Види навчальної діяльності

активне слухання, робота зі словом, заучування напам'ять, ілюстрування прочитаного, створення ескізів костюмів дійових осіб, декорацій, розробка мізансцен, режисерських коментарів, робота з рекламою тощо.

Хоч який би методичний прийом обрав вчитель для читання драматичного твору, важливо пам'ятати, що драматична мова за своєю природою та призначенням — це пряма усна мова дійової особи і розрахована вона на промовляння вголос. Усі головні завдання п'єси автор здійснює через пряму мову своїх персонажів. Беручи до уваги ці особливості драматичного твору та враховуючи відповідальність, яка лягає на перше його прочитання, почи­нати читати драматичний твір повинен сам учитель.

До читання необхідно підготуватися – воно мусить бути виразним і мати навчальний характер. Лише зразкове читання п'єси забезпечить сприйняття її змісту і допоможе зацікавити учнів у її прочитанні. У процесі читання твору слід провести словникову роботу, дати відповідний лексичний коментар. Наприклад, під час читання комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич" пояснити слова: дія (дія перша, дія друга...), ява (ява 1, ява 2...), ремарки, набік та ін.

2.3. На етапі підготовки до аналізу драматичного твору проводяться такі види робіт: фронтальна бесіда, спрямована на розуміння змісту прочитаного; словникова робота; повтор­не читання зауважень до акторів та ін. Важливо, щоб усі види робіт були підпорядковані домінуючій меті: перевірити, наскільки глибоко і правильно учні зрозуміли зміст прочитаного.

Скажімо, під час вивчення у 8 класі трагедії В. Шекспіра "Гамлет, принц Данський" після прочитання дії першої доречно по­ставити такі запитання:

— Які події відбувалися на майданчику перед замком?

— Що в зовнішності привида нагадувало покійного короля Данії? Думку аргументуйте цитатами з тексту.

—Як ви розумієте першу репліку Гамлета та авторську ре­марку, яка її супроводжує?

— Виразно прочитайте монолог головного героя твору (сцена 2).

— Яку таємницю розкриває синові тінь батька?

— Зачитайте звернення Гамлета до своїх друзів (сцена 5). Поміркуйте, про які наміри йдеться.

— Як ви розумієте обраний вислів: « Звихнувся час... О доля зла моя!»

Характер запитань має відповідати меті цього етапу роботи — перевірити розуміння учнями змісту прочитаного.

У взаємозв'язку з відповідями учнів на запитання доцільно провести словникову роботу. Наприклад, з цієї ж першої дії про­коментувати такі слова і вирази:

Ельсінор — місто в Данії, що розташоване на березі протоки, яка відділяє Данію від Скандинавського півострова.

"Гораціо, ти книжник: мов до нього". — Тут "книжник" – знавець латини; привидів заклинали латиною, мовою богослу­жіння.

Норвежець — норвезький король.

Юлій — Юлій Цезар.

Віттенберг — мається на увазі Віттенберзький університет, який за часів Шекспіра був відомим у Європі закладом науки й культури.

Гіперіон — одне з імен бога сонця Геліоса. За іншими грець­кими міфами — батько Геліоса.

Сатир —лісовий дух у давніх греків, напівлюдина-напівцап. У поетичній мові нового часу став символом лінощів і хтивості.

Ніобея (Ніоба, гр. міф.)—цариця Фів; коли бог Аполлон вра­зив стрілами її синів, а богиня Артеміда — дочок, вона стала скелею, з якої точаться сльози.

Кровозмісне лазке —за стародавнім, а також римським зако­нами шлюби із вдовами братів заборонялися.

Йєменський лев (гр. міф) — жахливий лев з Йєменської до­лини на Пелопоннесі, якого не вражала жодна зброя; Геракл за­душив його, загнавши до печери.

Лазар — біблійний персонаж, що помер від прокази і на чет­вертий день по смерті був воскрешений Христом.

Після того, як учитель переконається, що зміст прочитаної пер­шої дії зрозумілий учням, він може перейти до наступного етапу вивчення драматичного твору – аналізу прочитаного тексту.

2.4. Приступаючи до аналізу драматичного твору, вчитель насамперед визначає найефективнішу послідовність досл­ідження головних компонентів твору в єдності змісту та форми, а саме:

• теми (зміст та засоби, якими автор доводить її до читача або глядача);
• конфлікту (зміст, характер – соціальний, психологічний, по­бутовий, та засоби його реалізації. Саме конфлікт лежить в основі сюжету, зумовлює його розвиток, групування героїв твору, їхні ха­рактери, вчинки, світогляд, сприяє усвідомленню ідеї твору);
• ідеї (зміст та засоби, якими автор розкриває її сенс, головні етапи її розвитку...);
• сюжету (докладний розгляд епізодів, що є основою сюжету твору, а також позасюжетних елементів);
• дійових осіб (їх групування, характери, наскрізні дії, внутрішній зміст поведінки і вчинків, характерне діалогічне мовлення, монологи-роздуми вголос тощо)...

Перший драматичний твір, який вивчають учні старшої шко­ли, найефективніше проаналізувати шляхом аналізу "слідом за автором". Саме цей шлях відкриває можливості одночасного уважного читання твору в класі та спостереження за розвитком дії, конфлікту, персонажами, що сприятиме усвідомленню голов­ної думки твору, його художніх особливостей. Крім того, шлях аналізу "слідом за автором" передбачає поділ драматичного твору на окремі частини відповідно до дій або яв.

Треба нагадати, що перше читання твору повинно бути зраз­ковим, щоб привернути увагу учнів до твору, викликати зацікав­леність, примусити глибоко задуматись над змістом прочитано­го. Важливо, щоб першу частину твору починав читати сам учитель, як виняток — підготовлений учень. Виникненню заці­кавлення твором сприятиме також і ретельно підготовлений вчи­телем коментар, і продумана система запитань і завдань, спрямо­вана на аналіз прочитаної частини драматичного твору в єдності форми і змісту.

Після такої підготовчої роботи наступні дії п'єси вже можуть читати учні. На подальших етапах уроку доцільно використовувати прийоми методу творчого читання — за ролями у взає­модії з виразним читанням. Вдаючись до цих прийомів, важливо не поспішати. Робота над виразним читанням повинна відбува­тися повільно, необхідно обдумувати репліки кожного персонажа п'єси. Під час виразного читання п'єси, працюючи над мовою персонажів, вчитель має домагатися головної мети – глибокого ро­зуміння учнями змісту твору. Після кожної прочитаної дії учні відповідають на поставлені вчителем запитання, що стосуються як змісту, так і форми і є взаємопов'язаними. Лише зосереджуючи увагу на тому, про що і як пише автор, вони зможуть зрозуміти зміст і художню своєрідність твору.

Як перший драматичний твір, що вивчається у школі, шляхом аналізу слідом за автором варто аналізувати будь-який обраний вчителем твір. Ефективність такої роботи залежатиме від якісної підготовки вчителя та учнів. Це стосується й інших шляхів аналізу, визначених методичною наукою. У процесі аналізу драматичного твору, як і під час вивчення творів інших жанрів, можна застосувати послідовно два шляхи аналізу.

2.5.Наступний етап вивчення драматичного твору – проведення підсумкових занять.

Головна мета цих занять – перевірити і узагальнити набуті учнями знання під час вивчення нової теми, які сприятимуть но­вому баченню художнього твору як цілісної художньої структури. Але у різних вікових групах це відбувається по-різному. Учні се­редніх класів на цьому етапі обмінюються думками про те, що їх найбільш схвилювало. Це стосується здебільшого мотивів вчинків головних героїв, ще не відомих учням сторінок життя і творчості драматурга, історії життя драми на сценах світу, відомостей про визначних виконавців головних ролей тощо. У такій ситуації вчи­тель спрямовує розмову в пізнавальну і виховну площини.

В учнів старших класів до вже визначених запитань додають­ся інші, якісно нового характеру, що зачіпають і серйозні пробле­ми, як-от: значення твору, що вивчається, для розвитку світової драматургії; наявність і зміст літературно-критичних статей про цей твір; оцінка його визначними людьми тієї епохи та нашими сучасними; звернення до нього найкращих представників інших видів мистецтва (кінорежисерів, художників, скульпторів тощо). Така завершальна бесіда може супроводжуватися книжковими виставками, переглядом у відеозапису уривків вистав, виставка­ми ілюстративного матеріалу. На підсумковому занятті домогти­ся поставленого завдання можна завдяки різноманітним формам роботи, важливо лише, щоб вони ефективно реалізували всі три аспекти навчально-виховної мети цього етапу.

Етап підсумкових занять логічно завершується організацією творчої діяльності учнів: складанням усних та письмових робіт. Слід зауважити, що ця діяльність є індивіду­альною та більш творчою. На даному етапі вчитель звертається до вже відомого у методиці арсеналу методів, прийомів, видів та форм роботи. Важливо лише дібрати найефективніші, врахову­ючи навчально-виховну мету цього етапу: на основі вивчення дра­матичних творів світового письменства розвивати творчі здібності учнів, навички усної та писемної мови, вміння творити себе са­мого. Визначена мета може мати логічне продовження залежно від бачення її вчителем, учнями та від перспектив кожного клас­ного колективу. Домінуючим методом на цьому етапі є репродук­тивний з властивими для нього прийомами, які спрямовані на види навчальної діяльності учнів, а саме: складання плану, підго­товка усних відповідей, повідомлень, доповідей, написання різних видів творчих робіт. Серед них є традиційні, які пройшли апро­бацію часом та тривалою експериментальною роботою, а також нові, визнані шкільною практикою. Маються на увазі творчі ро­боти, виклад яких може бути узагальнений схемою:

Поиск по сайту: