Виступи із зали

Учень 1. (Місюрак Юлія). Мені відомо, що, приміром, лорд Байрон, зокрема, писав про цього гетьмана: «...відтак сам Мазепа, осяяний промінням слави, стає символом свободи для всіх наступних поколінь, а його ім’я — глибоко шанованим».

Учень 2. (Гейко Божена). Вольтер, пишучи про Мазепу, стверджував, що «козаки поважали його за бистроту розуму. Ця повага, яка збільшувалась щоденно, спонукала царя іменувати його князем України».

Учень 3.(Диптан Настя). Іван Мартинов, французький громадянин російського походження, писав: «Мазепа, як і Богдан, мав дійсний намір повернути Україні самостійність і обрав для здійснення плану найслушніший час»

Учень 4. (Качкан Олександр). Віктор Гюго і лорд Байрон присвятили Мазепі поеми, з нього малювали численні портрети, про нього написано багато художніх творів, його життя і діяльність досліджували історики.

Суддя. Дякую вам за змістовні виступи, суд урахує ваші зауваження.

Пане прокуроре, прошу, конкретизуйте свої звинувачення. Давайте розглянемо кожне з них окремо.

1-й Прокурор (Грицак Аня). Шановний суд!

Я хотів би розпочати хоча б із того, яким шляхом Мазепа здобув собі гетьманську булаву!

Це був шлях підлабузника і кар’єриста. Тільки з 1669 по 1687 рік він встиг побувати на службі й у правобережного гетьмана Дорошенка, і у лівобережного — Івана Самойловича. Мазепа спочатку підступно зрадив гетьмана, а потім, підсунувши хабар у 10 тисяч червонців царському воєвода Голіцину, став правителем України.

1-й адвокат (Базів Софія). Ваша честь, прошу слова!

Так, багато вітчизняних істориків пояснюють обрання Мазепи гетьманом саме цим хабарем. Цього ніхто й не заперечує. До того ж у мене є свідчення самого Мазепи, де він визнавав, що дійсно пообіцяв, а потім і передав Голіцину названу суму, а крім того ще й чимало коштовностей. Але, шановні, треба зважати на те, у які часи жив Мазепа. Хабарництво серед російських урядовців було звичним явищем. Жодне питання не вирішувалось без «приношення». Не дав би хабаря Мазепа — цю суму московські вельможі витягли б з іншого претендента на гетьманську булаву. А чи була тоді в Україні альтернатива Мазепі? Ні, не було. Високоосвічений, знавець багатьох європейських мов, блискучий оратор, талановитий організатор, своєю кар’єрою Мазепа був зобов’язаний тільки самому собі і своїм численним талантам. Прошу суд на підтвердження моїх слів заслухати свідка.

Секретар. (Дзунза Валерія). Запрошується свідок з боку захисту, французький дипломат Жан Балюз. (Шептинський Влад).

Входить свідок, його приводять до присяги.

Суддя. Що ви можете повідомити суду про гетьмана України Івана Мазепу? Ви знали його особисто?

Свідок Жан Балюз. (Шептинський Влад). Так, мені пощастило бути гостем гетьмана у Батурині. О, що це за людина! Мова його така добірна й чепурна. Він мав великий досвід у політиці, пильно стежив за подіями за кордоном. У розмові був дуже обережний, намагався більше слухати, ніж говорити. Це дійсно великий політик!

1-й адвокат. (Базів Софія). Отже, я ще раз стверджую, що кандидатура Івана Мазепи була найкращою на роль гетьмана України, а факт передачі хабаря не має великого значення.

Суддя. Дякую свідкові й адвокату за змістовні виступи. (Свідок сідає на місце.) (До прокурорів.) Ви хочете і ще щось додати?

2-й Прокурор (Мельничук Роксолана). Так. Дозвольте запитати у наших шановних захисників, чому така освічена і розумна людина пішла на підписання Коломацьких статей, які ще більше урізували автономію Гетьманщини і водночас закріплювали додаткові пільги за козацькою старшиною? Хіба це не є прямим доказом того, що новоявлений гетьман не дбав про свій народ і волю України, а думав тільки про власне збагачення і процвітання старшинської верхівки?

2-й адвокат. (Корбет Настя). Шановний суд! Усім відомо, що, за звичаєм, після обрання нового гетьмана між українською й російською сторонами підписувалась угода про те, що кожна сторона зобов’язується робити і чого робити не сміє.

Такий договір був підписаний і між Мазепою та князем Голіциним 25 червня 1687 р. на березі Коломака, притоки ріки Ворскли (нині — Харківська обіл.). Загалом було складено 22 пункти угоди. Послухайте деякі з них. (Зачитує вголос.)

«Пункт 1 затверджував за українським народом права й свободи, про які було домовлено ше з Богданом Хмельницьким.

Пункт 2 обумовлював, що у Києві, Чернігові, Переяславі перебуватимуть російські воєводи, але у козацькі справи не втручатимуться. (На жаль, ці угоди залишилися лише на папері.)

Пункт 6 підтверджував, що після смерті правлячого гетьмана за новообраним будуть визнані попередні права, а государі пришлють йому клейноди. Але що відбулося насправді?

Московська верхівка заявила, що право обирати нового гетьмана має надаватися тільки російським государем після подання йому чолобитної.

Пункт 7 забороняв зносини гетьмана з іншими державами, що абсолютно не відповідало автономному устрою України.

Крім того, вимагалося «Малоросію не називати землею гетьманською, а лише визнавати землею, що перебуває у царській самодержавній владі».

Як бачимо, Коломацькі статті мали як позитивні, так і негативні щодо України лункій. А те, що не всі вони виконувались, залишається на совісті російської влади.

Вигуки 3 зали:

— Чому гетьман не наполягав на виконанні тих пунктів, які декларували вольності українцям? (Макаров Ілля).

— Чому дозволив цим договором обмежити вольності Гетьманщини? (Савчин Юля).

2-й адвокат. (Корбет Настя). Аналіз історичних документів засвідчує, що із самого початку свого гетьманування Мазепа не хотів загострювати відносини з Москвою. Він сподівався, що «покірністю можна охоронити Україну перед остаточною загибеллю». Відомий історик В.Смалій писав, що «Мазепа у багатьох випадках думав одне, говорив друге, а робив третє». До того ж треба враховувати ситуацію, в якій опинився гетьман. Тільки завдяки його хистові та дипломатичному таланту він зміцнив владу в Україні й стосунки з Москвою.

1-й Прокурор. (Грицак Аня). З усього сказаного захисником я можу повністю погодитись тільки з останніми словами: все це Мазепа робив, щоб зміцнити свою владу в Україні й примножити свої багатства. Хто може заперечити, що Мазепа був найбагатшою людиною в Україні?

У його підданстві було понад 100 тисяч селян в Україні й 20 тисяч кріпаків у деяких повітах Росії. Про казкові гетьманові багатства люди складали легенди.

Прошу також урахувати й те, що час правління Мазепи — це період посилення всіх форм феодального гноблення селян і козаків. Саме він видав універсал 1701 p., який узаконив дводенну паншину.

3-й адвокат. (Бойко Наталя). Так, Мазепа дійсно був великим землевласником і феодалом, і на нього працювали селяни не тільки в Україні, а й у Росії. Але, по-перше, хто в ті часи міг бути багатим, як не сам гетьман? А по-друге, радянські історики змальовували Мазепу як жадібну людину, що прагнула придбати якомога більше земель. Насправді ж гетьман випрошував у Петра І ті землі, які колись належали Україні. Так, скажімо, було з Крупицькою волостю, що була територією Чернігово-Сіверщини. Гетьман прагнув не просто розширити свої володіння, а повернути Гетьманщині споконвічні українські землі. Ha жаль, широким масам ці задуми Мазепи відомі не були, і тому його сприймали тільки як великого землевласника.

Тепер щодо «казкових багатств», про які говорив прокурор.

У наш час модним стало слово «спонсор». Раніше таких людей називали меценатами. Чи відомо шановній громаді, яких розмірів досягло меценатство Мазепи? На що витрачав гетьман свої казкові багатства?

Прошу запросити свідка із цього питання.

Секретар. (Дзунза Валерія). Запрошується свідок, представник козацької старшини, осавул Гамалія. (Алєксєєв Кіріл). (Свідок виходить наперед, дає клятву говорити правду і нічого, крім правди.)

Суддя (Гола Христя). Що ви можете повідомити суду про благодійницьку діяльність гетьмана Мазепи?

Поиск по сайту: