. Коли ви відповідаєте, що не маєте, вона починає плакати і погрожує, що телефонуватиме вам кожного дня, доки ви не повернете їй гроші. І тут вже навіть ваше заспокійливе не дуже допомагає.

Адже це саме та ситуація, яку ви створюєте чоловікові своїми сподіваннями. Ви постійно надсилаєте йому рахунки, які він не здатний оплатити через брак коштів.

Вісім років Боб жив під тиском сподівань Соні. Кожного разу, коли він їй щось дарував, це було або не таке, або подароване невчасно. Коли він врешті задовільняв її бажання, вона реагувала: «Ну, нарешті!» Що б він не робив, він ніколи не міг догодити їй. Але раптом Соня перестала говорити про свої надії і почала оцінювати кожну Бобову спробу зробити їй приємність. Спочатку Боб не міг зрозуміти, що сталося, але через кілька місяців переконався, що Соня нічого не вимагає, навіть нових меблів. Зміна її поведінки настільки вразила його, що він купив цілу вантажівку нових меблів, що перевершило всі попередні сподівання його дружини.

Боб не єдиний, кого втішило пониження планки сподівань з боку їхніх дружин. Соня виявила, що менші сподівання роблять її щасливішою, бо в компетенції чоловіка залишається можливість зробити їй несподіванку.

На мою думку, вам простіше буде зменшити свої надії, якщо в центрі вашої уваги буде не чоловік, а Бог. Псалом 62, 2-3 вчить, що ми повинні сподіватися лише на Бога. В посланні до Филип'ян (4, 19) сказано, що Бог задовільнить "усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі". (Ці два вірші допомогли моїй дружині Нормі перенести центр своїх сподівань на Бога).

Якщо ми покладаємося на Нього, то будемо завжди допомагати ближньому.

Знизивши планку своїх сподівань, ви звільняєте чоловіка від тягаря, який ви на нього звалили, а себе ви зможете оберегти від непотрібних розчарувань. Зменшити сподівання не означає, що ви повинні знехтувати своїми потребами і бажаннями. Для людини це неможливо. Це лише означає, що ви не повинні регламентувати, коли і як він має це зробити. Перевірити свої сподівання вам допоможуть наведені нижче колонки.

«Посортуйте» свої надії за категоріями:

Перелічені вами сподівання - це своєрідна бомба сповільненої дії, яка може зруйнувати ваші стосунки. Єдиний засіб знешкодити її - знищити дистанційний підривач.

Внутрішній спокій

Внутрішній спокій - це мир душі, який створює для вас можливість спокійно і безстрашно відреагувати у стресових ситуаціях.

Давайте ще раз звернемося до порівняння буйвола і метелика. Метелик дуже чутливий, він сприймає навіть найменший подих вітру. Буйвол може не помітити і сильного пориву вітру. Хоч ваша чутливість є перевагою (бо вона дозволяє вам інтенсивніше відчувати навколишній світ), та вона може стати джерелом розчарування і зневіри, якщо їй забракне противаги - внутрішнього спокою.

Цим я аж ніяк не хочу сказати, що ви якоюсь мірою повинні пригнічувати свою емоційність. Якщо за час свого одруження ви стали «твердішою», вам слід постаратися повернути втрачене. Чим ви емоційніша, тим більше краси, ніжності, лагідності і «почуття» ви вкладатимете у стосунки зі своєю сім'єю та з навколишніми людьми.

Оскільки ви сприймаєте все, що відбувається біля вас, ви можете легко відреагувати на кожну найменшу зміну. Якщо ж у якійсь ситуації ви зреагуєте надмірно, то це може створити ще серйозніші проблеми.

Дженні їхала по мокрій дорозі. Авто було переповнене: вона везла дівчаток на зустріч пластунів. Раптом на дорогу вибігла кішка. Дженні різко повернула, щоб не наїхати на кота - машину занесло, і вона опинилася в кюветі. Кілька дітей поранилися, але вона не пошкодила кота. Поворот керма дозволив їй врятувати кота, але при цьому вона втратила контроль над авто. Вона відреагувала надто сильно.

Те ж саме може відбутися і на вашій емоційній «автодорозі». Завдяки своїй чутливості ви можете «побачити» багато потенційних проблем, які невидимі для вашого чоловіка. Ви відчуваєте, що різкі слова батька вразили вашу дочку, але чоловік навіть не думає про це. Якщо ви правильно використаєте свою чутливість, ви можете передбачити реакцію дочки і розрадите, допоможете їй в потрібний момент. Зрештою, ви можете навчити свого чоловіка «бачити» емоційні рани і своїм прикладом продемонструвати, як їх треба лікувати.

Неправильним застосуванням вашої чутливості була б у даному випадку така реакція: ви критикуєте чоловіка в присутності дочки. Так само неправильним було б захищати поведінку дочки, що могло б викликати невдоволення чоловіка. Перший крок до внутрішнього спокою - контролювати схильність до надмірної реакції.

За 13 років подружнього життя Френк і Евеліна були близькі до здійснення своєї мрії - подорожі на море. Вони особливо раділи, бо оплачували лише частину вартості подорожі. За три тижні до від'їзду Френк довідався, що їхні видатки будуть більшими, ніж вони передбачали. Особливо дорого мали коштувати обіди, але він не переймався цим, гадаючи так: «Скільки ми там двоє з'їмо?».

Коли Френк під час телефонної розмови з Евеліною повідомив їй новину, вона поставилася до цього не так легковажно. Вона вже знала, що під час відпустки Френк буває особливо скупий. Вона відразу уявила собі, як інші пари обідатимуть у вишуканих ресторанах, а вони з Френком сидітимуть у готелі і смакуватимуть «святкові» обіди - канапки і молоко. Нічого не пояснюючи, вона сказала Френкові: «Я думаю, що не поїду».

Колись Френк відреагував би на це: «Якщо ти так хочеш, то лишаймося вдома».

Потім виникла б суперечка, і її надмірна реакція коштувала б їм омріяної подорожі.

Але було не так. Френк навчився бути уважним до своєї дружини. І тому він запитав: «Чому ти так думаєш?» Евеліна змогла спокійно обґрунтувати йому свою думку, і Френк запевнив її, що коли вона цього хоче, то сама розпоряджатиметься коштами, призначеними на харчування, і сама вирішуватиме, де вони будуть їсти.

Надмірна реакція призводить не лише до того, що чоловік дедалі менше прагнутиме задовільнити ваші бажання, але й вам вона створюватиме проблеми, яких можна було б уникнути.

Другий крок до досягнення внутрішнього спокою - усвідомити, що описані тут принципи допоможуть вам.

Тисячі пар досягнули успіху, і серед них було багато навіть безнадійних ситуацій. Можливо, зараз ви і багато інших читачок подумали: «Жодна ситуація не може бути безнадійнішою, ніж моя». Напевно, ви праві, але подивіться, чи ваша ситуація гірша, ніж у Майка і Ґейлі.

«Хто кого ненавидів більше?» - це була б влучна характеристика їхнього шлюбу. Вони були разом, бо їм бракувало грошей, щоб жити окремо. Своїх двох дітей вони не любили. Вони вважали їх помилками, які змінили їхній стиль життя. Щодня після роботи Майк заїжджав у бар, зустрічався з іншою жінкою, пиячив, пізно повертався додому. Кожної ночі в них з Ґейлі виникали сутички, в яких він зі зростом 180 см і вагою 90 кг мав більше шансів. Ґейлі мріяла, що колись в неї буде достатньо грошей і вона покине чоловіка і сім'ю.

Одного дня хтось розповів Ґейлі, як досягнути справжнього і тривалого кохання до Майка. Їй пояснили, як набути певних рис і засвідчити їх своєю поведінкою, щоб це стимулювало Майка змінитися подібним чином. Так вона почала застосовувати простий принцип, який змінив все її життя. За перший тиждень не змінилося абсолютно нічого, але вже наприкінці другого тижня Майк помітив «метаморфози», які сталися з Ґейлі, і також загорівся цим бажанням. Вони полюбили один одного і своїх дітей. За 13 років, які минули з того часу, вони допомогли налагодити стосунки сотням і сотням подружніх пар. Який же принцип застосувала Ґейлі? Вона почала практикувати те, що в Біблії названо «душею лагідною та мовчазною» (1 Пт. З, 4).

У 1-6 віршах Першого послання апостол Петро описує 4 якості, які Бог дає кожній жінці. Ці якості подобаються не лише Богові, вони спонукають вашого чоловіка змінитися. Одна з них - «душа лагідна та мовчазна», про яку йдеться в четвертому вірші, демонструє внутрішню красу жінки-християнки.

Саме так вчинила Ґейлі: вона поклалася у своїх сподіваннях на Бога і потреби чоловіка поставила вище від своїх власних. Вона слухала Господа і вірила, що Він почує її (Флп. 4, 19). Вона нічим не журилася, але у всьому виявляла Богові свої прохання - молитвою і благанням з подякою. І мир Божий почав берегти серце й думки її у Христі Ісусі (Флп. 4, 6-7). Вона знала, що її бажання будуть взяті до уваги; тому вона здобула внутрішній спокій і зосередилася на потребах свого чоловіка, тобто, вона стала «душею лагідною та мовчазною». Внутрішній спокій звільнив її від страху, який часто-густо наявний у стосунках між чоловіком і жінкою (1 Пт. З, 6).

Покірливість

Покірливість - це сповнене уваги ставлення до почуттів інших

Під час розмови з другом ми заговорили про одне надзвичайне подружжя, з яким ми обоє були знайомі, їхня надзвичайність полягала в тому, що за 18 років спільного життя вони жодного разу не підняли голос один на одного. Це здається неймовірним, і ви, напевно, подумали, що чоловік, Герберт - людина слабкого характеру. Але якраз навпаки. Герберт відомий спортсмен, який має диплом інженера і прибутковий бізнес. Той факт, що він ніколи не крикнув на Гелену, зовсім не означає, що він не кричав на інших. То чому ж така войовнича і самовпевнена людина, як Герберт, не зробила цього упродовж 18 років? Ми з товаришем допитливо подивилися один на одного, усміхнулися і майже разом сказали: «Та хто ж посміє крикнути на Гелену?» Вона - втілення покірливості.

Ви коли-небудь помічали, як батько поводиться з немовлятком і з трирічною дитиною? Коли я вперше тримав на руках свого новонародженого сина, я був особливо уважний і обережний, боячись завдати йому болю, і тому зразу віддав його дружині. А коли йому виповнилося три роки, ми майже щовечора бігали і воювали. Чому я поводився з трирічним не так обережно, як з новонародженим? Коли він тільки-но народився, то був дуже беззахисний, тому я, боячись завдати йому болю, вважав, що потрібна надмірна обережність.

Передумовою покірливої поведінки є усвідомлення того, що почуття інших людей дуже вразливі. Само собою зрозуміло, що чим більше дорослішав мій син, тим зменшувалася моя обережність у ставленні до нього. Та, на жаль, з часом я ставав байдужіший і до його почуттів, чому «сприяв» мій напружений робочий день. В принципі, я почав робити те, що робить більшість із нас - я сприймав Майка як належне. Чим більше ми сприймаємо людей як належне, тим менше ніжності ми виявляємо до них. Ми перестаємо бачити їхню надзвичайність і внутрішню вразливість.

Іншими словами: «Чим більше ми цінуємо якусь річ, тим обережніше поводимося з нею». Якби я дав вам дорогоцінну тритисячолітню східну вазу, товщина якої нагадує павутинку, і попросив принести її в банк, то ви обходилися б з нею інакше, ніж з дешевою пластмасовою вазою, яку ви повинні перенести на інший бік вулиці.

Потім сталося те, що змусило мене по-новому усвідомити вразливість і безцінність його життя. Якось я разом зі своїми трьома дітьми плавав у басейні. Забавляючись із Карін і Ґрегом, я побачив, що на протилежному кінці басейну самотньо плаває надувне коло.

Майк нерухомо лежав на дні басейну, і лише хвилі розхитували його біляве волоссячко. Від болю і страху моє серце ніби зупинилося, я пірнув, щоб витягнути його. Коли він виздоровів, я знав, що мине багато часу, поки я знову сприйматиму його як належне. Це трапилося два роки тому, і відтоді ми дуже зблизилися один з одним.

Можливо, у деякі моменти вам дуже важко оцінити надзвичайність свого чоловіка, але факт його неповторності як творіння Божого, його потреби, почуття, розчарування і образи залишаються незмінними. У наступних розділах ми поговоримо про «виховання» вашої покірливої поведінки щодо дітей і чоловіка.

Жертовна любов

Жертовна любов - це дії, спрямовані на задоволення потреб іншої людини

Майже кожен із нас одружується, сподіваючись, що кохання до партнера ніколи не покине його. Проте майже кожне друге подружжя розлучається. Голівудська модель кохання була довгий час нашим зразком. Та незабаром ми почали усвідомлювати, що пристрасті, яка прагне лише сексуального задоволення, недостатньо, щоб збудувати тривалі стосунки. На жаль, одружуючись, багато пар вважає, що достатньо лише кохання.

Є щонайменше три види любові, і кожен з них особливий. З цих трьох видів - прихильності, пристрасті і справжньої любові - лише третій є підґрунтям для двох попередніх. Якщо його немає, то цілком імовірно, що ваші стосунки будуть нетривалими. Найпрекраснішою особливістю справжньої любові є те, що Бог запускає механізм її дії, навіть якщо відсутнє почуття прихильності (Гал. 5, 22, Рим. 5, 5). Перед тим, як перейти до справжньої любові, поговоримо спочатку про два перші види любові.

Прихильність

Коли хтось каже: «Я закохався» або «Я більше не люблю свого чоловіка», то мова йде про перший різновид любові. Є «початок» і «кінець» кохання, бо прихильність передбачає, що хтось задовільняє наші потреби і виконує наші бажання. Поки хтось задовільняє наші емоційні, духовні і фізичні потреби і виконує наші бажання, ми «любимо» його. Якщо цього немає, ми легко позбавляємося нашого почуття прихильності.

Пристрасть

Другий різновид любові можна назвати пристрастю. Це стосується, головним чином, нашої потреби в сексуальному задоволенні. Як і перший різновид, пристрасть передбачає здатність партнера задовільнити наші потреби, точніше потребу романтики і сексу. Вона є основою багатьох ранніх одружень. Двоє молодих людей бажають один одного і одружуються, щоб бути поряд і задовольняти потреби один одного. Пристрасть - найслабший аргумент для одруження. Про це свідчить високий відсоток розлучень у ранніх подружніх парах. Пристрасть є невід'ємною частиною досконалого подружжя, але лише її не достатньо, щоб подружжя було щасливим і досконалим.

Справжня любов

Справжня любов суттєво відрізняється від двох перших різновидів. Прихильність і пристрасть вимагають уваги до наших власних потреб, і ми звертаємося до інших людей, щоб вони задовільнили ці потреби. Справжня любов, яку нам дарував Христос, звернена до потреб іншого і шукає нагоди, щоб задовільнити їх (Йо. 15, 11-13). Справжня любов промовляє: «Я бачу, що тобі потрібно. Будь-ласка, дозволь мені це зробити». Те, про що пише Павло до галатів (Гал. 5, 13-14), можна коротко сформулювати так: «Я служу виконанню твоїх потреб. Вони для мене - закон». Справжня любов спрямована не на те, щоб отримати, а на те, щоб дати.

Якщо хтось пізнає справжню любов, то вона стане рушійною силою всього його життя.

Коли я вперше у вищій школі складав іспит з геометрії, то отримав «незадовільно». Це «надало мені честь» слухати повторний курс геометрії. Я терпіти не міг математику, і під час другої спроби мої результати не покращилися. У середині семестру наш викладач захворів, і заняття проводив інший викладач. Коли новий вчитель вперше увійшов до класу, ми ледве не втратили дар мови. У нього було настільки непривабливе обличчя, що тиждень ми дивилися у вікно, коли його про щось питали.

Наприкінці другого тижня ми вже не зважали на його непривабливість, бо відчули його любов до кожного з нас. Він виявив, що потрібно кожному учневі для кращого розуміння геометрії. Ми зрозуміли, що він намагається служити нашим інтересам - краще засвоїти навчальний матеріал. Він виявив свою любов до мене, залишаючись зі мною після уроків і додатково пояснюючи мені незрозумілу тему. Його очі світилися, а усмішка робила його привабливим. Ми всі побачили його приховану красу. Його любов зробила диво: за шість тижнів я так підготувався, що попередня оцінка «незадовільно» змінилася на «зразково». Завдяки знанням з математики я здобув у коледжі додатковий фах.

Справжня любов не завжди пов'язана з почуттями. Вона більше стосується зацікавленості в добробуті інших.

Хоч почуття прихильності може змінюватися, але справжня любов - це передусім вчинки, спрямовані на задоволення потреб іншої людини.

Перший вияв справжньої любові до вашого чоловіка - любити його так, як Бог полюбив людей (Йо. З, 16). Це означає виявляти до нього інтерес, бо він вартує цього, і Бог зацікавлений в його добробуті. Якщо ви будете виконувати Слово Боже (Йо. 15, 11-13), то пізнаєте мир і радість, якими Бог винагородить вас. Божий задум такий чудовий: ви отримуєте обіцяне ним життя і одночасно виконуєте бажання коханої людини.

У дев'ятому розділі мова йде по п'ять найголовніших потреб вашого чоловіка і про те, як ви можете їх задовільнити. Але якщо ви хочете засвідчити справжню любов до свого чоловіка, то не повинні обмежуватися лише цими п'ятьма потребами, а намагатися постійно пізнавати свого чоловіка. Ваша творча натура допоможе вам у цьому.

Для роздумів

Упродовж усього життя ви повинні намагатися набути шість рис, які свідчать про вашу внутрішню красу.

Коли ці риси стануть невід'ємною частиною вашої особистості, чоловік братиме з вас приклад і намагатиметься зробити ваші стосунки досконалими.

Подальші розділи містять конкретні поради, з допомогою яких ви спонукатимете свого чоловіка до щирості і досконалості у подружніх стосунках. Багато з цих порад майже відразу приводять до результатів. А для інших потрібно трохи більше часу.

ЧАСТИНА II

Поиск по сайту: