Які декорації я б запропонував... та інші

Плануючи урок написання творчої роботи за трагедією Шекспіра "Гамлет, принц Данський", О.Куцевол, наприклад, ставить для усних повідомлень такі проблемні запитання: "Чи був правий Володимир Висоцький, коли один із своїх віршів назвав "Мій Гамлет"?", "Чи однаково сприймають цю п'єсу різні покоління читачів?" і пропонує теми творчих робіт:

*Трагедія Гамлета– людини епохи пізнього Відродження.

* Мій Гамлет.

* Чи могла б Офелія бути щасливою?

* Ваша відповідь на одвічне запитання "Бути чи не бути?".

Важливо пам'ятати, що етап творчих робіт обов'язково пови­нен завершуватися їх всебічним аналізом як учителя, так і учнів. Саме осмислення припущених недоліків сприятиме подальшому удосконаленню вивчення драматичних творів.

3. Два уроки за драмою Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами» (за програмою 11- р і чної школи). З практики аналізу слідом за розвитком подій

На вступному уроці за твором, коли старшокласники вперше мають почути про швейцарського драматурга та написані ним твори, важливо зацікавити їх ним як особистістю, зорієнтувати у часі та просторі його творчості і, зокрема, розкрити своєрідність п'єси "Гостина старої дами" та мотиви звернення її автора до жанру трагікомедії.

Вивчення драматичного твору зумовлюється не лише жанровою специфікою, а й особливостями сприйняття п'єси, ро­ботою творчої уяви читача, який «постійно повинен добудовувати репліки персонажів і ремарки автора, перетворюючи їх у картини, голоси, події, дії» (В.Маранцман) На практиці учні найчастіше наділяють персонажів драматичного твору власними почуттями і думками, дають їм суб'єктивну і здебільшого схематичну оцінку; не помічають у п'єсі автора, його характеристик дійових осіб тощо. Аби хоч трохи позбутися цих прорахунків, доцільно використовувати шлях аналізу слідом за розвитком подій.

Такий прийом дасть можливість визначити сюжет драми, відстежити розвиток драматичного конфлікту, характеризу­вати образи персонажів у єдності змісту і форми. Так, наприклад, під час роботи над запитаннями: «Які деталі опису вокзального приміщення, зовнішнього вигляду мешканців Полена вказують на занепад містечка?», «Як таке враження доповнюється репліками самих гюленців?» – учні вчаться послідовно зіставляти позасюжетні елементи з репліками, що мають оціночний характер і підсилюють намагання драматурга передати читачеві (глядачеві) образ занедбаного про­вінційного містечка. Саме такий підхід доречно використати під час характеристики образу головної героїні Клер Цаханасян, яка зовні так зображена драматургом, що викликає і сміх, і співчуття. У ремарках Ф. Дюрренматт деталізує зовнішність старої дами, підкреслює її кумедність. Комічний образ драматург доповнює трагічним повідомленням: героїня зізнається, що внаслідок багатьох аварій майже все в неї— протези. Водночас триває аналіз мови героїні, в якій трагікомічне відчут­тя дійсності передається через використання лексики з різним стилістичним забарвленням.

Використовуючи шлях аналізу слідом за розвитком подій, учитель допомагає учням узагальнити спостереження, які вони накопичують у процесі читання першої дії п'єси, аби підвести їх до усвідомлення жанрової специфіки твору (етап введення поняття «трагікомедія»).

На етапі підбиття підсумків уроку вчитель ще раз акцентує увагу старшокласників на особливостях драматургічної техніки Ф. Дюрренматта і за допомогою запитання «Чи зможуть гюленці захистити Іля і встояти перед спокусою?» актуа­лізує проблему морального вибору персонажів п'єси, що розглядатиметься на наступному уроці.

На проблемному уроці старшокласники з'ясовуватимуть основні причини, що впливають на моральний вибір персо­нажів трагікомедії. Тож учитель має створити умови, аби учні аргументовано підходили до розв'язання питань, що вини­кають під час читання, сприяти формуванню вмінь виявляти динаміку розвитку драматичної дії, оцінювати драматич­ний образ як у межах окремого епізоду, так і в контексті всієї п'єси, її сюжетних і позасюжетних елементів.

Важливу роль на етапі узагальнення читацьких спостережень учнів і формулювання проблеми (морального вибору героїв п'єси) відіграє обговорення матеріалів таблиці «Гюлен та його мешканці очима Ф. Дюрренматта», що допоможе виявити і порівняти особливості розвитку подій у кожній дії, визначити їхню динаміку протягом усієї п'єси. Запитання і завдання, які пропонує вчитель у процесі роботи з таблицею, сприятимуть з'ясуванню тієї ролі, котру виконують позасюжетні елементи (ремарки) в характеристиці персонажів та драматичних подій.

Не втрачає актуальності й такий вид роботи на уроці, як повторне читання драматичного твору в класі, що відновлює читацькі враження школярів. Водночас воно передбачає і складніші завдання: поглиблення читацьких вражень через нові виконавські прийоми, рішення; створення умов для усвідомлення технології підготовки до читання «в особах», «за ролями»; сприяння розкриттю на практичному матеріалі таких театрознавчих понять, як «зерно ролі», «над завдання» тощо.

Повторне читання завершується обговоренням другої та третьої дій п'єси, що не лише спрямовує учнів на репродуктив­не відтворення послідовності драматичних подій, встановлення між ними відповідних зв'язків, а й провокує на аналітичне осмислення їх в контексті окремого епізоду, всієї п'єси. Традиційна форма монологічного осмислення подій поступається ефективнішій – діалогічній. В діалозі з персонажами п'єси, драматургом старшокласники шукають аргументовану оцін­ку прочитаному, всебічно характеризують події, обстоюючи позиції як безпосередніх учасників дії, так і тих, які уважно спостерігають за їхнім розвитком. Усе це збагачує аналітичні процеси додатковими емоційними реакціями читачів.

На етапі творчого осмислення художнього твору вчитель працює з учнівськими групами, кожна з яких отримує певне проблемне завдання. Ці завдання вимагають від читачів аналітико-синтезуючого підходу до оцінки персонажів і подій, що відбуваються у п'єсі; порівняльної характеристики персонажів з урахуванням авторської концептуальності в їх зобра­женні ( статичність Клер Цаханасян, динамічний розвиток Альфреда Іля), пошуків адекватних загальному задуму прийомів інтерпретації драматичного образу в єдності змісту і форми.

Отже, під час підбиття підсумків уроку вчитель акцентує увагу учнів на тих складних проблемах, які характеризують концеп­туальну основу «Гостини старої дами», зокрема «владі грошей», спонукають до певних припущень щодо подальшого роз­витку подій.

Поиск по сайту: