Розпайка кабелю для з'єднання комп'ютерів через LPT (25 pin - 25 pin)

Перший роз’єм (25 pin) Другий роз’єм (25 pin)

1 1

2 15

3 13

4 12

5 10

6 11

10 5

11 6

12 4

13 3

14 14

15 2

16 16

17 17

25 25

Корпус Корпус

Після підключення такого кабелю в меню "Пуск" системи Windows необхідно вибрати пункт "Пряме кабельне з'єднання" і зробити настроювання.

Управління паралельним портом розділяється на два етапи - попередня конфігурація (Setup) апаратних засобів порту і поточне (оперативне) перемикання режимів роботи прикладним або системним ПО. Оперативне перемикання можливе лише в межах режимів, дозволених при конфігурації. Цим забезпечується можливість узгодження апаратури з ПО і блокування помилкових перемикань, викликаних некоректними діями програми.

Конфігурація LPT-порта залежить від його виконання. Порт, розташований на платі розширення (мультикарте), що встановлюється в слот ISA або ISA+VLB, конфігурується джамперами на самій платі. Порт на системній платі конфігурується через BIOS Setup.

Нижче перераховані параметри, що підлягають конфігурації.

Базова адреса - 3BCh, 378h або 278h. При ініціалізації BIOS перевіряє наявність портів по адресах саме в цьому порядку і, відповідно, привласнює виявленим портам логічні імена LPT1, LPT2, LPT3. Адреса ЗВСh має адаптер порту, розташований на платі MDA або HGC. Більшість портів за умовчанням конфігуруються на адресу 378h і можуть перемикатися на 278h.

Використовувана лінія запиту переривання: для LPT - 1РQ7,для LPT2 - IRQ5. Традиційно переривання від принтера не задіюються, і цей дефіцитний ресурс можна заощадити. Проте при використанні швидкісних режимів ЕСР (або Fast Centronics) робота через переривання може помітно підвищити продуктивність і понизити завантаження процесора.

Використання каналу DMA для режимів ЕСР і Fast Centronics - дозвіл і номер каналу DMA.

Режими роботи порту:

SPP - порт працює лише в стандартному однонаправленому програмно-керованому режимі;

PS/2, він же Bi-Directional - відрізняється від SPP можливістю реверсу каналу (установкою CR. 5=1);

Fast Centronics - апаратне формування протоколу Centronics з використанням FIFO-буфера і, можливо, DMA;

ЕРР - залежно від використання регістрів порт працює в режимі SPP або ЕРР;

ЕСР- за умовчанням включається в режим SPP або PS/2, записом в ECR може переводитися в будь-який режим ЕСР, але переклад в ЕРР записом в ECR коди 100 не гарантується;

ЕСР+ЕРР- те ж, що і ЕСР, але запис в ECR коди режиму 100 переводить порт в ЕРР.

Вибір режиму ЕРР, ЕСР або Fast Centronics сам по собі не наводить до підвищення швидкодії обміну з підключеними ПП, а лише дає можливість драйверу і ПП встановити оптимальний режим в межах їх «розуміння». Більшість сучасних драйверів і додатків намагаються використовувати ефективні режими, тому «підрізувати їм крила» установкою простих режимів без вагомих на те підстав не стоїть.

Принтери і сканери можуть побажати режиму ЕСР. Windows (3.x, 9х і NT) має системні драйвери для цього режиму. У середовищі DOS друк через ЕСР підтримується лише спеціальним завантажуваним драйвером.

Мережеві адаптери, зовнішні диски і CD-ROM, що підключаються до паралельного порту, можуть використовувати режим ЕРР. Для цього режиму спеціальний драйвер поки що не застосовується; підтримка ЕРР включається в драйвер пристрою, що самого підключається.

Тестування паралельних портів розумно починати з перевірки їх наявності в системі. Список адрес встановлених портів з'являється в таблиці, BIOS, що виводиться, на екран перед завантаженням ОС. Список можна поглянути і за допомогою тестових програм або прямо в BIOS Data Area за допомогою відладчика.

Якщо BIOS виявляє менше портів, чим встановлено фізично, швидше за все, двом портам привласнена одна і та ж адреса. При цьому працездатність жодного з конфліктуючих портів не гарантується: вони одночасно виводитимуть сигнали, але при читанні регістра стану конфлікт на шині, швидше за все, приведе до спотворення даних. Програмне тестування порту без діагностичної заглушки (Loop Back) не покаже помилок, оскільки при цьому читаються дані вихідних регістрів, а вони в тих, що всіх конфліктують (окремо справних портів) збіжаться. Саме такий тестування виробляє BIOS при перевірці на наявність портів. Розбиратися з такою ситуацією слід, послідовно встановлюючи порти і спостерігаючи за адресами, що з'являються в списку.

Якщо фізично встановлений лише один порт, а BIOS його не виявляє, то або порт відключений при конфігурації, або він вийшов з буд (швидше за все із-за порушень правил підключення). Якщо вам таланить, несправність усувається «перекручуванням» плати в слоті - там інколи виникають проблеми з контактами.

Спостерігаються і такі «чудеса» - при «теплому» перезавантаженні DOS після Windows 95 порт не видно (і додатки не можуть друкувати з MS-DOS). Проте після повторного перезавантаження DOS порт виявляється на місці. З цим явищем легко змиритися, чим боротися.

Тестування портів за допомогою діагностичних програм дозволяє перевірити вихідні регістри, а при використанні спеціальних заглушок - і вхідні лінії. Оскільки кількість вихідних ліній порту (12) і вхідних (5) різно, то повна перевірка порту за допомогою пасивної заглушки принципово неможлива. Різні програми тестування вимагають вживання різних заглушок.

Більшість неприємностей при роботі з LPT-портами доставляють роз'єми і кабелі. Для перевірки порту, кабелю і принтера можна скористатися спеціальними тестами з популярних діагностичних програм (Checklt, PCCheck і т. п.). Можна спробувати просто вивести на принтер який-небудь символьний файл.

Якщо виведення файлу з точки зору DOS проходит (копіювання файлу на пристрій з ім'ям LPTn або PRN здійснюється швидко і успішно), а принтер (справний) не надрукував жодного символу - швидше за все, це обрив (неконтакт в роз'ємі) ланцюга Strobe#.

Якщо принтер знаходиться в стані On Line, а з'являється повідомлення про його неготовність, причину слід шукати в лінії Busy.

Якщо принтер, підключений до порту, в стандартному режимі (SPP) друкує нормально, а при переході в режим ЕСР починаються збої, слід перевірити кабель - чи відповідає він вимогам IEEE 1284 (див. вищий). Дешеві кабелі з неперевитими дротами нормально працюють на швидкостях 50-100 Кбайт/с, але при швидкості 1-2 Мбайт/с, забезпечуваною ЕСР, мають повне право не працювати, особливо при довжині більше 2 м.

Якщо при установці драйвера PnP-принтера з'явилося повідомлення про необхідність вживання «двонаправленого кабелю», перевірте наявність зв'язку контакту 17 роз'єму DB-25 з контактом 36 роз'єму Centronics. Хоча цей зв'язок спочатку передбачався, у ряді кабелів вона відсутня.

Якщо принтер спотворює інформацію при друці, можливий обрив (або замикання) ліній даних. В цьому випадку зручно скористатися файлом, що містить послідовність код всіх друкарських символів. Якщо файл друкується з повтором деяких символів або їх груп, по періодичності повтору можна легко обчислити обірваний дріт даних інтерфейсу. Цей же файл зручно використовувати для перевірки апаратної русифікації принтера.

Апаратні переривання від LPT-порта використовуються не завжди. Навіть DOS-программа фонового друку PRINT працює з портом по опиту стану, а її обслуговуючий процес заППскається по перериванню від таймера. Тому несправності, пов'язані з ланцюгом переривання від порту, виявляються не часто. Проте по-справжньому багатозадачні ОС (наприклад, NetWare) прагнуть працювати з портом по перериваннях. Протестувати лінію переривання можна, лише підключивши до порту ПП або заглушку. Якщо до порту з несправним каналом переривання підключити адаптер локальної мережі, то він, можливо, працюватиме, але з дуже низькою швидкістю: на будь-який запит відповідь приходитиме із затримкою в десятки секунд - прийнятий з адаптера пакет прийматиметься не по перериванню (відразу по приходу), а по зовнішньому тайм-ауту.

Поиск по сайту: