Перелік скорочень 10 страница

Обладнання SC 9600 призначене для роботи в смугах частот 869-894 МГц (передача від базової станції), 824-849 МГц (передача від мобільної станції) і складається з радіочастотного модему (SIF), що забезпечує формування сигналів з різними протоколами зв'язку, лінійного підсилювача потужності (LPA) і підсистеми діагностики.

До складу радіочастотного модему може входити до 80 CDMA канальних плат й 16 CDMA прийомопередавачів, які можуть забезпечити підтримку 320 CDMA IS-95 каналів. Для D-AМPS, AMPS, N-AMPS обладнання SC 9600 може містити до 96 прийомо-передавачів мовних повідомлень і сигнальної інформації.

До складу BTS може входити до трьох лінійних підсилювачів потужності. Кожен підсилювач обслуговує всі виходи передавачів, що працюють на одну антену, і забезпечує дистанційне настроювання під конкретні частоти.

Підсистема діагностики забезпечує контроль і підтримку працездатності обладнання BTS разом із центром управління радіо-підсистемою (OMC-R).

Між SC 9600 і центром комутації мобільного зв'язку підтримується відкритий інтерфейс, що забезпечує сумісність цього обладнання з центрами комутації різних виробників.

В цілому обладнання SC 9600 забезпечує можливість обслуговування абонентів у стандартах CDMA IS-95, AMPS, N-AMPS й D-AMPS.

Подальшим розвитком сімейства обладнання SC Motorola є створення комплексу SC 2400, призначеного для мереж з малими й середнє-розмірними стільниками. Комплекс SC 2400 являє собою базу для створення та розвитку систем стільникового радіозв'язку з підвищеною ефективністю, низькою вартістю, можливістю дистанційного управління у двох діапазонах частот - 800 МГц й 2 Гц. Комплекс SC 2400 підтримує CDMA, AMPS, N-AMPS, D-AMPS.

Обладнання комплексу SC 2400 компактно, має модульну структуру, забезпечує економічний розвиток ємності мережі, має єдиний радіочастотний модем для різних радіо-інтерфейсів.

Загальна ємність: 48 фізичних каналів для ССЗ аналогових стандартів й 160 фізичних каналів для цифрових.

В теперішній час досить широко використовується версія стандарту IS-95A. Використовуються також версії стандарту IS-95В і IS-95С. Ці версії основані на об’єднанні декількох каналів CDMA в напрямку від БС до АС.

Швидкість передачі в системі IS-95В може сягати до 28,8 кбіт/с (за рахунок об’єднання двох каналів 14,4 кбіт/с), або до 115,2 кбіт/с (8 каналів по 14,4 кбіт/с). Для забезпечення пакетної передачі до контролера БС необхідно додавати маршрутизатор. В версії стандарту IS-95В передбачено поліпшення характеристик обслуговування за рахунок зменшення збитків при переміщенні абонента від однієї БС до другої, а також збільшення точності контролю потужності сигналу до 0,25дБ, організація каналів приоритетного доступу та інші.

Система стандарту IS-95С забезпечує підвищення частотної ефективності і збільшення ємності телефонної мережі вдвічі. В стандарті IS-95С передбачено додатковий частотний канал з ортогональним зсувом несучої, у якому може формуватися повний набір кодових каналів (тобто 64 кода Уолша), такий самий, як і у стандартному каналі. Системи стандарту IS-95С сумісні з системами IS-95А і IS-95В. Швидкість передачі в системі IS-95С зростає до 144 кбіт/с.

Нова модифікація IS-95-HDR забезпечує зростання швидкості передачі по прямому каналу до 1МГбіт/с і навіть більше. У зворотному каналі швидкість передачі із порівнянням з IS-95С не змінюється. Послуги, що надає система IS-95-HDR, у першу чергу орієнтовані на сумісну роботу з системами, які мають асиметричний трафік.

4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів

До переваг систем з кодовим розподілом каналів слід віднести:

-наявність виграша у відношенні сигнал/перешкода, що забезпечує в сукупності з широкосмуговим характером сигналу можливість повного повторного використовування частоти (коефіцієнт повторення рівний 1) в різних стільникових осередках системи (тобто частота повторно використовується в кожному осередку/секторі). У свою чергу ця властивість забеспечує високу ефективність використання спектру;

- за рахунок сумісного використання багатьма користувачами однієї і тієї ж широкосмугової несучої для зв'язку перешкоди при множинному доступі від численних користувачів системи усереднюються, і це у свою чергу приводить до підвищення пропускної спроможності в порівнянні з системами, де при плануванні необхідно орієнтуватися на перешкоди для гіршого випадку;

- висока перешкодозахищеність стосовно вузькосмугових перешкод або завмирання.

- слабка чутливість до багатопроменевих завмирань, тому що затримки сигналу (відбитого) можуть бути більш тривалими, ніж інтервал елементарного сигналу (чіпа). Тому затриманий сигнал не взаємодіє з основним. Більш того, затримані сигнали можна використовувати (складати) для збільшення основного.

- конфіденційність зв'язку, тому що кожен абонент (адреса абонента, канал СDМА) має свій код.

- поступове зниження ефективності функціонування системи. У системах з частотним і часовим розподілом каналів (ЧРК і ЧвРК) одночасно можуть працювати фіксоване число абонентів. У ССЗ з кодовим доступом по мірі збільшення кількості абонентів тільки знижується якість обслуговування.

- ефективніше використовується смуга частот (відсутьнє поняття кластера. Кожна БС використовує всі кодові канали системи).

Недоліками є:

- самоподавлення. При відсутності синхронізації адреси каналів будуть не ортогональними, що призведе до збільшення взаємної кореляції, і, як наслідок,до збільшення взаємних перешкод і зменьшення пропускної здатності системи. На відміну від систем СDМА в системах FDMA й TDMA існують частотні або часові захисні проміжки.

- проблема достатньо точного регулювання потужності (вирівнювання потужності сигналів на вході приймача БС від АС, віддалених на різні відстані).

- м'яка естафетна передача управління АС. АС входить у новий осередок, а потім залишає старий. Процес складніший, ніж аналогічний в системах з FDMA і СDMA.

4.5 Стільникові системи зв’язку третього покоління (3G)

4.5.1 Загальна характеристика стандартів стільникових систем зв'язку третього покоління

Сучасний етап розвитку телекомунікацій характеризується не тільки безперервним збільшенням числа користувачів, але й зростаючими вимогами до спектра послуг зв'язку. У цей час зросла необхідність у забезпеченні високошвидкісного інформаційного обміну між абонентами без обмеження свободи їхнього переміщення, забезпеченні передачі інформації будь-якого формату: звичайні телефонні розмови, комп'ютерні файли, факсимільні, мультимедійні та аудіовізуальні повідомлення, Internet-пакети, електронна пошта й ін. Зростання кількісного і якісного рівня запитуваних абонентами послуг неможливо забезпечити без значного підвищення швидкості передачі з одночасним підвищенням спектральної ефективності систем мобільного зв'язку.

Стільникові системи перших двох поколінь вже не здатні повною мірою задовольнити ці вимоги. Виділені смуги частот стільниковим системам зв'язку виявляються вже недостатніми для обслуговування реальної кількості абонентів, незважаючи на багаторазове повторне використання частот на базових станціях, віддалених одна від одної на захисні відстані. Підвищення абонентської ємності шляхом зменшення радіуса дії стільник до 0,1...0,3 км, побудова мережі на основі мало-розмірних кластерів, перехід до динамічного розподілу каналів, напівшвидкісному режиму передачі призводить до збільшення числа базових станцій, ускладнює управління мережею, знижує такі якісні показники мережі, як вірогідність і надійність.

Відзначені труднощі збільшуються великою кількістю стандартів й їхньою несумісністю. Існування великого числа роз'єднаних мобільних мереж на тлі тенденції до економічної інтеграції вимагали створення єдиного стандарту, здатного забезпечити абонентам свободу переміщення і збереження обслуговування в будь-якій мережі незалежно від місця її розгортання. Основна вимога - різноманітність послуг і функцій. Передумовами стали - освоєння діапазону 2000 МГц, розробка ефективних протоколів наземних і супутникових систем, створення універсальних інтерфейсів. Важливою вимогою була сумісність, оскільки ставилося завдання побудови глобальної системи мобільного зв'язку.

За пропозицією ITU-R (МСЭ) з 1985 р. було почато обговорення проекту створення наземної системи мобільного зв'язку загального користування майбутнього (FPLMTS). Нова концепція в рамках FPLMTS була прийнята в 1997 р. за назвою IMT-2000 (International Mobile Telephone). Проект IMT-2000 - це довгострокова програма розробки, стандартизації й сприяння впровадженню національних, регіональних і міжнародних телекомунікаційних систем, які реалізують повний набір послуг в інтересах наземного й супутникового мобільного зв'язку.

Терміном 3G прийнято позначати наступне покоління мобільних систем й їхніх можливостей (підвищена ємність і функціональність, що позначає новітні послуги й додатки, що включають мультімедіа). Системи третього покоління (3G) відрізняються від систем другого покоління (2G), таких як, наприклад, GSM, і перехідного покоління (2,5G), таких як, наприклад, GPRS, EDGE - набагато більшою швидкістю передачі даних, а також більш широким і більш високою якістю надання послуг. Ці системи забезпечують симетричну й асиметричну передачу даних, підтримку канальної і пакетної комутації для забезпечення таких сервісів як Internet Protocol (IP) і Real Time Video, високу ефективність використання спектра частот, можливість глобального роумінгу. У числі найбільш важливих вимог IMT-2000 позначають:

-глобальний роумінг;

-сполучення канальної комутації даних і комутації пакетів;

-ефективне використання спектра;

-передача мови, даних і мультимедійних послуг;

-якість мови, порівняна із провідним;

-висока швидкість передачі даних;

-поетапне підвищення швидкості передачі даних до 2 Мбіт/с;

-високий ступінь захисту інформації;

-взаємозв`язок із супутниковими системами.

Вже на перших етапах розвитку системи 3-го покоління повинні забезпечувати певні значення швидкості передачі для різних ступенів мобільності абонента (тобто різних швидкостей його руху) залежно від величини зони покриття:

-до 2048 кбіт/с у мікро- і пікосотах;

-до 348 кбіт/с - для пішоходів;

-до 144 кбіт/с при високій мобільності (до 120 км/год) і широкій зоні покриття;

-до 64 кбіт/с при глобальному роумінзі (супутниковий зв'язок).

Спочатку в рамках IMT-2000 планувалося створення єдиного стандарту універсальної системи мобільного зв'язку, однак, згодом сукупність географічних, історичних і комерційних причин призвела до того, що було висунуто декілька концепцій системи 3G. Тим більш, що в наступний час створення мобільної станції, що працює в декілька стандартах, не є проблемою.

До теперішнього часу для реалізації систем 3G запропоновано декілька проектів.

На вибір радіоінтерфейсу для систем IMT-2000 значний вплив зробили успіхи систем другого покоління стандарту GSM у європейському регіоні й стандартів IS-136 й IS-95 у північноамериканському регіоні.

У рамках власної програми розробки систем 3G у Європі прийняті стандарти:

– UTRA (W-CDMA – високошвидкісні й мультимедійні послуги зв'язку і сумісність, що забезпечує CDMA, з GSM). Цей європейський стандарт, розроблений ETSI, багато в чому збігається з W-CDMA (ARIB);

– DECT EP – розширений стандарт мікро-стільникової системи;

– SW-CDMA – для супутникового зв'язку на базі технології UTRA/FDD.

У США розроблені власні стандарти для систем мобільного зв'язку:

– UWC-136 (Universal Wireless Communications – універсальна бездротова мережа), що використовує TDMA і має у своїй основі стандарт IS-136 (D-AMPS);

- cdma-2000, що є розвитком стандарту IS-95. У стандарті cdma-2000 передбачене використання в прямому каналі (передача від БС до АС) режиму з декількома несучими. У каналі із шириною смуги частот 5 МГц розміщаються три несучі. Сигнал, переданий на кожній з несучих, по своїх параметрах сполучимий з вимогами стандарту IS-95.

Японія висунула свій високотехнологічний стандарт W-CDMA (ARIB).

Південна Корея запропонувала три стандарти:

– CDMA-I – синхронної DS-CDMA на базі 3,6884 Мбіт/с;

– CDMA-II – асинхронний DS-CDMA на базі 4,096 Мбіт/с;

– SAT-CDMA – для супутникового зв'язку.

Китай розробив свій проект TD-SCDMA (Time Division Synchronous CDMA).

Загальна архітектура систем 3-го покоління (рис.4.40) містить у собі дві частини: мережі радіо-доступу (стандарти радіо-інтерфейсу) і базові мережі.

В IMT-2000 пропонується використовувати три типи магістральних базових мереж: GSM MAP (Європа), ANSI-41 (США) і універсальні мережі з IP-протоколом. Глобальний роумінг між трьома мережами повинен здійснюватися через міжмережний інтерфейс NNI. Для реалізації глобального роумінгу необхідні багаторежимні термінали, а мережі повинні містити конвертори або міжмережні шлюзи.

В IMT-2000 пропонується використовувати три типи магістральних базових мереж: GSM MAP (Європа), ANSI-41 (США) і універсальні мережі з IP-протоколом.

Глобальний роумінг між трьома мережами повинен здійснюватися через міжмережний інтерфейс NNI. Для реалізації глобального роумінгу необхідні багаторежимні термінали, а мережі повинні містити конвертори або міжмережні шлюзи.

Рисунок 4.40- Архітектура систем мобільного зв'язку 3-го покоління

До теперішнього часу до складу сімейства мереж радіо-доступу входять п'ять стандартів:

-IMT DS, відомий як широкосмуговий CDMA, або WCDMA (UTRA FDD);

-IMT TC, відомий як UTRA TDD або TD-SCDMA;

-IMT MC, відомий як cdma-2000;

-IMT SC, відомий як UWC-136 або EDGE;

-IMT FT, відомий як DECT.

Три з п'яти стандартів (IMT-DS, IMT-TC, IMT-MC) засновані на технології CDMA, а два (IMT-SC, IMT-FT) - на технології TDMA.

Відповідно до концепції IMT-2000 у системах 3-го покоління передбачається використовувати два методи дуплексного розносу: FDD для застосування в парних смугах частот й TDD - в непарних. В режимі FDD як базовий варіант обраний метод радіо-доступу WCDMA, а в режимі TDD - метод TD-CDMA (пропозиція UTRA TDD). При чіповій швидкості 3,84 Мбіт/с (базова швидкість) мінімально необхідна смуга для роботи системи 3-го покоління дорівнює 2х5 МГц (FDD) і 5 МГц (TDD).

Технічні характеристики радіо-інтерфейсів IMT-2000 представлені в табл.4.7. Розглянемо їх загальну характеристику.

Таблиця 4.7 - Характеристики радио-інтерфейсів IMT-2000

Характеристики радіо-інтерфейсів	Радіо-інтерфейси
IMT-DS	IMT-TC	IMT-MC	IMT-SC	IMT-FT
Базова технологія	UTRA FDD, WCDMA	UTRA TDD	cdma-2000	UWC-136	DECT-ЕР
Метод доступу	DS-CDMA	TDMA/CDMA	MC-CDMA	TDMA	MC-TDMA
Дуплексний рознос	FDD	TDD	FDD	FDD	FDD/-TDD
Чипова швидкість, Мбіт/с	3,84	3,84/1,288	3,6864	-	-
Швидкість передачи,кбіт/с.	-	-	-	384; 2048	1152;2304;3456
Вид модуляції	QPSK/BPSK	QPSK/BPSK HPSK	Q PSK/ ВРSК	QPSK; 8PSK (136+); BOQAM; QOQAM	GFSK; -DPSK; -DQPSК; -D8PSK
Довжина кадру, мс			5 або20	4,6
Глибина перемеження, мс	10/20/40/80	10/20/40/80\10-130	3/20	0/20/40/140/240	без перемеження
Число слотів на кадр			немає	6/8/16/64	12/24/48
Довжина суперкадру, мс		720\720	немає	720/640

Радіо-інтерфейс IMT-DS (IMT-2000 DS) створений на базі проектів WCDMA (UTRA FDD) із прямим розширенням спектра (DS-CDMA) і частотним дуплексним розносом (FDD) для застосування в парних смугах частот (об'єднана пропозиція UTRA-FDD й W-CDMA). Близькими за принципами побудови й параметрами до радіо-інтерфейсу IMT-DS відносяться стандарти WIMS, WCDMA NA (США), WCDMA (Японія) і CDMA II (Ю.Корея).

Радіо-інтерфейс IMT-TC (IMT-2000 TC) являє собою стандарт на комбіновану систему із багатостанційним доступом TDMA/CDMA з часовим дуплексним розносом (TDD) для застосування в непарних смугах частот (об'єднана пропозиція UTRA TDD та TD-SCDMA). TD-SCDMA - китайський проект системи 3-го покоління, розроблений на основі багатостанційного доступу із синхронним кодовим поділом каналів.

Радіо-інтерфейс IMT-MC створений на основі стандартів cdma-2000 (США) і CDMA-I (Ю.Корея), що передбачають еволюційний перехід від існуючого стандарту cdma- Ona (IS-95) і його модифікацій до широкосмугової багаточастотної CDMA системи. Модульовані символи ущільнюються на декількох несучих з шириною спектра 1,25 МГц на кожній з них. Базова смуга частот 3,75 (3х1,25) МГц, а чіпова - 3,6864 (3х1,2288) МГц/с. Таким чином, у системах стандарту IMT-MC використовується комбінований доступ з частотно-кодовим розподілом каналів, при котрому високошвидкісний потік даних розбивається на кілька потоків зі зниженою швидкістю, кожен з яких передається на своїй несучій з кодовим розподілом каналів (з прямим розширенням спектра).

Радіо-інтерфейс IMT-SC створений на базі стандарту IS-136 (D-AMPS) і передбачає його еволюційний розвиток. Передбачено три етапи розвитку цього стандарту:

-IS-136+ (GPRS) - без розширення смуги частот каналу 30 кГц;

-IS-136 HS O/V - з шириною смуги частот каналу 200 кГц;

-IS-136 HSI - з шириною смуги каналу 1600 кГц.

Використання смуги частот 200 кГц у сполученні з багаторівневою модуляцією (8PSK) дозволяє забезпечити передачу зі швидкостями 144 й 384 кбіт/с, а використання смуги 1600 кГц - передачу зі швидкістю до 2 Мбіт/с.

Радіо-інтерфейс IMT-FT (IMT-2000 Frequency Time) – це нова абревіатура системи радіо-доступу DECT-EP. Стандарт DECT (цифрова вдосконалена бездротова мережа) схвалений ETSI в 1995 р. Стандарт DECT описує технологію організації мікро-стільникових мереж для зон з високою щільністю абонентів (порядку 100 тис. абонентів/км²). Одна з важливих переваг стандарту – він не вимагає частотного планування. Вибір робочої частоти проходить у процесі регулярного сканування всіх доступних частот, при цьому вільні робочі канали вибираються в динамічному режимі. У стандарті IMT-FT на мікро-стільникову систему DECT передбачене використання комбінованого частотно-часового дуплексного розносу як у парних, так і в непарних смугах частот. У варіанті IMT-FT запропоновані три градації швидкостей передачі: 1,152; 2,034 й 3,456 Мбіт/с. Така можливість реалізується за рахунок використання методів модуляції -DPSK; -DQPSK й -D8PSK.

Європейські оператори й виробники встаткування для систем мобільного зв'язку прагнуть забезпечити плавний перехід від систем 2-го покоління до систем 3-го покоління шляхом еволюції систем GSM. У цьому випадку вибір радио-інтерфейса зводиться до вибору смуги радіочастот, методів модуляції, завадостійкого кодування, типів каналів, структури кадрів, протоколів доступу, алгоритмів управління. Роботи в цьому напрямку зосереджені в Європейському інституті стандартизації в області телекомунікацій (ETSI).

Розглянемо еволюцію систем з технологіями TDMA і CDMA.

4.5.2 Еволюція систем з технологією TDMA

У процесі еволюції технології радіо-інтерфейсів систем 1G/2G потерпає істотних змін. Стратегія переходу до систем 3-го покоління на базі технології TDMA представлена на рис.4.41.

Рисунок 4.41- Стратегія переходу до систем 3-го покоління на базі TDMA

Проектами переходу систем 3-го покоління на базі TDMA являються американський UWC-136 (IMT-SC) і європейський проект EP DECT (IMT-FT)

Проект UWC-136 передбачає перехід до систем TDMA 3-го покоління шляхом еволюції стандарту IS-136 (D-AMPS).

Стандарт D-AMPS (IS-136) уже сьогодні задовольняє багатьом істотним вимогам IMT-2000. D-AMPS є єдиним стандартом, що забезпечує дворежимний “безшовний” роумінг, що автоматично перемикає абонентів з аналогових каналів на цифрові без переривання обслуговування.

Можливі наступні етапи розвитку цього стандарту на шляху до 3G (три версії проекту стандарту UWC-136RTT):

-IS-136+GPRS без розширення смуги частот каналу 30 кГц;

- IS-136 HS o/v - з шириною смуги частот каналу 200 кГц;

- IS-136 HIS з шириною смуги каналу 1600 кГц.

Проект UWC-136 передбачає можливість реалізації радіо-інтерфейсів в широкому діапазоні частот - від 450 МГц до 2,5 Гц. Типи частот зазначених стандартів UWC-136 наведені на рис.4.42.

Рис. 4.42 - Типи частот стандарту UWC-136

В усіх варіантах UWC-136 передбачене використання спектрально ефективних технологій, які розрізняються як за шириною смуги каналу, так і за використовуваним видом модуляції (, різні варіанти QAM).

Використання смуги 200 кГц у сполученні з багаторівневою модуляцією (8PSK) дозволяє забезпечити передачу зі швидкістю 144 й 384 кбіт/с, а використання смуги 1600 кГц - передачу зі швидкістю до 2 Мбіт/с.

Завдяки використанню трьох типів каналів зі смугою 30, 200 й 1600 кГц можливе нарощування можливостей існуючих мереж TDMA/AMPS з урахуванням зростаючих вимог у середовищі послуг.

На першому етапі без розширення смуги каналу 30 кГц програмним способом реалізується стандарт GPRS (IS-136+), заснований на принципі комутації даних. При цьому підтримуються діапазони 850 й 1900 МГц, використовується метод модуляції 8PSK. Забезпечується швидкість передачі 19,2 кбіт/с на часовий с лот й 45 кбіт/с на радіоканал 30 кГц. Можливе збільшення швидкості передачі шляхом використання декількох каналів GPRS.

На другому етапі здійснюється перехід до стандарту EDGE, що відповідає рекомендаціям IMT-2000 і сполучи мий зі стандартом GPRS. Стандарт EDGE являє собою широкосмугову версію GPRS, сумісну з IS-136. При використанні смуги 200 кГц забезпечується швидкість передачі до 384 кбіт/с.

На третьому етапі здійснюється перехід до стандарту IS-136 HS (від High Speed - висока швидкість), або Double EDGE (подвійний EDGE). При використанні смуги 200 кГц (EDGE) забезпечується швидкість передачі 144 кбіт/с для транспортних засобів й 384 кбіт/с - для пішоходів, а при використанні несучою шириною 1,6 МГц (широкосмуговий EDGE) забезпечується швидкість передачі до 2 Мбіт/с. Порівняльні характеристики трьох версій проекту стандарту UWC-136 RTT наведені в таблиці 4.8.

При розробці й запровадженні в дію стандарту GSM вважалося, що його можливостей буде досить на довгострокову перспективу. Однак до теперішнього часу можливості стандарту GSM не повною мірою задовольняють зростаючим вимогам у сфері телекомунікаційних послуг.

Таблиця 4.8 - Основні характеристики трьох версій стандарту UWC-136RTT

Найменування характеристики	Найменування проекту
IS-136+	IS-136 HS (Outdoor/Vehicular)	IS-136 HS (Indoor)
Мінімальна смуга, необхідна для розгортання системи	90кГцх2 (1сота,3-х секторна антена)	3х200=600 кГц	2х1600 кГц FDD 1600 кГцTDD
Метод доступу/дуплексування	TDMA/FDD	TDMA/FDD	TDMA/FDD, TDMA/TDD
Канальний рознос, кГц
Модуляція	-DQPSК (136); QPSK (136+); 8PSK (136+)	QOQA M BOQAM GMSK	QOQA M BOQAM
Швидкість передачі, кбіт/с	28,8	до 65,2
Швидкість передачі в радіоканалі	48,6 кбіт/с	722,2 кбіт/с (QOQAM) 381,1 кбіт/с (BOQAM) 270,8 кбіт/с (GMSK)	5,2 M біт/с (QOQAM) 2,6 M біт/с (BOQAM)
Довжина кадру, мс	40 (1944біт, QPSK (2832 біт, 8PSK)	4,615	4,615
Кількість інтервалів на кадр	6 по 6,67мс	8 по 576,92 мкс	64 по 72 мкс 16 по 288 мкс

Види модуляції, що використовуються:

QOQAM-квадратурна АМ з четверичним зміщенням;

BOQAM - квадратурна АМ з двійковим зміщенням;

GMSK - гаусова модуляція з мінімальним частотним зсувом

Зокрема, сучасні мережі передачі даних GSM мають низьку швидкість передачі даних - до 9,6 кбіт/с. Ця швидкість достатня для організації роботи електронної пошти та передачі коротких повідомлень (служба SMS) довжиною 160 символів. Маршрутизація даних у системі GSM здійснюється шляхом комутації каналів. У цих умовах забезпечити вимоги IMT-2000 неможливо.

З метою підвищення можливостей стандарту GSM у напрямку IMT-2000 намітилося кілька напрямків розвитку:

- інтеграція з іншими мережами радіо-доступу (DECT і вузлом доступу до Internet);

- впровадження нових технічних рішень, що забезпечують високошвидкісну передачу даних з комутацією пакетів і взаємодія з мережами ТМЗК, ATM й ISDN.

- створення інтегрованих мереж GSM-900/1800 та в перспективі GSM-400.

Модернізовані мережі GSM будуть надавати послуги систем 3-го покоління й мати потенційно більшу абонентську базу.

До теперішнього часу вдосконалювання мереж на базі стандарту GSM йде шляхом використання різних систем і технологій:

- використання технології високошвидкісної передачі даних з комутацією каналів HSCSD (High Speed Ciruit Switched Data) зі швидкістю передачі 64 кбіт/с;х

- використання технології пакетної радіопередачі GPRS (General Packet Radio Service), що забезпечує швидкість передачі до 128 кбіт/с;

- EDGE – забезпечує підвищення швидкості передачі за рахунок використання модуляції 8PSK, що у свою чергу забеспечує спектральну ефективність у два-три рази вищу, ніж в GPRS,

- впровадження системи GSM-400 для зв'язку в сільських і малонаселених районах.

EDGE - останній етап розвитку стандарту GSM.

Системи стандарту EDGE зможуть забезпечувати передачу зі швидкостями (теоретично) до 473 кбіт/с, використовуючи інфраструктуру стандарту GSM.

Швидкість передачі даних мереж GSM, що використовують технологію HSCSD, дорівнює 19,2 кбіт/с (два часових інтервали по 9,6 кбіт/с) або 28,8 кбіт/с (2х14,4 кбіт/с). Впровадження HSCSD вимагає в основному модифікації програмних засобів, при цьому інфраструктура діючої мережі GSM залишається незмінною. Планується подальше збільшення швидкості передачі за рахунок об'єднання 4-х часових канальних інтервалів до величини 38,4 (4х9,6) кбіт/с або 57,6 (4х14,4) кбіт/с. Технологія HSCSD підтримує трафік мереж з комутацією каналів, що є її недоліком.

Важливим кроком на шляху еволюції мереж GSM до UMTS є впровадження передачі даних від абонента до абонента в пакетному режимі по IP протоколу з підвищенням швидкості передачі до 115,2 кбіт/с. Модернізовані мережі GSM (GPRS) здатні надавати користувачам послуги 3-го покоління. Термінали мережі GPRS здатні підтримувати режим багатоканальної (багатослотової) роботи, забезпечуючи при цьому максимальну швидкість передачі на канальний інтервал 21,4 кбіт/с. Кожному абоненту може виділятися від 1 до 8 канальних інтервалів (слотів).

Радіо-інтерфейс EDGE, створений на основі стандарту GSM, забезпечує плавний перехід до 3-му покоління, дозволяючи збільшити швидкість передачі до 384 кбіт/с на несучу. У процесі подальшого розвитку планується підвищити швидкість передачі до 2048 кбіт/с. Радіо-інтерфейс EDGE надбудовується над існуючою схемою радіо-доступу GSM і не вимагає створення нових мережних елементів. Одним з важливих переваг EDGE є використання спектрально ефективної модуляції - 8-позиційної фазової модуляції (8PSK).

Радіо-інтерфейс стандарту EDGE забезпечує автоматичне розпізнавання типу модуляції, що використовується в радіолінії, і наступний перехід у необхідний режим.

В існуючих програмах модернізації аналогового стандарту NMT-450 у цифровий розглядаються три варіанти:

-GSM-400 (більш рання назва GSM-450), заснований на технології GSM-900/1800;

Поиск по сайту: