Перелік скорочень 11 страница

-CDMA-450, заснований на технологічних рішеннях IS-95B й cdma-2000;

-D-NMT, що представляє собою комбінацію систем GSM й TETRA.

Одна з переваг варіанта GSM-400 - використання існуючої інфраструктури мереж GSM і можливість організації глобального роумінгу. Діапазон 450 МГц забезпечує покриття більших територій. Дальність зв'язку для GSM-400 практично вдвічі більше, ніж в GSM-900, що особливо важливо для організації зв'язку в сільській (у значній мірі відкритої) місцевості.

4.5.3 Еволюція систем з технологією CDMA

У США й ряді деяких інших країнах основним стандартом систем 3-го покоління є стандарт сdma-2000.Цей стандарт являє собою широкосмугову версію стандарту cdma-One (IS-95). Його характеристики наведено в таблиці

4.9. Таблиця 4.9 - Основні характеристики стандарту cdma- 2000

Еволюція стандарту cdma-One у стандарт cdma-2000 повинна пройти за кілька етапів.

Першим етапом еволюції до cdma-2000 є базова станція Metro Cell.

На другому етапі шляхом модифікації програмного забезпечення реалізується стандарт IS-95B. Цей стандарт покоління 2,5G, що забезпечує швидкість передачі даних зі швидкістю 64 кбіт/с у режимі комутації каналів й 115,2 кбіт/с у режимі комутації пакетів. Крім того, стандарт IS-95B забезпечує ряд додаткових функцій, яких не було в IS-95 (АОН з видачею імені тому, хто дзвонить, можливість призначати пріоритети дзвінкам і т.д.).

Еволюція стандарту cdma-One у стандарт cdma-2000 повинна пройти за кілька етапів.

Першим етапом еволюції до cdma-2000 є базова станція Metro Cell.

На другому етапі шляхом модифікації програмного забезпечення реалізується стандарт IS-95B. Цей стандарт покоління 2,5G, що забезпечує швидкість передачі даних зі швидкістю 64 кбіт/с у режимі комутації каналів й 115,2 кбіт/с у режимі комутації пакетів. Крім того, стандарт IS-95B забезпечує ряд додаткових функцій, яких не було в IS-95 (АОН з видачею імені тому, хто дзвонить, можливість призначати пріоритети дзвінкам і т.д.).

На третьому етапі базова станція стає дворежимною за рахунок додавання модуля проміжного стандарту 1xHDR/IS-2000 - прискореного вузькосмугового cdma-2000. Цей проміжний стандарт забезпечує пакетну передачу, одночасну передачу мови й даних, удвічі збільшує ємність у порівнянні з IS-95 при тієї ж чіпової швидкості 1,2288 Мчіп/с.

Четвертим етапом стає багаторежимна станція, що одночасно підтримує стандарти IS-95, cdma-2000 (3xHDR/IS-2000) з чіповой швидкістю 3,6864 Мчіп/с (до 2 Мбіт/с). Ємність такої базової станції буде в два рази вище ємності станції Metro Cell при повній сумісності зверху униз.

До теперішнього часу в Європі вироблена єдина політика переходу до систем 3G на основі базового стандарту UMTS з технологією доступу WCDMA (UTRA IMT-DS). В Україні розгортання загальної мережі радіо-доступу систем 3G також передбачає використання радіо технології WCDMA (UTRA IMT-DS). Визнана доцільною побудова транспортної мережі системи 3G шляхом об'єднання діючих мереж мобільного зв'язку 2-го покоління з використанням протоколів АТМ та ін.

Хоча концепція створення систем майбутнього - систем 4-го покоління, ще не сформована, однак проблеми й можливі шляхи розвитку технологій обговорюються на міжнародному рівні. При переході до систем 4G буде необхідна розробка глобальних високошвидкісних базових мереж (в 3G передбачається тільки їхня модернізація), створення нових інтерфейсів у діапазоні частот від 5 до 60 ГГц, оснащення практично всіх професійних і побутових приладів вбудованими засобами радіозв'язку, забезпечення мобільного доступу до баз даних (довідково-інформаційних, медичних, географічних), а також реалізація послуг телемовлення в інтересах мобільних користувачів.

4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку UMTS

В 1997 р. Європейський комітет радіозв'язку ERC ухвалив рішення щодо резервування частотних смуг у діапазоні 2 ГГц для експлуатації UMTS з 2002 р. у наступних смугах частот:

-1920...1980 й 2110...2170 МГц - для наземних мереж UMTS, що працюють із частотним дуплексним розносом (FDD) у парних смугах частот;

-1900...1920 й 2010...2025 МГц - для наземних мереж UMTS, що працюють із часовим дуплексним розносом (TDD) у непарних смугах частот;

-1980...2010 й 2170...2200 МГц - для супутникових мереж UMTS.

Універсальна мобільна система зв'язку UMTS заснована на складеному радіо-інтерфейсі UTRA: на спарених смугах частот використовується частотний дуплекс - технологія FDD (W-CDMA) для передачі мови й даних на швидкостях до 384 кбіт/с; на неспарених смугах частот використовується часовий дуплекс TDD і технологія кодо-часового поділу (TD-CDMA) для асиметричної передачі даних на швидкостях до 2 Мбіт/с.

Радіо-інтерфейс UTRA системи UMTS, як і всі радіо-інтерфейси систем 3-го покоління, побудовані на базі технології CDMA, передбачає використання смуги частот 5 МГц і більше. Вибір такої смуги (5 МГц) обумовлений рядом причин.

Першою з них є необхідність забезпечення системами 3-го покоління високих швидкостей передачі - до значень 144; 384 кбіт/с і більше - до 2,048 Мбіт/с, що значно перевищує швидкості передачі в системах другого покоління (GSM-900/1800/1900, CDMA-IS-95 й ін.), максимальне значення яких не перевищує 30 кбіт/с. Для досягнення зазначених високих швидкостей передачі при прийнятній ємності мережі цілком достатньою є смуга частот 5 МГц.

Другою причиною, що дозволяє обмежитися смугою частот 5 МГц, є дефіцит вільних смуг радіо спектру у випадках, коли нові системи займають діапазони частот, у яких вже працюють системи другого покоління.

Третьою причиною достатності смуги частот 5 МГц є те, що вже при використанні цієї смуги істотно збільшується ступінь розходження числа компонентів багатопроменевого сигналу, що у свою чергу підвищує якість прийому в порівнянні з використанням смуги частот меншої величини.

У режимі FDD смуга частот, виділена в діапазоні 1920...1980 МГц, використовується для передачі від АС до БС (лінія “угору”, зворотний частотний канал), а інша, виділена в діапазоні 2110...2170 МГц, використовується для передачі від БС до АС (лінія “униз”, прямий частотний канал).

Поряд із частотним дуплексом (FDD) стандартом передбачений часовий дуплекс (TDD) для роботи в непарних смугах частот. При часовому дуплексі частина часового кадру виділяється для передачі повідомлення від БС до АС, а інша використовується для передачі у зворотному напрямку. Для роботи в режимі TDD виділені непарні смуги частот 5 МГц у діапазонах 1900...1920 й 2010...2025 МГц. Режим TDD є оптимальним для систем з асиметричним трафіком.

UMTS підтримує роботу асинхронних базових станцій, так що на відміну від синхронної системи IS-95 відсутня необхідність в глобальній прив'язці до часу, наприклад до GPS. Розгортання базових станцій усередині приміщень і мініатюрних базових станцій (для пікосот) виробляється легше, коли не вимагається одержувати сигнал GPS.

UMTS використовує когерентний прийом для систем CDMA у висхідному і низхідному каналах на основі застосування пілот-символів або загальних пілот-сигналів. Хоча когерентний прийом вже використовується в низхідному каналі в IS-95, його застосування у висхідному каналі є новим для систем CDMA загального користування і приведе до збільшення загальної зони обхвату і пропускної спроможності висхідного каналу.

Повітряний інтерфейс UMTS побудований таким чином, що оператор мережі може використовувати перспективні концепції побудови приймачів CDMA, наприклад, розрахований на багато користувальницький прийом і застосування інтелектуальних адаптивних антен як спосіб підвищення пропускної спроможності і/або зони обхвату. У більшості систем другого покоління відсутні можливості використання таких концепцій побудови приймача, в результаті вони або не можуть застосовуватися, або можуть застосовуватися лише з великими обмеженнями і дають лише незначне поліпшення експлуатаційних показників.

UMTS призначена для використання разом з GSM. Тому підтримуються естафетні передачі управління (хендовери) між GSM і UMTS для того, щоб мати нагоду використовувати зону обхвату GSM для упровадження UMTS. Основні параметри UMTS наведені в табл. 4.10.

З Таблиці 4.10 видно що при передачі мови із швидкістю 12,2 кбіт/с виграш за рахунок розширення спектру складає 25 дБ.

В системі UMTS для передачі мови Eb/N0 співвідношення сигнал/шум зазвичай складає порядку 5,0 дБ. Тому відношення широкосмугового сигналу до перешкоди буде рівне 5,0 дБ мінус виграш при обробці. При швидкості передачі інформації 12,2 кбіт/с і чіповій швидкості 3,84 Мчіп/с виграш на виході приймача складає 5-25= -20,0 дБ. Іншими словами, потужність сигналу може бути на 20 дБ нижче за потужність перешкоди і теплового шуму, а приймач WCDMA все ще буде здатний приймати сигнал.

Таблиця 4.10 Основні параметри UMTS

Відношення широкосмугового сигналу до перешкоди називається також відношенням сигнал/перешкода на частоті несучої C/I. Завдяки розширенню і стисненню C/I в WCDMA може бути нижчим, ніж, наприклад, в GSM. Мовний трафік в GSM вимагає відношення сигнал/перешкода C/I = 9…12 дБ.

Слідує зауважити, що в будь-якій заданій ширині смуги частот каналу (швидкості передачі чіпів) має місце більший виграш при обробці для нижчих швидкостей передачі даних користувача, ніж для вищих. Зокрема, для швидкості передачі даних користувача 2 МГц виграш при обробці складає менше 2 (3,84Мчип/с)/(2Мбит/с)=1,92, що відповідає 2,8 дБ.

Слід також помітити,що саме по собі розширення/стиснення спектру сигнала не забезпечує якого-небудь поліпшення сигналу для бездротових застосувань, Насправді, виграш у відношенні сигнал/перешкода при обробці виходить за рахунок збільшеної ширини смуги частот при передачі (помноженої на величину виграшу при обробці).

4.5.5 Архітектура системи стандарту UMTS

Система UMTS складається з ряду логічних елементів мережі, кожний з яких виконує певні функції.

По своїх функціях елементи мережі групуються в мережу радіо-доступу (RAN, UMTS територіального рівня - UTRAN), яка оперує всіма функціями, що відносяться до радіозв'язку, і в базову мережу (CN), яка забезпечує комутацію і маршрутизацію викликів і канали передачі даних в зовнішні мережі. До складу архітектури систем UMTS входить також устаткування користувача (UE) і радіо-інтерфейс (Uu). Архітектура системи UMTS високого рівня показана на рис.4.43.

Рисунок 4.43 - Архітектура системи UMTS високого рівня.

Абонентне устаткування (UE) і радіо-інтерфейс(UTRAN) побудовані на технології радіозв'язку WCDMA.

Побудова базової мережі (CN) узята з GSM. Це дає системі з новою технологією радіозв'язку глобальну базу з відомої і випробуваної технології CN, що сприяє прискоренню її упровадження і дозволяє використовувати як глобальний роумінг.

Система UMTS є модульною в тому значенні, що можливо мати декілька елементів мережі одного і того ж типу. У принципі, мінімальною вимогою для того, щоб мережа працювала і забезпечувала всі свої функціональні можливості, є наявність, принаймні, одного логічного елементу мережі кожного типу (відзначимо, що деякі функції і, отже, деякі елементи мережі є необов'язковими). Можливість мати декілька об'єктів одного і того ж типу дозволяє ділити систему UMTS на підмережі, що працюють або самостійно, або разом з іншими підмережами, і які є тотожними один одному. Така мережа називається UMTS PLMN (наземна мобільна мережа загального користування). Зазвичай одна PLMN експлуатується одним оператором і з'єднується з іншими PLMN також, як і з іншими типами мереж, наприклад, ISDN, PSTN, Інтернет і т.д. На рис. 4.44 показані елементи PLMN і для того, щоб проілюструвати внутрішні з'єднання, – також і зовнішні мережі.

В склад UE входять такі елементи:

· рухоме устаткування (ME);

· радіо термінал, використовуваний для радіозв'язку через інтерфейс Uu;

· модуль ідентифікації абонента UMTS (USIM), що реалізує алгоритм аутентифікації і шифрування і деякі дані про послуги, якими має право користуватися абонент.

Рис. 4.44 - Елементи мережі в UMTS.

В склад UTRAN входять два елементи:

· вузол B, що перетворює потік даних між інтерфейсами Iub і Uu. Він також бере участь в управлінні радіо ресурсами. (Відзначимо, що термін «Вузол B» з відповідних специфікацій 3GPP означає те ж саме, що термін «Базова станція).

· контролер радіомережі (RNC) володіє і управляє радіо ресурсами в своїй області (до неї підключені вузли B). RNС є точкою доступу до сервісу для всіх послуг, які UTRAN надає CN, наприклад, управління з'єднаннями з UE.

Контролер RNS забезпечує раціональне використовування радіо ресурсів і здійснює хендровер. До кожного контролера RNS через інтерфейс Iub підключені один або декілька логічних вузлів B. До складу кожного з вузлів B входять одна або декілька базових станцій.

Основними елементами базової мережі GSM, що використовується в UMTS, є наступні:

· HLR (регістр домашнього місцезнаходження, по місцю реєстрації).

Це- база даних, яка зберігає інформацію про послуги, що надаються абоненту, заборонених районів роумінга і додаткову сервісну інформацію, наприклад, про можливість перемикання телефонного виклику і номера телефону, на який виробляється пере адресація;

· MSC/VLR – комутатор (MSC) і база даних. Функція MSC використовується для комутації повідомлень з мережі CS, функція VLR забезпечує обслуговування гостьового користувача, а також інформацію про місцеположення абонентного терміналу в системі обслуговування;

· GMSC (шлюзовий MSC) – він погоджує UMTS PLMN із зовнішніми мережами CS. Всі вхідні і вихідні з'єднання CS проходять через GMSC.

· SGSN (вузол по забезпеченню послуг GPRS), функції якого подібні функціям MSC/VLR, але зазвичай використовується для забеспечення послуг з комутацією пакетів;

· GGSN (вузол по забезпеченню міжмережевого переходу GPRS) функціонально близький до GMSC, але пов'язаний з наданням послуг.

Зовнішні мережі розділяються на дві групи:

· мережі CS. Вони забезпечують з'єднання з комутацією каналів, як це має місце в існуючому в даний час телефонному зв'язку;

· мережі PS. Вони забезпечують з'єднання з комутацією пакетів даних. Одним з прикладів мережі PS служить Інтернет.

У стандарті UMTS визначені наступні основні відкриті інтерфейси:

· інтерфейс Cu. Це- інтерфейс між інтелектуальною платою (смарт-карткою) USIM (модуль ідентифікації абонента мережі UMTS) і радіо терміналом (ME);

· інтерфейс Uu. Це -інтерфейс, через який UE має доступ до стаціонарної частини системи, і тому є найважливішим інтерфейсом в UMTS;

· інтерфейс Iu. Він сполучує UTRAN з базовою мережею CN.

Інтерфейс Iu забезпечує за допомогою відповідного протоколу всі процедури взаємодії між базовою мережею і мережею радіо-доступу UTRAN. Передача повідомлень між базовою мережею і абонентним устаткуванням здійснюється без проміжної обробки в радіомережі UTRA4;

- інтерфейс Iur. Інтерфейс Iur дозволяє здійснювати м'який хендовер між RNC від різних виробників і тому він доповнює відкритий інтерфейс

Iu.Інтерфейс Iur визначає характер взаємодії між обслуговуючою і пасивною підсистемами RN. Інформаційні пакети мають кадри даних, поточні оцінки якості послуг, синхропараметри і ін. Потоки сигналізації містять повідомлення про виключення/додавання стільника в пасивну RNS, про використані радіо ресурси і т.д.;

- інтерфейс Iub, який сполучує вузол B і RNC. Інтерфейс Iub регламентує характеристики стику між контролером RNS і вузлом B. Через інтерфейс Iub передаються потоки сигнальній інформації (додавання або виключення стільників, контрольованих вузлом B, дані радіообміну в лініях “вниз” і “вгору”, оцінка якості каналів “вгору” і синхропараметри).

4.5.6 Організація каналів у стандарті UTRA FDD

В системі UTRA IMT-DS передбачене використання каналів трьох видів: логічних, фізичних і транспортних. Структура каналів системи стандарту UTRA представлена на рис.4.45.

Рисунок 4.45 - Структура каналів стандарту UTRA

Як відомо, поняття “логічний канал” відображає зміст даних, призначених для передачі. “Фізичний канал” визначається частотою й кодовою послідовністю, які забезпечують з'єднання АС і БС. Поняття “транспортний канал” відноситься до способу й формату даних, переданих по фізичному каналу. З метою підвищення швидкості передачі даних транспортний канал може відображатися паралельно на декілька (до шести) фізичних каналів. Такий спосіб передачі отримав назву “мультікодова передача”.

Всі зазначені види каналів поділяються на загальні та виділені. Загальні канали CCH доступні групі АС, тобто зв'язок організується одночасно між БС і декількома АС. У цьому режимі не потрібна ідентифікація АС у робочій смузі частот. По загальних каналах між БС й АС передається управляюча інформація, інформація про конфігурацію мережі та її параметри.

По виділених каналах DCH здійснюється зв'язок між БС та однією з АС.

Логічні канали поділяються на дві групи: канали трафіку (TCH) і канали управління (CCH). Канали трафіку служать для передачі інформаційних потоків між абонентами, канали управління забезпечують передачу сигналів виклику і службових повідомлень, команд управління.

У свою чергу канали управління діляться на загальні (CCCH) і виділені (DCCH) канали управління. Загальні канали управління призначені для передачі управляючої інформації, адресованої всім АС даного стільника (широковіщальний канал управління BCCH), сигналів виклику (канал персонального виклику PCH) від БС до усіх АС, сигналів виклику від АС до БС (канал доступу RACH), команди управління від БС на АС, місце розташування якої відомо на БС (канал FACH).

Виділені канали управління (DCCH) і канали трафіку (DTCH й UPCH) забезпечують організацію двостороннього радіозв'язку між БС й АС. Основне розходження між різними каналами в тому, що вони призначені для передачі різного роду інформації. Так, інформація управління передається по каналу DCCH, трафік мереж з комутацією каналів - по DTCH, а пакетна передача - по каналу UPCH

Як було зазначено вище, загальні транспортні канали служать для передачі інформації про конфігурацію мережі і її параметрів. Виділені транспортні канали (по одному на кожного користувача) забезпечують передачу даних між конкретним споживачем і мережею, а також сигналів управління.

В системі UTRA використовуються чотири типи загальних транспортних каналів управління(BCCH, FACH, PCH, RACH) і три типи виділених (DTCH, SDCCH, ACCH). По каналу RACH передається управляюча інформація від БС до АС (сигнали управління діаграмою спрямованості антени, управління потужністю, запит ідентифікації АС). Призначення загальних транспортних каналів (BCCH, PCH, FACH) відповідає призначенню аналогічних логічних каналів.

Виділений сполучений канал ACCH використовується для передачі управляючої інформації разом з потоком даних. Канал ACCH складається із двох підканалів - SACCH й FACCH. Підканал SACCH (низько швидкісний) використовується для управління потужністю (БС передає на АС команди зміни потужності передавача АС, а від АС на БС - дані зміни рівня вхідного сигналу приймача АС). Підканал FACCH (високошвидкісний) служить для перемикання частоти при переході АС з одного стільника в інший, якщо базові станції сусідніх стільників працюють на різних частотах.

Виділені канали DTCH й SDCCH призначені для передачі інформаційних повідомлень (даних) і сигналів управління відповідно.

До складу загальних фізичних каналів у лінії “угору” входять канал випадкового доступу RACH і канал пакетної передачі PCPCH. Канал RACH служить для організації доступу АС до мережі і для передачі коротких пакетних повідомлень, основний же пакетний зв'язок між АС і мережею здійснюється по каналу PCPCH.

У напрямку “униз” (від БС до АС) загальними фізичними каналами є канал синхронізації SCH і канал управління CCPCH. Канал CCPCH складається з двох підканалів - первинного і вторинного. Первинний використовується для передачі загальної інформації (пілот-сигнала, даних). Вторинний загальний канал використовується для передачі сигналів виклику і службових сигналів (PCH й FACH).

У лінії “угору” організовується два типи виділених фізичних каналів: канал даних DPDCH і канал управління DPCCH. Канал даних DPDCH використовується для передачі даних виділеного транспортного каналу, а канал DPCCH забезпечує передачу від АС до БС службової інформації: бітів пілот-сигналу, інформації, що необхідна для управління потужністю сигналу, що випромінюється БС та ін. Для передачі службової інформації від АС до БС використовується один канал. З метою підвищення швидкості передачі даних транспортний канал може відображатися паралельно на декілька (до шести) фізичних каналів.

У лінії “униз” (від БС до АС) організується один виділений фізичний канал DPCH. Цей канал від кадру до кадру може використовуватися декількома абонентами.

Крім розглянутих загальних і виділених каналів організовується маркерний канал (PARCH). Цей канал по своєму призначенню аналогічний пілотному каналу, але з розширеними можливостями. Використовується базовою станцією в широкомовному режимі. Маркерний канал складається з трьох мультіплексованих у часі частин.

У першій частині канального інтервалу (0,6666 мкс) розміщується пілот- сигнал, що використовується для встановлення синхронізації АС із БС.

У другій частині канального інтервалу розміщаються дані про логічні канали, що використовуються.

У третій частині розміщаються пошукові коди, за допомогою яких АС може ідентифікувати БС. Два різні немодульовані пошукові коди поєднуються в груповий сигнал, що дозволяє використовувати ортогональні кодові послідовності Голда.

Преревага структури маркерного каналу - висока швидкодія. Недоліком є зниження частки випромінюваної енергії пілота-сигналу, оскільки він займає лише частину канального інтервалу.

Інформація в мережі стандарту UTRA-IMT-DS передається пакетами. Короткі пакети передаються по загальному фізичному каналу, а довгі - по виділеному. Пакети, довжина яких перевищує припустиме значення, поділяються на декілька коротких пакетів. Передана інформація розміщюється в кадрах тривалістю 10 мс.

Передача по лінії “униз” (від БС до АС) здійснюється по виділеному каналу DPDCH, що може по черзі (від кадру до кадру) використовуватися декількома абонентами.

Передача по лінії “угору” здійснюється по двох каналах DPDCH й DPCCH, перший з яких забезпечує передачу даних, а другий - управляючої інформації (пілота-сигналу, команд управління потужністю (TPC) і покажчика транспортного формату (TF1)). Покажчик TF1 використовується для сповіщення приймача про поточний стан і параметри транспортних каналів, переданих в DPDCH.

4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів

У системі UTRA-IMT-DS з 72-х кадрів (К1, К2,...К72) тривалістю кожного кадра 10 мс (38400 чипів) утворюється суперкадр тривалістю 720 мс. Канальна швидкість становить 3,84 Мчип/с.

Кожен кадр складається з 15-ти канальних інтервалів (слотів КІ1...КІ15) тривалістю 666,6 мкс кожен. Розподіл даних між слотами та в межах слота може змінюватися залежно від типу фізичного каналу й поточної швидкості передачі даних.

Структура кадрів у лініях передачі “униз” та “угору” різна. Основне розходження складається в поділі каналів даних (DPDCH) і управління (DPCCH). У напрямку “униз” використовується часовий поділ цих каналів, а в напрямку “угору” - кодове. Використання часового ущільнення каналів у лінії “угору” недоцільно. Справа в тому, що дані можуть передаватися не завжди, тобто в якісь проміжки часу канал трафіку DPDCH може бути попросту виключений. При цьому передача команд управління по DPCCH не припиняється, тому при часовому ущільненні каналів DPDCH й DPCCH випромінювання набуває переривчастого характеру, що створює чутливі перешкоди близько розміщеним радіоелектронним приладам. Для БС цей фактор не має істотного значення, тому що поблизу антени БС не можуть перебувати пристрої, настільки чутливі до переривчастого випромінювання, чим і пояснюється такий вибір мультіплексування в лінії “угору”.Серуктура кадрів для прямого (від БС до АС) і зворотного (від АС до БС) каналів представлена на рис.4.46,а та рис. 4.46,б відповідно.

Рисунок 4.46 - Структура кадру системи UTRA-IMT-DS

а) для прямих каналів DPDCH/DPDCCH (“униз”)

б) для зворотних каналів DPDCH/DPDCCH («угору”)

Структура кадрів у лініях передачі “униз” та “угору” різна. Основне розходження складається в поділі каналів даних (DPDCH) і управління (DPCCH). У напрямку “униз” використовується часовий поділ цих каналів, а в напрямку “угору” - кодове. Використання часового ущільнення каналів у лінії “угору” недоцільно. Справа в тому, що дані можуть передаватися не завжди, тобто в якісь проміжки часу канал трафіку DPDCH може бути попросту виключений.При цьому передача команд управління по DPCCH не припиняється, тому при часовому ущільненні каналів DPDCH й DPCCH випромінювання набуває переривчастого характеру, що створює чутливі перешкоди близько розміщеним радіоелектронним приладам. Для БС цей фактор не має істотного значення, тому що поблизу антени БС не можуть перебувати пристрої, настільки чутливі до переривчастого випромінювання, чим і пояснюється такий вибір мультіплексування в лінії “угору”.

Передача сигналів управління в лінії “угору” здійснюється по каналу управління DPCCH. Цей канал мультіплексується (кодове ущільнення) з каналами даних DPDCH (від 1-го до 6-ти). Мультіплексування відбувається у квадратурному модуляторі, причому сигнали каналу DPDCH надходять у синфазну (J) гілку модулятора, а сигнали каналу управління надходять у квадратурну (Q) гілку модулятора (рис.4.47)

Рисунок 4.47 – Мультіплексування каналів даних DPDCH_i (i=1...6) і управління DPCCH

Попередньо сигнали кожного з каналів перемножуються зі своїм канало-створюючим кодом (КК ), а потім зважуються відповідними умножувачами ( для DPDCH, для DPCCH) для того, щоб потужності канальних сигналів відповідали заданим вимогам до якості прийому повідомлень і службової інформації. Максимальна величина кожного із множників і дорівнює одиниці. Величина множника відключеного каналу дорівнює нулю, зміна ваг може відбуватися від кадру до кадру. При використанні більш ніж одного каналу DPDCH для передачі даних тому самому споживачеві (БС) всі вони зважуються тим самим множником , що забезпечує рівноправність діючих каналів DPDCH.

Мультіплексування каналів даних DPDCH і каналів управління DPCCH в лінії “униз” засновано не на кодовому (як у лінії “угору”), а на часовому ущільненні: кожен слот розділений на декілька вікон, кожне з яких відведене для передачі або даних, або команд управління (пілот-сигналу, команд управління потужністю TPC і покажчика транспортного формату TF1).

Поиск по сайту: