|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Метод ВИЗНАЧЕННЯ адаптивного потенциалУҐРУНТІВ (АПҐ) Одним з універсальних параметрів ранньої діагностики забруднення ґрунтів вважається комплекс їх біологічних характеристик. Аргументацією цьому ствердженню є той факт, що ґрунти, як відомо, є біокосною системою, яка функціонує як єдине ціле при узгодженому протіканні процесів хімічних, біологічних та біохімічних. Таким показником став адаптивний потенціал ґрунтів (АПГ), який є також показником здатності цих екосистем до самоочищення. Його можна надати у вигляді функції:
(3.1) де Oxакт - сумарна активність основних окислювальних ферментів ґрунтів – пероксидази, поліфенолоксидази, каталази та дегідрогеназ; СDNPК - коефіцієнт дисбалансу з основних елементів живлення (N, P, K); ІПЕНВМ – інтегральний показник екологічної напруженості ґрунтів з пріоритетних для цього регіону важких металів.
Підставивши значення Oxакт, СD NPK та ІПЕНВМ у рівняння (3.1) та перетворивши його, можна одержати наступне рівняння:
(3.2)
де АПҐ – адаптивний потенціал ґрунтів; Пеi – активність пероксидази техногенно навантажених ґрунтів; Пфi – активність поліфенолоксидази пероксидази техногенно навантажених ґрунтів; Кi – активність каталази пероксидази техногенно навантажених ґрунтів; Дгi – активність дегідрогеназ пероксидази техногенно навантажених ґрунтів; Сi – вміст елементів живлення (N, P, K) у пероксидази техногенно навантажених ґрунтах; Сф – вміст елементів живлення (N, P, K) у ґрунтах регіонального фону; Пi – вміст пріоритетних важких металів у пероксидази техногенно навантажених ґрунтах; Пф – вміст пріоритетних важких металів у ґрунтах регіонального фону; Пк – вміст пріоритетних для цього регіону важких металів у ґрунтах фонового полігону (у контролі); n – кількість досліджуємих проб ґрунтів. Чисельник у цьому виразі залежить від знаменника, а їх співвідношення характеризує питому біологічну активність ґрунтів, яка обумовлює їх резерв мінливості під впливом техногенних факторів, що віддзеркалює їх потенційну здатність до самоочищення. В залежності від значення АПГ здатність ґрунтів до самоочищення можна визначити як: · АПҐ £ 1,00 – мінімальну; · 1,00 < АПҐ £ 2,00 – низьку; · 2,00 < АПҐ £ 3,00 – помірну; · 3,00 < АПҐ £ 4,00 – середню; · АПҐ > 4,00 – високу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |